"НОУ-ХАУ" ВІД МОН УКРАЇНИ...

Розпочинається вступна кампанія 2018 року. І тут наштовхуємося на цікаві факти: частина випусників Тернопільської області отримали документ - атестат звичайного взірця, а інша частина - чекає... Коли їх отримають ті, хто був претендентом на нагородження золотою або срібною медаллю? НЕВІДОМО. Все покрито мороком пітьми - інформації від МОН України немає, або вона засекречена, аби не повідомити наперед, а потім виправдовуватися...
Але факт залишається фактом: в інших областях цей процес завершився І випусники разом з батьками спокійно очікують вступної кампанії.
Звичайно, це виглядає смішно, щоб не сказати "страшно" - знервовані батьки, схвильовані майбутні абітурієнти і спокійне, стоїчне міністерство освіти і науки України.
Крім того, не отримали свідоцтв з відзнакою і випускники 9 класів і такі необхідні для вступу документи про освіту змушені замінити довідками навчальних закладів про те, що справді завершили 9 клас з такими результатами.
Отак і ділимо країну - в одних областях звершилося, в інших - ні...
Німе питання "коли?" зависло у повітрі.... Далі буде?.... Чи не буде?... Час покаже.... чи міністерство.

ПОЇЗД, ЯКИЙ РУХАЄТЬСЯ В НІКУДИ....

Смерть І.Драча, виступ перед публікою оголеного музичного гурту в Івано-Франківську, какофонія, яка постійно виривається з динаміків проїжджаючих автомобілів і яку намагаються розповсюдити FM-станції - все це один ланцюг того, що людство дичавіє... І у пам'яті спливають слова Л.Костенко:

І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти,
держать небо на плечах. Тому і є висота.

Класичне мистецтво відходить у минуле. Його намагаються виштовхати з культурного процесу, його або не помічають, або зневажають, або насміхаються. Мовляв, старезно, несучасне...

Кожен сучасний "підмайстер" стає майстром для себе, але не для світу. Він хоче донести людям не красу, не світ високого, до якого варто прагнути, а світ власних компклексів, світ его-Я... І немає на сьогодні мистецтва пошуку свого місця у прекрасному, навпаки, "підмайстри" створюють міфи, поринають в ілюзії, говорять мовою ниці і "натовпу". Але від того, як вони говорять, людська психіка перестає "трудитися" , приймати рішення і нести за них відповідальність у питаннях добра і зла, любові та ненависті... І перетворюється людство на споживача. Отут можна поставити велику жирну крапку. Велике мистецтво помирає у конвульсіях і на його поминальних митях масова культура справляє шабаш... 

При майстрах якось легше. Вони - як Атланти

держать небо на плечах. Тому і є висота.

Будьмо готові до того, що небо суєти придавить людство і поверне до печерної людини, де мораль, ідеали, високі почування - це міф, народжений не прекрасними а слабкими представниками людства.

Біймося натовпу, який іде нищити "Мону Лізу" з "Усмішки" Р.Бредбері, адже він може знищити і кожного з нас і не в силу людиноненависницької ідеології, а в силу безсилля людства опиратися ненависті, злу і "масовості культури".

Послухайте музику і слова сучасних "співаків". І спробуйте, закривши очі, зрозуміти, у якій епосі знаходимомся. Відлуння ритмів барабанів, сотні децибелів, незрозумілість слів, мінімалізм одягу, шаманські рухи - усе це заводить натовп і відбирає розум... 

Відчуття кам'яного чи мідно-кам'яного віку не полишає нашу свідомість. Хай живе "неандерталець новітнього часу!" "Хай чи нехай!" Принаймі сьогодні у кожного є вибір.

ВИПУСКНИКИ 2018. ПОШУКИ ТУМАННОГО МАЙБУТНЬОГО. ГАПЕРСИ - НОВІ ВІЯННЯ ВИПУСКНИКІВ... ДАЛІ БУДЕ?!!!!

Сьогодні випускники-2018 стоять на низькому старті: вступна кампанія. Батьки прагнуть переконати дітей на те, куди вступати, діти не можуть визначитися з хоча б напрямком своєї майбутньої професії. І постає закономірне запитання: що взагалі наші випусники знають про професії. Ким вони хочуть бути, який диплом отримати і де працювати? Питання складне і що чи не найтрагічніше, що ніхто у державі не займається системно профорієнтаційною роботою серед старшокласників. І сьогодні пережна більшість випускників говорять про фінансові юридичні професії.... і все.... соціальний ліфт відсутній, майбутнє - відсутнє, але значна кількість БАТЬКІВ ВИПУСКНИКІВ заставляють дітей ВІДБУТИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ, НЕМОВ У ДИТЯЧОМУ САДКУ ЧИ ШКОЛІ....Готові при цьому навіть оплатити захмарні суми...
Чи це таке специфічне і особливе для України?
Виявляється, що ні. У світі після завершення навчання випусники рік пізнають доросле життя, працюючи на волонтерських засадах, виконуючи різні обов'язки, навчаючись комунікувати... І дати відповідь на важливе для себе запитання "ким я хочу бути?" чи "де моє місце у світі?"
Запитання "бути" чи "не бути" - "вчитися, що отримати диплом і не працювати за спеціальністю" чи"самостійно взяти на себе відповідальність будувати власне майбутнє" - це складний вибір для кожного випускника і його батьків.
У світі розвивається рух ГАПЕРСІВ - випусників, які беруть рік, щоб пізнати світ і зрештою зробити свій вибір. Відважні батьки допомагають і морально, і психологічно, і фінансово, але діти шукають програми, які дозволяють їм вчитися комунікувати і шукати свій шлях для майбутнього.
Так, випускників-юнаків чекає призов. Але Президент України у своєму Указі вказує вік призовників для весняного набору 2018 року від 20 до 27 років. Тому є можливість шукати себе.
Інше питання, наскільки ті знання дитина зможе використати у майбутній роботі, а чи гроші (а переважна більшість студентів на контрактній формі навчанн), час (а це як мінімум 4 роки), можливості (а це спробувати щось нове, незвичайне, але близьке серцю, душі) - все пішло, немов вода у пісок.
Та й, зрештою, тепер для фірм, підприємств, особливо успішних і міжнародних, стає все менш важливим диплом, а більше переваги надається вмінням і компетентностям для виконання своєї діяльності.
Хай кожен шукає свій шлях, а батьки мали б просто прийняти рішення своїх дітей для їх успішного майбутнього...

РЕФЛЕКСІЯ ПРО РЕЛАКС... ЛІТНЯ ШКОЛА МАН УКРАЇНИ. ВРАЖЕННЯ І ВРАЖЕННЯ. (ЯРОСЕВИЧ АНАСТАСІЯ ТА ІНШІ...)

   

 КАЛЕЙДОСКОП ЛІТНЬОГО ВІДПОЧИНКУ .

У ЛІТНІЙ ШКОЛІ МАН УКРАЇНИ 

(М. СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА)

 

Завершився навчальний рік. Але для юних манівців цікаві подорожі та нові враження продовжуються. Літня школа для слухачів МАН цього року відбувалася у відпочинковому таборі «Збруч», який розташований у Скала-Подільській Борщівського району. Зі Заліщицької філії МАН України у ньому взяли участь учениці четвертого гімназійного класу Яросевич Анастасія та Кріль Марія.

Ось як описує враження від мандрівки Яросевич Анастасія: «У перший день приїзду ми мали багато вражень. Нам провели екскурсію містечком, під час якої розповідали його історію у ХІХ-ХХ ст. Увечері організували «Вечір знайомств», де ми познайомились з багатьма цікавими людьми. Після цього нас об’єднали у команди і поставили завдання: «Створити власну туристичну фірму та екскурсію», а наступного дня результати успішно презентували. Під час навчання, яке відбувалося упродовж усієї літньої школи, з нами працювали багато знаючих спеціалістів. Вони допомагали пізнавати цінності історичної архітектури - палац Голуховських; демонстрували та вчили аналізувати короткометражні фільми та фотографії. Зустріч з творчими людьми Скала-Подільської було жвавим. Журналіст розповідав про своє цікаве дитинство, про важливість паперових документів та архівів, про володіння словом, що потрібно бути компетентним у своїй справі, щоб не обмовити та не образити іншу людину, прозвучали поезії  місцевих поетів. Після вечері нас чекало наступне завдання. Пізнавальною, змістовною та неповторною була екскурсія у Кам’янець-Подільський під керівництвом Н.С.Чемерис, С.В.Штуки. Там відвідали старовинний замок, монастир, де послухали чарівні мелодії органу.

Після обіду ми попрямували в парк миру, де красиві фонтани з лебедями. По приїзду ми організували конкурс на найкращу пародію відомого телешоу. Було дуже весело. Наступна екскурсія  - у Борщівський краєзнавчий музей, де розповідали про історію побуту українського народу, а потім - про життя та творчість відомого українського письменника Т. Г. Шевченка. Після музею ми відвідали печеру Вертеба, де місцеві краєзнавці розповідали про трипільську культуру. Разом з цим демонстрували елементи стародавнього побуту такі, як глечики, статуї, імітованим стіл з каменів. Краси та неповторності печері додавали кристали. Наступна зупинка цієї незабутньої мандрівки - Монастирок.

Там ми відвідали церкву, побудовану на місці язичницького жертвоприношення. Цікавою і оригінальною була мандрівка «7 чудес Скали-Подільської»: парк Голуховських, костел Успіння Святої Богородиці, церква Святого Миколая, Збручанський каньйон, замок, королівська криниця, житловий флігель Голуховських. Окремою родзинкою стало відвідання одного з найбільшого у Тернопільській області заводу по виготовленню соку. Увечері провели конкурс на найкращий командний танець і влаштували, на якій було дуже весело. У с. Кривче природними пам’ятками, які приваблюють туристів з різних куточків України, є Кришталева печеру зі своєю красою та місцевий  дендропарк, у якому ростуть рідкісні рослини, як чорна береза чи тюльпанове дерево. На завершення чергової мандрівки відбулася зустріч з цікавими людьми краю, які акцентували увагу на тому, що потрібно вірити в себе, бути наполегливим, ніколи не здаватись, йти за допомогою до дорослих, які можуть дати підказку. Річка Збруч подарувала нам цікаву знайомство про гірські породи та їхнє походження».

Так завершилася літня школа. І ми радісні, здорові та сповнені наснаги, сил і нових ідей продовжуємо відпочинок, тому що попереду ще ціле літо.

Яросевич Анастасія, гімназистка,

учасниця літньої школи МАН України

ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я -2017-2018 Н.Р.

Позаду навчальниий рік і у дописі пригадаю, що корисного зробив як вчитель основ здоров'я для дітей, у якиз викладаю цей предмет.
Отож, у листопаді були проведені заходи у рамках Тижня безпеки життєдіяльності. Серед них важливе місце відводилося безпечній та небезпечній поведінці гімназистів під час освітнього процесу. Для кращого розуміння гімназисти 1-3 класів переглянули та обговорили фільм. Для того, щоб не забувати про це, можете ще раз переглянути та пригадати)))

Цього тижня гімназисти 1-4-х класів за бажанням мали можливість за допомогою QR-кодів розв'язувати ігрові завдання з тем основ здоров'я "Пожежна безпека", "Здорове харчування", "Безпека на дорогах" тощо. Було весело та цікаво спостерігати, як гімназисти наводять на коди свої гаджети, заходять у гру і виконують завдання, жваво обговорюючи правильність тієї чи іншої відповіді. Спробуйте))) Може і вам сподобається))) 

Опісля на електронну адресу вчителя основ здоров'я учні мали можливість надіслати відповідь на останнє запитання і отримати приз-заохочення.

Уроки присвячені Дню безпечного Інтернету, який відзначається 6 лютого 2018 року під гаслом: «Створюй, спілкуйся та поважай: кращий Інтернет починається з тебе!"

Відповідно до календарно-тематичного планування упродовж першої декади 2018 року учнів перших-других гімназійних класів знайомилися з фільмом "Найжахливіший тиждень Петрика!" Гімназисти були дослідниками-експериментаторами. У групах кожен з них після перегляду трагедії Петрика у конкретний день ділився своїм негативним досвідом користування Інтернетом, і які наслідки траплялися після цього. А потім група записувала правило безпечної поведінки в Інтернеті. Так, у класах з'явилося шість правил безпечної поведінки в Інтернеті.

ЗАЛІЩИКИ: ЩО ТАКЕ ТУРИЗМ І ЯК З НИМ БОРОТИСЬ?

Упродовж останніх 3-4 років місто Заліщики Тернопільської області позиціонують себе як своєрідною "туристичною Меккою" для гостей. Тут виникає досить банальне запитання: як Заліщики можуть привабити туриста. Це важливо з огляду наповнення місцевого бюджету - кошти, які витрачатимуть туристи у місті, дають додаткові збори та місцеві податки. Що може стати тим, що збільшить кількість туристів, привабить їх і спонукає приїхати ще не раз? Звичайно, перше на що звертається увага - Дністровий каньйон - меандр з буковинського берега.... і... А от далі - проблеми...
У соціальних мережах подавалася інформація про те, що у смт. Кострижівка, який навпроти Заліщик, упорядковується берег (пляж) і формується зона відпочинку. Тобто сусіди швидше не тільки зрозуміли, як привабити гостей, але й, що важливо, почали діяти і отримати додаткові кошти...
У місті є комунальне підприємство "Заліщики туристичні". І? Що пропонує така фірма для туристів? Запитання на запитання: а що може зробити вона? Почнемо з простішого.
Група гімназистів (О.Шмиглик, С.Миронюк, Д. Хандій, І.Якимчук, І. Олексюк, керівник В. Дяків) упродовж лютого-березня 2018 року взяла участь у всеукраїнському конкурсі-проектів "Історія моєї громади", організованому німецькою фундацією DVV International in Ukraine та Всеукраїнською асоціацією "Нова Доба". 
Його завданням стало визначити проблеми, які заважають розвивати туристичний потенціал населеного пункту, і спробувати окреслити шляхи вирішення. На конкурс було подано 285 робіт. Наш проект увійшов до числа 100 кращих. Що ж досліджували гімназисти і до яких висновків прийшли? 
Перше, опитали як учнів 10-11 класів гімназії, та істориків-краєзнавців: М.В. Сопилюка, В. Каспрука, директора районної бібліотеки О. Тракало про те, які з запронованих місць у Заліщиках є привабливими для гостей.
Друге, гімназисти спробували зрозуміти, що могло приваблюти туристів міста і з'ясували, що це, насамперед, не історичні місця, а краса природи. 
Третє, розробили туристичний маршрут вулицями міста. 
Від цих позицій можна і відштовхуватися. 
Якщо приємно відпочивати у межах міста гостям, то ВАРТО ОРГАНІЗУВАТИ ТАКІ МІСЦЯ НА БЕРЕЗІ ДНІСТРА У МЕЖАХ МІСТА. 
Що це могло б бути?
Насамперед, упорядкування території: місце для розпалювання вогнища, облаштування вбиралень, навіси, столики, лавки і обов'язково місце для утилізації сміття, в ідеалі ще й стоянка для транспорту, можна платна))). Так, як було у польські та радянські часи))). Тому велосипед влада і агентство не винаходили б. Це важливо ще й тому, що упродовж літа відбувається багато сплавів Дністром, і мандрівники матимуть змогу причалити саме до заліщицького, а не буковинського берега.
Друге, часто у нас трапляється ситуація, коли гості запитують місцевих мешканців, як добратися до буковинського берега або що цікавого можна побачити у місті.
Як вирішити цю проблему?
Можна на майдані або поблизу "Роксоланочки" розмістити інформаційний стенд - "Схема центру міста", на якому позначити історичні пам'ятки і як до них пройти. А також по вулицях міста встановити вказівники куди йти, щоб до чогось прийти.
Така пропозиція вартує в "Артдизайні" близько 400 грн. (що зовсім небагато). 
Тоді виникає закономірне запитання гостей: підійшов до історичної пам'ятки і....
Тому наступним кроком повинно стати розміщення своєрідних паспортів історичних споруд: обов'язково назва споруди, коли зведена, хто звів, у якому стилі, визначні постаті тощо. Звичайно, це потрібно погодити з власниками цих будівель. Але це буде плюс для споруди, і для зручності людей-гостей міста.
  В ідеалі, а гімназисти це спробували спланувати, варто мати екскурсійний маршрут по місту. І його можна розмістити і в соцмережах, і роздрукувати у буклетах.
Але потрібно розуміти, що містечка Тернопільщини, маючи свій шарм, не можуть конкурувати зі Львовом, Тернополем, Іваном-Франківськом, а тому необхідно домовлятись місцевим туристичним агенціям про об'єднання зусиль для залучення туристів не до конкретного міста а до регіону...

І ЗНОВУ ПРО ЗНО...

Після ЗНО з історії України в соціальних мережах з'явилися публікації щодо (уже вкотре) не компетентісного підходу під час визначення завдань для нього. Компетентісний підхід - це своєрідна мантра, про яку всі говорять, але якої ніхто (або майже ніхто) не знає (чи не розуміє)
Експерти, а тепер часто звучить це слово, намагаються піддавати критиці запропоновані завдання. Але чим відрізняються експерти від ЕКСПЕРТІВ. Різниця банальна: перші тільки критикують, другі - крім критики - намагаються запропонувати своє вирішення проблеми...
Коли критикують типи завдань з історії України, то не можуть зрозуміти, що компетентності - це, насамперед, процес застосування категорій мислення до певної інформації.
А тести - це результат.
Щодо історичних предметних компетентностей, то це:

хронологічна (орієнтація в історичному часі),

просторова (орієнтація в історичному просторі),

інформаційна (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації),     

логічна (вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, теорії для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів),

аксіологічна (роз'яснення суті описаних у джерелі подій та явищ),

мовна (побудова усних та письмових висловлень про історичні події та явища).

Тести під час проведення ЗНО з історії України дає змогу, ймовірно, перевірити хронологічну, просторову, інформаційну, логічну компетентності. Чому ймовірно, тому що перевіряючі не можуть з впевненістю сказати, яким чином була вибрана учнем відповідь: навмання чи шляхом аналізу, синтезу, порівняння (тобто використовуючи інструменти критичного мислення). Аксіологічну та мовну компетентності неможливо у такому форматі перевірити. Тому, якщо експерти хочуть перевірити процес, то варто або запровадити для деяких запитань тесту віконечко "тому, що ....", де учень повинен показати процес власного мислення під час вирішення завдання, або пропонувати, як було у давні часи - на початку ЗНО - розгорнуту відповідь (або есе на тему). 

Щодо першого, то, наприклад стосовно питання 5, це виглядало б так: "тому, що на карикатурі зображені з Кубані - денікінські війська, із заходу - польські та румунські війська, з півночі - більшовицькі війська, отже це 1919 рік - Директорія УНР". Така б відповідь давала б змогу зрозуміти аргументацію вибору абітурієнта.

Хоча б, напевно, один з найкращих варіантів компетентостей для батьків та учнів став би усвідомлення ними можливості чи не можливості навчання дитини у старшій школі. А держава повинна надати можливості реалізувати оту компетентність дитини у професійних закладах і спонукати його реалізувати компетентності у робітничих професіях. А ми на сьогодні маємо свідчення того, що батьки девятикласників прагнуть заставити дитину піти у старшу школу, а потім правдами-неправдами заставити вступити у вищу школу....

Такий підхід у світі - нонсенс. Там розуміння людиною потреби у вищій освіті може відбуватися і в 30-40 років. Таким чином, це допомагає реалізувати принцип навчання упродовж всього життя.... 

ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ - 2018. НОТАТКИ ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ....

Переглядаючи завдання ЗНО з історії України 2018 року, мене як історика, нічого особливо не здивувало. Хоч, порівнюючи з 2017 роком, рівень завдань вирівнявся: не було ні "гробів"(з лексики знатоків), ні надзвичайно легких завдань. Що, на мою суб'єктивну думку, могло привести до непорозумінь абітурієнта самого з собою))).
Цікаве питання 2, де запитується про те, хто "перший обгрунтував потребу здобуття політичної незалежності". Учні точно знають, що Ю. Бачинський - 1895, а М. Міхновський - 1900 рік, але впевненості, де що обгрунтовувалося не у всіх вистачає...
ЦЕ ПИТАННЯ, ЯК МОВИТЬСЯ, ЗАЧЕПИЛО ЗА "ЖИВЕ"
Відкриваємо зошит і читаємо "Історія України ХХ - початку ХХІ століття". Притомний абітурієнт розуміє, що ХХ століття - це 1900 як мінімум, хоч хронологічно з 1901 року. Читає питання 2. І починає розуміти, що ХХ століття - це, як мінімум, 1895 рік - а це все-таки матеріал відповідно до програми 9 класу. 
Одна з наших учениць задала запитання, яке стосувалося Ю. Бачинського, і пані Ірина Марущак роз'яснила, що відповідно до Програми ЗНО "кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю, можуть траплятися в кількох темах". 
Можна зрозуміти укладача тоді, коли він подає факт політичної діяльності Ю. Бачинського в ГУР або парламентській групі депутатів-українців у Відні, тоді розуміємо, що Юліан Бачинський таки тривалий час впливав на політичні процеси... 
Хоч саме питання класне і потребує таки знань і М.Міхновського і Ю.Бачинського, але подайте його серед завдань 5-9 класів. 

Тому, шановні абітурієнти, які здають історію України, як ДПА, тобто в народній мові - "за 10-11 класи", будьте готові, що тепер щороку будуть серед завдань, які стосуються ХХ століття, і "братство тарасівців", і В.Антонович, і РУП, і ЗУБО, і РУРП, і, можливо укладачі зошита знайдуть причинно-наслідкові зв'язки початку ХХ століття з реформами 60-80-х років ХІХ ст. Олександра ІІ... Тобто, будьте готові до всього хорошого.... А якщо добре піде, то і козацької доби... А що "Історія Русів" перша політична книга про українськість, на неї опиралися переважна більшість українських політичних та суспльних діячів... Вона також якимось чином стане у пригоді у ХХ столітті. Біда правда, що вона не "персоналія", але можна у програмі внести зміни... Це не біда.

4 питання має свій підводний риф: адже учні знають впевнено, що В. Винниченко - лідер УСДРП. І тому, на їх думку, саме ця партія мала авторитет. Хоч кожному з учнів, який  має достатній чи високий рівень знає, що українське суспільство - селянське, а партія, яка підтримувала село - есери)))
У 14 питанні є підводний риф, який можна подолати, звернувши увагу на "знято тільки з товарних поїздів".... (радянізація так не відбувалася)
17 питання має географічний підтекст - "деформованість структури економіки"
19 питання - "... в умовах широкої ГЛАСНОСТІ" - перебудова
21 питання - підводний риф полягає у місяці? Знаємо, що Будапештський меморандум підписаний 1994 року. Але важлива роль місяця - адже були вибори Президента України. Тому дві постаті Л. Кравчук і Л. Кучма... Грудень, 1994 року - Л. Кучма.
Фрагменти газетних статей з окупованих територій зрозуміліші, ніж попередній рік: польсько-німецька війна(1939), взяття нацистами Києва (1941), взяття нацистами Харкова і штурм вермахтом Севастополя(1942)
У 30 питанні можна посперечатися: "стрімка русифікація середньої та вищої освіти" - це прояв політико-ідеологічної кризи періоду застою чи ні?
47 питання щодо селян і поміщиків у Галичині - "користуватися сервітутами за плату"(сервітут) не дуже часто на цьому понятті акцентується увага і що воно означає для декого в учнів викликало нерозуміння.
У 53 питанні доведеться теж почухати потилицю, хоч напевне відповідь А або Г. У відповіді А бентежить "зародження" - ніби зародився на початку ХІХ століття. Але 60-80-і роки ХІХ століття ознаменувалися розвитком (саме РОЗВИТКОМ) аматорського театру. Тому подивимося, що ж у правильній відповіді...
У 60 питанні про життя і діяльність К. Розумовського не дуже вчителі акцентують увагу на "заочне" обрання гетьмана...
От і все.... Тому поріг мав би бути приблизно таким же, як минулого року + 1-2 = 28-29 правильний відповідей - тестових балів....

САМООСВІТА - ЗАПОРУКА УСПІХУ ПЕДАГОГА

На сьогодні виникло багато платформ, які пропонують педагогам і всім зацікавленим людям пройти онлайн-курси для покращення своєї обізнаності у певній сфері. Рівень самоосвіти - це мотивація і потреба у пізнанні нових підходів до вирішення окреслених завдань. Для педагогів - це,  насамперед, засвідчення розуміння ефективної реалізації завдань Нової Української Школи, у якій визначені ключові компетентності необхідні для випускників.
Цікавими платформами, які пропонують нестандартні курси є Прометеус, EdEra, український проект "Якість освіти", ВУМ (відкритий Університет Майдану), іноземна освітня платформа Майкрософт "Партнерство в навчанні". До речі, у запропонованому онлайн-опитуванні вчителів, розробленого на замовлення  МОН України, з метою визначення критеріїв і механізмів реалізації їх сертифікації поданий більш повний перелік освітніх платформ і кожен може з ними познайомитися.
Результати такого навчання - це нові знання, вміння, навички. А на підтвердження - сертифікати. Можливо вони будуть враховуватися під час проходження курсів підвищення кваліфікації?))) Але це справа майбутнього...