За це - сертифікат переможців.
А потім - традиційний Всеукраїнський конкурс "МАН - ЮНІОР ДОСЛІДНИК" (номінація "Історик").
Там також друге місце і дипломи переможця.
І обласний етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України.
вівторок, 28 липня 2020 р.
ВІДГОМІН УСПІХІВ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Завжди приємно усвідомлювати, що зусилля заслужено оцінені. Команда у складі учнів 5(9)-А класу Безушко Віталіни, Запорожан Віталіни, Костинюка Андрія, Торської Юлії стали призерами Всеукраїнського історичного конкурсу "Радянське минуле. (Пере)осмислення історії", де вибороли друге місце...
понеділок, 27 липня 2020 р.
"ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО". ПОРОЧНЕ КОЛО.
Чи читали ви книжку Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона "Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності"? Як, ви не читали цієї цікавої книги? Майже за Гоголем.... А далі тільки про коло....
Освітній експерт, заслужений вчитель України Віктор Громовий запропонував не всім видавати свідоцтва про закінчення 9 або 11 класу. Аргументом стало безвідповідальне ставлення частини учнів до виконання ними обов'язків. У коментарях значна частина педагогів відзначала, що справді є діти, які і голову зривають педагогу, і не дають викладати урок, і заважють іншим. І це справді проблема. Проблема не тільки освітня, але й соціальна. Ми бідна держава, і у бідної держави завжди проблеми з дисципліною у школі. В цивілізованих та розвинутих країнах теж є проблеми з дисципліною (у кого їх немає), але там є два шляхи їх вирішення: або система покарань та обмежень, або ті, хто не хочуть вчитися просто не реалізують своє право на здобуття освіти. Держава їм надає таку можливість, а вони від неї відмовляються. І держава їх не спонукає це право реалізовувати.... Може з віком до якоїсь з такої дитини і дійде.
А тепер про "порочне коло", яке, на сьогодні не можна розірвати. Над ним (колом) ілюзії, вийти за межі яких страшно і непрестижно... І так кожен передає ілюзії наступному, і так формується велика ілюзія, яка робить нас бідними...
Отож, серія перша. Батьки та родичі. Хто як виховує, той так і має... Виховання зараз має дуже просту форму: сунь у руки дитині гаджет, і сам візьми гаджет. Принципи виховання у переважної кількості українських батьків на цьому завершилися. Тобто, дитина сидить у гаджеті, і батьки впевнені, що так вони вирішили всі проблеми. Тобто, "крайній" гаджет, ну і, звісно, Інтернет. І дещиця батьків намагається подивитися інформацію, що дитина у 2,3,4,5,6 років повинна вміти, а ще менше батьків намагаються навіть привчати свою власну дитину до такої праці, як одягання, зачісування, миття обличчя, прибирання за собою.... Часто такі "есперименти" завершуються істеріями з обох сторін, але, інколи, і вдається щось ніби-то і виховати.... Так дитина сформувалася на 70-80 %: безвідповідальною, егоцентричною, завищеною самооцінкою, позбавленою адекватно реагувати на світ, мати все, що забажає, навіть зірку з неба. Останню отримує. коли істерить. Батьки дружно на це закривають очі - вона маленька. І так у 6 рочків вона маленька - ніц не вміє і не можна, не дай Боже, її чомусь вчити. Так народилася маленька бульбашка ілюзії...
Дитина йде в школу. Це, приблизно, дуга на 90 градусів, адже мова йде про "порочне коло". Прийшла з однією метою - забавляйте мене. "Не хочу докладати зусиль, не буду докладати зусиль, мені все дозволено, особливо крик, адже саме так я отримую те, що хочу...." Дитина чітко проявляє свої індивідуалістичні (читай "егоїстичні") нахили... І ніхто у системі не може її зупиниити. Ні педагоги, ні психолог, ні директор, ні соціальний працівник, ні, навіть психіатр (про останнього говоримо пошепки), ще педагоги від батьків отримають. А дитина вчитися не хоче, мотивації немає, їй через 3-4 хвилин нічого не цікаво. І таких у вчителя початкових класів 30, а то і більше дітей.... І ніякого фільтру, що дав би змогу перевірити, наскільки діти соціалізовані. НІЯКОГО. А то. якби він був, то 50% дітей довелося ще б походити рік - два у дитячий садочок, щоб навчитися принаймні прибирати посуд чи поливати квіти, чи спілкуватися не криком. Тут бульбашка доростає до більших розмірів. А ілюзія найкращості в очах батьків перетворюється на ілюзію безвідповідальності та вседозволеності дитини. Тепер уже учня 5 класу.
Друга дуга - це теж 90%. Маємо півколо. У ній багато вчителів, які теж говорять на хама - він "мудренький", на того, що не може себе контролювати - "він маленький, йому ще можна", Пам'ятаємо, що безвідповідальність та вседозволеність у підлітковому віці має деструктивний характер. І починається "вибивання оцінок" і "пошук винного". Вибивання оцінок - це процедура стандартна. Інколи для педагогів дуже травмонебезпечна, хоч МОН вперто не хоче зменшити кількості предметів, що дає аргумент дітям та батькам: "Дитина так багато предметів має. Не може їх вчити!" (Тут поаплодуємо МОН України за щасливе дитинство). А пошук винного? Тут простіше простого: винен учитель. Чому? Не об'єктивно оцінив, не дав списати, не зрозумів мого настрою (емоцій), стресу і так далі... Найстрашніше у цьому, що такі діти демотивують інших, які, дивлячись на ниих, наполегливо перебирають форми впливу на батьків та педагогів. І знову ніяких механізмів впливу немає, або їх просто не бажають (бояться) педагоги використовувати. Так, втрачається знання як цінність. Запам'ятаємо цих півкола...
Педагоги закривають очі і впевнено говорять, що "діти все знають". Але чомусь перлів з їх творів на ЗНО з української мови та літератури стає дедалі більше. І це не причина для предметних розмов педагогів. Педагоги часто говорять "спростіть програму", але не кажуть конретно, що саме спростити, а що залишити. Теж пряв безвідповідальності. Хтось винен. МОН України, наприклад.
Батьки теж закривають очі на цінності. Від аргументів "не можу нічого з ним (нею) зробити" і до "гроші зароблю - вищу освіту здобуде".
Школа закінчується. Безвідповідальність та вседозволеність зашкалює, у голові частини дітей ніц не тримається. Тут коректне питання: "Навіщо ходили до школи?" і коректна відповідь "Батьки заставляли".
І знову посуваємося на 90%. Тобто 90%*3 = 270%. На захист інфантильним випускникам, які матимуть вищу освіту, тому що батьки мають гроші і бажання, щоб дитина рідна мала вищу освіту, стають вищі навчальні заклади. Їх розвилося у незалежність України ну, дуже багато. І кожен хоче жити: і їстоньки, і питоньки... Ми вперто і наполегливо говоримо, що внз забагато, але, ніц з того немає. Їх і далі залишається забагато...
І тепер необхідно ректорам переважної більшості внз не думати про цінність знань, це для них неактуально, а шукати у МОН України "своїх людей, які "кришуватимуть схеми вступу" для отих інфантильних випускників, які ніц не вміють, але багато хочуть... Так дитина потрапляє ще в одну теплу ванну - чотири (або шість років) чергового "дитячого садка", бульбашка ілюзії розростається до небачених мегамасштабів. Дитина вчиться чи не вчиться - батьки і так платять гроші. Дитина вчиться жити у "тусовках", віртуальному світі.... Довчилася.
І останні 90% - коло замкнулося. Дитина починає "працювати". Тобто , як працювати. Знань і вмінь немає, тому відбувається імітація роботи. З цінностями зусиль людина з "дипломом" не знайома. Ефетивність роботи наближається до "нуля", але їй виплачують (або дають додаткові підробітки) заробітну плату. Швидше, це можна назвати "соціальною допомогою". Одружується, народжуються діти. Так починається чергове "порочне коло".
Звичайно, так про всіх говорити не можна. Але, якщо людина, яка професіонал, бачить, що непрофесіонал отримує посаду, більше заробляє, не докладючи зусиль, то з часом і професіонал буде переймати шляхи непрофесіонала або намагатиметься відкрити приватну справу чи виїхати за кордон. А тих, хто живе в ілюзіях, стає дедалі більше...
А все починається з сім'ї.... Не варто видавати атестати тим, хто не хоче докладати зусиль, не варто підтримувати ілюзії. Хотілося б, що ті, які користуються такими "українськими привілеями" стали свідомими, як в США "українськими бомжами", яким держава за їх ілюзію платить соціальну допомогу, а вони не хочуть працювати. Але.... Україна - не США. Україна - країна третього світу, а тому ілюзія - це шлях утвердження свого "его", а не розбудова держави.
То ж спробуймо не жити ілюзіями... Принаймні, мені хочеться.
"НОВИЙ ПОГЛЯД НА ІСТОРІЮ" МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ....
Не зважаючи на відпустку, творчі вчителі продовжують "шукати" і знаходять "нові забавки". Упродовж 2020 - 2021 років по 4 педагоги історії з Німеччини (земля Брандербург), України, Білорусі, Росії мали унікальну змогу ознайомися з листами колишніх радянських військовополонених, які надіслані громадській німецькій організації "Контакты. Kontakne". Вони зберігаються у музеї Карлгорст (Берлін). Та цікавинки на цьому не завершилися, адже організатори об'єднали у групи представників України, Росії, Німеччини, щоб виконати завдання: розробити план-конспект уроку на основі листів.
Робота тривала в онлайн. Це ще одна новинка сезону... Щодва тижні ми виходили на зв'язок і працювали, працювали, працювали...
Термін першого етапу сьогодні закінчився і ... Було справді круто працювати у міжнародній команді. Та це ще не кінець... На нас чекають і представлення уроків іншим групам, і редакторська робота, і багато чого цікавого...
Але такий формат роботи - це спроба уніфікувати погляди на історію Другої світової війни у контексті світових підходів її викладання.
Ось так виглядали наші "творчі муки"
А так виглядала наша команда офлайн:
понеділок, 13 липня 2020 р.
ОСМИСЛЮЄМО НАВЧАННЯ ОНЛАЙН...
У червні 2020 року відбулася І Міжнародна онлайн конференція, яка мала на меті визначити стратегічні завдання та шляхи їх вирішення у контексті викликів перед сучасною освітою. За результатами конференції був виданий збірник тез. 
суботу, 11 липня 2020 р.
ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ. ЩО ЦЕ ТАКЕ І З ЧИМ ЦЕ ЇДЯТЬ?
Управління Держаної служби якості освіти у Тернопільській області 9 липня 2020 року організувало онлайн-зустріч з представниками громадських організацій/об'єднань Тернопільщини у сфері освіти. На неї були запрошені представники відомих в Україні освітніх громадських організацій: "Освіторія", "Новий освітній вимір ідей" (НОВІ), Дитячий фонд "Здоров'я через освіту", EdCamp, "Бачити серцем". Приємно слухати активних, закоханих в улюблену справу, педагогів, які розглядають свою діяльність в освітній системі як можливість самопрезентації та ефективної взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Наталія Волощук, заступниця ДСЯО в Тернопільській області, проаналізувала нормативно-правову базу, яка дозволяє організовувати та регламентує діяльність громадських організацій у сфері освіти. Відзначила, що ГО в освітній сфері мають можливість бути акредитованими для проведення громадської акредитації закладів освіти, залучення ГО до конкурсного відбору директорів закладів освіти, громадського та державно-громадського управління закладами освіти, громадський нагляд у сфері освіти. 
Серед завдань, які реалізовують освітні ГО, поширення новітнього досвіду, волонтерські та соціальні проєкти, підвищення фаховості своїх колег.
Діяльність громадського сектора у сфері освіти вражає. Те, що представили у своїх презентаціях представники ГО засвідчує, що формується новий простір для реалізації завдань НУШ. Питання, яке лежить в площині взаємодії між ГО та освітніх закладів, на жаль, залишається відкритим. Ось цього накладання інтересів ГО та закладів освіти саме у формуванні СПІЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ недостатньо.
В чому проблема? Який виклик і сьогодні залишається тільки викликом? Діяльність представлених ГО є спробою зацікавити освітні заклади до співпраці, до формування позитивної мотивації, до розширення інформаційного освітнього простору. Але принцип - "прокукурікав, а далі, хоч не розвидняйся" - очевидна. І тут виникає наступна проблема - формування державно-громадського управління закладом освіти. Розробку та апробацію таких алгоритмів організовує проєкт "Демократична школа". Під час реалізації цього проєкту - не всі школи витримали новітні підходи, не всі педагогічні колективи зуміли проникнутися духом новаторства та демократії, частина з них акцентувала увагу на зовнішніх, часто яскравих та хайпових, елементах змін... Але ця програма справді бажає зрушити свідомість учаснииків освітнього процесу у сторону пропагування демократичних принципів управління закладом освіти... Як долати стереотипи та консерватизм? Як спонукати працювати по-іншому і створювати нове освітнє середовище? ГО, які були на заході, виходять з підходу: "Якщо педагогу це цікаво, то ти прийди до нас". Але чому це повинно бути педагогу цікаво, які дивіденти він отримає, і чи вони задовольнять його, - питання залишається відкритим. Як і те, що, акценуючи увагу на розвиток, навчання, виховання дітей з особливим потребами у звичному освітньому середовищі - і це надзвичайно важливо та необхідно, ГО не демонструють розуміння деформації свідомості та психіки сучасних дітей, батьків. Адже йти за принципами безпринципності, як яскравий прояв можна пригадати вчинок випускників київської школи щодо кримськотатарської історії, завжди легше. Завжди легше йти за дітьми, стаючи дитячо безвідповідальними, аніж визначати правила, принципи та цінності вічного та майбутнього. Батькам завжди легше дати, умовно, гаджет, аніж спонукати до відповідального вибору... Важче батькам докласти зусиль, спілкуючись з дитиною, аніж зануритись у віртуальний світ і втратити почуття реальності.... І це ми говоримо про пересічниих дітей, дітей, які в переважній більшості виростають циніками і пристосуванцями, розуміючи, що можна говорити правильні речі, але у житті їх недотримуватися. Це вигляд страуса, який запхав голову у пісок і впевнений, що це найкраща поза... Як змінювати це? Чи можна це змінювати? Питання поки що в середовищі освітян досить риторичні, ніби-то на них є очевидні відповіді, але немає бажання їх шукати... Тому рухаємося вперед у пошуках цінностей чи хайпу (гіперболізації)? Кожен шукає свої відповіді на глобальні освітні питання.
четвер, 9 липня 2020 р.
ЗНО ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - 2020. СПРОБА ПОБІЖНОГО АНАЛІЗУ...
І знову літо... І знову ЗНО з історії України. Побіжно переглядаючи рівень завдань цьогорічного ЗНО з історії України - 2020, зазначаю, що він понизився, спростився.
Так, були цікаві логічні завдання, не стільки на історичні компетентності, як на уважність та загальний розвиток. І я спробую змоделювати логічні зв'язки, які дають змогу прийти абітурієнтові до правильної відповіді.
Хоч частина і значна частина питань і варіантів відповідей були фактологічні і очевидні...
Отож, поїхали....
Спочатку про очевидні і чітко визначені у змісті програми історія України:
1 "Сокіл-Батько" - Іван Боберський.
2. Усунення УЦР від влади.
3. Організація Української Національної Ради - 1918 рік.
4. Директорію підтримували повстанські селянські загони. Кращий варіант відповіді - "отаманщина".
6. Митрополит УАПЦ Василь Липківський
7. Документ, який засвідчує "коренізацію".
Ще не надоїло... А то все факти та факти...
Ні?
Поїхали далі...
8. Запровадження "чорних дошок" - шляхи запровадження Голодомору.
9. Карпатська Україна та її окупація - березень, 1939 року.
10. Окупанти - "угорські війська".
11. Президент Карпатської України - Августин Волошин.
12. Організатор "Поліської Січі" - Тарас Бульба-Боровець.
13. "вивезення робітників до Райху" - "остарбайтери"
14. "Безрідний космополітизм" - прояв "антисемітизму".
ТУТ ТРОХИ ПЕРЕПОЧИНИМО ВІД ФАКТІВ...
15. Тут варто говорити про Польську Народну Республіку і антиукраїнська політика ПНР - операція "Вісла" - 1947 рік. Таки доведеться застосувати знання або загальні, або зі всесвітньої історії: держава, яка створена після Другої світової війни має назву ПНР.
16. Міна сповільненої дії: слово "передумова" означає те, що відбулося "ДО ТОГО, ЯК ПОВЕРНУЛИСЯ ПОЛІТВ'ЯЗНІ ЗІ МІСЦЬ УВ'ЯЗНЕННЯ ТА ПЕРЕБУВАННЯ"... Це ліквідація ГУЛАГУ - НЕЗВИЧНА УКРАЇНСЬКА АБРЕВІАТУРА МОГЛА ЗБИТИ З ПАНТЕЛИКУ. АЛЕ ІНШОЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ У ЗАПРОПОНОВАНИХ НЕМАЄ....
Повертаємося до фактичних питань.
17. "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Іван Дзюба (правда необхідно його впізнати).
18. Арешти дисидентів. Серед інших варіантів нічого не викликає підозри...
19. "Цькування автора". Серед інших варіантів нічого не викликає підозри...
20. Черги на карикатурі - "дефіцит" - ознака "застою".
21. "Перебудова" привела до "зростання національної свідомості українців". Логічний ланцюжок: "Якщо послаблення влади центру, то зростає національна свідомість українців"...
22. Питання, яке необхідно поєднати з прийняттям Акту проголошення незалежности України. Спільне 1991 рік. Отож, підтвердження Акту проголошення незалежності України..
23.Любомир Гузар - моральний авторитет нації. Поруч - Віктор Ющенко - президент України 2005 -2010 років...
24-30.
Ці питання потребують елементів логіки, адже мова йде про причинно-наслідкові зв'язки, встановлення хронологічної послідовності.
Підводні течії... чи недооцінка...
24.хлібороби-власники привели до влади гетьмана Павла Скоропадського - тут без проблем.
"листопадовий зрив" - організація Державного секретаріату з К.Левицьким (тут можлива в учня неправильна асоціація з "Генеральним секратаріатом" чи "Народним секретаріатом")
"підписання Берестейського миру" - "відновлення влади УЦР";
"скликання Трудового конгресу" - в межах проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР - визнання Директорії вищої влади в Україні.
25. А.-Х.Султан - кримськотатарський льотчик-ас, Н.Челіджібіхан - організатор першого Курултаю (тут без проблем), але автор національного гімну (?, це необхідно покопатись в підручниках)
П.Григоренко - генерал-майор перший захисник прав кримськотатарського народу.
М.Джамілєв - дисидент, перший голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Це питання політично важливе, адже всі особи - представники кримськотатарського народу і освіта "про Крим не забуде" ("Крим - це Україна").
26. Потребує уважності при читанні уривків документів.
Отож, контрольні поняття, словосполучення, терміни:
1995 - "до Статуту Ради Європи".
1991 - Закон України "Про Збройні Сили України"
2014 "... асоціація між Україною та Союзом..."
1996 - "Прийняти Конституцію України"
ВСЕ зрозуміло і то дуже...
27. СКЛАДНІСТЬ?
Три події відбувалися або починалися упродовж 1919 року. Тому тут варто напружитися і запам'ятати місяці, в яких відбувалися події Української революції...
Остання - "трагедії під містом Базар" - 1921 р.
Перша - ""Чортківська офензиці" - червень 1919 року (можна згадати, якщо є в пам'яті, факт затвердження диктаторських повноважень Президента ЗУНР Євгена Петрушевича.
Друге - "Київська катастрофа" - серпень 1919 року. Погодження позицій військових підрозділів УГА у складі війська Директорії з генералами Денікінського війська.
Третє - перший зимовий похід.
28. Знову на увагу. Ведмідь на гербі - Карпатська Україна - 1939 рік. (хоч не хоч, але необхідно знати ведмедя).
Січові стрільці - 1914-1917 роки - Перша світова війна.
"СРСР - тюрма народів" - діяльність УПА...
Кіборги - 2014-2015 роки.
Чим питання просте з точки зору змісту? Всі військові підрозділи, які запропонували, між собою розділені тривалими часовими періодами.
29. Контрольне слово НЕП.... Ознаки НЕПу... (може бути путанка з "військовим комунізмом"), ну, і УСРР... Варто пам'ятати, що назву УРСР закріплено у Конституції 1937 року.
Поширення форм кооперації, відновлення кредитно-банківської системи (ось це справді проблема для учня. Власне таке формулювання. Переважно говориться про грошову реформу і червінці)
збереження державної монополії зовнішньої торгівлі (тут якраз все зрозуміло. Просто інакше не могло бути)
30. Тут таки варто знову вмикати логіку... "Тверезість - норма життя". Марка відображає здоровий спосіб життя (ознаки: "кінотеарт", "кіно", "музей", "клуб"), підтримка однієї з реформ "перебудови" (ознака: 1985 рік), акцентує увагу на проблемі алкоголізму...
І 5 питання. Карта. Означено воєнні операції більшовиків 1919-1920 років... Стрілки на південь та схід - тут результат очевидний - перемога над генералами Денікіним та Врангелем, але є стрілки, які зображають похід більшовитських військ на захід... Там перебували війська Директорії УНР. Тому може бути відповідь і "чергова спроба утвердження в Україні більшовицького режиму")))
Отож, знайомтесь. Продовження буде....
Підписатися на:
Дописи (Atom)