19 серпня 2019 року, у Києві, у НСК
«Олімпійський» відбулася серпнева конференція «Нова Українська Школа: виклики
та перспективи освітньої реформи», на яку з’їхалися делегати зі всіх областей
України. Крім актуальних питань розвитку освіти, делегати мали змогу
ознайомитися з інструментальними новинками новітнього інформаційного простору,
які пропонували різноманітне ресурсне забезпечення: від традиційних паперових
засобів і завершуючи новинками шкільного харчування та робототехніки...
Конференція складалася з трьох панелей.
На загальній виступили прем’єр-міністр Володимир Гройсман, міністер освіти і
науки України Лілія Гриневич, директор Світового банку у справах України,
Білорусі та Молдови Сату Кахконен, Голова представництва ЄС в Україні Хюг
Мінгареллі, декан факультету прикладних наук Українського Католицького
Університету Ярослав Притула, директор пілотної школи № 309 м. Києва Ольга
Тимошенко. Виступаючі запропонували
присутнім розгляд широкого спектру питань: від позитивної динаміки реалізації
Нової української школи до співвіднесення світових освітніх трендів з
напрямками розвитку освіти України.
Особливо важливим для розуміння
подальшої співпраці з освітньої світовою спільнотою став виступ директора
Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен. Вона
відзначила шість викликів української освіти, які потребують вирішення:
«Україна витрачає на освіту більше, ніж більшість країн ЄС, мова йде про частку
ВВП – 7 %; не рівний доступ до якісної освіти дітей міста та села; відсутність
системи підвищення кваліфікації вчителів та умов для їх саморозвитку; якість та
фінансування вищої освіти; корупції та плагіат в системі освіти».
Такий підхід знайшов своє логічне
продовження на наступних панелях, на яких розглядалися питання досягнення НУШ
першого року, перезавантаження професійної освіти, пілотування третього класу
НУШ. Особливу увагу звертали модератори
на проблеми формування освітньої системи у контексті організації та створення
об’єднаних територіальних громад (ОТГ), проекту стандарту базової середньої
освіти, концепції розвитку педагогічної освіти, інклюзивній освіті, фінансуванню
галузі та педагогіці партнерства. Приємно відзначити, що серед модераторів були і представники державної
влади – заступники міністра МОН України – Павло Хобзей, Вадим Карандій, Руслан
Гурак, і вчителі-практики, і представники громадських організацій, й освітні
експерти, і науковці.
Системний підхід до вирішення освітньої
реформи засвідчує участь у конференції взяли участь і Лев Парцхаладзе,
заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України, і віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко. Вони у
своїх виступах зосередили увагу на створенні умов для забезпечення рівного
доступу до якісної освіти через модернізацію будівель навчальних закладів,
доріг та забезпечення підвезення школярів до опорних шкіл. Інші спікери не
тільки говорили про досягнення, але й про виклики, які необхідно спільно
вирішувати. А це і зменшення народжуваності в Україні, і відсутність мотивації
молоді для освоєння професії вчителя, і старіння педагогічних кадрів, і
принципи розробки проекту стандарту базової середньої освіти, і ефективність
фінансування¸ і майбутнє впровадження інформаційних технологій у закладах
освіти.
Делегацію Тернопільської області
очолювали начальник управління освіти і науки Ольга Хома, директор
Тернопільського обласного інститут післядипломної педагогічної освіти Олександр
Петровський.
На заключній сесії міністр освіти і
науки Лілія Гриневич, заступники Павло
Хобзей та Вадим Карандій вручили Подяки та відомчі відзнаки МОН України
управлінням та департаментам обласних адміністрацій, закладам професійної
перепідготовки вчителів, громадським освітнім організаціям, педагогам –
переможцям конкурсу «Учитель року», активним та ефективним учасникам реформ за
співпрацю та успішну взаємодію.
Розпочинається новий навчальний рік. Продовжується
реалізація реформи Нової української
школи і міністр МОН України висловила впевненість у тому, що ніякі політичні
зміни не зможуть зупинити європейський поступ української освіти, який
засвідчує реальність майбутнього – якісної, доступної конкурентоспроможної,
європейської освіти. І кожен з нас має можливість долучитися до цього важливого
процесу – професійністю, відданістю, візією майбутнього незалежної України і
конкретної особистості.
