Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 27 березня 2017 р.

ВІДКРИТИЙ КУБОК ОБЛАСТІ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР УНІКУМ



Заліщики - місто славне, з цікавими багатими традиціями. Уже вдруге, за підтримки міського голови А. Квач, начальника відділу з питань освіти, молоді і спорту Заліщицької РДА Н. Підгребі, Всеукраїнського дитячого творчого об'єднання КРОКС О. Толстової, обласного управління сім'ї, молоді і спорту Тернопільської ОДА Чорного, обласного осередку КРОКСу С. Беднарчука проведений Відкритий Кубок Тернопільської області з українських інтелектуальних ігор пам'яті Героя АТО Ореста Квача. На ньому, окрім уже відомих команд з Мельниці-Подільської, Тернополя, Заліщик, с. Острів Тернопільського району, правничого ліцею з Кременця були команди з Хоросткова, предстакники Бучача і с. Крива Руда Полтавської області. До заліку входили бізнес гра, яку проводив її автор П. Бабарика, "Інтелектуальна лотерея" та "Кращий ерудит". Крім того, для популяризації ідей КРОКСу провели організатори командну першість. На відкритті виступили директор О. Войчишин, А. Квач, О. Толстова, Р. Краснюк, Н. Підгребя. Усі учасники відчували упродовж двох днів теплу атмосферу і водночас безкомпромісну боротьбу, позитивні емоції і відчуття товаристськості...
У результаті переможцями в загальному заліку стала команда ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Тернополя, яка отримала кубок, друге та третє місце вибороли "Гелексі" та "СОВА" Заліщицької гімназії.
Серед КРОКСівських команд перемогу святкувала команда з Мельниці-Подільської, другими стали "Гелексі", третіми ЗОШ І-ІІІ № 10 м. Тернополя.
Патріотизм - в дії... Ось основний леймотив заходу. Адже пам'ять - це дія, дія, яка допомагає Україні стати кращою... 
Наступний турнір у Тернополі  Відкритий чемпіонат Галичини ім. Ю. Беркити. І невеличкий спогад: саме у Полтаві, у готелі "Турист" на міжнародному заході КРОКСу - "Друг", який організовував П.Бабарика з с. Крива Руда був і Орест Квач... Отак відбулася зустріч через 14 років: організатор і учасник... Трепетно і з почуттям пам'яті.
Невеличкий фотозвіт з місця подій

Урочисте відкриття заходу. 


 Чергове розумове завдання. Командна робота
 Секунди релаксу... І таке буває....

 СОВА - МАЙБТНЄ КУЄ УЖЕ СЬОГОДНІ

 ОРГАНІЗОВАНІСТЬ... ЗАРАЗ БУДЕ... ЧИ НЕ БУДЕ...






 ТАКИ БУДЕ.... 3,27С  і друге місце....

Народний депутат О. Барна - почесний гість заходу разом з керівниками

 Обруч-м'яч Знову доведеться тримати кулаки)))

 Гумка і географія... У КРОКСІ і таке буває...

 Невимушена атмосфера свята: спілкуються народний депутат О. Барна, 
директор гімназії О. Войчишин, голова КРОКСу О. Толстова

Напутнє слово народного обранця

пʼятницю, 24 березня 2017 р.

ІМПОТЕНЦІЯ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНИЙ ПАТЕРНАЛІЗМ

Радянська влада постаралась. Власне, вона нічого нового не видумала - вона продовжувала традиції імперської Росії. Ініціатива українців у всіх сферах життя і їх бажання бути успішними  знищувалася під корінь. І наша, українська свідомість не витримала, вона стала консервативною та імпотентною. Наше суспільство не може повірити, що тільки ініціатива кожного з нас, тільки намагання своєю працею зробити себе багатим - основа будь-якого успіху. Нам багато століть втовкмачували про те, що багатство - "це зло", а бідність - "це благородство", класики української літератури почали насміхатися з успішних українських підприємців і тим самим разом з російським імперіалізмом зробили свій внесок у нашу підприємницьку імпотентність.
Мойсей, великий пророк, 40 років водив єврейський народ навколо "землі обітованної", щоб увійти у неї не тільки з чистими думками, але без рабської психології. Але то був харизматичний лідер, який, надихнутий Божим Словом, вів за собою з вірою і Майбутнім.
Наші керманичі здрібнілі. Вони і далі "моляться" пострадянським ідеям рівної бідності і цим самим, як інфекційна хвороба, заражають свідомість молодих безнадією і усвідомленням власного безсилля в цих умовах.
Звичайно, і надалі олігарху давати подачки бідним як не продуктами, то грішми, яких у нього багато, легше, аніж творити успішний світ успішної держави. Ментальність олігархів і надалі тримається у полоні колоніального синдрому, адже тільки так можна пояснити їх  патологічне бажання завбрати все собі, обібрати державу, а потім все вивести в офшори і забути про таку країну, з якої збагатилися, у якої вкрали...
Олігарх боїться конкуренції, хоч вона робить державу багатшою, а тому свідомо нищить середній клас, що навіть не народився,
Олігарх боїться (чи не бажає) вкладати кошти у високотехнологічні проекти в Україні, бо можуть "віджати" інші олігархи, олігарх боїться мислити масштабними категоріями і стати успішним у класичному, а не "барижному" понятті.
Водночас олігарх нікого не боїться: адже має стільки коштів, що може купитивсіх чи вся в Україні: владу, суди, прокурорів, законів, Божого Суду....
Замкнутий цикл: громадяни поставлені у становище "рабів" не через те, що не можуть, а через те, що система немає важелів впливу на найбагатших, які розперезалися у своїй безкарності... Тому потрохи побившись своїм чолом об систему значна частина громадян приходить до парадоксальних висновків: або залишатись у полоні патерналізму і вимагати подчок від держави, якщо її милість олігарх захоче дати те, що недокрав, або податись за кордон, де система допомагає людині ініціативній, підприємливій за короткий час стати успішною, багатою і соціально авторитетною через соціальні ліфти...
Критична маса особливої соціальної групи в Україні, яка здатна змінити систему чи краще сказати побудувати нову, не буде створена. На жаль... Адже корупція, кумівство, верховенство "бариг" роз'їдає те покоління, яке здатне на зміни.... Але його просто "приручають" і воно стає частиною системи...
Тому всі соціальні групи поки що носії саме патерналізму - характеристики особистості, яка дає змогу заховати власну безініціативність, безвідповідальність, бездумність... Ми в історичній паралелі зациклені у період пізнього феодалізму - занепаду та розпаду системи. Деценталізація, яка у цивілізованих, правових, зі стабільними правилами гри державах є здобутком та позитивом, у нас може (набуває) "наших" національних рис, коли місцевий бізнесмен (чи клан), вигравши місцеві вибори, формує власну (азійську (кланову) систему управління, коли кум, сват, брат чи група депутатів, якою можна управляти, будуть приймати "відповідні" рішення для вигоди бізнесмена (чи клану). Не маючи утвердженої правової держави, не досягнувши вагомих результатів у боротьбі з корупцією, які б носили незворотний, системний  характер, не прийнявши Законів, які б змушували олігархів ділитися з державою на рівні європейських стандартів, децентралізація загрузне у "болоті корупції" тільки нижчого рівня, що дасть можливість вищим державним посадовцям продовжувати власний бізнес у контексті управління державним бюджетом..,

ЛОГІЧНА АЛОГІЧНІСТЬ МОН УКРАЇНИ

Знайомимося: "Розпочато відбір підручників для 9-х класів. Представники педагогічних колективів отримали можливість ознайомитись з електронними версіями нових підручників. Передбачається, що найкращі проекти використовуватимуться у навчальному процесі". Це нам, педагогам відомо. Переглядаємо, вибрані і запропоновані МОН України підручники різних авторів, аналізуємо і заповнюємо анкети, де вказуємо кількість і надсилаємо..."
У чому "алогізм"? Читаємо ще одне повідомлення МОН України з "Підсумки тижня в освіті: головні події": "Розпочалась друга сесія обговорення програм 5-9 класів. Усі бажаючі мають можливість ознайомитись зі змінами, що внесені до програм після першої сесії обговорення, а також надати пропозиції щодо подальшого удосконалення програм базової школи".
Запитання: навіщо відбирати підручники для 9-го класу, якщо редагуються (оновлюються) програми? Чи зміст підручників, запропонованих МОН України, вже націлює педагогів на обмежене внесення змін? Можна для 9-х класів зробити експериментальний варіант: змінити (оновити) програму і дати педагогам самостійно обирати матеріал для опрацювання на уроці. Невже МОН України не розуміє цього?... Гнучкість освітньої системи для ЗНЗ для конкретних класів - це ознака майстерності освітнього менеджменту... Будемо очікувати реакції...

суботу, 18 березня 2017 р.

КРОКС, УНІКУМ: НАДІЇ В БЕЗНАДІЇ....

Вшанування пам'яті Героїв і Майдану, і АТО - обов'язок суспільства, влади, кожного із нас... І конкурси, турніри, флеш-моби, інформаційні акції, догляд могил, відправляння Літургій - це далеко не повний перелік того, що називається "жива пам'ять"...
Тиждень залишився до Всеукраїнського заходу Всеукраїнського дитячого творчого об'єднання Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих і Спритних у Заліщиках. Відкритий Кубок інтелектуально-розвивальних ігор УНІКУМ пам'яті Героя АТО Ореста Квача.
І Заліщицький районний осередок вдячний начальнику відділу з питань освіти, молоді і спорту за те, що сприяє в силу своїх можливостей вирішити побутові питання: проживання, харчування, транспорт... ДЯКУЄМО..... Щиро...Від душі...
Захід відбуватиметься у Заліщиках - рідному місті Героя, місті, яке формувало разом з сім'єю, родиною, Ореста-патріота, незламного борця, який тримає слово завжди, навіть коли, здається це неможливо...
Навіть якщо неможливо...
Організатором заходу виступає Заліщицька гімназія спільно з Заліщицьким районним осередком ВДТО КРОКСу.
Під час обговорення формату заходу та розробки положення інтелектуально-розвивального конкурсу пам'яті Героя АТО Ореста Квача і бажання надати йому статусу всеукраїнського, а це було у березні 2016 року, до неї залучився міський голова. Вона виявила зацікавленість і ПООБІЦЯЛА допомогти...
І.... напевне на цьому І... так і залишиться. Адже, починаючи з жовтня 2016 року, організатори постійно зверталися до міського голови.... І.... сьогодні уже березень 2017 року, і...
Тому висновок простий до банальності: або я не обіцяю, або я обіцяю і роблю все для того, щоб це виконати...
Як Орест у ситуаціях, коли був вибір між життям і смертю... І ВІН обрав БЕЗСМЕРТЯ...
ПАМ'ЯТАЙМО ПРО ОРЕСТА І ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, І АТО,
ВДЯЧНІ ЛЮДЯМ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ, ВОНИ ПАМ'ЯТАЮТЬ ОРЕСТА...
А Всеукраїнський захід - Відкритий кубок області з інтелектуально-розвивальних ігор УНІКУМ, пам'яті Героя АТО Ореста Квача - буде.
26 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ. ЗАПРОШУЄМО...
  

ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАЙДАНУ - ПЛАТФОРМА МАЙБУТНЬОГО...

Інтернет як засіб онлайн навчання дедалі частіше спонукає до розробки платформ, на які виставляються різноманітні курси. Вільний університет Майдану - один з цікавих проектів. На цій платформі розміщуються багато курсів, які роз'яснюють  і допомагають вирішити проблеми  у різних сферах.... Курси цікаві, змістовні, практичні.... Побажання авторам - зробити тексти (відео) українською мовою.
І невеличкі роздуми... Про критичне мислення, про стратегічне мислення, про медіацію - це те, що сьогодні у тренді світового розуміння різних процесів, які відбуваються у світі... та, наскільки ті, хто проходить їх, будуть намагатися реалізовувати їх у своєму житті... Добре було б, щоб у курсах ті, хто досягає успіху саме завдяки знайомству з їх компетенціям, залишали коментарі. Це б створювало позитивну мотивацію іншим і наслідування іншими позитивних практик.
Ці курси важливі для розмивання патерналізму, який ще глибоко вкоренився в українській суспільній свідомості. Це реклама успішного проекту. Проекту для тих, хто не боїться залишити руку держави і вийти самостійно на шлях власного успіху.
Пробуймо, стараймося і єднаймося. Адже кожен успіх - це цвинтарний хрест на нашому патерналізмі і чим більше таких хрестів буде, тим більшою є не тільки надія, але й суспільна реальність ставатиме іншими...
  


понеділок, 6 березня 2017 р.

Пошук чорної кішки у темній кімнаті...

МОН України  прагне якомога ширше залучити до обговорення нових редакцій програм для 5-9 класів педагогічну громадськість. Два етапи уже пройшли. На першому - відібрано 150 модераторів, які проводили модерування дописів на сторінках соцмереж, другий - усім бажаючим педагогам була надана змога висловити власні побажання щодо подальшого редагування програм. Це позитив... Як і те, що у  першій сесії обговорення навчальних програм базової школи на порталі EdEra взяло участь 909 авторизованих користувачів, які залишили 7 тис. 6 коментарів-пропозицій. За статистикою, найбільше обговорюють «Історію», «Зарубіжну літературу» та «Математику». Найменше – іноземні мови. 
Тепер до 7 березня робочі команди працюють над урахуванням пропозицій і знову новий етап обговорення. Клас...
Тепер трохи рефлексії... 909 користувачів, які взяли участь в обговоренні програм, - мало чи багато? Питання не риторичне, адже значна частина педагогів щодня говорить про те, щоб змінювати програми, що вони заскладні, що не під силу учнів і т.д. І що далі, влада від освіти зробила крок назустріч емоційним висловлюванням педагогів і... тільки 909...
Чому? Чому так мало? Педагогічна спільнота виглядає дуже імпотентною і у тому розумінні, що емоційна складова - це одне, а конкретні пропозиції від конкретного педагога, який несе відповідальність за свої  пропозиції - це інше.
І не бажання відповідальності педагога, і недовіра до МОН України щодо подальшого руху вперед, і ціла низка об'єктивних, чисто людських проблем, і не знання педагогами, що ж таки потрібно змінювати у програмі, і думка про те, що "нам знову хтось нав'язав щось ідіотичне, але я про це не говорю, а обурююся",  приводить до сумного висновку: педагогічна спільнота далі емоційних коментарів не може видати на гора якісний продукт...
І виникає цікава паралель, яка досить неесподівана, але має право на існування: чим, окрім рівня достатку і наявності коштів, відрізняється український олігарх від пересічного педагога. Зауважте, що мова йде не про статки, а тип мислення, рівень усвідомлення своєї важливості і відповідальності щодо виконання своєї професійної діяльності для майбутнього країни. І якщо олігарх краде і виводить кошти за кордон, що є не патріотично, то педагог у державній системі координат, не бажає змін, виходячи з позиції: і це недобре, і тут не так, але як? Він і сам не знає, і не хоче знати...
І черговий аргумент від педагогів - дайте нам зарплату європейського рівня - це для значної частини педагогів лише ширма, якою вони можуть прикрити своє небажання вчитися все життя.
Що ж ми далі будемо ховати голову у пісок, як страуси...
І висловлювати вічне емоційне невдоволення від усього, що відбувається в освіті...
Так зручніше і нічого не загрожує...
А так, коли щось скажеш, будеш нести відповідальність, а її нести ой як не просто...
"СОВОК"... Ще 40 років пустелі... А ми ж декларуємо свою європейськість... Жаль...