НОВИНКИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

Уже другий навчальний рік в 10 класі викладається курс "Громадянська освіта". Він має на меті сформувати в старшокласників розуміння важливості всіх суспільних сфер: ідентифікація, права людини, демократія, комунікація, економічні виклики, міжнародні питання, розвиток громадянського сектора у державі. Усе це має на меті розвивати громадянські компетентності учнів, готувати їх до реального життя, набувати ними базових вмінь і навичок. Один з найкращих засобів спонукати дітей розмірковувати і приймати рішення - гра. Вона може бути і групова, і віртуальна. 

Тому пропоную своїм учням пройти декілька разів онлайн-ігри: "Обираєш ти" та "Непідкупність".

У першій грі  - "Обираєш ти" - учні вибирають "свою роль": президента, прем'єр-міністра, депутата ОТГ, народного депутата і починають "вирішувати, запропоновані їм, завдання". На початку гри кожному дають стартові бали у сферах: бюджет, міжнародна репутація, законність, рейтинг, безпека, які будуть змінбватися відповідно до прийнятих рішень. Наприкінці, отримаєш загальну кількість балів і коментар. Чим вищий бал, тим вища оцінка за урок...

Спробуйте, буде цікаво... Нижче подаю вигляд сторінок гри і QR-код)))

Наступна гра - "Непідкупність". Учень вибирає стать та починає "жити", отримуючи бали антикорупційної карми та підвищуючи вік... Потім - на другому етапі - гравець стає старшим і обирає або державну службу, або приватну справу і продовжує "жити". Перемагає той, хто отримає найбільшу кількість балів...

 Крім цих двої ігор, на сайтах можна знайти ще цікаві ігри щодо визначення свого рівня розуміння корупції. Наприклад,

"МОЄ МАЙБУТНЄ В УКРАЇНІ"

Саме заняття з такою темою були проведені 24 грудня 2019 року у Заліщицькій державній гімназії. Гімназисти 5А (вчитель Н.Гуцуляк) та 6Б (вчитель В. Дяків) ознайомилися з сучасними професіями, визначали критерії, за якими молодь вибирає майбутню професію, проаналізували свої знання про професії, розробляли критерії змін у перспективі тих професій, які, на думку учнів, мають майбутнє. Було весело та захоплююче. Крім того, учні ознайомилися з можливостями спробувати написати мотиваційні листи для участі у Всеукраїнському конкурсі еcе для десятикласників, працювати у командах, робити вибір. 

А наприкінці учні давали відповіді на запитання:

- Де ти себе уявляєш? Ким хочеш працювати?

- Як ти думаєш, які зміни відбуватимуться у цій професії через сім років?

- Які вміння будуть тобі у пригоді? 

ОСВІТНІ ІЛЮЗІЇ... ІЛЮЗІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Завершується семестр 2019-2020 навчального року. Всі в очікуванні великих зимових різдвяних канікул, новорічних свят. А у вчителів традиційно: завершення виставлення семестрових оцінок здобувачам освіти різних ступенів: початкової, базової, повної загальної...

У чому суть ілюзії і для кого? Для всіх учасників освітнього процесу: здобувачів освіти, їх батьків, педагогів...

Чого можна наслухатися у такі "гарячі періоди" у стінах учительської: 

- "він (вона) така хороша дитина" ( у чому суть "хороша" - "красива", "слухняна", "вихована", і з якого предмету тоді виставляти за таким критерієм бал), 

- "він (вона) має тільки з вашого предмету нижчий бал, чи не могли б ..." (ніби дитина не має права не знати конкретний премет на нижчий, на відміну від інших предметів, бал"),

- "ви ж дивіться, щоб дитина не мала менше семи з вашого предмету" (і не завжди зрозуміло чому саме "сім", а не вищий чи нижчий бал, і чому класний керівник акцентує на цьому увагу),

- "а може ви якось підвищите бал, адже він (вона) учнівський, громадський активіст  (чи має досягнення з музики, мистецтва, образотворчого мистецтва, хореографії тощо),

- "а може ви для стимулу підвищите бал з предмету";

- "який ви скнара: не хочете поставити гарну оцінку" (хоч і 1,2,3,4,5,6 написані каліграфічно теж "гарні" - "красиві").

Так педагоги наполегливо і невтомно з року в рік у значної частини батьків формують ілюзію, що їх  дитина маж високі знання, уміння, навички. А це, в свою чергу, спричиняє до того, що в 11 класі батьки з дітьми вибирають предмети для складання ЗНО методом: "якщо у тебе такий бал, то обов'язково здаси на високий бал і ЗНО".

І починається цей процес з початкової школи, коли всі учні "хороші (гарні)" і їм "необхідно поставити тільки високий (10-12)". А, перейшовши у школу ІІ ступеня, батьки за традицією очікують таких же балів з предметів...

З іншого боку здобувачі освіти. Їх можна умовно розділити на три типи:

перший, який принципово не хоче вчити матеріал предмета, і свідомо бере відповідальність за низький бал. Це його вибір і добре, якщо про цей вибір знають батьки;

другий, який свідомо не стільки говорить про оцінки батькам, скільки усвідомлює, що необхідно працювати, щоб підвищити свій тематичний (семестровий) бал і докладає психологічних, інтелектуальних зусиль. І такі учні теж викликають повагу у педагога;

а ось треті, це діти, які не несуть відповідальність за свою успішність, не говорять про отримані бали батькам, говорять, що "все добре", "а якщо недобре", то вступають в дію інші аргументи: або "педагог неправильно оцінює", або "все виправив (виправила)". І тоді вони потрапляють у патову ситуацію, коли наприкінці семестру різними способами: від простих прохань щось додатково підготувати, до істерій щодо неправильного виставлення педагогам балів, криків, сліз, тупання ніг і так далі, вимагань, маніпуляцій тощо...

Світ дотримується простого правила: "Робиш вибір - несеш відповідальність". 

В українській освіті формується система в іншій парадигмі: "Робиш вибір - відповідають інші". Винен педагог, батьки, інші однокласники, що вчаться краще чи досягають висот, суспільство, корупція, президент, Верховна Рада, міністри тощо. 

Тепер стає зрозумілим, чому, не зважаючи на 28 років незалежності України, сформувалося патерналістське покоління, яке грунтує своє життя на вимогах до інших, які повинні його задовольняти... 

І ні Революція Гідності, ні російсько-українська війна, і досвід найбільш активних і відповідальних, які отримали досвід в інших країнах, не може змінити суть сприйняття себе як людини, яка самостійно формує свій життєвий шлях і бере за це відповідальність...

Дивлячись на процеси, які відбуваються інколи задумуєшся: "Навіщо у старших класах класні керівники?". Ні, для педагогів це питання має просту відповідь - це додаткові кошти до заробітної плати. А для дітей - це "підштовхувачі, примушувачі, захисники, ті, хто може бути офірним цапом тощо". Цікавий алгоритм взаємодії між батьками та класними керівниками: дітей у класі 30 і класний керівник щомісячно виписує оцінки всім батькам... Тоді ж діти вільні від обов'язку повідомляти батьками про свої досягнення і крайні чомусь стають не діти, а саме класні керівники чи вчителі, які "чомусь" не повідомили батьків про результати навчальних досягнень учнів...

Які поради батькам? 

Перше, дитина повинна призвичаїтися говорити правду про свої досягнення: чи то високий, чи середній, чи низькі бали... Тоді, принаймні, батьки розуміють справжній, реальний стан речей.  І діти повинні це робити СИСТЕМАТИЧНО, а не за день-два до закінчення семестру.

По-друге, необхідно вчити дитину аналізувати прийняття рішень: "мені не вдається", "мене це не цікавить", "я не хочу вчити цей предмет", "учитель не зрозуміло пояснює" тощо. І тоді батьки розуміють, що мають робити далі, що порадити дитині.

По-третє, діти мають право "не знати". Це аксіома. Але наслідок цієї аксіоми теж відомий - це відповідальність, яку необхідно нести. Причинно-наслідковий зв'язок "Я не вчу, отже, я отримую бали низького чи середнього рівня". 

А зараз, як говорить арабське прислів'я: "Собака гавкає, караван іде". Суспільство, педагоги, батьки бідкаються, що діти не вчать, і водночас продовжують формувати і розвивати ілюзію успішності, яка скочує наше майбутнє у прірву невігластва та некомпетентності, непрофесіоналізму. 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ...

Другий рік освіта реалізує завдання Нової української школи. Другий рік педагоги та учні торують свій шлях до європейської освіти... Другий рік суспільство має надію на те, що нове покоління - покоління третього тисячоліття - стане будувати власну сильну, незалежну, демократичну, економічно розвинуту державу...
Але наближається швидко і стрімко той час, коли вчорашні здобувачі початкової освіти прийдуть у п'ятий клас... І тоді вони повинні опановувати освітню програму базової загальної середньої освіти... Тому МОН України уже впродовж двох років працює над розробленням освітніх стандартів галузей, які будуть у базовій загальній середній освіті (5-9 класи).

Саме у них закладються основи для подальшої розробки навчальних програм, підручників з конкретних предметів, саме у них встановлюється загальна кількість годин для галузі у розрізі класів і в цілому для різних типів шкіл. Наказом МОН України створено робочу групу з розробки Державного стандарту базової освіти, яка буде працювати упродовж 2019-2020 року і має до 1 березня 2020 року представити на громадське обговорення. 

Очолює її Олена Заплотинська - директорка команди підтримки реформ МОН, Роман Шиян, заступник директора, Вадим Карандій, директор Українського інституту розвитку освіти. Перше засідання групи відбувалося у Києві 16-18 грудня і мало на меті ознайомити учасників кожної галузі з завданнями і термінами їх виконання. Серед них до складу робочої групи соціальної та здоров'язбережувальної галузі увайшов і вчитель основ здоров'я Заліщицької гімназії, переможець конкурсу "Учитель року - 2019" (номінація "Основи здоров'я") Василь Дяків. Варто відзначити, що у кожній групі, яка розробляє стандарт для галузі, представлені науковці, посадовці МОН України, педагоги-практики, члени громадських організацій, причетних до вирішення проблем галузі. Так, у цій групі працювали Євгенія Сливка, викладач, Олена Шиян, завідувач кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Андрій Гуленко, психолог київської школи № 43, Ірина Сорока, завідувач відділу вікових особливостей здоров'я Центр громадського здоров'я МОЗ України, Алла Ярошенко, завідувач кафедри соціальної політики, Станіслав Страшко, завідувач кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров'я Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Три дні напруженої роботи, постійні дискусії ролі та місця кожної теми у Державному стандарті базової загальної освіти, пошуки найвдаліших формулювань, що повно і точно зможуть реалізувати ідеї Нової української школи. Ефективну комунікацію налагоджено, завдання і маркери поставлені, терміни визначені... Тепер праця на благо наступних поколінь, для того, щоб навчальні програми предметів були по-справжньому розвантажені, щоб учні мали можливість не тільки щоуроку мати нову тему, але й час для розмірковування у закріплення тих компетентностей, які визначені НУШ. 

І на завершення фото з заходу.

 Володимир Бахрушин, член ради реформ МОН України, презентує професійні та освітні компетентності педагогів

 Завідувач кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров'я Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова Станіслав Страшко презентує напрацювання групи соціальної та здоров'язберігальної освітньої галузі

 Під час перерви. Цікаві змістовні та палкі дискусії

 Засідання групи

 

 Ось так виглядала робоча група соціальної та здоров'язберігаючої освітньої галузі 

на третій день роботи

 

КРАЇНА ГІДНОСТІ. СЕРІЯ 2

Як продовження теми забезпечення державою соціальних прав людини у 6(10)-Б класі відбулося змагання між трьома командами. В його основі - гра "Країна Гідності". Завдання, яке повинні кожна з них виконати, розробити п'ятирічний план розитку країни Гідності з урахуванням попередньо підготовленого звіту. План розвитку стосувався, насамперед, забезпечення семи базових соціальних прав: прав на освіту, медичну допомогу, забезпечення житлом, соціальне забезпечення людей з низьким доходом, на достатній життєвий рівень. Спочатку учасники знайомляться з попереднім звітом про основні критерії та параментри країни Гідності, після знайомства кожному з учасників гри було роздано 21 картку (3Х7), з яких необхідно було обрати по одній з кожної сфери. Якщо цей етап пройшов успішно і порівняно швидко, то наступний - а це командою парламентаріїв необхідно було, враховуючи та обговорюючи кожну сферу, вибрати одну з карток. Тут були і захопливі дебати, і бажання переконати інших у правильності вибору, і радість від спільного рішення, і ще багато емоцій. І, нарешті, третій заключний етап, коли команди підраховують суму балів. Це була найбільш хвилююча мить. Адже команди не знали, за яких умов буде прийнято програму, тому кожен з учасників висловлював свої пропозиції. Вердикт виявився досить цікавим - дві з трьох програм виявились реальними, а третій не вистачило одного балу.

Усі залишились задоволеними, адже не тільки продемонстрували вміння працювати у команді, приймати колективні рішення, але й повторили соціальні права, виклики, які виникають під час їх реалізації, і допомогли країні Гідності затвердити програму розвитку на 5 років. І ще, переможці отримали 12 з громадянської освіти....

А тепер "парламентарі" працюють у групах... Непросте завдання...)))

 

ТИЖДЕНЬ ПРАВА У ГІМНАЗІЇ. ГРА "КРАЇНА ГІДНОСТІ"

Старшокласники часто задають питання щодо того, як формується бюджет країни. Пояснити їм складно, адже варто знати безліч нюансів. Але постаратися донести загальні принципи допомагає гра "Країна Гідності". У ній діти відпрацьовують і вміння працювати у команді, і вирішувати глобальні проблеми держави з реалізації соціальних прав, і перевірити свої вміння проаналізувати ті чи інші "за" та "проти" під час вибору тієї чи іншої пропозиції. Які ж соціальні проблеми пропонують розробники гри? Право на освіту, право на житло, на захист від бідності та соціального включення, на соціальне забезпечення та підтримку, на працю, на організацію, на житло... 

У цю гру сьогодні активно грали учні 6(10)-А класу на уроці "Громадянська освіта" у рамках проведення тижня правових знань. Хоч учням і не вдалося скласти бездефіцитний бюджет Країни Гідності на 5 наступних років, але вони отримали певний досвід соціальної взаємодії та аналізу вихідних даних для його розробки. Модератором гри був учитель громадянської освіти Василь Дяків.

Гімназисти були задоволені і висловлювали власні думки з приводу розвитку країни Гідності. Продовження буде....

 

ТИЖДЕНЬ ПРАВА У ГІМНАЗІЇ

Традиційно гімназія активно спіпрацює з конкурсами, які пропонують використовувати фільми (як ігрові, так і документальні) в освітньому процесі. Гімназія, пройшовши відбір, взяла участь у проведенні DOCU/ТИЖНЯ проти булінгу. Водночас, це була апробація методичних матеріалів, як для школярів, так і батьків. На основі проведених заходів був підготовлений звіт організаторам. Учні та батьки переглянули і висловили свої думки щодо фільмів "Булер" та про хлопчика, який хотів стати водним гімнастом, обговорили основні правила кібербезпеки та кібербулінгу, опрацювавши методичні матеріали, запрпопонували свої шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Проводили заходи вчитель основ здоров'я Василь Дяків, практичний психолог Ірина Гарвасюк, соціальний педагог Тетяна Казак, класні керівники. Координувала роботу директор гімназії Олександра Войчишин. Усіх організаторам вручені сертифікати

У перспективах - організація Кіноклубу DOCUДЕЙЗ Заліщицька державна гімназія....