Загальна кількість переглядів сторінки

неділю, 28 лютого 2021 р.

ЧАС ІДЕ, А СИСТЕМА НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ... РЕФОРМУЄМОСЯ БЕЗ РЕФОРМУВАННЯ?

 Чим відрізняється лютий 2015 року від лютого 2021 року, - запитаєте ви, дивлячись на дописи. Пропозиція одна і та ж: оцінювати у старшій школі 8 предметів у 12-тибальній системі, а інші предмети у форматі "зараховано\не зараховано". Автор пропозиції один і той же... Реакція МОН України одна і та ж, що у 2015, що у 2021 році. І це не зважаючи, що система вступає у перехідний період, у якому, на мою думку, варто та необхідно спробувати пропілотувати таку ідею для подальшого впровадження у старшій школі, починаючи з 2027 року. Питання дуже просте: "Які події, якого масштабу та де повинні відбутися, щоб система державного управління освітою почала міркувати у форматі Нової української школи і робити маленькі крочки у цьому напрямку?" 


Це допис за 2015 рік на блозі....



ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ



До 150-річчя Лесі Українки
Життя пливе...
У вічності жадання
у ньому всі шукатимуть своє:
Хтось - бур і гроз нестримні поривання,
Хтось - тиху гавань, де для втіх живе.
Комусь страждань громи і блискавиці
Народжують думки і почуття,
Комусь горіти Феніксом зірниці,
Комусь же тліти й кануть в небуття.
І тільки геній без страхів і ночі
Долає все, лишаючись собою.
Душею й серцем він завжди гарячий.
З самим собою завжди у двобої.
І хай життя, мов іскра, мов комета,
промчалась і подалась в Засвіти.
Та слово Лесі - зірка крізь століття
Осяює незвідані шляхи...

суботу, 27 лютого 2021 р.

ДИТИНА ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я.

 У рамках Програми "Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів" учителем Заліщицької державної гімназії м. Заліщики Тернопільської обл. Дяківим Василем було проведено онлайн урок у 2(6)-А класі на тему: "Що означає ментальне здоров'я?" Використані сервіс Forms Офісу 365, Mentimeter, WordArt. Діти проаналізували не тільки ознаки ментального здоров'я, але й причини, які його погіршують, і шляхи його відновлення... Було цікаво, творчо і кожен отримав задоволення. Продовження буде.





МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я. УРОК У 2(6)-А КЛАСІ.

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК І СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Відділ суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України запропонував маніфест "До питання майбутньої побудови історичних курсів", який завершується "Чекаємо на ваші думки щодо викладеного!" Знайомлячись зі змістом, можна сказати, що він не підтверджений жодним поважним академічним дослідженням. Тобто, підтверджуючи інтегрований характер вивчення історії, акцентуючи увагу на компетентісний характер, але чи нова модельна програма буде лінійна, чи концентрична, чи тематична - з даного маніфесту невідомо. 
Розглядаючи діяльність наукових академічних установ, можна визначити два аспекти: менеджмент та управлінська діяльність і зміст. Концепція Нової української школи реалізовується у закладах середньої освіти з 1 вересня 2017 року. Ця дата мала б стати  відправною точкою для діяльності НАПН, яка відповідно до своїх обов'язків має здійснювати наукові дослідження відповідно до запитів МОН України та освітньої системи в цілому. Кожен підрозділ НАПН щороку затверджує план, де визначає напрямки діяльності і форми їх реалізації, а наприкінці року звітує про виконання. 
На сайті суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України відсутні такі плани та звіти про їх виконання. Над якими темами розробок, наукових досліжень, питань пов'язаних з впровадженням принципів Нової української школи, працює відділ? Де можна ознайомитися з ними?
Адже саме використання наукових досліджень є однією з вимог нового Професійного стандарту педагога. Тому відділ, працюючи три роки над впровадженням ідей Нової української школи в галузі громадянської та історичної освіти, мав би запропонувати педагогам свою розроблену концепцію. Це дало б змогу вести предметний конструктивний діалог для вироблення ефективних підходів до розробки модельних програм з історії.  
Базуючись на принципах критичного мислення, важливо, щоб у діалозі чи полілозі ставилися якомога конкретніші та зрозумілі запитання. 
Наприклад, 
Які концентри (теми) та в якому обсязі пропонувати учням для вивчення інтегрованого курсу "історія"?
Навіщо сучасному учневі історія? 
Наскільки сучасні учні кожного класу можуть освоїти запропонований матеріал? Що таке "інтегрованість"? 
Це тези, які характеризують епоху і визначають як причинно-наслідкові, так і стратегічні аспекти, а події, і в тому числі  з історії України, - аргументи? І які дослідження відділу дають зрозумілу відповідь щодо змісту ЗНО з історії України після 11 чи може й 9 класу? Завжди можна і необхідно вести діалог стосовно таких важливих питань. Але з умовою, що обидві сторони озвучують не тільки маніфести чи декларації, а й ті позиції, принципи, які окреслюють розуміння підходів щодо шляхів вирішення реалізації завдань. Для цього необхідні наукові дані. Це як функція медичних працівників, коли до них приходять пацієнти, то першим є окреслити симптоми, щоб визначити діагноз, а потім використовувати протокол лікування. Для цього і функціонує НАПН: установа має узагальнити процеси, що відбуваються в історичній освіті, і щодо змісту, і щодо методології, і щодо методик та технологій, і щодо психології сучасного учня, а  потім запропонувати декілька протоколів "лікування" - алгоритмів, що визначають діяльність вчителя або окреслити параметри, які допомагатимуть розробляти педагогам власні програми на основі модельних. Поки що ні алгоритмів, ні параметрів відділ не озвучує, а пропонує це робити педагогам. Це виглядає так, щоб "хворий" сам себе лікував. 
"Відділ суспільствознавчої освіти бере участь у процесах реформування
історичної освіти і зараз працює над створенням модельної програми з нашої галузі". Якщо "працює", та принаймні напрацювання концептуальні таки є. Озвучте, оприлюдніть їх, щоб можна розпочати діалог, щоб побачити параметри, щоб зрозуміти принципи. І тут ставлення до маніфесту різне. Є консервативна частини педагогів-істориків, яким важливість освітнього процесу визначається кількістю годин на вивчення навчального предмету, є недовіра частини педагогів щодо результатів діяльності НАПН, адже часто продукти, які пропонують НАПН далекі від розуміння реальности освітнього процесу у закладі середньої освіти. Адже вони є витвором конкретних наукових шкіл, але не підкріплені освітньою реальністю. Є педагоги, які спіпрацюють з НАПН України і підтримають будь-яку її позицію. 
Тому пропозиція: ознайомте педагогів-істориків з тими напрацюваннями, які розробляються на сьогодні у відділі.


ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ.

 18 лютого 2021 року відбулася онлайн зустріч переможця Global Teacher Prize Ukraine - 2020, переможця заключного етапу Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року 2019" (номінація "Основи здоров'я"),  заслуженого вчителя України Василя Дякова зі слухачами курсів підвищення кваліфікації Вінницької академії безперервної освіти. Запросив до участі у заході методист, який відповідає за основи здоров'я, завідувач відділу основ безпеки життєдіяльності та охорони праці ВАБО Микола Стужук. 

Під час заходу Василь Дяків ознайомив учасників з основними елементами власного досвіду викладання основ здоров'я, розповів про критерії визначення ефективності організації та проведення уроку, відповів на питання, пов'язані з проєктною діяльністю та пошуком ефективних методів та прийомів взаємодії учнів та педагогів. Учасники заходу подякували спікеру та висловили думки з приводу подальшої діяльності. 





І ЕТАП КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ МАН УКРАЇНИ

 Щороку відбувається захист науково-дослідницьких робіт МАН України. 2021 року - учні Заліщицької державної гімназії беруть у ньому участь в 20-й раз як слухачі Заліщицької філії обласного відділення. Цього року вперше захист відбувався в онлайн і за новими вимогами. У відділенні "Історія" було предсталено чотири роботи. Анастасія Горук та Тетяна Заячковська - у секції "Історія України", Тетяна Горобець та Тарас Деліу зі школи смт. Товсте. 

Під час онлайн захисту членами журі були вчителі гімназії Галина Коцебейчук та Наталія Гуцуляк. На заході була директор гімназії, яка привітала присутніх з його відкриттям. Роботи учнів стосувалися ХХ століття. Анастасія Горук презентувала своє розуміння реалізації більшовиками завдань коренізації (українізації), Тетяна Заячковська - про причини та наслідки Голодомору 1932-1933 років, Тетяна Горобець ознайомила з діяльністю ОУН-УПА у Заліщицькому повіті упродовж 1941-1945 років, а Тарас Деліу про місця захоронення євроеїв у роки Голокосту.

Захід відбувся на високому рівні. Побажаємо учасникам подальших успіхів у ІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України. Він теж буде відбуватися онлайн. І на завершення невеличкий фотозвіт)))






середу, 24 лютого 2021 р.

РУХ ДО КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ. КОМАНДА, ВІЗІЯ, СТРАТЕГІЯ, ЦІЛЬ... І ДІТИ.

 Наша освітня система занадто консервативна, яка не дає для життя дітей у дорослому житті нічого корисного і практичного. Ми (система освіти) вперто топчемося на місці, ми не хочемо змін. І ця думка постійно нав'язується системою усім учасника освітнього процесу. Розривати усталені норми, канони, виставляти свої позитивні практики - це та перспектива, яка здатна вивести українську освіту з парадигми радянської педагогіки. Але для цього необхідні команди, команди у закладах освіти, які матимуть творчу педагогічну свободу, які за цю свободу не будуть покарані системою, і які матимуть такі правила гри, закріплені у нормативній базі, які не приведуть до знецінення творчості як такої. Правила гри - це те, до чого повинна прагнути система задля забезпечення змін, це те, до чого повинні прагнути усі учасники освітнього процесу, це те, що формує довіру та налагоджує демократичні процеси...


Прблизно ось так!!!!!)


середу, 17 лютого 2021 р.

ПРОЄКТ "Новий погляд на вивчення історії". Фінішна пряма.

 Упродовж двох років команда з п'яти педагогів історії з України працювала у Міжнародному проєкті "Новий погляд на історію", результатом якої стали розробки занять на основі листів колишніх радянських військовополонених, тих, хто був мешканцем спалених населених пунктів, терор проти євреїв. 

Крім цього, було розроблено рекламний мотиваційний ролик та чекаємо на комікси від художників. Команда відповідно до програми Проєкту має поширити інформацію про результати та популяризувати у суспільстві і серед педагогів. Отож, під час нової національної зустрічі обговорювали питання просування методичного продукту у педагогічну історичну спільноту. Тому план наступний - організація та проведення всеукраїнського онлайн заходу для педагогів та методичний захід у закладі освіти. Дякуємо координатору Проєкту Ярославу Мінкіну за сприяння і організацію чергової онлайн-зустрічі. 






"Демократична школа" презентує Тулбокс. Онлайн-конференція “Компетентнісне навчання у базовій середній школі».

У рамках онлайн-конференції “Компетентнісне навчання у базовій середній школі», що відбувалася 02-05 лютого 2021 року, був учасником онлайн-зустрічі "Як використовувати вправи з Тулбоксу онлайн".
Спікери-тренери програми "Демократичної школи" Наталія Кідалова, переможниця премії Global Teacher Prize Ukraine - 2019, та Надія Кравченко презентували присутнім платформу Тулбокс, її змістове наповнення та особливості методики його використання. Продемонстрували на прикладі інтегрованої вправи, яка пов'язана з цінностями і водночас з темою з української мови - "Прикметник"для учнів 6 класу, як можна працювати з платформою. Онлайн-майстерклас був динамічним інтерактивним, ми мали змогу наживо попрацювати із запропонованими матеріалами. 
Після детального аналізу і практичної частини нам запропонували розробити методику використання  вправ з платформи Тулбокс онлайн. Робота у групах, запис пропозицій, креативнее спілкування - усе це дало можливіть виробити групові рекомендації щодо використання матеріалів. Особливу увагу присутні звертали на багато викликів, які виникають під час онлайн-навчання, та пропонували свої шляхи їх вирішення. 
Дякую "Демократичній школі" за можливість працювати у такій класній команді.  



Василь Дяків. Виступ на онлайн-конференції "Уроки історії у сучасній шко...


Ще одна можливість поділитися своїми думками з питання створення сучасних підручників історії. Дякую за це організаторам і модератору пані Галині Коломоєць. В онлайні захід переглянули більше 700 чоловік. Вірю, що у виступах слухачі мали змогу знайти раціональне зерно і це допоможе у майбутньому рухатися вперед і шукати свої ефективні засоби під час вивчення дітьми історії. Дякую за підтримку та позитивні коментарі. 








 

неділю, 14 лютого 2021 р.

Всеукраїнський Форум «Україна 30. Коронавірус: виклики і відповіді» | ДЕНЬ 2

 Про освіту на Форумі було сказана багато. Ціла панель упродовж другого дня, яку модерувала Оксана Гутцайт, ведуча ICTV.  Можливість виходу з освітньої кризи в умовах пандемії є вікном можливостей, яким варто скористатися. Пошук відповідей на виклики, які є необхідною умовою руху вперед в освіті, не бувають прості та однозначні. Вони є результатом довіри та консенсусу між суспільством, державними органами влади та місцевого самоврядування. І те, наскільки система хоче та може почути та зрозуміти ціннісні орієнтири майбутнього, які висловлюють зацікавлені сторони, настільки буде ефективним механізм нових кроків. 

Реформа - це не тільки "добре", під час реформи спочатку буде не зовсім добре. Це як лікар призначає курс лікування або хірург проводить хірургічне втручання в організм. Спочатку боляче, а потім пацієнт виздоровлює. Тому суспільству необхідно визначитися: або ставати сильним і здоровим, або залишатися у полоні власних "хвороб". Це вибір непростий, але необхідний. Слухайте, дивіться, аналізуйте, робіть висновки. З 3 год. 16 хв. і до 5 год. 9 хв.



вівторок, 2 лютого 2021 р.

ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЯ "Компетентнісне навчання у базовій середній школі"

Демократичні зміни завжди є необхідними, але водночас вони ставлять перед суспільством і зокрема закладами освіти нові виклики. І тому приємно, що Програма "Демократична школа", яка фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії та реалізується Європейським центром імені Вергеланда у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Українським інститутом розвитку освіти, БО «Центр освітніх ініціатив», ІСАР «Єднання» та Всеукраїнським фондом «Крок за кроком», організували онлайн-конференцію, метою якої є обмін досвідом та представлення нових методчиних продуктів Програми.
(Європейський Центр ім. Вергеланда (EuropeanWergelandCentre) – ресурсний центр Ради Європи з освіти для демократичного громадянства, прав людини і міжкультурного порозуміння. Центр був заснований 2008 року внаслідок підписання відповідної Угоди між Радою Європи та Урядом Норвегії. Діяльність центру поширюється на 47 держав-членів РЄ).
Приємно, що у програмі заходу була сесія "Зірки відповідають на питання: “Як розвивати громадянські компетентності в школі”, де я мав честь презентувати і власні напрацювання, і досвід формування та розвитку громадянських компетентностей у Заліщицькій державній гімназії. Важливим стало те, що наш заклад був у першій хвилі Програми, і це стало поштовхом до удосконалення взаємодії гімназії і батьківської, міської громад.
Команда зібралася дуже активна. Ми ділилися думками з приводу теми, багато було практичних питань, пов'язаних з впровадженням громадянських компетентностей в освітній процес. Щиро вдячний Андрію Залужному - модератору-тренеру за оптимальний та ефетивнийй  супровід заходу, щиро дякую команді Програми за запрошення і можливість поділитися і досвідом, і думками про наболіле, дякую і директору гімназії Олександрі Войчишин, яка була на заході та доповнювала виступ коментарями. 
Нам вдалося обговорити багато питань, пов'язаних з організацією освітнього простору для реалізації ідей демократичної школи:
🔘 як працювати з батьками та громадою,
🔘 як працювати з партнерами, в т.ч. з-за кордону,
🔘 що порадити педагогам для формування демократичного середовища у закладі освіти,
🔘 хто чи що заважає/перешкоджає демократизації школи,
🔘 наскільки учні готові до змін?
Учасники й учасниці дискусії дійшли до висновку, що найскладніше, але й найважливіше в освітньому процесі працювати з цінностями. Формувати й перевіряти знання й уміння звичніше й простіше. Але цього вже недостатньо в нинішніх умовах.
Демократія не може бути частковою, вона або є, або немає... 
Демократія - це постійний процес, який не може бути перерваний чи зупинений.
Демократія - це цінності, через призму яких ми діємо і утверджуємо своїми зусиллями власне бажання творити світ відповідальних громадян України 











ДУМКИ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ГУЗАРА


Про те, як поводитися в непрості часи
"Для віруючої людини, яка розуміє те, що Бог є володарем всесвіту, я кажу: все в руках Божих, і наша доля теж. Але це не скасовує важливості старань кожного з нас.
Робіть свою роботу, те, до чого ви покликані, робіть добре незалежно від того, хто при владі і які виклики перед нами.
Для людей невіруючих також важливо не впадати у відчай і не плисти за течією.
Робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самого себе, робіть разом із іншими і для всіх. В єдності - сила, і вона дозволяє встояти перед будь-якими посяганнями, будь то люди, що прийшли відібрати шматок вашої землі, або люди, які прийшли вас обдурити".
Блаженніший Любомир Гузар


Люди поранені духовно. Вони щиро прагнуть жити краще, але не знають, як.
Людей століттями позбавляли відчуття правдивої вартості свободи, власної гідності. Ми нарешті маємо вільну Україну, але вона не така, якою має бути. Бо ми все ще боїмося свободи, свободи думання, свободи рішень, свободи вчинків. Ми боїмося відповідальності, бо не поновили назагал відчуття власної гідності.
Чим більше ти маєш свободи, тим більше годен робити, чим більше робиш — тим більше ростеш. Багато людей бояться рости. Бо то потребує зусиль.
Мусимо виховувати в людей бажання свободи, прагнення цінувати свободу, мусимо переконувати людей, — щоби бути собою, треба бути свобідним.
Нам скажуть — а нащо воно, як маю що з’їсти? Якщо нас хтось усім необхідним забезпечить, то я цілком задоволений, нащо мати ту свободу? Я щасливий, бо не мушу щось рішати, бо рішають за мене. Як мені скажуть, що робити, — то дуже добре, радо то зроблю.
Добре. Але тоді твою долю зроблять за тебе. Всупереч твоїй волі і волі Божій.
Ми стали дуже покірні, бо ми стали дуже духовно ліниві.
Блаженніший Любомир Гузар

А це не блаженніший Любомир, але у контексті:
'' Запитали засновника Дубая, Шейха Рашида, про майбутнє своєї країни і він відповів: '' Мій дідо їздив на верблюді, мій батько їздив на верблюді, я на Мерседесі, син на Ленд Ровері і мій онук водитиме Ленд Ровер, але правнук буде їздити на верблюді... "
Чому це так?
Важкі часи створюють сильних людей, сильні люди створюють легкі часи. Легкі часи створюють слабких людей. Слабкі люди створюють важкі часи. "
Багато хто не зрозуміє, але треба виховувати воїнів, а не паразитів ... "