Розпочався новий навчальний рік... Учні перших класів переступили поріг школи. Нова українська школа розпочалася свій рух?! Тільки куди? У ЗМІ журналісти досліджують стан рівня ефективності впровадження освітньої реформи і роблять невтішні висновки: школи неготові до прийому першокласників... Називається, приїхали?
Як завжди вічні питання: хто винен та що робити зависли у повітрі. Хоч вкотре причини лежать на поверхні. Так, МОН України подає в інформаційному потоці таблицю розподілу фінансів по областях, але... Коли надійшли ці гроші на рахунки? Про це якось інформації немає.
А що МОН України (конкретні чиновники) не знає системи процедури тендерів: їх тривалості, судових розглядів, визнання таких, що відбулися чи не відбулися... Місцеві органи влади не могли оголошувати тендер, не маючи на рахунках коштів.
Хто винен? Система, адже органи місцевого самоврядування стали заручниками саме механізму, який розробили так, у коридорах влади.
Вихід був? Так, коли кошти від Міністерства фінансів переведені на рахунки МОН України у лютому-березні.
Чи можливо це було спрогнозувати? Так.
Чому це спрогнозували? Тому що Міністерство фінансів свідомо (чи не свідомо) заблокувала цей процес у лютому та березні.
Хто винен? Система?
Система робить усе для того, щоб не пустити реформи і, крім того, викликати певне суспільне збурення.
Так, є конкретні виконавці, які могли (чи не могли), хотіли (чи не хотіли) підписати документи про фінансування. Це можна розглядати, як менеджменський саботаж. Простіше, шкідництво.
По-друге, підручники для перших, п' ятих, десятих класів знову не потрапили вчасно до школи.
Так, пані міністр озвучила обіцянку про звільнення відповідальних працівників Інституту модернізацію змісту освіти, що відповідали за цей процес. Але, ніхто не знає чи це буде направді, по-друге, можливо ці відповідальні (безвідповідальні) працівники отримають нові (можливо) ще більш оплачувані посади. Час покаже.Зрештою, МОН України міг спрогнозувати та проконтролювати кожен етап процесу? Міг. Чому не зроблено? Ніхто не дасть відповіді...
Ось так і побудована система управління. Всі про все знають, а конкретного виконавця (крім офірного цапа) ніяк не знайдуть. Ніби чорну кішку у чорній кімнаті...
А суспільство просто дивиться на цей цирк і не розуміє, хто вони у цьому дійстві: піддослідні, чи глядачі? Напевне кожен може дати собі відповідь на запитання.
Як завжди вічні питання: хто винен та що робити зависли у повітрі. Хоч вкотре причини лежать на поверхні. Так, МОН України подає в інформаційному потоці таблицю розподілу фінансів по областях, але... Коли надійшли ці гроші на рахунки? Про це якось інформації немає.
А що МОН України (конкретні чиновники) не знає системи процедури тендерів: їх тривалості, судових розглядів, визнання таких, що відбулися чи не відбулися... Місцеві органи влади не могли оголошувати тендер, не маючи на рахунках коштів.
Хто винен? Система, адже органи місцевого самоврядування стали заручниками саме механізму, який розробили так, у коридорах влади.
Вихід був? Так, коли кошти від Міністерства фінансів переведені на рахунки МОН України у лютому-березні.
Чи можливо це було спрогнозувати? Так.
Чому це спрогнозували? Тому що Міністерство фінансів свідомо (чи не свідомо) заблокувала цей процес у лютому та березні.
Хто винен? Система?
Система робить усе для того, щоб не пустити реформи і, крім того, викликати певне суспільне збурення.
Так, є конкретні виконавці, які могли (чи не могли), хотіли (чи не хотіли) підписати документи про фінансування. Це можна розглядати, як менеджменський саботаж. Простіше, шкідництво.
По-друге, підручники для перших, п' ятих, десятих класів знову не потрапили вчасно до школи.
Так, пані міністр озвучила обіцянку про звільнення відповідальних працівників Інституту модернізацію змісту освіти, що відповідали за цей процес. Але, ніхто не знає чи це буде направді, по-друге, можливо ці відповідальні (безвідповідальні) працівники отримають нові (можливо) ще більш оплачувані посади. Час покаже.Зрештою, МОН України міг спрогнозувати та проконтролювати кожен етап процесу? Міг. Чому не зроблено? Ніхто не дасть відповіді...
Ось так і побудована система управління. Всі про все знають, а конкретного виконавця (крім офірного цапа) ніяк не знайдуть. Ніби чорну кішку у чорній кімнаті...
А суспільство просто дивиться на цей цирк і не розуміє, хто вони у цьому дійстві: піддослідні, чи глядачі? Напевне кожен може дати собі відповідь на запитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар