АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК І СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Відділ суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України запропонував маніфест "До питання майбутньої побудови історичних курсів", який завершується "Чекаємо на ваші думки щодо викладеного!" Знайомлячись зі змістом, можна сказати, що він не підтверджений жодним поважним академічним дослідженням. Тобто, підтверджуючи інтегрований характер вивчення історії, акцентуючи увагу на компетентісний характер, але чи нова модельна програма буде лінійна, чи концентрична, чи тематична - з даного маніфесту невідомо. 
Розглядаючи діяльність наукових академічних установ, можна визначити два аспекти: менеджмент та управлінська діяльність і зміст. Концепція Нової української школи реалізовується у закладах середньої освіти з 1 вересня 2017 року. Ця дата мала б стати  відправною точкою для діяльності НАПН, яка відповідно до своїх обов'язків має здійснювати наукові дослідження відповідно до запитів МОН України та освітньої системи в цілому. Кожен підрозділ НАПН щороку затверджує план, де визначає напрямки діяльності і форми їх реалізації, а наприкінці року звітує про виконання. 
На сайті суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України відсутні такі плани та звіти про їх виконання. Над якими темами розробок, наукових досліжень, питань пов'язаних з впровадженням принципів Нової української школи, працює відділ? Де можна ознайомитися з ними?
Адже саме використання наукових досліджень є однією з вимог нового Професійного стандарту педагога. Тому відділ, працюючи три роки над впровадженням ідей Нової української школи в галузі громадянської та історичної освіти, мав би запропонувати педагогам свою розроблену концепцію. Це дало б змогу вести предметний конструктивний діалог для вироблення ефективних підходів до розробки модельних програм з історії.  
Базуючись на принципах критичного мислення, важливо, щоб у діалозі чи полілозі ставилися якомога конкретніші та зрозумілі запитання. 
Наприклад, 
Які концентри (теми) та в якому обсязі пропонувати учням для вивчення інтегрованого курсу "історія"?
Навіщо сучасному учневі історія? 
Наскільки сучасні учні кожного класу можуть освоїти запропонований матеріал? Що таке "інтегрованість"? 
Це тези, які характеризують епоху і визначають як причинно-наслідкові, так і стратегічні аспекти, а події, і в тому числі  з історії України, - аргументи? І які дослідження відділу дають зрозумілу відповідь щодо змісту ЗНО з історії України після 11 чи може й 9 класу? Завжди можна і необхідно вести діалог стосовно таких важливих питань. Але з умовою, що обидві сторони озвучують не тільки маніфести чи декларації, а й ті позиції, принципи, які окреслюють розуміння підходів щодо шляхів вирішення реалізації завдань. Для цього необхідні наукові дані. Це як функція медичних працівників, коли до них приходять пацієнти, то першим є окреслити симптоми, щоб визначити діагноз, а потім використовувати протокол лікування. Для цього і функціонує НАПН: установа має узагальнити процеси, що відбуваються в історичній освіті, і щодо змісту, і щодо методології, і щодо методик та технологій, і щодо психології сучасного учня, а  потім запропонувати декілька протоколів "лікування" - алгоритмів, що визначають діяльність вчителя або окреслити параметри, які допомагатимуть розробляти педагогам власні програми на основі модельних. Поки що ні алгоритмів, ні параметрів відділ не озвучує, а пропонує це робити педагогам. Це виглядає так, щоб "хворий" сам себе лікував. 
"Відділ суспільствознавчої освіти бере участь у процесах реформування
історичної освіти і зараз працює над створенням модельної програми з нашої галузі". Якщо "працює", та принаймні напрацювання концептуальні таки є. Озвучте, оприлюдніть їх, щоб можна розпочати діалог, щоб побачити параметри, щоб зрозуміти принципи. І тут ставлення до маніфесту різне. Є консервативна частини педагогів-істориків, яким важливість освітнього процесу визначається кількістю годин на вивчення навчального предмету, є недовіра частини педагогів щодо результатів діяльності НАПН, адже часто продукти, які пропонують НАПН далекі від розуміння реальности освітнього процесу у закладі середньої освіти. Адже вони є витвором конкретних наукових шкіл, але не підкріплені освітньою реальністю. Є педагоги, які спіпрацюють з НАПН України і підтримають будь-яку її позицію. 
Тому пропозиція: ознайомте педагогів-істориків з тими напрацюваннями, які розробляються на сьогодні у відділі.