ОСВІТА УКРАЇНИ. 25 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ДУМИ ПРО 40 РОКІВ ПОХОДУ ПУСТЕЛЕЮ...

Декларація Міністерства освіти та науки України реформувати освіту не є першою спробою ЩОСЬ змінити...
ТСН - тиждень на каналі "1+1" упродовж останнього часу пропонує глядачам репортажі про реформування освітніх систем провідних країн світу. Дивлячись на останній з них, який присвячений середній освіті у Великій Британії, огортає невимовний сум, гомеричний сміх і зрештою внутрішнє незадоволення... Директор приватної середньої школи на запитання про кількість предметів в старшій українській школі почув відповідь, яка його здивувала. І це стосувалося кількості навчальних предметів... 20 предметів у старшій українській школі і 3 у британській... І тоді мені на думку спадає прислів'я "Скільки не говори про цукор - солодше у роті не стане". Скільки б нам ЗМІ і урядовці від освіти не говорили про такий досвід, але, якщо не будуть здійснені радикальні кроки зі сторони влади, то результату не буде... Через призму 25 років української незалежної школи можна зробити висновок або з нас, педагогів, знущаються, або нами у цій галузі управляють неповносправні люди, які вперто не хочуть змінювати совкові підходи щодо розвитку (читай деградації) освітньої системи. Мойсей водив єврейський народ 40 років, щоб привести до Землі Обітованої, знаючи навіщо він це робить. У нас управління як таке відсутнє, що стосується реформування. Ніхто не хоче, не може, не вміє
а) прорахувати кількість педагогів, які вивільняться при цьому;
б) що потрібно їм запропонувати, щоб знизити соціальну напругу, а вони мали змогу прокормити сім'ї;
в) скільки потрібно запровадити предметів у старшій школі, щоб вона стала ефективною; хоч відповідь на це запитання педагогічна спільнота уже давала на сайті МОН України приблизно три роки тому;
г)коли будуть затверджені програми, які визначають параметри (компетентності), а не теми (зміст). Тоді педагог матиме змогу розуміти, що в кінцевому результаті хоче МОН України. Саме компетентності, а не знання. І педагог не повинен боятися, якщо буде працювати над однією темою 2-5 уроків, якщо ця тема сприятиме формуванню компетентностей.
д) коли буде відбуватися змішане фінансування навчальних закладів у розрахунку на одного учня;
е) коли педагог буде отримувати заробітну плату, яка дозволятиме говорити про якість результатів навчального процесу;
є) коли будуть запроваджені електронні системи, які не БУДУТЬ ЗМІНЮВАТИСЯ УПРОЖОВЖ 10 років (журнали, звіти, ведення документації на віртуальних дисках);
ж) коли буде відповідна матеріально-технічна база школи;
з) коли учні, які не можуть вчитися у класно-урочній системі (не формат) зможуть навчатися дистанційно, індивідуально, залучаючи онлайн навчання....
і таких коли дуже багато.... Менеджмент у будь-якій сфері, це, насамперед, вміння зрозуміти стан справ, прводячи моніторинги різних сфер освітньої галузі і тільки тоді, коли буде відомий діагноз, можна приступати до лікування (реформування) Щодо моніторингу, то ми, на жаль, у дрімучих темних лісах нігілізму, коли всі говоримо про те, що у нас ПОГАНО, але кількіних і якісних показників ОТОГО ПОГАНОГО не маємо... А тому, як сліпі котенята, намагаємося методом наукового втику зробити ЩОСЬ.... Так і виходить ЩОСЬ....