GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE - 2020. ПІВ ФІНАЛІСТ (ВДРУГЕ)

 

ЛІТНЯ АКАДЕМІЯ CLASSTIME - КРУТО І НЕЗАБУТНЬО)))

Упродовж липня - серпня платформа Classtime запропонувала Літню Академію педагогам, які можуть долучитися до її активного використання в освітньому процесі... Заняття відбувалися у зручному форматі. Спікер Євгенія Гагаркіна - дуже круто, доступно, коротко і зрозуміло у коротких відео пояснювала як концепцію, так і механізми реалізації. Несподіваний ракурс навчання - у групах, коли організатори пропонували групам самостійно проводити сесії. На них можна було поділитися досвідом, розповісти цікавинки використання платформи. Платформа також пропонувала виконувати (апробувати) командні ігри. Від них теж отримали насолоду та досвід. 

Що нового, крім командного (групового) навчання, виконання завдань в індивідуальному темпі запропонували творці платформи? 

По-перше, загальні параметри курсу дуже демократичні - необхідно було виконати 7 з 9 запропонованих завдань. 

По-друге, завдання були як особистісні, так і практичні, і методичні, що "олюднювало" курсу. 

По-третє, завдання не були довгими і не дуже теоретизованими, тобто організатори прагнули, щоб педагоги підвищували свою мотивацію використовуючи сервіс...

По-четверте, команда завжди підкреслювала те, що працює постійно над функціональним удосконалення сервісу, враховуючи побажання педагогів.

По-п'яте, демократизм команди справді заслуговує на повагу та захоплення. Адже, необхідно виконати тести, але мінімальна кількість (відсоток) не визначений. Це дає змогу відчувати себе розкутим і не затиснутим у певні межі... Це класно і перспективно. Тобто помилка для вчителя - не проблема, не стрес, а стимул для вдосконалення. Це світовий підхід і в цьому відчувається і професійність, і ефективність комунікації організаторів та учасників.

По-шосте, організатори пропонують, окрім сертифікатів, ще акційну знижку на пакет "Преміум" і пропонують залучати колег до підключення до сервісу... 

Працюючи уже два роки, я пересвідчився, що сервіс CLASSTIME успішно та ефективно допомагає долати виклики організації сучасного освітнього процесу. 

Запрошую колег спробувати.

МЕТОДИЧНІ СТУДІЇ, ОРГАНІЗОВАНІ ТОКІППО.

Серпнева обласна онлайн-методична студія ТОКІППО для методистів основ здоров'я організувала методист Турчин Ольга Василівна. У вступному слові методист окреслила ті виклики, які постали перед педагогами у 2019-2020 н.р. та запросила до слова  кандидата біологічних наук,  доцента кафедри змісту і методик навчальних предметів ТОКІППО Лопатку Ганну Федорівну. Вона ознайомила присутні з тезами на тему: "Формування ключових компетентностей у процесі навчання основ здоров’я". Слухачі зацікавлено слухали доповідача, коментуючи у чаті думки вченого. Після виступу до слова долучилася Ольга Василівна, яка розповіла про основні положення методичних рекомендацій, які стосувалися організації освітньої діяльності з основ здоров'я. Наголосила про дотримання творчої свободи педагога у виборі форм та методів під час проведення уроків, на можливості авторських розробок календарно-тематичного планування, підкресливши, що вчителі обов'язково повинні дотримуватися вимог програми з предмета. 

На онлайн-методичній студії виступи заслужений вчитель України, вчитель основ здоров'я Заліщицької державної гімназії Василь Дяків, який у своєму виступі поділився досвідом роботи  використання інноваційних технологій під час викладання основ здоров'я, зупинився на особливостіях організації онлайн (дистанційного) навчання, запропонував відвідати власний блог. Зупинився на тих можливостях різноманітних платформ, які використовує у своїй діяльності: "На урока", "Всеосвіта", Офіс 365, Classtime, Google Classroom, портал превентивного виховання, відеоплатформи тощо. Учитель відповів на запитання педагогів та методистів і запросив до спіпраці. Так, у новому - старому форматі відбулося методичне засідання на базі ТОКІППО. Простіше цього навчального року точно не буде, але педагогам необхідно докладати багато зусиль, щоб освітній процес і далі відбувався на відповідному рівні. 

ВІТАЛЬНЕ

 
Хай день ясний, що світить благодаттю,
І огортає радістю життя,
Снаги і долі хай дарує свято,
Не буде ні розпук й розчарувань.
А світ Тобі дає снаги і сили,
Барвистість, мудрість світлого життя.
Лети вперед, одухотворюй крила,
Щоб кольоровим було майбуття...
Із світлих кольорів складається життя...
А Ти біжиш, наздоганяєш Час.

А Він тікає, непідвладний втомі.
Ми в Русі, ощасливлені, як зорі,
Що засівають Небо у ночах.

А Час все вабить:
Трішки, ще хоч трохи,
Ти дожени - і будеш мати приз,
Але вдихає смородом епоха,
Щоб Твої мрії їм не піддались.

ЛИПНЕВЕ...

 
А коли закружля в неспокійному танці
Пустунець-вітерець у зеленім гаю,
То душа забарвиститься барвами літа
І наповниться Словом у ріднім краю...

А КОНІ ВСЕ БІЖАТЬ У КРУГОВЕРТІ....

 
Усе біжить, не можна час впіймати.
І губиться у мороці буття.
Та пам'ять серця ще стоїть на чатах
І захищає наші почуття.

Бо швидкість інформації та фейків
Нам не дає прекрасне зупинить.
Втрачають сенс мелодії та ритми,
І від утоми нищиться блакить.

А як же коні?
Білогриві коні,
Що починали відкривати світ?
Адже спочатку свій був на долоні,
А ось роки вже розчиняють світ.

І знову круговерті та коловороти,
І знову вирви тягнуть коней вниз...
Та ми, дитячі душі до потопні.
Тримаєм вожжі, тягнучись у вись!

ПУБЛІКАЦІЯ У "ШКОЛІ ЮНОГО ВЧЕНОГО". ЗАВЕРШЕННЯ ЕПОПЕЇ)))

 У квітні 2020 року, коли був каратин у розпалі команда п'ятикласників Заліщицької державної гімназії (Віталіна Безушко, Віталіна Запорожан, Андрій Костинюк, Юлія Торська) взяла участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі "МАН - Юніор Дослідник" у номінації "Історик". У своєму проєкті вони досліджували дитячі роки своїх педагогів Наталії Гуцуляк, Василя Дяківа, Ольги Костинюк, Наталії Пацарини. 

У травня відбувся захист робіт. І журі високо оцінила роботу. Про друге місце ми вже писали. Але, крім того, статтю запропонували розмістити у виданні МАН України "Школа Юного Вченого" ("ШЮВ"). І ось результат нашої піврічної діяльності. Це, напевне, вперше у діяльності Тернопільського обласного відділення МАН України її вихованці мають змогу бути опублікованими у такому цікавому та поважному видання. "МАН-Юніор Дослідник" відбувається щороку, а це означає, що кожен може спробувати свої сили. 

ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ. "УСНА ІСТОРІЯ: ОСВІТНЯ СКЛАДОВА"

Усна історія як цікава, неординарна складова освітнього процесу, що дає змогу працювати не тільки над інформацією, але й формувати та розвивати емпатію у сучасного покоління - завжди є сферою моїх інтересів. 

20-21 серпня 2020 року відбувся онлайн-семінар, який організував Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
На захід запросили Еву Мікулашкову, чеську едукаторку, членку громадської організації «Пост Беллум», координаторку проєкту «Історія наших сусідів». Ева ознайомила про діяльність організації, про їхню проєктну та освітню діяльність (зокрема проєкти "Пам'ять Націй", "Історія наших сусідів", "Майстерня досвіду", "Історії кіно", учнівську мережу Пам'яті Націй).  Детально зупинилася на проєкті  "Історії наших сусідів" для школярів 13-15 років. Поділилася  методикою проведення  інтерв'ю з оповідачами, оцифровування фотографії, роботою з архівними матеріалами та створенням медійних історій для радіо, телебачення чи онлайнових медій.  Оксана Кісь, історикиня і антропологиня, співзасновниця та членка правління Української асоціації усної історії, у своїй цікавій, змістовній лекції «Розкажіть мені про пережите…» дала  практичні поради з проведення усноісторичного дослідження. Наступного дня у воркшопі від Еви Мікулашкової учасники  семінару ознайомилися з мотиваційним уроком, підготовкою дітей до зустрічі з очевидцями, формулюванням запитань для інтерв'ю, просуванням результатів досліджень у громаді. 

Команда усноісторичного проєкту #непочуті Музею Територія Терору представили свої напрацювання у напрямку усної історії. 

Христина Рутар розповіла про координацію усноісторичного проєкту #непочуті та мережування дослідників пам'яті; 

Ганна Заремба-Косович про виклики, які стоять перед інтерв'юерами; 

Андрій Усач поділиться досвідом побудови експозиції Музею на усноісторичному матеріалі та сімейні фотоархіви як протез пам'яті.
Продовження буде... Щиро вдячний за неоцінений досвід і очікую можливостей для співпраці.

Тепер трохи світлин)))

20 ХВИЛИН. ОЛЬГА ТУРЧАК "ХОЧУ, ЩОБ ДІТИ КОРИСТУВАЛИСЬ ЗНАННЯМИ": УЧИТЕЛЬ ІЗ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ - У ТОП-50 НАЙКРАЩИХ ПЕДАГОГІВ УКРАЇНИ

 Вчитель історії та Громадянської освіти Василь Дяків із Заліщиків став півфіналістом конкурсу "Global Teacher Prize Ukraine".   Журналістка "20 хвилин" поспілкувалась із педагогом про його принципи життя і роботи.

Три педагогічних освіти, 31 рік стажу роботи в школах, чимало перемог в конкурсах та найголовніше - любов до роботи. Всі ці риси є у одного з найкращих вчителів України Василя Дяківа, який працює у Заліщицькій державній гімназії.

Минулого року пан Василь здобув звання «Заслуженого вчителя України», а ще переміг у конкурсі «Учитель року». 59 - саме стільки його учнів є переможцями обласних етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких та реферативних робіт МАН України. Діти - активні учасники конкурсів КВК, дебатів Поппера, інтелектуальних ігор. Семеро гімназистів брали участь у зйомках програми «LG-Еврика».

- Я працював і в сільських школах, і в міській. Вже 23 роки працюю у Заліщицькій державній гімназії, - говорить Василь Дяків. - Я починав із початкової освіти. У 89-му році закінчив Чортківське педагогічне училище із спеціальністю "вчитель початкових класів". Згодом я закінчив Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, також із спеціальністю "початкова освіта". Вже тоді я працював педагогом-організатором в Заліщицькій школі №2. Вже коли почав працювати у Заліщицькій державній гімназії, закінчив Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка на факультеті післядипломної освіти і здобув ще одну спеціальність"вчитель історії та правознавства".  З 2007-го року Василь Дяків - вчитель-методист, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. 

Про стереотипи в освітній сфері

Коли говоримо про вчителів початкових класів - то часто вважаємо, що це лише жіноча професія. За даними сайту nus.org.ua, у початковій школі працює 99% педагогічних працівників жіночої статі. Проте, досвід доводить, що успішними вчителями навіть для наймолодших учнів, можуть бути і чоловіки.  - У мене є навіть три причини чому я обрав професію вчителя початкових класів, - каже Василь Дяків. - Найперше, що повпливало на мій вибір, це те, що у мене є сестра, молодша від мене на 10 років. Тож відколи вона народилась, кожні літні канікули я займався тим, що грався із молодшою сестрою, а потім - робив з нею уроки. Друге, це приклад мого дядька, який закінчив це ж училище. І третє, це те, що після 8-го класу я вперто не хотів йти в 9-10 класи. От так всі причини наклались одна на одну, і я зовсім не жалію про це рішення.

Про цінності вчителя

Вчитель каже, що за час поки він працює вчителем, діти змінились. 

- Коли я почав роботу, то вчив дітей, які народились у 1977-му році, зараз в школі діти, що народились в 2010-го року. Тож ця різниця відчутна, - переконує педагог. - Але загальні цінності залишаються. Бо треба бути самим собою.

Перше, що виділяє Василь Дяків у роботі з дітьми - це вміння з ними спілкуватись. Це означає, що має бути розуміння тих тем, які дітей цікавлять і яким чином дітей вмотивувати. Важливий також і власний приклад, бо якщо ти активний, береш участь в різних конкурсах, маєш свої захоплення - то і діти захочуть бути такими, як ти.

- Для мене, як педагога, важливо формувати таке середовище, яке дасть поштовх дітям до вдосконалення, до реалізації своїх творчих здібностей, - каже вчитель. - Мені важливо, щоб середовище не було прив’язане до конкретного предмета. Усі мої зусилля спрямовуються на організацію таких форм роботи, що сприяють вирішенню цих завдань.

Вчитель каже, що працює в напрямку інтегрованості предметів. 

- Кожен предмет є для того, щоб дитина пізнавала навколишнє середовище, - каже пан Василь. - Я прихильник того, щоб було багато інтегрованих предметів. Щоправда, тут питання в тому, наскільки вчителі та система освіти готові до цього. Ще одна важлива цінність - це компетентісний підхід. Хоча з нашою програмою важко показати, що ті навички, які дає школа, справді знадобляться. Я завжди хочу, щоб діти користувались знаннями, які тут отримують.

Про раціональну любов

- Звісно, ти не зможеш бути добрим вчителем, якщо ти не любиш дітей, - продовжує педагог. - Але ця любов повинна бути розуміюча. Це має бути раціональна любов. Ти маєш розуміти, що дитина має право не знати чогось, досягати успіхів в інших сферах. Як кажуть видатні педагоги Сухомлинський та Макаренко, є дуже багато видів любові. Один із них - раціональна. І я вважаю, що ці відносини мають базуватись на прийнятті рішень та відповідальності.  

Про підтримку сім'ї 

Василь Дяків каже, що усі його досягнення стали можливими лише завдяки підтримці та розумінню в сім'ї.

- Лише завдяки підтримці рідних: дружини та доньки, - говорить чоловік. - Без них я ніколи б не був тим, ким я є. Моя дружина - редактор газети "Колос" та педагог за освітою справді є мені підтримкою у всіх починаннях. Моєю стежкою пішла і донька. Зараз вона викладає англійську та німецьку мови. Я дуже пишаюсь ними. Якщо сім'я розуміє те, чим ти займаєшся - це дуже важливо.

Посилання на сайт 20 хвилин: https://te.20minut.ua/lyudi/hochu-schob-diti-koristuvalis-znannyami-uchitel-z-ternopilschini---u-t-11118200.html

ПАМ'ЯТЬ... ДО РОКОВИН ВІДХОДУ У ЗАСВІТИ РІДНИХ...

 20 серпня тридцять років тому - 1990 року відійшов у Засвіти мій дідусь Харченко Василь Григорович. Він прожив 77 років у складні часи. Народившись у Комінтерновому поблизу Одеси ще за часів правління імператора Миколи ІІ - 1913 року у багатодітній родині, доля закидала його і в Актюбинський край Казахстану. Туди відправив імператор батька Григорія за революційну пропаганду на кораблях Чорноморського флоту. Там померла 1922 року мама дідуся, а старший брат втік в Червону армію. Родина повертається додому. Потім буремні роки непу. Навчання в Одеському технікумі. Голодомор, проходження строкової військової служби, "західний похід" та "фінська кампанія". А потім чотири роки Другої світової війни. І післявоєнний період... Саме мене і назвали у честь дідуся - Василь Григорович. 
Саме дідусь мене вчив ловити рибу, фактично спонукати вступити до музичної школи по класу баяна, навчив їздити на велосипеді і ще багато чого.... Не зважаючи на те, що дідусь 47 років був членом КПРС і, як не парадоксально, отримав квиток у 1943 році у населеному місці Мисхако, яке назвали "Мала земля", що поблизу Новоросійська, від полковника, комісара 18 армії Леоніда Ілліча Брєжнєва. Так-так, того, що став Генеральним секретарем ЦК КПРС у 1965. Але людянсть, принциповість і доброта поєднувалися у Василі  Григоровичі. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ДОРОГИЙ ВАСИЛЮ ГРИГОРОВИЧУ! ХАЙ ЗЕМЛЯ ВАМ БУДЕ ПУХОМ... А ЦЕЙ ДОПИС - ОДИН З ТИХ, ЩО ЗБЕРІГАЄ ПАМ'ЯТЬ ПРО ВАС. 

У роки Другої світової війни Харченко Василь Григорович був помічником командиру взводу 569 мінометного полку Резерву Головного Командування (РГК), який був організований у 1942 році у районі Ворошиловграду (тепер м. Луганськ). Упродовж війни полк був нагороджений чотирма орденами: Суворова, Кутузова, Олександра Невського, Богдана Хмельницького. 

Копії нагородних листів Василя Григоровича Харченка про нагородження орденом Червоної Зірки, медаллю "За відвагу".

 Зустрічі зі школярами (кінець 70-х років ХХ століття)

Мене впізнаєте? Отож-бо)))

Мій дідусь - Харченко Василь Григорович

Несподівана зустріч через 41 рік. У 1943 році під чс боїв за Кавказ дідусь разом з підрозділом, виконуючи ремонтні роботи, врятував зенітницю, котра була біля розбитої зенітки. 1984 року відбулася зустріч у м. Зборові Тернопільської області. 

 

ТОП - 50 GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE - 2020. ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА)))

 Цього року вдруге подавався на GTPU - 2020 і вдруге потрапив у ТОП - 50. 
Що спонукало мене взяти участь у цій Премії? 
Які критерії відбору у ТОП-50? 

Кого пам'ятаю зі своїх вихованців і за що саме? 

Про це в інтерв'ю на каналі "Тернопіль 1" 18.08.2020 року 

Особлива вдячність нашому випускникові 2017 року Костянтинові Бові, який працює на цьому каналі і забезпечує технічний супровід програм. 

Приємного перегляду)))) Все відбувалося на платформі Zoom.

ВІТАННЯ ЖИТТЯ

Вітаю сонце, і вітаю день,
Вітаю радість і вечірню втому.
Блакить вітаю, як спішу додому,
І в цім "Вітаю" світлорухе "жить"!

Вітать життя у тризвуці мажору,
Вітать життя в мінорнім дивограї.
Вітать життя в просторі неозорім,
Вітать життя у незабутнім краї.

Вітать - це жить.
У струнах кобз чи ліри
Народжуються дивовижні звуки,

Які долають песимізм та муки

І розкривають сильні дужі крила.

СЕРПНЕВЕ

А серпень втомився від сонця
І тихо приліг між отав
Душа, мов Небесная донька,
У полі співа мадригал.

І знову у соняхах жовтих
Поля вже чекають ріллі.
А сонце, величнеє сонце,
Готує дива золоті.