СМЕРТЬ НА ВУЛИЦІ ОСВІТИ. ФАНТАСМАГОРІЯ.

Було сумно... Над закладом освіти у ролі лікаря, який, напевне, був паталогоанатомом, схилився відділ освіти і мовив: "Ти тільки тримайся. Адже ти зможеш вижити!"  

"А ми поможемо, справді поможемо Тобі вмерти! Правда, це буде не відразу.... Це буде поступово. Адже раптова смерть, то було б для Тебе справжнім благом". Ми будемо Тобі перекривати кисень. І дарма, що у Твоєму закладі здобувачі освіти досягають висот і підкорюють нові вершини вже багато років. Нам це не важливо. Але важливе інше, що Ти допомагаєш, бо маєш багато здобувачів освіти, надавати соціальну допомогу колегам, які теж хочуть вижити. І за Твій кошт ми це робимо. Нам Тебе не жаль, та чого жаліти. Хоч може в глибині душі все-таки думаємо, багато дітей у Тебе - це добре. Адже не треба думати про те, як фінансувати інші школи. 

Так, ми такі менеджери, які виховані на "класних" традиціях покоління комсомольців. Це означає, що ми не вміємо ні рахувати гроші, які виділяються державою на освіту в громаді, не вміємо заробляти гроші для розвитку освіти. Але ми навчені тримати заклад освіти в тілі, і час від часу відкривати кисневий апарат, аби у конвульсіях ваш заклад подавав ознаки життя чи смерті...." 

Було сумно та безнадійно. Патерналізм та зрівняйлівка рулить. Джордж Орвелл з "Колгоспом тварин" стає взірцевим у розумінні чи нерозумінні абсурдності навколишньої дійсності чи фантасмагорії. І це все підноситься, як недопустити дискримінації інших педагогів. 

Вбивсто на вулиці Освіти.

Ти тримайся! Тримайся вірою і надією... Власне, як завжди. Ти підеш у небуття, а ми на Твоїй могилі, будемо згадувати хоча б раз в рік, яким класним Ти  був - наш дорогий чи не дуже дорогий заклад освіти... 

Нам не треба таких закладів. Ми не хочемо та не будемо Тебе розвивати, бо Ти дуже високо злетів. І це не дуже нам потрібно. Адже Твій приклад - це приклад сучасного розуміння розвитку освіти. А ми і надалі хочемо залишатится у світі печерних ілюзій та стеретипів минулого. Так, ми ніколи не будемо модернізуватися у суті своїй, бо нам краще залишатися "совковими". Це наше кредо, яке заховане за світлинами яскравими, барвистими, феєричними у соціальних мережах, бо справжню сутність не можна демонструвати плебсу. Бо коли це відбудеться, то плебс перелякається чи обуреться, чи ... 

А сьогодні пролунали для вашого закладу перші звуки похоронного маршу. Ви тримайтеся... Боляче не буде.... Але це буде скоро... Не знаємо, чи дуже скоро, але прийде... Цікаво, а що напишемо на вінках, які ляжуть на двері будівлі, де ви працювали... 

Життя продовжується. І, може смерть, це пошук відповідей не на питання лікаря, бо він не дуже добре вчився у медичному вищому навчальному закладі, а самого учасника освітнього процесу. Хоч кого це зараз цікавить... Все не на часі.  

ПРО КУРС "ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ ТА СУСПІЛЬСТВО" ЗА ПРОГРАМОЮ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 Досліджуємо історію та суспільство

ВИВЧАЙ ТА РОЗРІЗНЯЙ: інфо-медійна грамотність

 Проєкт під такою назвою, який розробив матеріали за сприяння  Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси.

ВПРАВИ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬ НАВИЧКИ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ

НАБІР ДЛЯ КЛАСНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ "ЯК АНАЛІЗУВАТИ МЕДІА КРИТИЧНО"

Кращі матеріали проєкту – в одній публікації. Збережіть собі, щоб не загубити

УНІВЕРСАЛЬНІ РОЗДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

АНТОНІНА ШЕВЧУК. РЕФЛЕКСІЯ. ВСЕУКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА ТА ШКОЛА ЖУРНАЛІСТИКИ ВІД ГАЗЕТИ "ДЕНЬ"

Про Всеукраїнську філософську школу

"Заняття теж проходило дві години, але на цей раз обидві була лекція. Лекції були чотири дні з п'яти (з понеділка по четвер). Кожен день у нас вів заняття інший куратор. Після кожної лекції нам давали список рекомендованих фільмів для перегляду і додаткову літературу.

1. Stranger Others. Стереотипи про східноєвропейських персонажів у західних серіалах. Вела лекцію Любов Терехова. Говорили про стереотипи поширені в персонажів зі східної Європи в фільмах західноєвропейських і американських серіалах, що сприяло їх поширення і як це можна виправити. Сподобалося, цікавий вступ в курс, як на мене.

2. Екзистенційний вибір: поміж вірою, ідентичністю, стереотипами та ідеологією. Вів лекцію Віталій Щепанський. Розглядали термін та поняття екзистенційного вибору та екзистенції в загальному на прикладах серіалів, більше на релігійну тематику. Як людина, що любить теологію, мені тема більше ніж зайшла, + знайомий куратор… Також ми ще після того разом читали та аналізували твір Канта «Про гадане право брехати з людинолюбства» Я прочитала ще за день до лекції - Кант класний.

3. Речі, що дарують свободу: екзистенційні пошуки в кіно. Вела лекцію Анна Мельниченко. Тут ми більше говорили про буття, його суть і я під час цієї лекції знайшла свого улюбленого філософа – Гайдеґґера.

4. Кіносеміотика Славоя Жижека: денатуралізація кіно. Вів лекцію Ілля Левченко. Переплетіння філософії та політики (шедевр) і ще один улюблений філософ - Жижек, на додачу.

Нам не давали домашніх завдань, але за бажанням треба було вибрати одне з додаткових джерел, що давали після лекції і написати есе, яке обговорювали сьогодні в групах взаємного рецензування (усіх хто написали есе розприділяли на чотири групи між кураторами за темами написаного есе і ми їх за бажанням зачитували). Я теж написала есе (інакше і бути не могло). Вибрала як джерело «Буття в околі речей» Гайдеґґера".

Серія 2. "Хотіла написати свою думку про лекції у журналістській школі. 

В загальному, курси дуже інформативні і рівень монологів та діалогів вражає. Прослухавши п'ять лекцій, маю сказати, що найбільше мені сподобалася лекція саме Портникова. Я в захваті від його прямолінійності, яка не перетікає в хамство. До того ж, він чудовий політичний експерт, при тому будучи журналістом і аналітик, який вміє правильно аналізувати інформацію. Також найперша сподобалася лекції Анни Гопко і  Ігоря Романенко. Перша, на мою думку, блискучий дипломат і міжнародник, а другий - досвідчений військовий - експерт зі стажем 40 років. Хочу наперед подякувати за те, що поділилися цими курсами) (Мені здається, не вистачає лише лекції Дмитра Чекалкина).

МЕТОДИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

 18 серпня 2023 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулися методичні студії з основ здоров'я/інтегрованого курсу "Здоров'я, безпека і добробут" (методист Ольга Турчин) та вчителів історії і суспільних дисциплін (методист Іван Букавин). 
Мав можливість виступити з питань: 
- модельні програми для викладання інтегрованого курсу "Здоров'я, безпеки і добробуту" (5-6 та 7-9 класи); 
- розробка навчальної програми інтегрованого курсу; 
- презентація підручника інтегрованого курсу "Здоров'я, безпека і добробут 6 клас";

- методичне забезпечення викладання інтегрованого курсу. 

На засідання педагогів історії та суспільних дисциплін презентував модельну програму інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ".

Окремо відбулася зустріч у рамках науково-педагогічного проєкту "Інтелект України", де розглядалися науково-теоретичні, організаційні та методичні питання з авторами програми М. Мудрим, О. Аркушею, Л.Хлипавкою, Р. Пастушенком. Дякую за можливість виступити і поділитися досвідом впровадження "Інтелекту України" у 6 класі.

Враження цікаве у мене від цих заходів. Значна частина педагогів чи інших педагогічних працівників мовчала. Або все зрозуміло, або нічого не зрозуміло. Тобто можливий сигнал вчителя - "мене це не дуже цікавить"). Думка, як завжди, суб'єктивна. 

Друге, частина педагогів, особливо під час зустрічі у рамках "Інтелект України" і далі демонструють патерналістську споживацьку тенденцію - "дайте все готове", все не так", "все погано". Зовсім "позитивне та конструктивне мислення")))

Що ж тоді хотіти від учнів?

РЕФОРМА... ЩО ТАКЕ І ЯК БУДЕ чи НЕ БУДЕ?

Люди по-різному ставляться до реформ. Одні - бояться, бо думають, що буде погано. Другі вичікують, бо щоби чогось не вийшло. Треті беруть участь у творення нового освітнього простору. Навіть, розуміючи, що можуть помилятися і не завжди сприймати реформу як ідею. 

МОН України розпочало хорошу справу. Воно залучило небайдужих, причетних до освіти людей, які добровільно висловили свої пропозиції щодо розуміння реформування освіти в Україні. 

Далі фасилітатори опрацювали ці матеріали і вийшли на загальні пропозиції. Ось тут і починаються "підводні течії".

Але фасилітаторів ніхто не вчив робити аналіз контенту. Їх варто було б ранжувати. До першого порядку - це точкові побажання, до другого - це ті пропозиції, які можнаа реалізувати на місцях, до третьої - глобальні та ті, за які відповідає центральний орган державного управління у сфері освіти. 

Частину пропозицій можна вирішити на місцях, тому що відповідна нормативно-правова база для цього наявна. Частина пропозицій носила точковий характер і мала на меті спонукати "верхи" вплинути на ситуацію "внизу". 

Інша проблема - це нерозуміння частиною експертів механізмів реалізації, рівня відповідальності кожного з суб'єктів освітньої системи. 

Ще одна проблема - це відсутність конкретності у формулюваннях проблем або певних параметрів, критеріїв для розуміння, що експерт має на увазі. Наприклад, з тисячі пропозицій може відповідати методиці SMART - 10-20. Тобто різний рівень експерності. А фасилітатори не змогли просіяти це через принаймні потрійне "сито". 

Ще одне. Часто виокремлення конкретних проблем носило штучний характер. Тому відсутня комплексність постановки проблеми, де задані параметри і чинники, які не давали змогу їх реалізувати.

Це щодо першого етапу, який розпочався з липня. Тепер щодо організаційного. Я був учасником фасилітаційних сесій, які відбувалися 17 серпня 2023 р. та стосувалися рівня ефективної діяльності директорів ЗЗСО і неготовності педагогів до впроваження ідей НУШ. 

По-перше, документ не був розісланий завчасно експертам. 

По-друге, не було презентовано підходи, за якими він формувався. Відповідно не зрозуміло, що враховано, а що не враховано і чому. Не було виписано рівень вирішення - локальний ("точкови") місцевий чи державний. Було дублювання проблем, які розміщувалися у різних стратегічних та операційних цілях.

По-третє, було фасилітатором зробити все дуже швидко (читай "формально!")

Одна з думок, що прозвучала від учасника, що таким чином МОН України хоче легімітизувати зміни, розробку нормативно-правових актів, які розробляють вужчі групи. Тому участь "широкого кола експертів у вирішенні проблем освіти" є формальним. Це суб'єктивна думка, яка має право на існування. І, якщо розлядати форму комунікації у групах, то її автор має рацію. 

Що добре?

У черговий раз просигналізував про проблеми, які необхідно вирішити. Виявилося, що нас таких трохи є. Подивився і трохи взяв участь у "цирку". Хоч це природно, коли люди не мали змоги попередньо ознайомитися з документом і не дуже зрозумілою була методика роботи над ним у великій групі і "дуже швидко". 

Якщо це організатори, тобто МОН України, вважають за якісно організований захід, - то вони помиляються. 

Якщо ж це формальність, то це їм вдалося)))

Якщо вонии вважали, що за 1-2 год. можна розглянути документ, який не читали, то це нагадує або Верховну Раду України часів В.Януковича або монобільшість часів В.Зеленського і є нормою. 

Якщо це мало на меті грунтовність та системність, то цього не відбулося. 

Будемо спостерігати іприймати участь у цьому дійстві далі))) Весело... Чи сумно.  

БАЧЕННЯ

 Вдячний громадському телебаченню за змогу висловити власні думки з приводу вивчення історії у школі. Крапля камінь точить.

ТВОРЕННЯ

 Бери і роби - це гасло, яке комусь видається занадто пафосним, для когось - це порожній звук та декларація, Але для мене - це спосіб піднати щось нове в освітній системі. Завдяки можливості, яку надали участь у конкурсах та інших науково-методичних заходах, мені випала можливість брати участь у командах, які творять модельні програми. Цікавим є те, що це різні навчальні предмети. Інтегрований курс "Здоров'я, безпека і добробут" (5-6 класи та 7-9 класи), інтегрований курс "Історія: Україна і світ" (5-6 класи). Обласний експеримент "Екошкола" дав можливість розробити експериментальну інстегровану навчальну програму "Лікарські рослини" для 8 класу. 

Тому це гасло "Бери і роби" набуває конкретного змісту та допомагає творити матеріали для реалізації Нової української школи. Хоч розумію, що немає меж досконалості та ідеалу. Але проби завжди корисні з огляду на розуміння побудови модельниих навчальних програм і можливостей у них реалізувати і власне бачення, і вимоги Державного стандарту базової середньої освіти. 

Дякую співавторам - це круто. Рухаємося далі.