Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 16 жовтня 2017 р.

НОВЕ У ПІДРУЧНИКОТВОРЕННІ



12 жовтня у Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція "Друга світова війна. Сучасне переосмислення та інноваційне викладання". Організаторами були Всеукраїнська асоціація вчителів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба", німецький фонд EVZ, європейська асоціація вчителів історії Eustory. На неї були запрошені педагоги зі всієї України. У першій, науковій частині, виступали історики-науковці С. Кульчицький, В. Гриневич, І. Ільюшин. У своїх виступах вони окреслили історичні проблеми Другої світової війни у контексті їх (не)вирішення сьогодні. Серед них і доля кримських татар, які стали гнаними ще з періоду правління імператриці Катерини ІІ, і проблема українсько-польських відносин, які є предметом політичної дискусії, і доля Руху Опору, колаборації, дифеніцій понять щодо окреслення процесів Другої світової війни в Україні.
Друга частина присвячена методиці викладання Другої світовой війни. Творчий авторський колектив, до складу якого увійшли П. Полянський, П. Кендзьор, Н. Голосова, Н. Маркусь, В. Дяків, Т. Бабенко, Л. Махун, Е. Ситник, О. Козерог, презентував посібник "Друга світова війна". Це дасть змогу по-новому подивитися на методику викладання історії, враховуючи можливості інформаційних технологій. На презентації відбувся обмін думками з приводу як концептуальних, так і методичних аспектів посібника. Пропозиції зводилися до того, що посібник є першим кроком-спробою говорити з учнями їх мовою - совою ХХІ століття. З іншого боку, всі виступаючі говорили про важливу роль вчителя у цьому процесі і саме завдяки його вмінню посібник може стати вагомою методичною підтримкою. Педагоги, які пілотували деякі уроки з теми говорили про важливість і новизну підходів щодо подання матеріалу, висловлювали вдячність та захоплення можливістю пілотувати матеріали. Крім педагогів, свої думки висловили і педагоги-науковці: К. Баханов та представник МОН України Р. Євтушенко.



неділю, 8 жовтня 2017 р.

ЗАКОН "ПРО ОСВІТУ"

Усі, хто опричетний до навчального процесу, на низькому старті. Перші нормативні документи: концепція Нової української школи та Закон "Про освіту" прийняті...
Початок покладено...  Тепер всі в очікуванні: "Що далі?" Далі чекаємо наступних кроків. А вони мали б бути активними, як з рогу достатку. Положення за положеннями про всі сфери освіти: контрольно-аналітичної, матеріального забезпечення, підвищення кваліфікації тощо.
Звичайно, читаючи статтю 7, розумієш - ми на правильному шляху. Нам потрібно убезпечити свою державу не тільки від сепаратистського "русского мира" на сході, але й від західного сепаратизму ідей великих Польщі, Угорщини, Румунії... Адже етнічні анклави, які упродовж незалежності перебували у підвішеному, замороженому стані, коли держава фінансувала повністю вивчення мов національних меншин, готові не до захисту національних інтересів незалежної України, а до плавного переміщення на свою етнічну батьківшину з подальшим рухом на Захід...
Звичайно, вище вказані "великі" звикли нас українців сприймати як "малих". звідси і отой високий політичний тон зокрема угорського прем'єра, про утиски угорської громади в Україні. І, найцікавіше, ні слова про фінансову підтримку тієї громади щодо розвитку культурно-просвітницьких напрямів. Серед яких важливе місце відводилося безумовно освіті рідною мовою. Серія друга, якщо в Україні так погано, то приїжджайте на етнічну територію - приймемо, мов рідних. Це, як показовий приклад, міграція радянських німців в Німеччину. Теж щось не чути. Тобто прем'єр, займаючись популізмом, підігріває градус відносин з Ураїною і водночас прагне відвернути своїх громадян від внутрішніх проблем... Україна це вже чула зі сходу, тепер та ж риторика з заходу. І ніякого конструктиву... НІЯКОГО... Не вміють поки що сусідні країни говорити з нами на рівних чи не хочуть, чи не подобається...А саме вони, "захищаючи своїх етнічних братів" або допомагають їм зберегти культурні та освітні традиції, або, демонструючи солідарний демократизм, виділяють кошти, як в Україні, для функціонування початкових українських шкіл. І нам приємно - і їм добре...
Але, на жаль, риторика - крайня права - лише спосіб непрямо згадати про свої претензії "великих" на території...
І ще одне, коли мова заходить про агресора.... Для тієї ж Польщі, Румунії, Угорщини він далеко - аж за Україною. А якщо... Тоді риторика може видатися слабким аргументом проти чи не однієї з найбільших армій світу... Та політики, на жаль, не мають вмінь прогнозувати і думати про наслідки... Отож бо...

вівторок, 3 жовтня 2017 р.

НАШЕ НЕМАЙБУТНЄ.... СПРОБА...

Ми часто задаємо собі запитання про те, якби... Якби ми спробували вступити у престижний вищий навчальний заклад... Звичайно, це мрія для більшості з наших випускників... Але поглянувши на нижче запропонований у соціальних мережах перелік запитань для вступників на магістерську програму, починаєш розуміти, що наше ЗНО - це той останній вагон вищої європейської освіти.Зауважте, немає жодного варіанту відповідей, як і те, що немає єдино правильної відповіді. Усі теми для розмірковування, для використання тих знань, які засвоїли у попередні роки... Списати фактично неможливо... А спробувати такі теми дати нашим українським випускникам... Справа якщо не геть безнадійна, то таки трохи і безнадійна. Зрештою, можна спробувати, може хтось з них таки зарядиться енергією успішною і практичної вищої освіти? Спробуйте. Заздалегідь прошу вибачення за мову підбірки. Поступово перекладаю, опісля заміняю. До праці.... Чи як?

Вопросы, которые задают при вступлении в Оксфорд


Вступительный экзамен в магистерский Колледж Всех Душ (All Souls College) в Оксфорде считается самым сложным в мире. И это несмотря на то, что там нет ни формул, ни задач, ни конкретных научных вопросов. По статистике, только один из 20 оксфордских бакалавров способен его пройти.
Мы решили опубликовать вопросы, добытые журналистом Майком Бердом. В каждом билете два общих блока и два по специальности — в каждом блоке нужно выбрать лишь три вопроса. Ответы внизу.


Общие вопросы. Блок №1

  • Должны ли интеллектуалы пользоваться твиттером?
  • Нужно ли разрешить заключенным смотреть телевизор в тюрьме?
  • Должны ли авиакомпании устанавливать цены на билеты в зависимости от веса пассажира?
  • Должны ли государства строго следить за своими границами?
  • Вегетарианство — это будущее?
  • Должны ли граждане получать ежемесячную выплату от государства?
  • «Смел тот, кто в безопасности» — согласны ли вы с этим высказыванием?
  • Какие минусы могут быть (если могут) в использовании дронов на войне?
  • Кто победил в ХХ веке: левые или правые?
  • Для чего нужны университеты?

Общие вопросы. Блок №2

  • Не слишком ли строги границы между предметами в современном образовании?
  • Можем ли мы принудительно стать свободными?
  • Как вы думаете, кто сделал больше в сохранении достоверности и передаче реалий времени: история или литература?
  • Справедливо ли утверждение ООН, что языковое разнообразие — это основное благо человечества?
  • Перерос ли финансовый сектор позволительные ему границы?
  • «Масштабы изменений отношения к человеческому телу в наши дни сильно преувеличены». Прокомментируйте фразу.
  • «Человеческое поведение не меняется, меняются лишь мнения о том, что считать пороком, а что нет». Прокомментируйте фразу.
  • Как слова могут быть красивыми?
  • Должен ли судебный представитель быть членом того общества, которое он сам судит?
  • Должна ли политика полагаться на человеческую рациональность?

Для  размышлений – блок по философии

  • Как человек может знать, что будет делать завтра, если он даже не знает, доживет ли до завтра?
  • Могут ли эмоции стать причиной решения?
  • Что можно узнать о разуме по его расстройствам?
  • Существуют ли синонимичные имена с разными значениями?
  • Могут ли осмысленные суждения быть ни истинными, ни ложными?
  • Существует ли всеведение?
  • Может ли значимое утверждение не быть ни правильным, ни ложным?
  • Как работают извинения?
  • Могут ли быть существенные разногласия в отсутствии факта?
  • В чем разница в знании некоего явления и уверенности в нем?

Ответы

Экзамен является таким сложным потому, что на него, как вы, наверное, догадались, нет правильных ответов. Но! Благодаря столь абстрактным вопросам, легко проверить уровень образованности и глубину мышления любого человека (попробуйте на знакомых).
Именно по рассуждениям человека экзаменаторы решают, сможет ли студент совершить открытие в выбранной им сфере. Если да — он получает 7-летнюю стипендию и доступ ко всей научной базе колледжа.
Так что, если вы подробно, с примерами смогли объяснить свою точку зрения по трем вопросам хотя бы самому себе — вы уже молодец!

Про минуле і майбутнє...