СТРАХІТТЯ СХІДНОЇ АГРЕСІЇ...

Півтора роки... Багато це чи мало... Наскільки бюрократична система може чи не може ефективно вирішувати нагальні проблеми? Експерти мають рацію щодо того, що ті, хто прагне говорити про професійну армію, вперто не хочуть розуміти не ефективність сучасної української армії: відсутність професіоналів, діяльність аватарів, які не виконуючи накази начальників, гинуть, отримують поранення і мають соціальні пільги... і  так далі.Наступне, за півтора роки невже не можна на державному рівні розробити програму щита, який допоміг би захистити прилеглі до військової зони території від обстрілів важкою армійською технікою бойовиків, російського війська. І тут не варто говорити про дію, а відсутність такої інформації...
Будь-яка інформація про обстріли не  тільки об'єднує суспільство, але й викликає страх, незадоволення, підвищену психічну напругу серед мирного населення. Чому в Ізраїлі громадяни, які живуть на анексованих територіях, не бояться обстрілів? Їх захищає щит. Ми - українці - не можемо за півтора року ні самі зробити перші кроки, ні просити Захід. Адже щит - це, власне, не летальна зброя. І вона набагато ефективніша, ніж безпілотники. Невже нікому у вищих ешалонах влади ніхто до такого не додумався? Шкода... А варто. Бо, можливо, наслідки обстрілів, жертви як полеглі, так і поранені, їх соціальне забезпечення - це якісь відсотки для створення щита проти обстрілів терористів і російських військ, Будемо і далі чекати, будемо і далі втрачати людей... Можливо, це владі вигідно... Для чого?  

ПІВЕНЬ КУКУРІКАЄ - ДАЛІ, ЯК БОГ ДАСТЬ...

Вибори до місцевих органів, децентралізація відкрила вкотре скриньку Пандори, яка має на меті за допомогою популізму знову годувати ерзац-політикою громади... І ми таки його заковтовуємо... потім, в подальшому, нам боляче, нас здуває, нам болить, ми не знаходимо місця.... Але не можемо зрозуміти, що подане - ерзац. Популізм у рекламі децентралізації, де, нібито староста, зробить все, щоб жити краще громаді конкратного села, популізм у відсутності стратегії щодо організації бюджету громади, популізм щодо того, що держава додає людині кошти задля підвищення рівня енергозбереження... І не тому, що така ідея погана.... Вона прекрасна. Але, ніхто не може переконати громадян, що вони таки отримають кошти, а не те, що їм доведеться віддівати повністю кредит... І так скрізь... Ідея хороша - а реалізація - ніяка. А громади мучаються і не дають собі ради, клянучи владу. А тій - до п'яти.

ОСВІТА: ДЕРЖАВА І СУСПІЛЬСТВО

Відбулося "громадське обговорення" нового проекту Закону України "Про освіту".Що можна сказати? Перше, ми і надалі не можемо налагодити комунікацію з державним органом. Він - МОН України - запитує пропозиції суспільства. Але потім десь вони зникають у глибині бюрократичного піску. Мовчання у відповідь на пропозиції або просто який рефлекс на зразок "ми розуміємо складність запитання, але... " засвідчує: ми і далі у "совковій ментальності". Запитання що робити і хто винен і надалі залишаються актуальними.... Зібрання не диференційоване, МОН України прагне все відразу і до кінця. Втома проглядається серед учасників обговорення. І ніякого механізму пожальшої дії. Як реагуватиме на пропозиції робоча група, представників яких не було, як буде інформоване суспільство щодо вирішення внесення тих чи інших пропозицій представників громадськості і т.д.? Представники МОН України, говорячи про рамковість-концептуальність проекту, не може чітко виділити ті нормативні акти. які потрібно прийняти на рівні Кабінету Міністрів для їх реалізації... тут виникає думка про те, чи буде людина мати освіту закордонну, чи національну, але система все однаково "підстриже" будь-які спроби реально реформувати галузь... На жаль, суспільство є піддослідним кроликом перед державним монстром....