КРОКС: перетасування, "гойдалки", повернення і перспективи....

29 жовтня 2016 року у ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Тернополя відбувся відкритий чемпіонат області Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих і Спритних (КРОКС) Було представлено 15 команд з Тернополя, Мельниця-Подільського, Заліщиків та Ананьєва Одеської області. Родзинкою цього традиційного заходу було й те, що він одночасно був і регіональним у ХХІV  чемпіонату України. На обласний чемпіонат прибула Голова ВДТО КРОКС О. Толстова, яка провела традиційний тест "Україна". Відбувалися особиста та командна першість. Щодо Заліщицького осередку, то він вперше за свою історію був представлений відразу трьома командами: "Гелаксі", "Фенікс" та "Сова". В особистій першості взяли участь 10 представників Заліщицького районного осередку КРОКСу.  Загальна кількість учасників особистої першості- 50. Найвище, 4 місце у підсумковій таблиці, виборов лідер "Гелаксі" Сендзюк Андрій, 6 - лідер "Сови" Шмиглик Ольга, чільну десятку замикала ще одна лідерка "Гелаксі" - Кукурудзяк Оксана. У другу десятку прогнозовано увійшли Гев'юк Марія та Гриник Остап - 16 та 19 місця відповідно.
Командна гра була жаркою та безкомпромісною... Відрадно, що всі три команди продемонстрували бійцівські якості та зуміли увійти у чільну десятку. Команда 5В класу (капітан Т. Книш, судді Т. Радзіх, М. Пукіш, гравці А. Навізівська, М. Сем'янів, І. Гнатяк, А. Угрин)    "Фенікс", яка після тривалої перерви,  знову заявила про себе стала у підсумку п'ятою.
Запеклою виявилася боротьба у трійці призерів. Упродовж останнього часу на змаганнях КРОКСу мінялися місцями "Гелаксі" (м. Заліщики), "Ейдос"(м. Мельниця-Подільський) та "ШБ" (м, Тернопіль). І на чемпіонаті області  різниця між першим та другим місцями  становила всього 9 балів. Чемпіоном області стала команда "Ейдос", а другими - "Гелаксі" (капітан А. Сендзюк, судді - Л. Николайчук, Л. Розновська, гравці О. Кукурудзяк, С. Костинюк, В. Кушнір, В. Дюжок).  І, нарешті, дебютанти цього турніру - "Сова" продемонструвала волю у боротьбі за високі місця і стала 7 (капітан О. Шмиглик, судді Д. Хандій, І. Якимчук, гравці М, Гев'юк, Ю. Угрин, О. Гриник, Р. Материнчук). Кожна команда була бодай один раз переможцем в окремих конкурсах, були прикрі невдачі, які гартують команди. Але всі залишились задоволеними і успішними, адже знайшли нових друзів, отримали досвід спілкування, мають мотивацію щодо подальших успіхів у виступах... Будемо очікувати з нетерпінням підсумкової таблиці чемпіонату України. Цей захід відбувся завдяки старання і підтримці батьків, відділу з питань освіти (завідувач Н. Підгребя), директору гімназії О. Войчишин, керівникам Н. Тимофійчук та В. Дякову.  І ще одне - діти постійно і самостійно тренувалися у будні і вихідні, просто без нагадувань, просто, щоб досягти високих результатів, а це безцінне...
Відбулося нагородження та вручення подарунків. До нових зустічей. А вони - не за горами, адже Кубок України буде проходити у Тернополі наприкінці січня - початку лютого 2017 року.
НЕВЕЛИЧКИЙ ФОТОЗВІТ

ОСВІТА УКРАЇНИ. 25 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ДУМИ ПРО 40 РОКІВ ПОХОДУ ПУСТЕЛЕЮ...

Декларація Міністерства освіти та науки України реформувати освіту не є першою спробою ЩОСЬ змінити...
ТСН - тиждень на каналі "1+1" упродовж останнього часу пропонує глядачам репортажі про реформування освітніх систем провідних країн світу. Дивлячись на останній з них, який присвячений середній освіті у Великій Британії, огортає невимовний сум, гомеричний сміх і зрештою внутрішнє незадоволення... Директор приватної середньої школи на запитання про кількість предметів в старшій українській школі почув відповідь, яка його здивувала. І це стосувалося кількості навчальних предметів... 20 предметів у старшій українській школі і 3 у британській... І тоді мені на думку спадає прислів'я "Скільки не говори про цукор - солодше у роті не стане". Скільки б нам ЗМІ і урядовці від освіти не говорили про такий досвід, але, якщо не будуть здійснені радикальні кроки зі сторони влади, то результату не буде... Через призму 25 років української незалежної школи можна зробити висновок або з нас, педагогів, знущаються, або нами у цій галузі управляють неповносправні люди, які вперто не хочуть змінювати совкові підходи щодо розвитку (читай деградації) освітньої системи. Мойсей водив єврейський народ 40 років, щоб привести до Землі Обітованої, знаючи навіщо він це робить. У нас управління як таке відсутнє, що стосується реформування. Ніхто не хоче, не може, не вміє
а) прорахувати кількість педагогів, які вивільняться при цьому;
б) що потрібно їм запропонувати, щоб знизити соціальну напругу, а вони мали змогу прокормити сім'ї;
в) скільки потрібно запровадити предметів у старшій школі, щоб вона стала ефективною; хоч відповідь на це запитання педагогічна спільнота уже давала на сайті МОН України приблизно три роки тому;
г)коли будуть затверджені програми, які визначають параметри (компетентності), а не теми (зміст). Тоді педагог матиме змогу розуміти, що в кінцевому результаті хоче МОН України. Саме компетентності, а не знання. І педагог не повинен боятися, якщо буде працювати над однією темою 2-5 уроків, якщо ця тема сприятиме формуванню компетентностей.
д) коли буде відбуватися змішане фінансування навчальних закладів у розрахунку на одного учня;
е) коли педагог буде отримувати заробітну плату, яка дозволятиме говорити про якість результатів навчального процесу;
є) коли будуть запроваджені електронні системи, які не БУДУТЬ ЗМІНЮВАТИСЯ УПРОЖОВЖ 10 років (журнали, звіти, ведення документації на віртуальних дисках);
ж) коли буде відповідна матеріально-технічна база школи;
з) коли учні, які не можуть вчитися у класно-урочній системі (не формат) зможуть навчатися дистанційно, індивідуально, залучаючи онлайн навчання....
і таких коли дуже багато.... Менеджмент у будь-якій сфері, це, насамперед, вміння зрозуміти стан справ, прводячи моніторинги різних сфер освітньої галузі і тільки тоді, коли буде відомий діагноз, можна приступати до лікування (реформування) Щодо моніторингу, то ми, на жаль, у дрімучих темних лісах нігілізму, коли всі говоримо про те, що у нас ПОГАНО, але кількіних і якісних показників ОТОГО ПОГАНОГО не маємо... А тому, як сліпі котенята, намагаємося методом наукового втику зробити ЩОСЬ.... Так і виходить ЩОСЬ....

ЦЕНТЕНІАЛИ - ПОКОЛІННЯ Z....

У третьому тисячолітті все перевернулося з ніг на голову... Педагогам, які володіють психологічними знаннями та вміннями, дедалі важче встигати за дітьми... Ще зовсім недавно світ педагогічний говорив про міленіалів... дітей, народжених наприкінці ХХ - початку ХХІ століть. і вже через 10 років психологи говорять про нове покоління - покоління Z, яке ще інше...(центеніали). Знайомтеся, педагоги, з ними, адже саме це покоління йде у навчальні заклади... і варто знати про них більше і детальніше... Хоч система живе стандартами покоління Y, хоч інколи видається ще навіть Х... що дуже прикро... криза система починається з кризи кадрів та менеджменту... 

РОЗДУМИ НА ПОРОЗІ "НОВОЇ ШКОЛИ" (фінський досвід)

Баскетбольна команда гімназії взяла участь у Міжнародному турнірі у м. Уязд (Польща). Педагоги приїхали з багатими враженнями... Серед них виділяються ті, які стосуються поведінки польських школярів на уроках фізичної культури... Спокійно, по-діловому, ніхто не підвищує голос, ніхто не робить зайвих зауважень чи приводить до порядку та дисципліни... Виникає закономірне запитання: "Чому у них так?" Що в українській школі не так... Що не так в суспільстві, державній політиці? Стабільні суспільства, які мають впевненість у завтрашньому дні, які не думають чи держава виплатить заробітну плату, виховують стабільних (врівноважених, відповідальних) громадян... У цьому суспільстві все можна прорахувати, все можна пояснити раціонально, всього можна досягнути якщо бажати та хотіти...
Українське суспільство, а відтак батьки та учні постійно хворе на стреси, держава постійно виснажує громадян, не даючи просвітку та розуміння "навіщо це потрібно?", не даючи можливості передихнути і відтак розвиватися.... ми виживаємо... виживаємо, бо 60-70% нашої зарплати пожирають предмети першої необхідності, ліки, ще частину потрібно внести за комунальні послуги, щоб нагодувати монополістів, які від нас отримають надприбутки...
Стреси - це нервове напруження, яке переростає у хронічну втому, апатію, збудливість, неконтрольованість...
Ми спробували висунути гіпотезу стосовно того, як "виживе" польський учитель у наших класах. І прийшли до думки, що він був би подивований тим, як український колега працює з дітьми, які у них мали б відповідний діагноз і працювати педагогу з ними допомагав би асистент...
Порівнюючи навчальні процеси і ставлення дітей до них, український учитель починає розуміти, що вся активність учня спрямована на одне - якби швидше втекти зі школи, від нав'язливих педагогів, від уроків, на яких не цікаво, від оцінок та переповнених класів, від відсутності і технічного, і матеріального забезпечення... від всього, що не дає йому розвиватися...
Школа може стати установою, яка позбавляє дитину здоров'я... послухаймо уже вкотре досвід Фінляндії в освіті http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1396143 ...і порівняймо з нашими освітніми формальними стандартами... Зніміть формалізм.... На жаль, бюрократія українська освітянська вважає процедурні запитання суттю. а вони є тільки формою. "Відсутній культ оцінки та культ чиновника" - раз, друге: "відсутні методичні перевірки, відсутні конспекти, щомісячних, річних планів, відсутня будь-яка перевірка процесу навчання. Важливим для фінляндського суспільства є результат, Наше "совкове мислення" не може виборсатися з системи стереотипів - "пишемо", "фіксуємо", але навіщо? Питання немає відповіді....
Зверніть увагу на деякі цитати з радіопрограми "Приходить фінська дитина у чому хоче...", "Клас має наповнюваність не більше 20 учнів, якщо більше, то у класі працюють два вчителів", "у класній кімнаті є килимки, парти, столики..." До 6 класу може вчитель проводити своєрідний "мікс" - декілька предметів...", "До кожного учня є індивідуальний підхід"...
"У них немає контрольних робіт, немає тестів. Тільки один державний тест у 16 років".
Ми, педагоги, українські педагоги, готові до такого майбутнього, готові розуміти такі процеси у школі?... подумаймо над нашою реформою... Чи те, що задекларовано у ній, можна реалізувати саме таким способом?