І ЗНОВУ ПРО .... ПЕРЕМИР'Я

Кроки Президента стосовно державної політики в зоні АТО наскільки суперечливі, що сьогодні громадянам України складно зрозуміти, що ж у результаті буде зі східними областями. Президент П. Порошенко та Прем’єр-міністр А. Яценюк говорять про наступ російсько-сепаратистських військ  уже найближчим часом. Логіка державних чиновників, у цьому випадку, має спрацьовувати на посилення військової присутності на територіях, прилеглих до зони АТО, щоб дати належну відсіч агресору. Ніби все це само собою зрозуміло. Активізація мобілізаційних заходів, можливість сьомої хвилі мобілізації, активізація випуску бойової техніки – теж один з пріоритетів.

Але наступний крок Президента України зовсім не вписується у попередні плани. Заява Президента П. Порошенка про буферну тридцяти кілометрову зону, яка повинна бути демілітаризована. Це проходила Франція щодо німецької Рейнської демілітаризованої зони, яка стала легкою здобиччю нацистської Німеччини. Генштаб України не передбачає сьомої хвилі мобілізації.

Спробуємо висловити декілька гіпотез стосовно цих двох подій.

Перша, яка спадає насамперед, консолідація суспільства перед можливою масштабною агресією. Слід заручитися підтримкою громадян.

Активність волонтерських рухів падає, зубожіння народу посилюється. Тому на основі цих фактів можна зробити наступний висновок – відвернути суспільство від внутрішніх проблем, які, на жаль, влада не може вирішити.

Третє, мілітарна риторика вищих ешелонів української влади – це своєрідний інформаційний тиск на Захід щодо виділення наступних кредитів МВФ, щодо посилення економічних санкцій на Росію, щодо укладання воєнно-економічних контрактів.

Четверте, ми – за мир – ось подивись Захід – пропонуємо буферну (демілітаризовану) зону, і, якщо Росія розпочне наступ – ми не винні, ми не перші. Не зрозуміло, поки що делімітації немає, але відповідно до попередньої інформації  межі зони по 15 км від лінії зіткнення. А це означає, що 15 км незалежної України віддається на милість сепаратистам і російській армії. Адже у швидкості просування російських та українських військ та й у силі артилерійської моці перевага не на нашому боці.

Дуже небезпечні заяви лідерів України ще й тому, що В. Путін непередбачуваний у своїх діях, а тому месиджі П. Порошенка та А. Яценюка можуть Кремлем сприйнятися як інформаційна провокація. Можливий ще варіант, що влада готує міжнародну спільноту та суспільство до продовження активної фази війни. А це загиблі, зруйновані міста і села та знову відсутність чіткої політичної лінії стосовно вирішення цього питання у майбутньому.