Щоб розвиток туризму в Заліщиках не був тільки декларацією!..

Літо – яскравий туристичний сезон. І кожній людині цікаво знати, куди податися, де подивитися унікальні місця? Одне з семи природних чудес України – Дністровий каньйон. Як тут працюють над привабленням туристів? 

Ми поспілкувалися з директором комунального підприємства «Заліщики туристичні» Лесею Мандзюк. Вона працює на посаді трохи більше року, але своєю діяльністю реалізує туристичний потенціал міста Заліщики, яке розкинулося на лівому березі в меандрі Дністра.

У штаті підприємства – чотири фахівці, які проводять оглядові, біологічні, історичні екскурсії, організовують сплави по річці. Для того, щоб розробити стратегію та план діяльності КП «Дністровий каньйон» Леся Мандзюк постійно бере участь в освітньо-тренінгових заходах у різних куточках України, презентує туристичну привабливість регіону у Луцьку, Тернополі, Ірпені, Чернівцях. Як розповіла Леся Мандзюк, «наприклад, під час відкриття туристичного сезону в історичному Збаражі на відведеній нам локації ми запропонували відвідувачам одягнути рятувальний жилет, посидіти у катамарані та спробувати попрацювати веслами».

Оглядова екскурсія Заліщиками триває майже три години. Туристи можуть відвідати пам’ятки природи та архітектури, почути розповіді про історію міста,  відвідати оглядовий майданчик на правому березі Дністра, звідки відкривається неповторний краєвид.

Для активного залучення туристів у наш край КП «Заліщики туристичні» активно співпрацює з туроператорами Києва та інших великих міст, які розробляють туристичні маршрути в західному регіоні країни.

«Ми хочемо об’єднатися з туристичними агенціями Бучацького Борщівського та Чортківського районів у регіональний кластер, завданням якого є розробка регіонального маршруту і запуск туристичного автобуса. Він має доставляти туристів до привабливих об’єктів, – говорить Леся Мандзюк. – Радіальні виїзди в урочище Червоне з вежами палацу та найвищим рівнинним Джуринським водоспадом, відвідання печер Вертеба, Кришталева, Оптимістична, залишків фортифікаційних споруд у Борщівському районі розширюють туристичні можливості регіону».

Як відгукуються туристи, слави Дністром для них дуже пізнавальні та захоплюючі! Тривають від одного до трьох днів і мають протяжність від міста Галича до села Устечко, далі в Заліщики – і до Хотина. На берегах  сільради облаштовують місця тимчасово відпочинку, що полегшує мандруючим шлях.  

Поділилася директорка і викликами, які супроводжують розвиток туристичної галузі у м. Заліщики: «У нас є проблема замкнутого кола, яка полягає у тому, що жителі міста надавали б послуги, розвивали б інфраструктуру, якби був постійний потік туристів. А туристи хочуть відвідати Заліщики за умови наявності інфраструктури. Іншою невирішеною проблемою стають дороги, які у нас у поганому стані».

Водночас мало мешканців м.Заліщики та прибережних сіл наважуються розвивати зелений туризм і пропонувати свої помешкання для туристів з додатковими послугами.

Але 2019 рік більш успішний і доводить що триває розвиток туристичної галузі у місті. Так, за словами директорки, упродовж весни-літа місто відвідали понад тисячу туристів, яким були надані послуги КП «Заліщики туристичні». Крім того, багато бажаючих отримали інформаційно-туристичні послуги щодо питань забезпечення житлом, харчуванням тощо.

Підприємство розробляє та організовує туристичні маршрути спільно з Національним природним парком «Дністровський каньйон», регіональним ландшафтним парком «Дністровський», місцевим краєзнавчим музеєм, зацікавленими організаціями, які розташовані у місті. Важливе місце у поширенні туристичної інформації відводиться співпраці зі ЗМІ, соціальними мережами: розвивається сайт, організовуються тематичні сплави, у яких беруть участь представники різноманітних видань.

Цікавими проектами були: тур блогерів, які презентували красу краю у відео, аудіо, записаних матеріалах на своїх блогах, сайтах партнерів; сплав команди радіо «Свобода», яка підготувала і переклала на десяток іноземних мов аудіопрограму про Дністер, його перспективи та виклики. Це допомагає популяризувати туристичну привабливість регіону серед іноземців.

Цікаві пізнавальні програми про Дністровський каньйон та його  проблеми пропонували у співпраці з директоркою КП «Заліщики туристичні» Лесею Мандзюк своїм глядачам і слухачам канали ICTV  та «Новое время».

Як підкреслює пані Леся, серед загроз, які можуть вплинути на природу, стан каньйону, – можливе будівництво каскаду ГЕС з 6 дамб на середній течії Дністра. Вони можуть зруйнувати природну привабливість і неповторність річки, знищити червонокнижну флору та фауну регіону. Завдяки спільним зусиллям  громадськості та влади проектні роботи заморожені, але це не дає підстав для заспокоєння, адже «Укргідропроект» може не відмовитися від своїх намірів, і вже були освоєні десятки мільйонів гривень для реалізації підготовчого етапу проекту.

У планах КП «Заліщики туристичні» – виготовлення інформаційних стендів про інфраструктуру та історію окремих історичних споруд, організацію культурно-розважальних заходів, підготовка та розміщення кліпів на каналі YouTube. Серед найближчих заходів - фестиваль InStrum Fest Zalischyky 17-18 серпня, де виступатимуть знані молоді обдарування України: оркестр піаніста-віртуоза Євгена Хмари, симфонічно-роковий оркестр Brevis, львівський піаніст та композитора Єгор Грушин, інструментальний колектив ROCKOKO, кавер-дует із Чорткова Double Blast.

Один із важливих інвестиційних заходів буде у вересні за  фінансування Корпусу Миру та у співпраці з волонтером Крісом Бьордом. Захід має на меті обговорення учасниками з різних куточків України можливості демократичних реформ, прозорість під час складання проектів тощо. Команда шукає можливості залучити інвестиції у розвиток туризму в Заліщиках, а тому розробляє і пропонує грантодавцям проєкти для співфінансування.

   Діяльність КП «Заліщики туристичні» вселяє оптимізм і впевненість у тому, що завдяки його ініціативам у співпраці з громадою розвиток туризму в м. Заліщики не буде тільки деклараціями.

Відновлення пам’яті про єврейську громаду в Заліщиках

Так склалося історично, що Заліщики формувалися як багатокультурне місто, де мирно співіснували три громади – українців, поляків, євреїв. Але ХХ століття своїми жахливими війнами докорінно змінило його етнічну структуру.

Джордан Фріде, громадянка США, родичі якої у міжвоєнний період народилися та проживали у місті, втретє приїжджає у Заліщики. Вона ініціює будівництво меморіалу на місці єврейського цвинтаря, поблизу залізничного мосту. У залі засідань міської ради за підтримки міського голови Алли Квач була організована зустріч із гостями з США: Джордан Фріде та архітектором, професором Вашингтонського університету, який має українське коріння з Брацлавщини, Даніелем Вінтерботом.

Мета цієї зустрічі, на якій були присутні педагоги-історики міста, краєзнавці, небайдужі люди, представники міської ради, волонтери Корпусу Миру, Ірина Лучин, учитель англійської мови гімназії, обговорити концепцію меморіалу, присвяченого єврейській громаді, йшла мова про можливості залучення ресурсів для його будівництва. Пошук фінансів для реалізації проекту бере на себе Джордан Фріде.  Вона поділилася враженнями від перебування у Заліщиках і запросила до слова професора Д.Вінтербота.

Науковець у концептуальній презентації розповів про сучасні підходи розробки меморіалів, де важливе місце відіграють їх соціальна та екологічна значимість. Навів власні приклади архітектурних рішень місць у різних країнах, які створюють комфортні умови для хворих на СНІД, онкохворих, людей з особливими потребами, ветеранів військових операцій та їх родичів, дітей різного віку. Окремо зупинився на меморіалах, присвячених війнам та Голокосту, які були ним спроектовані та реалізовані у Хорватії, Норвегії, Німеччині, США, Швеції, Англії. Доповідач продемонстрував способи вирішення завдань меморіалу, враховуючи надгробні плити-мацеви. Гість запросив присутніх висловити думки з приводу запропонованих питань. Акцентував увагу на тому, що для нього, як архітектора, важливо врахувати під час проектування думки громади, її культуру та ідентичність, щоб ресурс мав у подальшому туристичну привабливість і відображав не тільки історію, але й сьогодення.

Наталія Гуцуляк, учитель історії Заліщицької гімназії, зазначила, що меморіал єврейській громаді повинен бути таким, щоб у якому відображались культура та побут цього народу. Запропонувала по можливості об’єднати його з пам’ятним хрестом за загиблими українцями у Дністрі від рук НКВС у липні 1941 року, щоб меморіал органічно вписувався у ландшафт. Меморіал, на думку педагога, повинен гармонічно поєднувати інформаційну та споглядальну складові і бути зрозумілим мешканцям міста.

Василь Дяків, учитель історії гімназії, запропонував, щоб меморіал був своєрідним підсумком історії єврейської громади у Заліщиках, і перелічив пам’ятки, які засвідчують про її діяльність.

Алла Квач, міський голова, підтримала ідею, щоб меморіал вписувався у красу Дністрових берегів і став місцем пам’яті.

Після обговорення гості відвідали місця у Заліщиках, пов’язані з історією єврейської громади.

Відкривається один зі шляхів реальної нагоди розвивати туристичну привабливість міста. Це дозволить місцевій громаді не тільки отримувати фінанси, але й відродити пам’ять про тих, хто творив літопис Заліщиків.

МОДЕЛЬ ООН – ЦЕ КРУТО! (СПОГАДИ ВІД ЮРІЯ УГРИНА)

 

Проблеми людства під час глобалізації потребують об’єднання зусиль для їх вирішення. Однією з форм співпраці держав є Організація Об’єднаних Націй (ООН). Для того, щоб молодь розуміла, як функціонує ООН, відбувається погодження позицій держав під час засідань – поширена Модель ООН. Це -  освітня рольова гра, в ході якої імітується засідання різних органів системи ООН.

Молоді учасники виступають у ролі дипломатів, відтворюючи роботу ООН з дотриманням реальних правил процедури. Вони представляють різні країни і беруть участь в обговоренні питань, які стоять на порядку денному в ООН.

Так юнаки і дівчата дізнаються про проблеми в різних регіонах світу та шляхи їх вирішення. У липні на базі Немішаївського агротехнічного коледжу проводився табір «Модель ООН» (Camp Model UN).  Його організаторами стали: відома громадська діячка, випускниця міжнародних програм Настя Галико, волонтери Корпусу Миру США Джордж Стантон і Холлі Нікерсон.

У таборі працювало 60 учасників з усіх куточків України. 10 українських та 13 американських тренерів-наставників організовували засідання комітетів.

Ділова атмосфера допомагала учасникам приймати складні та відповідальні рішення, непросто було усвідомити себе представником держави, який повинен аргументувати та відстоювати її інтереси і при цьому враховувати інтереси інших країн.

Молодь вчилася ефективно спілкуватися, критично мислити, знаходити та опрацьовувати інформацію, презентувати свої дослідження.

Головними темами табору стали: роль технологій у глобальних питаннях,  міжнародна корупція. Відповідно до програми табору учасники працювали у Комітетах ООН-Жінки, UNIDO, де розглядалися економічні питання,  UNESCO, ООН-Безпека.

Як розповів Юрій Угрин, учень Заліщицької гімназії, учасник табору, «нас об’єднали у делегації 15 різних держав світу. Я представляв інтереси Королівства Данії в економічному Комітеті. Спочатку було незвично у цій ролі, адже у державі немає великих проблем. Однак у мене, як делегата, з’явилися шанси запропонувати іншим інноваційні ідеї.

Для розробки та узгодження позицій у резолюції представники США, Естонії, Південної Кореї, Сингапуру зі мною утворили коаліцію. Резолюції стосувалися створення криптовалюти, яка генеруватиметься ЮНІДО і допоможе в майбутньому забезпечити стабільність економіки усіх країн та підприємств; затвердження планів будівництва електрозаправок та індустріалізації країн, що розвиваються. У планах відзначалося, що постіндустріальні держави, допомагатимуть фінансово в будівництві заводів у країнах третього світу. Крім офіційної програми, в таборі «Модель ООН» (Camp Model UN)  було безліч цікавих заходів. Я був дуже радий співати перед глядачами гімн Заліщиків з друзями з Полтави, Миколаєва та Херсона».

Такий глобалізаційний досвід дуже важливий для майбутнього нашої молоді.

ДОРОГИ

Серія І.

"... Значна частина складу Другої Державної Думи не виправдала Наших очікувань. Не з чистим серцем, не з бажанням зміцнити Росію і покращити її устрій, приступили багато з вибраних від населення осіб до роботи, а з прагненням збільшити смуту і сприяти розкладанню Держави. Все це спонукало Нас Указом, данним Урядовому Сенатові 3 Червня, Державну Думу другого скликання розпустити, визначивши термін скликання нової Думи на 1 листопада 1907 року..." (Маніфест про розпуск Державної Думи про час скликання нової Думи і про зміни порудку виборів у Державну Думу, 3 червня 1907 року, імператор Микола ІІ).

"У січні 1918 року матрос Железняков був начальником варти Таврійського палацу, де зібрались Всеросійські установчі збори...

Виконуючи таємний наказ більшовицьких лідерів, змусив голову зборів закрити засідання. В історію радянської держави увійшов фразою «Варта втомилася» під час розгону Законодавчих зборів". 

"Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання". (Інавгураційна промова Президента України Володимира Зеленського, 20 травня 2019 року)

 Серія ІІ.

"Народи іноді забувають про свої національні коріння, але такі народи гинуть, вони перетворюються в багно, на якому проростають та міцніють інші, сильніші народи". (Петро Столипін, прем'єр-міністр Російської імперії, 1907).

 

"Закриття Всеросійських установчіх зборів відкрило шлях змовникам-більшовикам на чолі з Леніним, які не були обрані до більшовицької фракції зборів, захопити владу в країні шляхом арешту Тимчасового уряду та затвердження власного уряду  "народних комісарів" через підконтрольний їм ІІ Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де більшовики мали переважну більшість". 

???????????????

Серія ІІІ.

"Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-яикй чорноробочий і будь-яка кухарка не здатна відразу управляти державою. ... але ми відрізняємося від кадетів тим, що з цими забобонами, мовби керувати державою, здійснювати буденну щоденну роботу керувати здатні тільки багаті чи з багатих сімей взяті службовці. Мы вимагаєм, щоб навчання справі державного управління велося свідомо робітниками і солдатами, і щоб воно було негайно розпочате, тобто до навчання цьому негайно почати залучати всіх трудящих, всю бідноту". ("Чи втримають більшовики державну владу?", Володимир Ленін (Ульянов), журнал "Просвещения", № 1-2, жовтень 1917 рік).

"Ебер писав, що «багатій — егоїст, марна істота,... він лопне від сорому чи убогості, вірніше, що ця зачумлена раса зовсім зникне». Він запитував: «Що б з нами було без святої гільйотини»? Нарешті, він давав добру пораду всім республіканцям: вони не повинні визнавати ніякого іншого богослужіння, крім служіння волі і рівності. Його статті кликали на боротьбу за революцію проти багатіїв, спекулянтів і контрреволюційної церкви. Санкюлот бачив у Ебері виразника своїх настроїв, незважаючи навіть на те, що власне кажучи в Ебера не було точної соціальної програми". (Лідер якобинської диктатури Ж.Ебер, 1792 року, Велика Французька революція)  

 ???????????

НАШІ - У СВІТОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ...

Ільків Андріяна, випускниця Заліщицької державної гімназії, переможниця олімпіад, конкурсів, турнірів, спорсменка, учасниця багатьох мовних і соціальних таборів, уже рік навчається у Коста-Ріці... Дівчина перемогла у Програмі UWC. Ми мали змогу поспілкуватися з нею і інтерв'ю видалося пізнавальним, цікавим, захоплюючим...

- Як відбувався відбір у Програмі?
- Спочатку необхідно заповнити онлайн анкету, де вказати хобі, власні сильні сторони, після цього відбувалося онлайн-інтерв'ю, у якому повторювалися питання анкети... Другий і третій етапи відбувалися у Києві, коли організатори проводили різноманітні командні ігри, спостерігали за конкурсантами, які вирішували завдання у конкретній ситуації, писали есе.

- Як сприйняли батьки Твою перемогу і можливість навчатися у Коста-Ріці?
- Я була готова до чогось нового, до змін і адреналін давав змогу відчувати певний драйв. Щодо батьки, то вони мали певні застереження і хвилювання. Крім того, ще у січні, коли оголосили результати, я була дещо здивована, адже Коста-Ріка була останнім пріоритетом в анкеті. Організатори повідомили, що фінансування не покриває всіх витрат, і тому ситуація була не визначеною. Але у лютому Центральний офіс програми надав додаткове фінансування Національним відділенням і ... Я уже рік у Коста-Ріці...
- Як відбувалася підготовка до поїздки? Які були складнощі?  
- Чи не найбільшою проблемою стала підготовка пакету документів, коли нотаріуси не хотіли посвідчувати переклади документів. Не хотіли брати на себе відповідальності, бо "такого не було". Але ми у фейсбук створили групу переможців, куди входила молодь з 7 країн. Ми постійно списувалися. Організатори давали постійний супровід і тому сама організація була на високому рівні. Коли я прилетіла у Париж, і там необхідно було очікувати літака до Сан-Хосе, то виявилося, що нас 7 чоловік летить навчатися у коледж. Був час поспілкуватися і перезнайомитися.
Після прильоту нас зустріли учні коледжу, серед них і знайомий по Кактусу - хлопець з Севастополя.
- Що особивого в освітньому процесі?
- Програма IB (International Baccalaureate Diploma Programme) – доуніверситетська навчальна програма, розрахована на учнів старших класів, які готуються до вступу до університетів за кордоном) вважається найважчою і авторитетною серед університетів світу і передбачає вибір по одному курсу із запропонованих блоків. Я обрала з мови - англійську літературу, соціальних наук - психології, мистецтво - театр на високому рівні та математика, екологія, друга мова (іспанська) - на рівні стандарту. Уроки тривають 1 год. 20 хв., перерви 5 хв., 1 година на ланч, двічі на тиждень маємо по одному "вікні". Крім цих шести предметів маю ще вибірковий курс - "Теорія знання", який веде дуже цікава та неординарна людина. Педагог має змогу словами пояснити найскладніші поняття людського наукового буття. 
Класи нічим не відрізняються від гімназії. Є проектор, подекуди інтерактивна дошка, екран. Кожен педагог приносить та налаштовує свій ноутбук. Уроки проходять залежно від педагога. Часто ми маємо змогу після інструктажу виходимо на галявини і працюємо у команді. При цьому ніхто не намагається втекти чи уникнути їх виконання. Педагог виконує у цьому процесі роль консультанта. Вчитель літератури час від часу для проникнення в атмосферу твору і важливості художніх деталей може використати особливі прийоми.Часто використовують форми есе для розкриття творчого потенціалу учня.
- Як оцінюються ваші досягнення?
- Усе залежить від педагога. В цілому - це принцип накопичення балів, як у вищих навчальних закладах. Оцінювання відбувається від 1 до 7 балів та може враховуватися мотивація (A,B,C,D). Викладачі повідомляють або відсоток від загальної кількості балу, або кількість балів за успішне виконання певного виду роботи. Правда, загальна кількість балів після двох років навчання містить: тільки 10% усіх досягнень від загальної суми, які отримав учень, аж 50% - за єдиний комплексний екзамен наприкінці навчання, решта складають особисті дослідження з кожного предмета у вигляді реферату, проекту та дипломна роботи на 4 тис. слів. Загальна оцінка дає змогу брати участь у вступних кампаніях в університети США чи інших країн...
- Чи складно навчатися?
- Зважаючи на те, що я час від часу готувалася для участі у різноманітних олімпіадах, конкурсах, турнірах, спортивних змаганнях, то для мене докладати зусиль для досягнення мети не стало несподіванкою. Але одне зауваження: якщо в Україні це було час від часу, то у коледжі - цілий рік. Найскладніше складати екзамени, яких чотири у навчальному році і до них слід готуватися упродовж 3-4 тижнів, а на фінальний іспит доводиться відводити місяць і більше підготовки...
- Як проводиться позакласна робота?
- Обов'язковим для учня коледжу є вибір з запропонованих 70 позашкільних активностей такої кількості, щоб наприкінці року отримати 240 год. Курси спрямовані на розвиток особистості і містить і фізкультурно-оздоровчі, і волонтерські, і побутові складові. Добре, що фізкультура не є обов'язковим предметом і її рівень досягнень не враховується наприкінці навчання...
- Як щодо фінансового забезпечення?
 - Програма покриває навчання, проживання, харчування. Але, якщо у тебе є бажання відвідати кафе, пляжі, провести дозвілля, то необхідні свої кишенькові гроші. Харчування бідне й інколи хочеться його урізноманітнити. Теж стосується лікування хронічних захворювань, тоді людині необхідно придбати ліки за свої кошти. Але Коста-Ріка дорога країна і тому ми стараємося не дуже витрачати гроші... Коли у грудні ми не мали змогу їхати додому на канікули, то Програма виділила кошти для організації нашого дозвілля. Також Програма покрила витрати на складання міжнародного комплексного SIT, результат якого є необхідним для подання документів в університети США.
- Які плани на майбутнє?
- Кожен переможець Програми має свого канцлера (консультанта), який супроводжує упродовж всього навчання: пропонує різні програми для вступу, консультує з різних питань, вказує на особливості пакетів документів, їх підготовку. Моя мрія навчатися на філології в університеті США. І для цього необхідно багато працювати... Але я знаю, до чого прагну і тому все буде добре...
- Що дала гімназія, де Ти досягнула вагомих результатів?
- Гімназія дала мені можливості... брати участь в олімпіадах, конкурсах, турнірах, мовних таборах, тренінгах. Це все дало змогу підготуватись морально, набути компетентостей ефективного спілкування, методик виходу зі стресових ситуацій, засвоїти академічні знання, які необхідні для подальших завдань... Але це набувала не стільки в гімназії, скільки в позакласній роботі: гурток КРОКСу, участь у виховних заходах, цікавих формах роботи, спортивній тенісній секції...
- Дякую за інтерв'ю. З Богом.
- Дякую.