ЧОГО ОЧІКУЮТЬ БАТЬКИ ВІД ШКОЛИ?

На жаль, це питання і для держави, і для суспільства, і для самих батьків - риторичне. На жаль, у нас, в українській педагогічній, психологічній науці немає сміливців, які б спробували дослідити батьківське розуміння потреби дитини у школі... Чи є хоч якісь орієнтири, які б допомогли хоч якось педагогічній спільноті зрозуміти, що ж робити з учнями, як працювати з дітьми і задовольняти батьківські очікування...

Є і для цього світові соціологічні компанії упродовж 2017 -2018 року провели соціологічне опитування батьків з різних країн і висновки опубліковані у статті  "Якою хочуть бачити школу батьки: глобальне дослідження" на платформі "Освіторія". У соціологічному опитуванні брали участь як високорозвинути країни, так і з країн, що розвиваються: з Аргентини, Індії, Сінгапуру, Австралії, Індонезії, ПАР, Бразилії, Італії, Південної Кореї, Канади, Японії, Іспанії, Китаю, Кенії, Туреччини, Колумбії, Малайзії, Уганди, Естонії, Мексики, Великої Британії, Фінляндії, Перу, США, Франції, Польщі, В’єтнаму, Німеччини та Росії. Порівну представлені погляди як матерів, так і батьків дітей 4-18 років. 

" Якщо оцінювати зміни, що відбулися в освітній системі за останні 10 років, то в середньому 40% опитуваних зазначили, що відбулося поліпшення. Оптимістичнішими в цьому є азійські батьки: 72% індійців, 70% китайців і сінгапурців, 68% індонезійців. А найпесимістичнішими виявилися європейці: 70% французів зазначили, що освіта стала гіршою. Це саме стосується 56% італійців і 52% німців. Гірше про освіту думають тільки в ПАР — там аж 72% батьків незадоволені змінами". Тобто, чим вищий економічний розвиток країни, тим скептичніши є ставлення батьків до якості освіти...

 Глобальний рейтинг факторів, які ввійшли в трійку найважливіших для багатьох батьків світу 

 Цікаво, наскільки такі критерії притаманні українським батькам? Хоч у межах освітнього закладу: "професіоналізм вчителів", "територіальна близькість закладу", "сприятливе освітнє середовище" та "місце школи в академічному рейтингу" - це те, що хвилює батьків.

Що найбільше хвилює батьків в освіті дітей

 У приватних розмовах та на батьківських зборах батьки наших учнів говорять про фізичне здоров'я, завелика кількість академічного навантаження. Про "їх щастя та задоволення від навчання", "їх психічний стан та відсутність булінгу", "їхня особиста безпека" батьки менше звертають увагу, напевне тому, що у сімейно-родинному середовищі про це мало говорять і таких випадків в закладі освіти немає.

Скільки часу батьки витрачають, щоб допомогти дітям з навчанням? - ще одне проблемне болюче питання для батьків.

"25% батьків по всьому світу витрачають 7 і більше годин на тиждень на те, щоб допомогти дітям з навчанням. Серед них — 

62% індійців, які присвячують цьому 12 годин, 

50% в’єтнамців з показником 10,2 годин, 

39% колумбійців, що витрачають у середньому 8,7 годин. 

Однак при цьому — лише 5% фінів, 10% французів і японців та 11% британців. 

Тож у цілому цей показник нижчий у більш розвинених країнах". 

Цікаво, куди б потрапила Україна, 

відповідаючи на це запитання? 

Адже, напевне в середньому, батьки українських дітей витрачають не менше 10 год. у тиждень. Це, як робоча гіпотеза)))

І ще одна відповідь на запитання видається цікавою для її обговорення... .

"Для 40% батьків надзвичайно важливим є вступ дитини до університету, найбільше — для латиноамериканців та індійців. А от європейці, навпаки, не ставлять це в пріоритет".

То ми європейці чи ні? Питання для обговорення...