"Всі великі реформатори, від Лєшека Бальцеровича до Кахи Бендукідзе, постійно повторювали українцям: реформи бувають або швидкими і рішучими, або невдалими".
Усі знають, що робити. Дають поради, можливо і корисні для влади... Та... Влада, навіть після МАЙДАНУ, глуха, сліпа і безпорадна. Президент усунувся від внутрішніх процесів, переклавши все на Прем'єра. А той, знаючи про себе, що він технічний, тобто мусить виконувати тактичні щоденні завдання, так і не пояснив кожному громадянину про те, які реформи відбуваються і яку користь вони принесуть...
Пошуки компромісу між державними чиновниками не приносить для суспільства ефективного результату. Час невпинно йде вперед, Україна і далі грузне у болоті, що зветься "бананова держава" - держава південноамериканського типу.
Влада не хоче, не вміє і не може зі своїм багажем управлінських механізмів сформувати, а потім і реалізувати політичну волю, що назвається "щасливе суспільство". На жаль.
Влада, як і в роки України-Руси, Козацької держави, УНР так і залишається корпоративним клубом для задоволення власних амбіцій чи добробуту, і в цьому вся влада.
Наш міф "хай прийдуть інші - нами покерують, а то наші не можуть" знову виникає то тут, то там.
Де рішучість влади у боротьбі проти корупції? Де бажання влади зробити все для того, щоб олігархів було менше, а середнього класу - більше? І таких питань без відповідей залишається багато.
Що ми робимо неправильно? Підсумки змарнованого півріччя. (http://www.pravda.com.ua/articles/2015/06/30/7072785/)
Немає коментарів:
Дописати коментар