Конкурси Global Teacher Prize Ukraine, "Вчитель року" у різних номінаціях дають змогу і державі, і суспільству давати відповідь на запитання: "Який ідеал вчителя ХХІ століття?" Окремі обласні ради своїми рішеннями нагороджують тих педагогів (а чи тих?), випускники яких успішно (200 балів) склали ЗНО з предмета. Тобто якісь критерії "найкращого вчителя" таки існують.
Тепер учні... Яким повинен бути учень ХХІ століття в освітньому реформованому просторі? Саме повинен, а не є. Питання зависло у повітрі... Хоч необхідність критеріїв і для батьків, і для педагогів, і для суспільства, і для самих школярів його справді потрібна. Тут важливу роль могла б відіграти НАПН, адже у ній є і методологія, і методика, і певні напрацювання, і що, важливо, запит суспільства та державних освітніх інституцій. Але після статті щодо низького рівня науковості, високого відсотка плагіату, і повного пофігізму як структури, так і конкретних "вчених" на них надія мала, як власне і на їх "дослідження".
І ми не можемо якимось чином об'єднати реальність - наявний стан дитячої психіки центеліала - і ідеалу - що з наявного і як буде впливати на подальший розвиток держави в цілому.
Ніхто, принаймі поки що, з громадських, державних інституцій не пробує організувати конкурс, наприклад, "Кращий школяр України". Бо у своїх спробах наразиться на критику тих критеріїв, за якими можна обрати справді "кращого школяра". Хоч провокативно такий підхід має право на існування з тієї причини, що це, можливо, стимулюватиме суспільство та державу розуміти суть проблеми. Хто зі школярів і яким чином може зараз чи у найближчому часі стимулювати розвиток дкржави і громадянського суспільства.
Це стосується і батьків. Які батьківські обов'язки повинні розвивати, а які притримувати суспільством чи державою, як такі, що погано впливають на формування дитячої психіки?
Виклик кинутий... Проблема поставлена: який повинен бути кращий школяр сучасної української школи? Хто візьметься за розробку критеріїв отого "кращого школяра". Спробуйте, можливо вдасться)))
Тепер учні... Яким повинен бути учень ХХІ століття в освітньому реформованому просторі? Саме повинен, а не є. Питання зависло у повітрі... Хоч необхідність критеріїв і для батьків, і для педагогів, і для суспільства, і для самих школярів його справді потрібна. Тут важливу роль могла б відіграти НАПН, адже у ній є і методологія, і методика, і певні напрацювання, і що, важливо, запит суспільства та державних освітніх інституцій. Але після статті щодо низького рівня науковості, високого відсотка плагіату, і повного пофігізму як структури, так і конкретних "вчених" на них надія мала, як власне і на їх "дослідження".
І ми не можемо якимось чином об'єднати реальність - наявний стан дитячої психіки центеліала - і ідеалу - що з наявного і як буде впливати на подальший розвиток держави в цілому.
Ніхто, принаймі поки що, з громадських, державних інституцій не пробує організувати конкурс, наприклад, "Кращий школяр України". Бо у своїх спробах наразиться на критику тих критеріїв, за якими можна обрати справді "кращого школяра". Хоч провокативно такий підхід має право на існування з тієї причини, що це, можливо, стимулюватиме суспільство та державу розуміти суть проблеми. Хто зі школярів і яким чином може зараз чи у найближчому часі стимулювати розвиток дкржави і громадянського суспільства.
Це стосується і батьків. Які батьківські обов'язки повинні розвивати, а які притримувати суспільством чи державою, як такі, що погано впливають на формування дитячої психіки?
Виклик кинутий... Проблема поставлена: який повинен бути кращий школяр сучасної української школи? Хто візьметься за розробку критеріїв отого "кращого школяра". Спробуйте, можливо вдасться)))
Немає коментарів:
Дописати коментар