Європейський сервіс (майже казка)

Дизель - приміський поїзд Заліщики - Тернопіль. час відправлення 01.58. Пасажир взяв квиток, що дає надію нас відповідний сервіс. Сів у поїзд. І.... Прийшов час "Х". Поїзд не зрушив з місця. Машиністи вкотре оббігають навколо поїзда - шукають, як же підвищити напругу з акумулятора.... І ні слова пасажирам... Що нас чекає? Потім невеличкий вибух, так машиністи хотіли завести поїзд. Не йде. ПРичина ніби й проста - акумулятор сів. Що робити? Кличуть до діда, який з казки "Ріпка", бабусю - тепловоз з Торського, щоб потягнути. Минула майже година. Поїзд у Заліщиках. І нарешті о 2 год.40 хв. рушили - майже з вітерцем. "Нарешті" - подумали пасажири. "Ще не вечір" - сказав машиніст. Отак у напівдрімоті і їдемо. Прокидаємось від сонця, що піднімається. І якось незвично тихо. На годинник 5 год.10 хв. Поїзд стоїть на станції Біла-Чортківська. Поїзд намагається якось завестися.... Так триває близько години. А потім покликала бабуся дочку. З Чорткова прийшов тепловоз і нарешті о 6 год. 15хв. ми у Чорткові. Надалі деякі пасажири не витримали наруги і не дочекалися Жучки, Машки, мишки і вирішили поїхати автобусом з Чорткова.
Усе, ніби нічого, але.... поваги до пасажирів "-", інформованість пасажирів "-", культура обслуговування "-", моральна чи  матеріальна компенсація "-". То де ж та Європа? Відповідь риторична.