НОВИЙ ПОГЛЯД НА ІСТОРІЮ.

Починаючи з 2019 року, людство вкотре повертається до подій Другої світової війни. У рамках реалізації завдань історичної пам'яті німецький фонд запропонував педагогам України, Білорусі, Росії та Німеччини на основі архівних матеріалів, а це близько 4000 листів жертв "нового порядку" та військовополонених, розробити плани-конспекти занять для учнів, презентувати свої методичні напрацювання педагогам. Проєкт так і називається "Новий погляд на історію". Адже серед нас стає дедалі менше очевидців подій, а проблеми історичної пам'яті та її впливу на свідомість сучасної молоді залишаються актуальними. 

Проєкт складається з декількох етапів. Перший етап, спрямований на знайомство учасників групи та підготовку презентації для виступу на другому етапі, який буде відбуватися у Берліні (Німеччина) напочатку березня. 

Конкурсний відбір проводила громадська організація "СТАН", яка своїми завданнями вбачає розвиток та утвердження демократичних принципів в Україні. До складу групи увійшли педагоги з Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Рівного, Заліщиків. 

Група активно обговорила план дій та її учасники взяли участь у трансляції програми громадського регіонального каналу UA: Карпати.

МІСІЯ НЕЗДІЙСНЕНА...

Пошук педагогом оптимальних методів впливу на сучасне покоління - одне з найскладніших  завдань. Сучасні діти інші, аніж ті, які були ще десять-двадцять років тому. Чим вони інші? Звичайно, робити узагальнення не можна. Ми можемо говорити про конкретний досвід конкретного педагога. І чим більший педагогічний досвід, тим разючішими видаються зміни у дітях. 

Діти постійно користуються гаджетами. А це приводить до змін, як у їх поведінці, світосприйнятті, так і розвитку інтелекту. Неспокійний сон, інтелектуальна деменція, агресивність, психічні розлади, ожиріння, втрата інтересу до навколишнього - це далеко неповний перелік "квітів", які отримують користувачі гаджетами.

Ми, педагоги, теж перебуваємо у певній "бульбашці"-ілюзії. Ми говоримо про досягнення дітей, про методичні знахідки, про "супер", про "неперевершеність" і т.д., але ми втрачаємо нитку Аріадни: який світ у голові дитини ХХІ ст. Наскільки вони більше або менше можуть сприймати світ, можуть пізнавати дійсність, можуть бути реальними у світі реальності. 

Сучасний вчитель - це людина, яка для дітей не є авторитетом, не є цікавим, не є джерелом попереднього суспільного та життєвого досвіду. І така людина спілкується з дітьми іншого світобачення. Якщо педагог ще вмів спілкуватися з наколишнім світом, то сучасна дитина спілкується вийнятково з образами, створеними у гаджеті. Вона може видаляти їх, загравати, але вони є витвором її уяви, може ними управляти. 

Коєфіцієнт корисної дії (ККД) взаємодії дитини та педагога-дорослої людини під час освітнього процесу у школі наближається до 0. Педагог розчаровується у тому, що витрачаючи багато фізичних, психічних, духовних зусиль, він не отримує відповідного результату. А тим часом отримує "цілий букет" як професійних, так і людських захворювань.

 З іншого боку - педагог стає психіатром, а значна кількість учнів - пацієнти. Але педагог не має ні знань, ні досвіду механізмів його використання. Пацієнтів психіатри чи психотерапевти приймають індивідуально чи групами, але ж не по 30 осіб. 

Ми втрачаємо наступність поколінь. Так, молоде покоління не потребує цього, і тому не хоче приймати концепти минулого, для формування концептів майбутнього. Якщо нігіліст Базаров у ХІХ столітті заперечував устрій та ідеологію, але намагався знайти власні стрижені ідеології, то у ХХІ столітті покоління повноцінно усвідомило відкидання будь-яких цінностей і для них "нігілізм" - це "цифрова наркоманія", яка нищить будь-які прояви інтелекту. 

Отож, навіщо новому поколінню - поколінню альфа - педагоги? 

Наскільки місія педагога здійснена? На жаль, місія для педагога нездійснена... Для дітей нового покоління педагог не потрібний. Він нічого не дасть їм, але й дитина нічого не зможе сприймати і формувати власний цифровий, віртуальний, ілюзійний світогляд. І ми стоїмо на порозі реалізації ідей антиутопії: Рея Бредбері, Вільяма Голдинг, Коліна Вілсона, Джорджа Оурелла. Людський світ рухається у прірву. Людство готове до переходу від цивілізації до первісного суспільства. 

Ми - покоління другої половини ХХ століття - є перехідною ланкою. І тим трагічніше для  нашого покоління. Усвідомлення нами деградації нового покоління - це справді трагедія для людства. Хоч позитив у цьому є. Правда, позитив у формі "чорного гумору", нам не доведеться бачити людство як результат корабельної катастрофи. Але врятувати людство нашому поколінню не в силі.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. РОЗПОЧАЛИ...

У Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти (ТОКІППО) відбулося засідання творчої групи, яка розпочала регіональний експеримент "Еко-школа". Для цього у ТОКІППО організовано творчу лабораторію, завданням якої є розробка та впровадження експериментів регіонального спрямування. 

Тренінг відбувався упродовж чотирьох годин. Тренери-методисти Діана Яценко та Людмила Кучер запропонували учасникам творчої групи, до складу якої входять досвідчені педагоги, декілька командних вправ. Перша стосувалася знайомства. Кожен з учасників мав змогу створити колаж, де відобразити власний світ, хобі, пріоритети та цінності. Після знайомства слово надали Ігорю Вітенкові, заступнику директора з науково-методичної роботи та міжнародного співробітництва. Він ознайомив з концептуальними засадами регіонального експерименту "ЕКО-школа", наголосив на важливості науково-теоретичної бази.У результаті - заплановано наступну зустріч, на якій продовжимо розробляти діагностичну картку для експериментальних шкіл для визначення у них рівня екологічної освіти перед впровадженням експерименту.

 

ЗАВЕРШЕННЯ ЗВЕРШЕННЯ ... ФОТОФАКТ

РОЗДУМИ БІЛЯ ПОРОГУ МОН УКРАЇНИ...

Плани МОН України, що продовжуватимуть реалізувавати у 2020 році справді революційні і можна визнати елементами реформ. Добре, якщо б все-таки до нормативно-правової бази щодо підвищення кваліфікації була розроблена "зелена карта", де кожен педагог міг зрозуміти усі нюанси. 

По-друге, зміни до постанови КабМіну щодо впровадження нового підходу підвищення кваліфікації були ось-ось - 27 грудня 2019 року, а педколективам пропонують попередньо планувати до 26 грудня 2019 року. 

Це перша нестиковка... 

Друга, яка взагалі перекреслить усі надії на те, що фінанси ходять за вчителем у питанні підвищення кваліфікації, це відсутність фінансової автономії закладів освіти. Директор не матиме змоги використати кошти для підвищення кваліфікації, так, як їх централізовано: або перекинуть на іншу статтю, або просто не профінансують, або будуть обмежувати у виборі суб'єктів, які здійснюють підвищення квалфікації.

Тому наступний і то негайний крок - дайте можливість директорам мати власну бухгалтерію і відповідно рахунки у банках. Але, на жаль, у нас таки тільки радянський підхід, про досягнення. 

Але є і виклики. 

Перше, як співпрацювати з ОТГ у питаннях оптимізації закладів освіти...

Друге, що робити з педагогами, які будуть вивільнені. Що держава може їм запропонувати. Третє, наскільки наші діти можуть засвоїти відповідні програми. Мішель Демурже, Манфред Швітцер (французький та німецький нейропсихологи) прийшли до висновку, що упродовж 20 років ХХІ ст. IQ молодих людей зменшився майже на 4 пункти... 

Як справи з IQ українських дітей? Де Академія Педагогічних Наук, де замовлення МОН України на вивчення даного питання. А ми все-таки розробляємо держстандарти базової освіти І знову для дітей, які не здатні осягнути програмовий матеріал, будуть квадратні функції, логарифми, границі, і т.д.

Про це історія замовчує, як і багато про що...

Продовження буде? ...

УКРАЇНСЬКА ХАРТІЯ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ. ЯК МИ ЇЇ РОЗУМІЄМО?

У сучасній Україні моральні авторитети нації об'єдналися в ініціативну групу "Перше грудня". 1 грудня 2012 року вони оприлюднили основні принципи та цінності Українська хартія вільної людини (УХВЛ), які допоможуть громадянам розбудовувати всі сфери життя України.
Районний конкурс, організований Заліщицьким районним науково-методичним кабінетом, "Малюнок, вірш, есе, відеоролик" крізь призму ціннісних орієнтирів Української хартії вільної людини дав змогу висловити свої міркування гімназистам...
Пропонуємо вам переглянути відеоролик ... Приємного перегляду...

КАНАЛ "ДБАЄМО ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я" ПРЕЗЕНТУЄ...

Ви ще не перевтомились від новорічно-різдвяних застіль? А що чекає на вас після того, як вийдете за столу? Як реагуватиме організм на такі стреси?
Отож, популярно про переїдання: до, під час і після...
Приємного перегляду.

КАНАЛ "ДБАЄМО ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я" ПРЕЗЕНТУЄ...

2020 рік вступив у свої права... Та родини і далі продовжують відзначати за столом і Новий рік, і Рідзвяні свята. Канал "Дбаємо про своє здоров'я" пропонує нове відео про застілля і, що може відчувати організм після нього... А ще, як організмові допомогти...
Приємного перегляду. Бережіть своє здоров'я і цінуйте його...

І ЗНОВУ ПРО ІЛЮЗІЇ. ЧАСТИНА 2.

Коли ми побували у Голландії, хоч віртуально, спробуємо тепер приєднатися до когорти Нобелівських лауреатів. Здивовані? При чому тут високоповажні науковці до освіти України? Дивно, чи не правда?

Бідні, але з телевізорами: причини злиднів пояснює Нобель з економіки. Ірина Андрейців, журналістка УП

Поїхали... Авторитетні науковці Естер Дюфло, Абхіджіт Банерджі і Майкл Кремер отримали Нобеля у 2019 році за експериментальний підхід до боротьби з бідністю у світі. Що лежить в основі їх досліджень? Про це читаємо у виступі Володимира Вахітова, професора-асистента та проректора з наукової роботи у Київській школі економіки.

Почнемо з ВИСНОВКІВ???

Навчання в школах Африки та Індії

Кремер проводив експерименти у школах Африки, Дюфло та Банерджі у школах Індії. Їхні результати були схожими. 

Діти приходять до школи кажуть, що голодні, бо не мають достатньо їжі вдома. Тому не можуть вчитися, і кажуть, що немає підручників. Учені обрали контрольні групи, в яких нічого не змінювали. І зробили ще три експериментальні групи. 

У першій групі дітям давали в школах підручники. 

У другій групі роздавали їжу. 

А в третій групі запропонували трохи більше займатися з дітьми, які відстають. Був ретельний підрахунок до і після, порівнюваний з контрольними групами.

Виявилось, що підручники фактично не впливають на результати навчання. Це впливає тільки на найбільш вмотивованих учнів. 

Якщо дитина не хотіла вчитися, додатковий підручник не допоможе. 

Ефекту їжі теж не знайшли. Тому багато писали, що експеримент Кремера не спрацював.

Але експеримент виявив, що на дітей впливає більша залученість вчителів. 

Дослідження показало, що вчителі часто не виконують своїх обов’язків. Вони могли не приходити на уроки, не хотіли займатися з дітьми окремо або поводилися неадекватно.

Стало зрозуміло: 

якщо вчителі займатимуться з дітьми більше, якщо працювати зі адміністраціями шкіл, щоб вони більше дисциплінували своїх вчителів, результати будуть набагато кращими.

А тепер трохи теорії....

 

 Виявляється, що є пострадянські країни, населення у яких живе ще гірше... 

25% людей в Україні, які відчувають незручності щодо оплати своїх базових потреб. Це може бути купівля м’яса, заміна одягу сезонна, оплата комунальних послуг тощо.

Ще 38% не мають середнього прожиткового - близько 5 тисяч грн. - залежно від вікової та соціальної приналежності... 

Цікавим є факт щодо європейського розуміння бідності у країнах ЄС. 

Хто буде читати і розглядати ці дані, може спробувати порівняти свої доходи зі стандартами ЄС і зробити висновок, чи є бідними за цими стандартами. Звичайно, якщо зліва колонка дуже конкретна, то справа  потребує корекції і розуміння європейських стандартів. Тобто, зліва ніяк не можна скривити душею, а справа - то справа дуже суб'єктивна. Адже, наприклад, "грошей вистачає на підтримку досить теплої температури у своїх оселях" у європейських країнах приблизно 16-18С є стандартом, а у нас і 22-24С - холодно, "є можливість дозволити собі непередбачувані, але необхідні витрати". Для європейців - це, наприклад, лікування, ремонт побутової техніки тощо, а у нас - "новий мобільний телефон, новий автомобіль, "обов'язковий двометрових кам'яний паркан" тощо".

І ЗНОВУ ПРО ІЛЮЗІЇ...

Привітання ПреЗЕдента, Новий рік, Різдвяні свята... Сидиш, читаєш і думаєш.
Про що?
"Як навчають і навчаються у Нідерландах" враження від фіналіста Global Teacher Prize Ukraine Сергія Петровича:

" Візуалізацію тут (у голландській школі) поважають. Наочні матеріали в школах — на кожному кроці, яскраві та різноманітні, не лише роздруківки, а й у формі ігор та іграшок. Приміром, для тих, хто ще не знає літер, все в картинках: розклад дня, шкільні правила, призначення приміщень. Діти вчаться «читати» картинки зліва направо і так звикають до напрямку читання.

Величезну кількість карток та ігор діти можуть брати, аби щось повторити, просто заради втіхи. Вчителі розказали, що коли в них з’явилася нова учениця, нещодавно з Індії, її батьки весь час запитували, скільки коштує той чи той матеріал, яким хоче пограти донечка. І були вражені, що все це безкоштовно!"

І рефлексія: "Де в нас, в Україні, є такі типово європейські приміщення шкіл з площею кожного приміщення більше 40 квадратних метрів, де у нас таке наповнення класних кімнат (ще й безкоштовно). Це, не зважаючи на те, що Нова українська школа уже другий рік..." Продовжимо..

"До самостійності привчають змалечку. Є й таке, що важко уявити українським татам і мамам: довірити дитині самій обирати вже до 12 років, чи хоче вона отримувати вищу освіту, чи ні... Тих, хто погано вчиться або не хоче глибоко розбиратися в предметі, хоча міг би, тут не сварять. Пояснюють, які наслідки, яким може бути майбутнє, але не залякують, навпаки, усі варіанти вважають гідними. Учень має право орієнтуватися на практичну діяльність надалі.

Обирати шлях вперше доводиться не в 17 років, а в 12. Учень складає іспити та отримує рекомендацію від учителя щодо подальшого закладу освіти. До речі, до таких порад і самих вчителів тут украй висока довіра".  

Рефлексія: "В українській школі, де вчителі разом з батьками прямо таки намагаються зробити все замість дитини, знецінити її зусилля підвищеними оцінками, багаторазовим виконанням невиконаного домашньої роботи, де батьки і педагоги говорять один з одним різними мовами, це можливо?..." І знову наша Нова українська школа при старих консервативних розуміннях "важливості та заохочення" ліні дитини

"Одні школярі йдуть у 4-річні професійні школи (підготовча середня освіта), інші — у 5-річні середні школи, а є й гімназіуми та атеніуми з 12 до 18 років, після яких відкрито шлях до університетів (передуніверситетська освіта). Дається рік, щоб перевестися на інший рівень, якщо надто просто чи складно. Середня школа має науково-технічний, природничий, суспільно-економічний та гуманітарний напрямки. Після неї можна вступати до вищих закладів освіти, окрім університетів. А передуніверситетська освіта передбачає опанування латини та грецької мови, філософії, міфології, мистецтва — ті, кому до 12 років, всього вчаться в стінах школи. Таке посилене навчання — не дивовижа, адже отримати університетську освіту в Нідерландах важко. Люди, які її мають, справді високоосвічені, глибоко знають свою спеціалізацію, володіють, окрім рідної, ще англійською та французькою чи німецькою мовами.

Для випускників початкової школи також є варіанти наукової, спортивної чи мистецької середньої освіти. А ось музичних шкіл у нашому розумінні, куди в позаурочний час ведуть перевантажених шестирічок, там не буває. Усі, кому не виповнилося 12, у звичайній початковій школі вчаться співати, грати на музичних інструментах, знайомляться з різними видами спорту".

Рефлексія: "Усе це видається для нас, і буде видаватися ще довго, космічним і нездійсненим, а там, у європейців, - усе природно і закономірно. Хто працює до сьомого поту, той отримає і освіту, і мотивацію, і зрештою соціальне положення у суспільстві, і затребуваність у державі... Все розкладено по полицях... А в нас і далі віз, який має "все за дитину: вибір, відповідальність, необ'єктивні оцінки", адже "дитина бідна і нещасна, її потрібно пожаліти". Від такого "піклування" дитина усвідомлює тільки одне - "я завжди залишаюся дитиною, тому що тоді мені все дадуть і не будуть нічогісінько вимагати". І для значної кількості наших випускників вища освіта є СПОСОБОМ 4 АБО Й 6 РОКІВ НІЧОГО НЕ РОБИТИ... Так, повна загальна середня освіта є тільки елементом освітньої системи. І про її недосконалість варто говорити на основі розгляду неефективності освітньої системи в цілому..." 

Сидиш, читаєш, думаєш... Добре, що можна думати, а то "какая разница". Це один з привілеїв людини - думати... Спробуйте і ви - може стане по-іншому?