ХХVI ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ КРОКСу У ТЕРНОПОЛІ...

Традиційно на осінніх канікулах у регіонах відбувається чемпіонат України з КРОКСу (Культурні, Розумні, Організовані,  Кмітливі, Сприитні). Цього року у десяту школу м. Тернопіль з'їхались по 2 команди із Заліщик, Мельниця-Подільської, щоб не тільки провести чемпіонат України, але й розіграти титул чемпіона області. У переліку конкурсів КРОКСу і спортивні, й інтелектуальні, й розвивальні. Одним словом, є можливість кожному з команди продемонструвати свої здібності та вміння. Господарі підготували та виставили 5 команд: "Школа Безпеки", "Ендорфіни", "Сьоме чуття", "Живчик", "Лайм", з Мельниця-Подільської - "Ейдос" та "Агронавти". Заліщики представили досвідчену "СОФ-Х" (капітан Ольга Шмиглик, судді - Ірина Якимчук, Діана Хандій, Тарас Радзіх, Юрій Угрин, Софія Миронюк, Тетяна Книш) та новостворену "Chosen" (учні 5(9)-А класу: Денис Тяско, Андрій Долинський, Марія Гошовська, Ярина Казимірик, Марта Хом'як, Юлія Безушко, Олена Бачинська).
"СОФ-Х" демонстрували стабільність, переважно посідали у конкурсах 3-5 місця. Найкращими досягненнями стали перемоги у двох конкурсах: "Логіка" та "7 питань" і три других місця у "Спритность", "Мистецтво", Спорт". Та цьго виявилося замало для того, щоб вибороти третє місце. До останніх конкурсів "СОФ-Х" йшов один в один з "Ейдосом" з Мельниця-Подільської. І "Організованість" та "Планета Земля" таки виявили команду, яка стала третьою - "Ейдос". На 6 пунктів відстав "СОФ-Х". Вони - четверті.
Щодо нової команди "Chosen", то вона набувала безцінного досвіду боротьби. Серед успіхів: другі місця "Окомір" та "Сюрприз", але багато штрафів не дало команді піднятися на почесне сьому місце. Вони разом з "Живчик" розділили 8-9 місця. А чемпіонами області стала тернопільські команди "Сьоме чуття", "Школа Безпеки" - друга.
В особистій першості від Заліщицького районного осередку КРОКС змагалося 6 учнів (Т.Радзіх, О.Шмиглик, Д.Хандій, С.Миронюк, М.Хом'як, О.Бачинська). Після 12 конкурсів: друге місце виборов Тарас Радзіх, у десятку увійшли Софія Миронюк (6 місце) та Ольга Шмиглик (9 місце). З молодого покоління Олена Бачинська стала 26 з 41 учасника особистої першості.
Призи презетувало тернопільске видавництво "Підручники та посібники". Щиро дякує Заліщицький районних осередок Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих, Спритних (КРОКС) С. Беднарчуку - голові обласного осередку КРОКСу, В. Якимчуку - голові міської організації "ТИДИВИ" за організацію та проведення на високому рівні заходу, директору гімназії О.Войчишин та голові ради гімназії І.Кукурудзяк, батькам членів команди за сприяння в організації поїздки.
Очікуємо на завершення та результати ХХVI чемпіонату України.  

ЩО РОБИТИ В ЕСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ ПЕДАГОГУ. ПОРАДИ ВІД "ОСВІТОРІЇ"

"Що робити вчителям у школі в екстремальних ситуаціях"

 Перш за все, вчителям треба уважніше придивлятися до своїх учнів. Конфліктологи стверджують, що за останні чотири роки градус агресії серед українських школярів зріс у кілька разів.

Профілактичні дії:

— з’ясуйте, де розташовані резервні виходи,

— дізнайтеся про план евакуації з будівлі на випадок надзвичайної ситуації,

— дізнайтеся, де зберігаються засоби протипожежного захисту і як ними користуватися, спробуйте отримати елементарні навички надання першої медичної допомоги,

— зберігайте в шухляді такі предмети: маленький радіоприймач і ліхтарик запасні батарейки до них, аптечку, носові хустинки, свисток.

 

 

ГРАЄМО.... ГРА "КРАЇНА ГІДНОСТІ" У ГІМНАЗІЇ...

Щороку Заліщицька державна гімназія бере активну участь у заходах Всесвітнього дня Гідності, який щороку організовується у третій тиждень жовтня. Його ініціював 2006 року принц Норвегії Хоконом з професором П. Хіманеном та Дж. Хоупом Брейтоном. україна приєдналась до Всесвітнього дня гідності 2015 року. У 2017 році заходи, присвячені цьому дню, були визнані наймасовішими у Європі.
Крім пізнавально-інформаційного заходу, учні 6(10)-Б класу взяли участь у соціальній грі "Країна Гідності", суть якої є розробити модель розвитку держави Гідність на 5 років у соціальній сфері, яка містить по три варіанти реалізації прав на освіту, житло, медичне обслуговування, соціальний захист, організацію, соціальне забезпечення. Спочатку учні індивідуально обирають з трьох варіантів 1, а після - командою пробують затвердити план розвитку, пропонуючи свої обрані шляхи вирішення у кожному напрямі...
Суть гри - отримати бездефіцитний бюджет...

Клас після індивідуальної роботи об'єднався у три команди. Дебатуючи, кожен "парламент" обирав прийнятні для них варіанти... Після презентації та підрахунку балів констатували: два парламенти, які складалися з дівчат, не змогли сформувати бездефіцитний бюджет... Хлопці ж, навпаки, зуміли докласти максимум зусиль, щоб скласти профіцитний бюджет...
Учням сподобалася гра, вони відчували відповідальність за долю країни Гідності. Майбутнє таки за молодими...

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІДНОСТІ У ГІМНАЗІЇ

ДИТИНА Є НАШИМ ВІДОБРАЖЕННЯМ

http://www.tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/ditina-bude-takoyu-yakoyu-%D1%97%D1%97-vixovali-batki/

Кожному з батьків необхідно знати одну важливу річ … Будь-яка дитина є такою, якою її виховали її ж батьки. І якщо наше чадо робить щось не так, як хотілося б, то батькам необхідно сісти і добре подумати, що вони робили не так і як це можна виправити. Їм виправити, батькам.

«… я зрозуміла, що люди в Інтернеті набагато тупіші та більш відразні, ніж моя дочка. Це плюс».

З відповіді мами 11-річної дівчинки на коментар в ФБ

Перекладаємо українською мовою: «Моя дочка тупа і відразна. Слава Богу, є люди набагато тупіші та більш відразні».
Усі комплекси, недоліки, всі «він нічого не хоче», «вона зовсім знахабніла», «він мене має за порожнє місце» – це результат їх батьківського піклування. Дитина – така, якою ми її виховали.
Розмови про вплив поганої компанії, Інтернету, шкільних вчителів, обставин, неправильної генетики – це лише спроби зняти з себе відповідальність і знайти винних у власних помилках.
Так, погана компанія запропонує ВАШІЙ дитині наркотики, візьме з собою на пограбування кіоску і розповість, звідки беруться діти. Так, Інтернет розкаже ще й про те, як саме зачати цих дітей, покаже тупі іграшки і запропонує ВАШІЙ дитині кілька безболісних способів самогубства.
Так, шкільні вчителі не особливо хвилюються через те, щоб ВАША дитина отримала якісну освіту. Так, держава сьогодні анітрохи не переживає, скільки ви працюєте, щоб нагодувати ВАШУ дитину. Так, прадід чоловіка був бандитом з великої літери, а у ВАШОЇ дитини такий самий колір очей …
Помилки робили батьки. Уявимо рослинку. Удобрювали рослину ми. Забували поливати і протирати листочки теж ми. Ми переклали її з підвіконня на книжкову полицю – ну і що, що світла не вистачає, головне – так красивіше і НАМ зручніше. Дозволили кішці ходити під неї в туалет. Під час веселих свят кидали в квітковий горщик недопалки і кісточки від курки. Рослина зів‘яла, припинила рости і з горщика погано пахне. Хто винен? Рослина?
Змушувати того, хто молодший і слабший, розплачуватися за помилки того, хто старший і сильніший – підло. Карати за те, чого самі не змогли сформувати – підло. Вішати ярлики, особливо прилюдно – підло.

ХАРЧОВА ПОЛІТИКА ФІНЛЯНДІЇ)))) СМІШНО, АЛЕ ЗДОРОВО... СПРОБУЙМО

Країна, яка хоче чогось досягнути, потребує системного підходу щодо подолання будь-якого виклику.
Україна поки що цьому вчиться... І, на жаль, досить поволі... Один з успішних проектів у Фінляндії стосується "заставляння" людей змінити раціон зарчування...
В українських реаліях це видається нездійсненою мрією... Але Фінляндія  зуміла це зробити...
Ось факти. Як завжди, у 70-х роках ХХ ст. починали фіни з моніторингу здоров'я населення окремої території. Висновки були плачевні:
 - кількість інфарктів та інсультів зашкалювала;
- смертність людей у 40-50-річному віці була значною;
- 70% були курильщиками;
- населення обожнювало жирні продукти, багато солі, горілку, не займались спортом, а овочі - їжа для кролів.
Держава розробила проект зміни харчових уподобань фінів Північної Карелії. Він був настільки успішним, що його запровадили у всій державі. І за 45 років смертність скоротилася на 82%, а тривалість життя досягла 80 років. Майже, як в Україні...
У проект увійшли:
1)  інформаційна компанія із залученням священиків, вчителів, власників магазинів щодо важливості здорового харчування... Акцентуючи увагу на обмеженню жирної їжі. Майже, як в Україні))))
2) Просили  виробників зменшити жирність молочних продуктів, зменшити кількість солі у рибних продуктах; Адже сіль підвищує тиск, і як наслідок, інсульт чи інфаркт. Рекламували використання під час приготування страв оливкове масло...
3) Розширення асортименту зелені, які вирощені у місцевих фермерських підприємствах. І серед неї навіть середньоземноморські... Теж майже, як в Україні)))
4) Щоб це реалізувати була змінена структура сільськогосподарського сектора: з вирощування молочних порід корів на вирощування ягід. І держава платила дотації за розширення площ ягідних культур, і не тільки окремому фермеру, але й селу... Потім додався рапс, овочі,  фрукти. Фермери прораховували вигідність займатися саме рослинництвом...
 5) В 1972 р. 70%  мешканців Фінляндії (включаючи дітей) їли за сніданком бутерброди з маслом, через 20 років кількість таких зменшилась до 9% (!).
Знову важливу роль відграла пропаганда, просвітництво: телебачення, школи, рекламні ролики, кінотеатри. В інформації звучала теза: "Спробуйте харчуватися інакше... Ви нічого не втрачаєте, не сподобається - повернетеся до свого традиційного раціону..."

Дослідження довели справу до логічного завершення: жирного молока чи сметани тепер ніхто не купує)))
«Головне - люди відкрили для себе: здорова їжа - це взагалі-то смачно", - підкреслює один ііз організаторів проекту.
ВАРТО ВЧИТИСЯ. АДЖЕ ПОСТІЙНО НАДХОДИТЬ ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗМЕНШЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ...

"Війна зі сметаною. Як у Фінляндії заставили громадян берегти своє здоров'я"

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ (16 ЖОВТНЯ)

Пропоную продовження проведеної події.... Боротьба була не на жарт... Важливо, коли всі люди не тільки ЗНАТИМУТЬ ПРО ШКІДЛИВІСТЬ ОКРЕМИХ ПРОДУКТІВ, АЛЕ Й НЕ МУЧИТИ НИМИ СВІЙ ОРГАНІЗМ...

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ У ГІМНАЗІЇ

Гімназія не тільки дбає про інтелектуальний та фізичний розвиток учнів. Важливим для і знання про здорове харчування. 16 жовтня щороку відзначається всесвітній день здорового харчування. Ось тому вчитель основ здоров'я Василь Дяків організував два заходи, які мали на меті активізувати знання учнів про ознаки здорового харчування та вміння аналізувати гастрономічні задачі, які виникають під час походу у супермаркет.
Вранці захід відбувся для учнів третіх та сьомого гімназійних класів. На ньому також були директор гімназії О.Войчишин, заступник директора з виховної роботи Я. Рибак, класні керівники З. Копичинська та Н.Пацарина. Учні мандрували стежинами правильного харчування: які продукти шкідливі, як дотримуватися режиму харчування, як організовувати правильний раціон, які хвороби можуть виникнути внаслідок неправильного харчування...
А після обіду гімназисти 5-А, 5-Б та 4-Б класів - команди "Солодкі лимончики", "Помідорчики", "П'яте чуття" боролись за перемогу у гастрономічних конкурсах. І визначали, які фрукти корисні для організму, і намагалися якомога більше використати інградієнтів для українського борщу, і аналізували  корисність чи шкідливість упаковки тих чи інших продуктів у великих супермаркетах, і розгадували українські пісні про харчування. Було весело і класно. Перемогли 5-А клас: "Помідорчики", які отримали приз - апельсини, друге і третє місця з однаковими балами розділили команди 5-А та 4-Б класів. Вони теж отримали яблука.
Вдячний за допомогу Андрієві Долинському (5-А) - хронометристу, членам журі Анастасії Панчук (3-Б) та Ользі Тракало (4-Б). Було весело і захопливо.
Крім того, учні переглянули та обговорили відеоролики каналу "1+1" про здорове харчування... Тепер важливо донести цю інфомацію батькам та родичам та практично засвоювати знання щоденно дотримуючись правил здорового харчування. Про це поговоримо наступного разу.... ))))

МОБІНГ СЕРЕД ВЧИТЕЛІВ, ЯК ПРИКЛАД УЧНЯМ ДЛЯ БУЛІНГУ

Пошук причини булінгу серед учнів дає змогу говорити про багатоаспектність проблеми. Серед них важливе місце відводиться і батьківському недовихованню, і середовищу закладів освіти, і, на думку автора, прикладами булінгу серед педагогів.  Ні для кого не є таємницею, що у вчительських колективах часто циркулюють фрази, які стосуються діяльності молодих педагогів, "ти не вчитель", "попрацюєш 40 років - тоді будеш вчителем", "ти нічого не знаєш", "я (досвідчений вчитель) тут найкраще знаю що і як, і тебе буду вчити" тощо. У давні, радянські часи, це була своєрідна школа молодого педагога, метою якого ставало довести його до "розуму". Але й молоді вчителі були поколінням "бебі-буму", і радянська система була замкнута та консервативна. Та й куди молодий вчитель піде зі школи. Отож, можна було сісти на шию і ноги звісити, а такі фрази були "виховними". 

Минуло 30-40 років і світ, і Україна, і покоління молодих педагогів помінялися. Україна стала відкритою, педагога нічого не тримає залишатися на роботі, світ відкритий і можна рухатися у будь-яких напрямках, заробітна плата молодого вчителя теж не набагато відрізняється від зарплати прибиральниці... 

Але спілкування і надалі молодих і досвідчених стає на рівні знаменитого "ти - начальник, я - дрень". Молодий педагог не хоче бути другим, а тому або намагається продемонструвати власну компетентність і якість викладання, або просто пише заяву і переходить в інший заклад освіти чи в іншу сферу, або байдужіє і не проявляє ініціативи, або прагне відстояти власну гідність і права на власну педагогічну творчість, що може призводити до "конфліктів" та непорозумінь. Про це і багато іншого можна прочитати у статті "Булінг в учительськів: як розпізнати і запобігти"  

 І знову наша педагогічна та психологічна наука у глибоких нетрях. Про проблему адаптації молодих спеціалістів в колективах - мобінг у нас "науковці" не говорять. Хоч МОН України постійно говорить про підняття престижу педагога. Але коли мова йде про причини, то, крім заробітної плати, неготовності молодого вчителя, далі мова не ведеться. А перше запитання, яке логічне і доцільне, що потребує з'ясування: "Наскільки комфортно молодму вчителю у школі?"  Діти-міленіали, а саме вони йдуть у школи, мають принципово іншу психологічну систему. Вони - продукт виховання іншого суспільного періоду - незалежної України, а тому і внутрішньо особисті стосунки у педагогічному колективу теж потребують трансформації та перегляду... 

"Від цькувань не застраховані й учителі. Ба більше, це одна з професій, в якій він зустрічається найчастіше. Згідно з американським дослідженням від 2013 року, 23% усіх постраждалих від булінгу працюють в сфері освіти. У топ-3 сфер також охорона здоров’я і держслужба".

"Мобінг – це своєрідний психологічний тероризм із словесними атаками від колег або роботодавця". 

Напопулярнішими способами є 

- чутки, 

- дискредитація, 

- ізоляція, 

- залякування 

- ігнорування людини. 

Зазвичай мобінг починається, як невинна гра. 

Наприклад, одного разу колеги їй нібито м’яко натякнуть, що навряд чи в такому молодому віці можна бути хорошим педагогом. В іншому – “забувають” сказати про нараду.

Людина скромно промовчить. А цькування й ізоляція тим часом наберуть обертів. Адже кривдникам стане зрозуміло, що в людини високий поріг толерування емоційного насильства. 

Тому варто засвоїти перше правило, як запобігти мобінгу: 

- потрібно чітко показувати свої межі й обговорювати, що є прийнятним, а що ні. 

Якщо людина “погоджується” приймати нездорову критику і приниження, то їх ставатиме тільки більше.

До мобінгу часто призводять заздрість або страх конкуренції із новачком. До прикладу, новоприбулий учитель – дуже молодий, енергійний й ініціативний. Це може стати приводом для початку цькувань і пліток з боку колективу.

Під час анонімного опитування у Сполучених Штатах директори самі зізнавалися, що йдуть на всілякі хитрощі й маніпуляції, аби спекатися педагога. Наприклад, вчителю хімії, який блискуче викладає свій предмет, дають викладати іншу дисципліну, в якій він погано розбирається. Це посилює тиск і водночас знижує впевненість учителя у своїх силах. А директору – дає привід для частих перевірок та критики роботи. Як сказав один американський директор: “Треба зробити середовище настільки некомфортним, що вчитель сам благатиме вибратися з нього геть”.

Отже, за допомогою мобінгу група чи директор намагається викорінити інакшість,
прибрати конкурентів та відчути безмежну владу. Сам постраждалий від мобінгу зазвичай
мовчить, що його принижують чи цькують. Адже людині здається, що це ще більше загострить
ситуацію, і врешті винною залишиться саме вона. Мовляв, це її проблема, що не може вписатися
в колектив. Зрештою, цього і хочуть кривдники – щоб жертва відчувала провину за те,
що “заслужила” таке ставлення. Остаточним результатом має стати звільнення.

Мобінг призводить до серйозних психологічних та психосоматичних захворювань, які роблять людину безсилою і руйнують її самооцінку. Якщо день за днем на людину сипати критичні й саркастичні коментарі, не підтримувати та ізолювати від інших, то вона мимохіть починає сумніватися у своїй компетенції і тому, чи дійсно вона хороший фахівець. Людина вірить, що все, що про неї говорять кривдники, – правда.

Мобінг має ефект доміно, адже негативно впливає не лише на жертву, але й на її найближче оточення – сім’ю, друзів, колег, з якими вона в дружніх стосунках. Учительський мобінг ще й згубно впливає на учнів.

Такі вчителі перестають бути уважними, терплячими, толерантними й турботливими щодо своїх учнів. Вони більше схильні користуватися авторитарними, застарілими та неефективними методами навчання. Таким учителям набагато важче концентруватися на роботі й готуватися до уроків. В одному із американських досліджень йдеться про те, що постраждалі від мобінгу всіма силами намагаються уникати роботи чи перебування у школі, де їх принижують.
Створення здорового робочого клімату – відповідальність роботодавця. Однак, коли трапляються конфлікти, і їх потрібно вирішувати, часто начальники намагаються не брати в цьому участі. Їм може здаватися, що все має вирішуватися в самому колективі, а до директора це не має жодного стосунку.
Тож як бути, щоб не потрапити в пастку мобінгу і не стати його жертвою? Ось п’ять порад:

1. Починаючи роботу в новій школі, варто одразу зарекомендувати себе як сильну і впевнену в собі особистість. Це дасть зрозуміти колективу, що у вас є стержень, а, отже, роль жертви – не про вас.
2. Налаштуватися на хвилю колективу – тобто не шокувати його зухвалою чи екстравагантною поведінкою.
3. Зберігати з колегами ділові стосунки і не намагатися одразу стати з ними запанібрата. Придивіться до тих, хто поруч з вами, вивчайте людей, але не поспішайте завойовувати авторитет чи всім подобатися. До вас теж придивляються і роблять висновки, яка ви людина і чи є у вас слабкі місця.
4. Виконувати свою роботу бездоганно, щоб до її якості не могли придертися. А, отже, нівелювати можливості для критики чи глузувань.
5. Жертвою мобінгу або своєрідним цапом-відбувайлом найчастіше стають ті, хто показують боязкість і надмірну скромність. Адже такі не зможуть постояти за себе і не наважаться розповісти про конфлікт керівництву. Тому іще раз: впевненість у собі і професіоналізм. Ці якості слугують найкращим захистом від булінгу на робочому місці.

Текст ґрунтується на таких джерелах: School Mobbing and Emotional Abuse, Mobbing portal, Mobbing in the Workplace and Individualism: Antibullying Legislation in the United States, Europe and Canada, School Mobbing and Emotional Abuse, The Evaluation of the Mobbing Behaviors Faced by Teachers in Secondary Schools та інших.

РЕДУТИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ДЛЯ ПЕДАГОГА.

Черговий пост присвячений особливостям психології підліткового віку. Він побудований на основі статті "Чого хочуть тінейджери" психолога Валентини Мержиєвської, співзасновниця та викладачка альтернативної школи «БеркоШко.
Отож, приблизно у 12–13 років починається помітний спад цікавості підлітків до академічного навчання; Педагоги повинні сприйняти це, як належне і невідворотнє. Тут хвилює позиція батьків "дитина повинна (має) отримати високі бали", хоч для дитини у цьому віці це не актуальним. Тому навчальні досягнення знижатимуться...  
"У 7-му класі з’являється власна позиція і одночасно зневага до стереотипів. У підлітків виникають сумніви в правдивості світу. Можливо, це пов’язано з нашим сьогоденням, коли навколо дуже багато фейків". Варто готуватися педагогу до надання підліткам аргументів, для того, щоб ті зрозуміли, що кожен факт може бути дійсним....
 "У 8-му класі стає помітним зсув сну: діти не сплять до другої ночі, а потім не можуть прокинутися вранці. З’являється бажання ризикованої поведінки. Але підлітки ще не здатні оцінити ризики: якщо катаються на даху потяга метро, то просто думають, що це прикольно, не розуміючи, що ризикують життям. Діти перестають дружити з усіма, а починають обирати свої компанії". Життя підлітків стає набагато барвистішим, але водночас підлітки стають часто непрогнозованими і часто алогічними. Їх сприйняття дійсності часто стає емоційною грою із самим собою...
ПСИХОЛОГ намагається дати СВОЇ ПОРАДИ ДЛЯ ПЕДАГОГА. ЧИТАЙМО І ДУМАЙМО... МОЖЛИВО ЩОСЬ І ДОПОМОЖЕ, ЩОБ ЗБЕРЕГТИ НАШИХ ДІТЕЙ У СИСТЕМІ ЗРОЗУМІЛИХ ДЛЯ ЛЮДСТВА ЦІННОСТЕЙ...
1. Запитувати учнів. "Плюс" - дитина вчиться спілкуватися, "мінус" для сучасної школи - неможливість одночасно надати всім час для висловлення власної думки. Як варіант виходу з проблеми, організація обговорення в групах, хоч там педагог теж не може проконтролювати наскільки всі учні беруть участь в обговоренні....
2. Договір працює, санкції - ні. Договір у школі обговорюється, визначаються обов'язки кожної зі сторін. Це - позитив... У школі, де багато учнів, цього складно досягнути, враховуючи різне ставлення до договору батьків та учнів. Якщо вдасться - то це перша перемога демократії у школі...
3. Говорити про суперечливі теми.
4. Dream big
5. Показувати причинно-наслідкові зв'язки...
6. Делегування повноважень та розподіл відповідальності 
Тільки тисячекратне повторення і єдність вимог у системі правил, можливо, дасть змогу достукатися до свідомості бунтівної психології підлітка і якимсь чином окреслити можливості діяльності людини у принципах здорового побудови суспільства....

ДІТИ І СМАРТФОНИ: НЕ ПЕРСПЕКТИВНЕ МАЙБУТНЄ...

Стаття "Смартфони знищили психіку цілого покоління! Ось статистика, що саме змінилося"

вкотре доводить, що західна педагогічна та психологічна наука розуміє, що необхідно моніторити результати викликів, які виникають із запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. На жаль, українська педагогічна та психологічна "наука", крім плагіату, нічим корисним займатися не вміє чи не хоче, окрім як вимагати гроші від держави. 
Що зауважили американські психологи щодо наслідків використання смартфонів підлітками? Зростання показників депресії, спроб самогубств, самотності. Зокрема, "кількість спроб самогубства серед підлітків виросла на 23%. Що ще страшніше, кількість дітей 13-18 років, що наклали на себе руки, виросла на 31%". І ці показники, на думку дослідників, не залежать від різних зовнішніх чинників. Зрештою вони роблять невтішне припущення: "В цілому наш аналіз виявив, що покоління підлітків, яке я називаю “айПокоління”, – ті, хто народилися після 1995 року, – набагато частіше має проблеми з психікою, ніж їх попередники-мілленіали".
Тепер подивимося на українського учня, який теж у зоні ризику залежності від гаджетів, ЗМІ дедалі частіше говорять про наявність проблеми з психікою підлітка. Але українська педагогічна чи психологічна наука поки що мовчить. Тому в Америці є хоч дані та гіпотеза, в Україні немає ні першого, ні другого...

"за даними Pew Research Center, кількість смартфонів перевалила за 50% у кінці 2012 року – якраз тоді, коли почали рости показники підліткової депресії і суїцидальності. У 2015 році доступ до смартфона мали 73% підлітків". Ось висновки дослідників: 

- вплив смартфон-активності однозначний: чим більше часу підлітки проводять в Мережі, тим швидше у них з’являються симптоми депресії. 

- підлітки, які проводять із смартфоном більше трьох годин в день, на 35% більше схильні до ризику вчинити суїцид.

 - за період з 2010 по 2015 роки кількість дівчаток, які почувають себе покинутими, підвищилася на 48%, тоді як у хлопчиків цей показник підвищився на 27%.- дівчатка більше використовують соціальні мережі і почувають себе самотнішими, коли бачать подруг і однокласниць, що збираються разом без них. Коли дівчинка щось постить у своєму аккаунті в соцмережі, вона більше чекає лайків і позитивних коментарів. Дівчатка також несуть основну тяжкість симптомів депресії.
-  важкий результат для дівчаток-підлітків може пояснюватися тим, що вони більше стикаються з кібербулінгом. Хлопчики вважають за краще з’ясовувати стосунки фізичними методами, а дівчатка – підриваючи статус і стосунки жертви в соцмережах. 

- смартфони впливають і на сон підлітків – багато з них спить менше семи годин.

І вкотре бачимо саме проблеми психічного та соціального характеру спричиняють фізичні проблеми. Звичайно, можна опонувати висновкам американських дослідників, але якщо хтось і наважиться таке робити, то тільки аргументовано з хорошою статистичною базою. 

А батькам на зборах, на уроках дітям в сто перший, в тисячу перший раз варто говорити про заборону (або обмеження) дітям користування смартфонами... Хоч, здається, частину  дітей-центеліалів у цій війні з гаджетами ми таки уже втратили...

І знову випливає з мороку майбутнього проблема: що зможе зруйнована у дитинстві гаджетами психіка вчинити у дорослому віці... І наскільки така дія буде корисною, чи шкідливою, чи фатальною для людства... Час покаже... Пісочний годинник почав зворотній відлік...

ДОМАШНЄ НАВЧАННЯ: ВІДПОВІДАЛЬНІ БАТЬКИ ЧИ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНА СИСТЕМА?

Класна система давно перебуває у кризі. Індивідуалізації від неї годі і сподіватися, а уваги приділяти кожній дитині, коли у класі 30-35 учнів - це фантастика. Крім того, кожна дитина центеліал хоче, щоби слухали винятково її, щоб їй приділяли увагу. Якщо цього не відбувається, то вона часто вдається до деструктиву, закатує істерики, або порушує дисципліну. І тоді всі старання педагога, який готувався сумлінно до уроку йдуть коту під хвіст. Як і очікування інших дітей, які можуть себе самоорганізувати і вчитися.
Центеліали -- це ті діти, у яких в переважній більшості відсутня будь-яка самоорганізація через надзвичайну опіку. Психологи  зауважують, що діти від народження не мають змоги навчитися пролонгованому очікуванню, коли вони щось просять чи вимагають, то у переважній більшості і отримують. Якщо не отримують, то маніпулюють дорослими і таки досягають свого...
Де у такому випадку вихід? Один з варіантів - домашнє навчання. Коли дитина вчиться вдома, для цього готуються і батьки, і запрошуються педагоги, і психологи. Важливим при цьому стає розуміння батьків щодо необхідності такого навчання для власної дитини, по-друге, законодавча база, яка дозволяє таких механізм отримання освіти, і по-третє, педагоги, які розуміють батьків та допомагають їм у розвитку їх власної дитини, звичайно, можна сказати і про забезпеченість матреріальну та фінансову батьків. Але це не є основним.
Важливим є мотивація батьків та дитини. Їх готовність до домашнього навчання. Часто інтроверти або обдаровані діти у певній сфері не можуть себе реалізувати у класі, по-друге, часто кількість предметів для дітей з певними орієнтирами та цінностями є непідйомним тягарем. Адже, дитина, маючи мету і зацікавленість, хоче розвиватися саме у цій сфері.
Отож, спробуйте подивитися на домашнє навчання, як спосіб більш відповідального та водночас більш креативного підходу до навчання власної дитини. Зрештою, у такому випадку, і батьки, та їх дитина повинні знаходити ті точки порозуміння для подальшого поступу. А правила комунікації для українського суспільства - поки що вищий пілотаж, який недоступний в силу певної гіпертрофії виховного процесу у сім'ї... Так, ми йдемо у Європу, але батьківське виховання поки що - це рівень не відповідальності, яку мужньо переносять на освітні заклади... Поки що батькам це вдається у переважній більшостіі. Що буде далі? Час покаже... Зрештою, приклад відселення батьків у будинки геріатричні, чи винаймання наглядачки для перестарілих батьків - типова практика європейських країн... Та чи готові ми до такої трансформації моральних цінностей... Питання риторичне. І для його підтвердження чи спростування залишається небагато - двадцять-тридцять років. Тобто, вирішення його ми таки побачимо.
На завершення. Знайомтесь зі статтею психолога Юлії Короцінської "Школа вчить зубрити, а не навчатися... " Можливо, кожен почерпне для себе щось цікаве. Бодай піддастьте сумніву освітню систему як таку...

ОСНОВИ ДОМЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Сьогоднішній світ повен ризиків та несподіванок, закгроз та викликів, а тому кожен педагог повинен мати базові знання та вміння з надання домедичної допомоги учням (вихованцям). Платформа EdEra пропонує такий курс для нас, педагогів. Він є простим і необхідним. Складається з двох модулів: практичного та теоретичного й іспиту. Перегляньте запропоноване відео - коротке, практичне, необхідне...

За успішне виконання завдань можна отримати сертифіка. Враховуючи, що в майбутньому педагог сам буде обирати курси для підвищення кваліфікації, це не так погано. Адже EdEra напевне буде серед платформ, які сертифікує МОН України і запропонує педагогам. А також і "Прометеус", "Уміти", "Партнерство в навчанні", "Освіторія", "На урок", ВУМ і ....
Безпека дитина насамперед...