АРХІВИ ПРО СЛАВЕТНОГО ЗЕМЛЯКА

Фото Ігоря Іванського

Українська Вільна Академія Наук (УВАН) - наукова установа, яка має великий архів відомих українських діячів ХІХ - ХХ століть. Серед них багатий архів заліщанина, українського композитора, громадського діяча Михайла Гайворонського. Думки про те, щоб детальніше заліщани дізналися про свого славетного земляка, вдалося втілити у реальність завдяки старанням виконавчого директора Наукового товариства ім. Т. Шевченка у США, кандидатом економічних наук Василем Лопухом. Він виконав побажання директорки дитячої музичної школи Зої Шмиглик та педагога Ярослава Гринишина. У концертній залі цього закладу відбулася  презентація електронних копій оригіналів з архіву М.Гайворонського, який зберігається в УВАН. 

Виступ науковця складався з трьох частин. У першій Василь Лопух коротко зупинився на тому, які наукові інституції функціонують в українській діаспорі, і які архіви вони зберігають. У другій розлого розповів про те, як відбувався пошук архіву М.Гайворонського і з ким довелося познайомитися. Цікавою була оповідь про пошук могили композитора, про відновлення первісного вигляду надгробка, на якому вказано не тільки дати життя М.Гайворонського, але й його дружини. Особливо зворушливою була розповідь про те, що після переїзду у США визначного українського поета Є.Маланюка, він поселився у квартирі композитора і отримав від нього лист-підтвердження про забезпечення його перебування в США. На думку науковця, саме завдяки зусиллям Є.Маланюка архів М.Гайоворонського передано в УВАН. А співець січового стрілецтва листувався з більше, аніж з 500-ма однодумцями. Презентуючи архів, Василь Лопух відзначав особливу наполегливість композитора у здобутті філологічної освіти та музичної композиції у Колумбійському університеті. Одна з центральних газет США у 1926 році подала список 78 студентів-стипендіатів цього авторитетного вищого навчального закладу і серед них - Михайло Гайворонський. Фотографія знаного диригента, композитора, педагога, літературознавця Осипа Залеського з автографом викликала у дослідника запитання, відповідь на яке привело до Заліщицької учительської семінарії, де викладав його брат Тадей. Останній дав рекомендації випускникові Михайлові Гайворонському для подальшого навчання музики та композиції у Вищому музичному інституті імені Лисенка у Львові... Фото періоду навчання у семінарії засвідчують диригентський талант майбутнього співця січового стрілецтва: керівник інструментальних ансамблів, хорів, духових та симфонічних оркестрів. Чи не найбільше архівних джерел стосуються періоду Української національно-демократичної революції, коли М.Гайворонський був призначений головним диригентом та інспектором військових оркестрів військ УНР: виступи на мистецьких заходах, діяльність Пресової кватири УСС, світлини оркестрів, різноманітні військові події. У 1948 році Михайло Гайворонський відвідав у Регенбурзі (Австрії) з'їзд ветеранів Січового Стрілецтва, звідки привіз багато світлин, на яких ідентифікував своїх побратимів. Окремо представлені фото зі щоденного життя М.Гайворонського, організацію його побуту. Земляк у своїй імпровізованій мандрівці архівними цінностями зазначив важливість ідентифікації не тільки тих, хто зображений на фото, але й встановлення фотографів, які зафіксували мить. Так йому вдалося розпізнати і встановити їх прізвища  Бабецький, Іванець.  Крім фото архівних джерел, які передані краєзнавчому музеєві, музичній школі, районній бібліотеці, Василь Лопух привіз і копії видатних творів композиторів.  

У третій частині науковець зупинився на оцифруванні архіву Степана Ріпецького, який розташовується у трьох наукових діаспорних інституціях, негативів світлин Першої світової війни на скляних пластинах. Вони дають змогу проаналізувати життя, побут, діяльність січових стрільців у складний період. Одне із завдань Василя Лопуха - організувати і видати фотоальбом копій цих негативів.

Василь Лопух закликав присутніх зберігати пам'ять про свій рід, вписувати прізвища та ім'я людей, зображених на світлинах, організувати роботу по створенню громадського архіву Заліщицького краю.

На знак вдячності директорка музичної школи подякувала гостеві-землякові, президентові Української Вільної Академії Наук у США доктору Альбертові Кіпі, архівісту Тамарі Скрипці, українському архіву - музею у Стемфорді, п.Любі Волинець за передані нотні матеріали, і вручила подарунки. З вітальними словами виступила перша вчителька Василя Лопуха Ірина Олексіївна Ковальчук, яка відзначила важливість справи і працю на розбудову України.

У залі Заліщицької дитячої музичної школи під час презентації було небагато поціновувачів історії рідного краю. Це в основному люди з досвідом, заліщицька інтелігенція. Молоді не було. Це навіває певну ностальгію, адже 1992-го, у рік сторіччя від дня народження Михайла Гайворонського на відкритті погруддя було велелюдно. За 27 років уже незалежної України молоде покоління на бачить за доцільне пізнати свою історію, вшанувати відому людину і послухати земляка, якому небайдужа доля свого краю. Архіви про життя та діяльність Михайла Гайворонського - це не тільки матеріали для досліджень, але й спосіб привабити туристів і тим самим прилучитися до розвитку туристичного потенціалу Заліщанщини.

ДОРОГА ЗВІДТИ І В НІКУДИ

Чому одні роди упродовж тисячоліть зберігають свої прізвища, успіх, авторитет, а інші - ні? Що лежить в основі їх небуття?  Гіпотез багато з цього приводу. Хтось, як наприклад М.Гоголь, говорив про страшну помсту, коли у роду вчинялися страшні злочини і після сьомого коліна гріх прародичів приводить до знищення і небуття, хтось говорить про асторологічні прогнози, які і сьогодні пропонують відомі та невідомі астрологи, ще хтось звертає увагу на те, що Бог забирає найраніше найкращих, комусь до вподоби інші варіанти розвитку... Одна з гіпотез, яку можна пропонувати всім, хто захоче глибинно помислити з приводу цього питання і зробити відповідні висновки, наступна:
Бог дає нам частинку свого духу як життя (науковці можуть говорити про біоенергетичне поле, астрологи - про ауру) і родина у своїй сукупності на початок має оту суму духу... Але життя наскільки здатне виснажувати духовні сили людини, що кожне наступне покоління матиме дедалі менше отієї Божої частинки духу... Вона вичерпується і прямує до нуля... Це і злість, і ненависть, і смертний гріх, і підлість, і брехня, і все те погане, що робить людина упродовж життя. Спочатку Божий дух намагається посовістити людину, спонукати не вчиняти поганого і грішного, але згодом серце людини перестає бути центром душі і людина призвичаюється до такого життя, адже боротьба зі злом ще більше виснажує...
Звичайно, людина, одружуючись, може підсилити свою частинку Божого духу, може щирою молитвою, доброю справою додати ще якусь краплю до чистоти душі, і тим самим продовжити свій рід на покоління, два, три... Та приходить отой нуль - і людина забирає частину свого роду в нікуди, а потім з того роду так само в нікуди йдуть родичі. І роду немає - хто буде про нього пам'ятати і хто згадуватиме... Так гріх знищує людину і не тільки людину, але й рід... Висновок напрошується простий і Вічний: "Тебе будуть пам'ятати за Твоїми добрими справами, а Твої добрі справи додадуть життя Твоєму роду... А зло знищить Твій рід".

ОСВІТА І ПЕДАГОГИ...

МОН України оприлюднило проєкт Державного стандарту базової середньої освіти і впродовж місяця запропонувало педагогам обговорити та внести пропозиції... Отут і починається. Педагоги, на жаль, не завжди можуть відрізнити Державний стандарт від навчальної програми та навчального плану. 
Перший: "визначає вимоги до обов’язкових  результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додатки 1-11) загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані базової середньої освіти". Про навчальні програми навчальних предметів не йдеться... 
По-друге, читаємо: "На основі освітніх програм розроблюються навчальні програми, у яких визначено опис очікуваних результатів навчання з навчального предмета (інтегрованого курсу), перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу).
Наступне, це перелік галузей: мовно-літературна, математична, соціально та здоров'язбережувальна, природнича, громадяська та історична, технологічна, інформатична, мистецька. І у Додатку 12 до Державного стандарту визначено, що у 5-6 класах відводиться 525 год. на вивчення української мови та літератури. Це приблизно по 7,5 год. (525:35:2) на тиждень. Зважаючи, що на сьогодні на українську мову та літературу відводиться тільки 3,5+2=5,5 год., можна припустити, що саме додаткових 2 год. було перерозприділено шляхом передачі їх із зарубіжної літератури. Тобто за рахунок вилучення зарубіжної літератури збільшується кількість годин для вивчення української мови та літератури. Це означає, що вже сьогодні вчителям зарубіжної літератури необхідно думати про перекваліфікацію у вчителів української мови та літератури...
"Іншомовна освіта" - вивчення іноземної мови - 280:2:35 = 4 год. Напевне, їх можна розподілити на вивчення однієї чи двох іноземних мов... Хоч 2 год на тиждень для вивчення іноземної мови - це надзвичайно мало...
Що маємо у Додаткових годинах, то на них відводиться 175:35:2=2,5 год. на кожен рік навчання (5-6 клас). При цьому необхідно врахувати гранично допустиме навантаження на одного учня. А це означає, що ці 2,5 год. будуть розприділені на курси за вибором, предмети галузі, індивідуальні та групові заняття. Звичайно, можна брати ці години для вивчення "зарубіжної літератури", але їх варто додавати до вивчення основної чи запровадження другої іноземної мов...
Ще одна категорія педагогів, яка буде серед потерпілих через 3 роки - суспільники (вчителі історії та права). Справа у тому, що перелік галузей містить "громадянську та історичну", а правової немає. До чого це приведе. Звертаємо увагу на Додаток 12. Читаємо: "громадянська та історична галузі" 
для 5-6 класів - 105 год. в цілому ( 1 год. - у 5 та 2 год - у 6-му класах); 
у 7-9 - 245 год. : 35 = 7 год. тижневих на три класи. 
у 7- 2 год. історії, у 8 та 9 - по 2,5 год. В сумі - 7 год. 
А для права у 9 класі годиин з інваріантної частини не виділяється, як і загальна кількість на вивчення годин історії не збілььшується у запропонованому стандарті... Хоч можна і з варіативної частини взяти... АЛЕ...

РЕФЛЕКСІЯ КОНКУРСУ "УЧИТЕЛЬ РОКУ-2019"

Конкурс "Учитель року-2019" фейєречне дійство. Особливо, коли це останній етап. Отож, Полтава, квітень, 2019 року... Заключний тур.
Приємного перегляду...

ПРО ПІДСУМКИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У 2018-2019 Н.Р. "УЧИТЕЛЬ РОКУ-2019"

Завершився навчальний рік. І, як підсумок, невелике відео, у якому пропоную тези власної педагогічної діяльності. Відео підготовленне як відеорезюме учасника заключного етапу Всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2019" у номінації "Основи здоров'я"

ЛІТОПИС КРОКСу-УНІКУМу (2015-2019 РОКИ)

Чотири роки... Багато це чи мало? Якщо говорити у контексті семи років гімназійного життя, то це - більше половини... Так, КРОКСівці стали випускниками. Випускниками 2019 року. Шлях, пройдений разом під час участі у інтелектуально-розвивальних конкурсах, складний і тернистий. На ньому були і квіти, і шипи, які вчили, давали безцінний досвід. Ви стаєте на самостійний життєвий шлях. І хай відео просто нагадає вам, де побували, як святкували і раділи чи засмучувалися. Це Кубок і Суперкубок з українських інтелектуальних ігор УНІКУМ пам'яті Героя АТО Ореста Квача, і Кубок КРОКСівців всіх поколінь, і чемпіонати області та України, і Кубок Поділля, і чемпіонат Галичина ім.Ю.Беркити. 30 випускників брали участь у цих змаганнях. І хай завжди ваші вчинки у житті засвідчують Культурність, Розум, Організованість, Кмітливість, Спритність... Щиро вдячний за підтримку і розуміння. Також дякую тим, КРОКСівцям, які перейшли в одинадцятий клас, адже вони теж уже ступили на власний життєвий шлях. Згадайте і невгамовних Володимира Якимчука, Степана Беднарчука, Стаса Герасимчука з командою, яка завжди готова допомогти в організації заходів, і голову КРОКСу - кандидати філологічних наук Ольгу Толстову, і цікавого та непередбачуваного Івана Голика, і добрих знайомих, друзів - КРОКСівців зі всіх куточків України.
А Заліщицький районний осередок КРОКСу продовжує діяльність... Продовження буде... 

ПИТАННЯ 58 - ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ...

ЗНО у формі тестів започаткували ще у далекому 2007 році, принаймі саме тоді випускники Заліщицької гімназії брали участь у ньому за бажанням... Минуло 12 років. Налагоджена система підготовки, всі задоволені чи майже задоволені. І тут, раптом, питання 58. Аргумент про те, що у Програмі ЗНО за 2019 рік вказаний тільки рік розформування Правобережних полків - 1713, якийсь не зовсім коректний. Якщо педагоги чи репетитори налагодили вивчення історії України тільки у форматі рік, то це справді для них і їх учнів - шок. Адже виявляється, що конкретний рік має ще й причинно-наслідковий зв'язок. І він у цьому випадку стосується московсько-турецької війни... І 1713 рік "прив'язаний" саме до Московії.
У переліку положень, які слід хронологічно розташувати, немає ні 1713, ні 1699. Але є "ухвалення польським сеймом рішення... ", що автоматично для людини, яка засвоює історію України  у системі логіки, виключає "1713".  На суб'єктивну думку видається, що ті, хто готував майбутніх абітурієнтів і зараз обурюється, дають завчати те, що є у Програмі ЗНО без причин та наслідків.
А тепер цікаво, хто з учителів чи репетиторів, за якими підручниками, посібниками, матеріалами готує майбутніх абітурієнтів до ЗНО з історії України...
Матеріал 1. С.Кульчицький, Ю.Мицик, В.Власов Історія України. Повний курс до підготовки для вступу до вищих навчальних закладів. (2014). На сторінці 173 читаємо: "У 1699 р. Польща уклала мирну угоду з Османською імперією. Турецька загроза ослабла, тож відпала й потреба в козацтві. Сейм ухвалив ліквідувати правобережне козацтво, а відтак коронний гетьман наказав полковникам розпустити полки. Після захоплення польськими військами взимку 1702 р. кількох козацьких міст на Правобережжій УКраїні у відповідь почалося повстання, очолене Семеном Палієм".
Матеріал 2. Земерова Т. Історія України. Таблиці та схеми. (2018). На сторінках 120-121 читаємо: "1699 р. Карловицька угода між Річчю Посполитою та Османською імперією повертала Брацлавщину, Поділля і Південну Київщину Польщі, загроза турецького нападу суттєво зменшилася тому сейм ухвалив розпустити козацькі полки і ліквідувати козацький стан..."
Матеріал 3. В. Власов. Історія України. 8 клас. (2016). На сторінках 182-183 читаємо, що "У 1699 р. сейм Речі Посполитої ухвалив рішення ліквідувати козацький стан та устрій на ПРавобережжі, а відтак великий коронний гетьман наказав полковникам розформувати їхні полки. Після захоплення польськими військами взимку 1702 р. кількох козацьких міст на Правобережжій Україні у відповідь почалося повстання, очолене Семеном Палієм".

Таким чином, немає підстав вважати це питання некоректним. В іншому випадку можна вважати некоректним варіанти відповідей у питаннях:
60, де частина абітурієнтів вибрала замість "зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством" варіант "окреслити територію Української козацької держави за Зборівським миром" (адже немає вказано Білоцерківський мирний договір); 

27 де абітурієнт міг поміняти місцями стосовно діяльності митрополита Андрея Шептицького "пише листи керівникам Третього рейху із засудженням знищенням євреїв й окупаційної політики на Сходів" та "виступає з рішучим протестом проти антицерковної політики радянської влади на Західній Україні" (адже були "перші" (1939) та "другі"(1944) "совіти"), хоч митрополит Андрей Шептицький помер у листопаді 1944 року.
Та проблема з коректністю положень Програми ЗНО з історії України таки існує, але вона не стосується КОНКРЕТНОГО 58 ПИТАННЯ. 

Варто говорити про КУРИКУЛУМ, у якому ДЕТАЛЬНО ВИПИСУЄТЬСЯ ЗМІСТ, ЯКИЙ НЕОБХІДНО ЗНАТИ МАЙБУТНІМ АБІТУРІЄНТАМ. 

На мій суб'єктивний погляд некоректний є висловлення у питанні 29 "для ПРОЦЕСУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ". Адже процес колективізації - це  зміни у соціально-економічній структурі села: "творення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності", і "ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ПАСПОРТІВ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ МІСТ І НОВОБУДОВ" може бути наслідком колективізації, а не процесом. Тому точніше було б "У ПЕРІОД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ", що визначає не смислові, а хронологічні рамки "ПРОЦЕСУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ" (абітурієнти точно знають, що колективізація - це "ПРОЦЕС НА СЕЛІ, У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ", а "ПАСПОРТИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТА НОВОБУДОВ" - ЦЕ ПРОМИСЛОВІСТЬ, ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ).

ПРО ДЕЯКІ "ВИКРУТАСИ" ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 2019 РОКУ

ЗНО з історії України 2019 відбулося. Переглядаючи завдання, розумієш, що значна частина з них таки побудована на фактах і причинно-наслідкових зв'язках. "Підводні рифи" виникають під час читання конкретного запитання або деякі завдання потребують використати абітурієнту інтуїцію, як мінеру під час розмінування чи математику під час розв'язання завдання. В чергове переконуємося, що частина історичних джерел, які використані у ЗНО, відсутні у підручниках і необхідно докласти титанічних зусиль абітурієнту, щоб зрозуміти, яка відповідь правильна...
Перше запитання ніби й очевидна відповідь, адже криза - це справді занепад  "добувної та металургійної галузей промисловості". Але цей процес приводить до "концентрації промислового виробництва". І синдикат "Продамет" виник у 1902 році... Але роботу В.Леніна "Імперіалізм, як вища стадія капіталізму" і видана 1917 року, де є п'ять ознак імперіалізму сучасні школярі не переглядають і педагоги не згадують... Отож, правильна відповідь таки "концентрація промислового виробництва"
Підходимо до "підводних рифів" або, яки читати правильно історичні джерела... Стаття з польської газети має "...на рівні з чоловіками, які цього року його (право голосу) здобули..." (виборча реформа в Австро-Угорській імперії 1907 року). Правильна відповідь - 1907. Фактичні питання: 
- окупація російської армії Східної Галичини та Північної Буковини (3), 
- "самостійники" стали ініціаторами виступу "полуботківців"(4), 
- "польські сили... перейти річку Збруч... прохання до головного Отамана"(тимчасова окупація - польськими військами Східної Галичини, 1919,  Симон Петлюра (5-7), 
- Перша світова війна (інвалід без ноги прийшов додому) (9), 
- "модернізація промисловості" то є "індустріалізація"(10), 
- "Підкарпатська Русь у 1920-х-1930-х роках" - Чехословаччина (11),
- "евакуація в'язниць... У перший же день вторгнення німців в СРСР. Хто міг евакуювати в'язнів від німців?" - радянська влада (12),
- "зростання дефіциту товарів широкого вжитку" ознака "застою" (18), 
- "Український вісник", "Інтернаціоналізм чи русифікація?" - дисидентський рух в Україні (19),
- "Революція Гідності" - мурали наших письменників (23), 
- у 24 запитанні проблемою стала назва партії Українська Революційна Партія - М. Міхновський (педагоги пропонують назву РУП (Революційна Українська Партія). І укладники запитання вважають, що це одна і та сама політична сила чи ні? Хай вирішують укладники? Решта зрозуміло: Шраг - І Державна дума, Винниченко - Директорія, Чикаленко - ТУП
- поняття і їх визначення просто і доступно.
26 запитання: факти і ще раз факти...
- у 27 запитанні контрольні слова: "ЗУНР" (1918 - 1), "ПАЦИФІКАЦІЯ" (1930 - 2), "ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ" (1939 - 3), "ТРЕТЬОГО РЕЙХУ ... І ЗНИЩЕННЯ ЄВРЕЇВ" (1941 - 1942 - 4)
- 28 запитання: "АЛКОГОЛЬ" (1985 - 1), "ЗА САМОСТІЙНІСТЬ УКРАЇНИ" (1990 - 2), "ТАК" (2004 - 3), "РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ" (2014 - 4).


Восьме запитання потребує включення "уважного читання історичного джерела" - Конституція УСРР 1929 року визначає, що до складу входила Молдавська Автономна Радянська Республіка (відповідь 1)
Знову "підводний риф" у питанні 13 "...передумов для остаточного визволення Правобережної України" (Корсунь-Шевченківська операція). Хто читав "остаточного визволення ... України", хтось читав "... остаточного визволення Правобережної України" і тоді вибір зовсім інший.
14 запитання: плакати і... причинно-наслідковий зв'язок... 1951 рік - період сталінщини, заклик до переселення у Крим... Питання - чому і де ділося населення Криму? І шукаємо, що підходить: "... внаслідок депортації народів Криму".
15 запитання: навідне запитання: "Де найдовше відбувався опір проти радянської влади?" Правильно - у Західній Україні.
16 запитання: (хоч у підручниках на цьому не акцентується увага... Наводяться приклади щодо звільнення після смерті Й.Сталіна "кримінальних елементів", Кенгірське повстання. І усе... І методом "наукового втику" вибираємо "засуджені за звинуваченням в "українському буржуазному націоналізмі".
17 питання: "штучний супутник Землі" чи "перший політ людини у космос". На жаль, щодо цього запитання школярі не вивчали історію СРСР, де постійно акцентувалася увага на "Космічну еру". І питання: "Як це стосується історії України?" - залишається риторичним.Хоч, безумовно, українські вчені відігравали важливу роль у цих процесах.
 "Геніальне питання" щодо з'їзду Народного Руху України за перебудову. В чому геніальність? По-перше, запитання політологічне, адже не стільки мова йде про факт, як про наслідок (рефлексію); по-друге, запитання буде вирішене зворотнім шляхом методом виключення запропонованих варіантів; по-третє, причинно-наслідкові зв'язки між правильними варіантами 20-22.
 Продовження буде. Факти і ще раз факти... І "викрутаси", на які варто привчати майбутніх абітурієнтів привчати не тільки дивитися, але й бачити... До зустрічі...
 

ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАЛІЩИКИ З НАУКОВИХ ЗБІРЕНЬ УВАН

Українська Вільна Академія Наук (УВАН) - наукова установа, яка має великий архів відомих українських діячів ХІХ - ХХ століть. Серед них багатий архів заліщанина, українського композитора, громадського діяча Михайла Гайворонського. Думки про те, щоб детальніше заліщани дізналися про свого славетного земляка, вталося втілити у реальність завдяки старанням виконавчого директора Наукового товариства ім. Т. Шевченка у США, кандидатом економічних наук Василем Лопухом. Він виконав побажання директорки дитячої музичної школи п. Зоєю Шмиглик та п. Ярослава Гринишина. І ось в актовому залі відбулася  презентація електронних копій оригіналів з архіву М.Гайворонського, який зберігається в УВАН. Виступ науковця складався з трьох частин. У першій Василь Лопух коротко зупинився на тому, які наукові інституції функціонують в українській діаспорі, і які архіви вони зберігають. У другій розлого розповів про те, як відбувався пошук архіву М.Гайворонського і з ким довелося познайомитися. Цікавою була оповідь про пошук могили композитора, про відновлення первісного вигляду надгробка, на якому вказано не тільки дати життя М.Гайворонського, але й його дружини. Особливо зворушливою була розповідь про те, що після переїзду у США визначного українського поета Є.Маланюка, він поселився у квартирі композитора і отримав від нього лист-підтвердження про забезпечення його перебування в США. На думку науковця, саме завдяки зусиллям Є.Маланюка архів М.Гайоворонського передано в УВАН. А співець січового стрілецтва листувався з більше, аніж з 500-ма однодумцями. Презентуючи архів, Василь Лопух відзначав особливу наполегливість композитора у здобутті філологічної освіти та музичної композиції у Колумбійському університеті. Одна з центральних газет США у 1926 році подала список 78 студентів-стипендіатів цього авторитетного вищого навчального закладу і серед Михайло Гайворонський. Фотографія знаного диригента, композитора, педагога, літературознавця Осипа Залеського з автографом викликала у дослідника запитання, відповідь на яке привело до Заліщицької учительської семінарії, де викладав його брат Тадей. Останній дав рекомендації випускникові Михайлові Гайворонському для подальшого навчання музики та композиції у Вищому музичному інституті імені Лисенка у Львові... Фото періоду навчання у семінарії засвідчують диригентський талант майбутнього співця січового стрілецтва: керівник інструментальних ансамблів, хорів, духових та симфонічних оркестрів. Чи не найбільше архівних джерел стосуються періоду Української національно-демократичної революції, коли М.Гайворонський був призначений головним дирегентом та інспектором військових оркестрів військ УНР: виступи на мистецьких заходах, діяльність Пресової кватири УСС, світлини оркестрів, різномітні військові події. У 1948 році Михайло Гайворонський відвідав у Регенбурзі (Австрії) з'їзд ветеранів Січового Стрілецтва, звідки привіз багато світлин, на яких ідентифікував своїх побратимів. Окремо представлені фото зі щоденного життя М.Гайворонського, організацію його побуту. Земляк у своїй імпровізованій мандрівці архівними цінностями зазначив важливість ідентифікації не тільки ти, хто зображений на фото, але й встановлення фотографів, які зафіксували мить. Так йому вдалося розпізнати і встановити їх прізвища  Бабецький, Іванець.  Крім фото архівних джерел, які передані краєзнавчому музеєві, музичній школі, Василь Лопух привіз і копії виданих творів композиторів. 

У третій частині науковець зупинився на оцифруванні архіва Степана Ріпецького, який роташовується у трьох наукових дісапорних інституціях, негативів світлин Першої світової війни на скляних пластинах. Вони дають змогу проаналізувати життя, побут, діяльність січових стрільців у складний період. Одне із завдань Василя Лопуха - організувати і видати фотоальбом копій цих негативів.

Василь Лопух закликав присутніх зберігати пам'ять про свій рід, вписувати прізвища та ім'я людей, зображених на світлинах, організувати роботу по створенню громадського архіву Заліщицького краю.

На знак вдячності директорка музичної школи подякувала гостеві-землякові і вручила подарунки. З вітальними словами виступила перша вчителька Василя Лопуха Ірина Олексіївна Ковальчук, яка відзначила важливість справи і працю на розбудову України.

У залі Заліщицької дитячої музичної школи під час презентації було небагато поціновувачів історії рідного краю. Це в основному люди з досвідом, заліщицька інтелігенція. Молодих людей не було. Це навіває певну ностальгію, адже 1992 року у рік сторіччя від дня народження Михайла Гайворонського на відкритті погруддя було велелюдно. За 27 років уже незалежної України молоде покоління на бачить за доцільне пізнати свою історію, вшанувати і відому людину і послухати земляка, якому небайдужа доля свого краю. Архіви про життя та діяльність Михайла Гайворонського - це не тільки матеріали для досліджень, але й спосіб привабити туристів і тим самим прилучитися до розвитку туристичного потенціалу Заліщанщини.