У
читальній залі Заліщицької районної бібліотеки 29 червня цього року зібралися
ті, кому небайдужа історія рідного краю, хто хоче дізнатися про цікаві,
привабливі місця міста Заліщики, їх значення для місцевої громади у плані
перспективи розвитку туризму.
Розпочала
захід директор Заліщицької центральної бібліотечної системи Ольга Тракало, яка
провела для присутніх екскурс в історію розвитку місцевого краєзнавства
впродовж ХХ-ХХІ століть. Ольга Йосипівна згадала імена ентузіастів своєї
справи, професіоналів, які своїми справами, дослідженнями зберігали та
популяризували історію рідного краю, це - Йозеф Шварц, Онисій Тур, Василь
Олійник, кандидат історичних наук Юрій Малєєв, доктор історичних наук
Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Петро Сіреджук. Були
названі також автори історичних розвідок про населені пункти Заліщицького
району: Михайло Сопилюк, Василь Дрозд, Василь Іванишин, Богдан Папушко, Микола
Дейкало, Стефанія Підкова, Василь Сопівник, Ярослав Павлик, Петро Мельник,
О.Стасюк, І. Антошків, І.Андрійців.
Ведуча
представила учасникам події гостей свята – Михайла Сопилюка, заступника
директора Заліщицького аграрного коледжу ім. Є.Храпливого, історика-краєзнавця,
та Олександра Степаненка, еколога, голови громадського організації «Зелений
світ».
Бібліотекарка
читального залу Галина Балицька ознайомила присутніх із виданнями, присвяченими
рідному краю у різні періоди історії, згадала благодійників, які постійно
поповнюють бібліотечні фонди рідкісними діаспорними виданнями, це - Василь
Лопух, директор адміністрації Наукового товариства ім.Т.Шевченка (США), Василь
Верига, колишній віцепрезидент Світового конгресу українців.
Пів
часу воркшопу історик-краєзнавець Михайло Сопилюк презентував свою творчу лабораторію
«Предмети з минулого – свідки Заліщиків». Дослідник подякував присутнім, які
докладають багато зусиль для збереження та популяризації історії рідного краю і
розповів про цікаві артефакти: карти, значки, марки, світлини, картини,
метричні книги, книги рахунків, які засвідчують будівництво споруд у Заліщиках
та оплату майстрам за виконану роботу. Ці раритети зберігаються здебільшого у
музеях та архівах Польщі, Австрії, Німеччини, США, Канади.
За
підрахунками М.В.Сопилюка, у місті збереглися чи були втрачені 161 історична
пам’ятка: архітектура, пам’ятники, кладовища, меморіальні дошки, природні об’єкти.
Цікавою була інформація про те, що назва Заліщики стала визнаною після багатьох
варіантів назви населеного пункту.
У
складі 16 різних держав перебувало місто Заліщики впродовж своєї непростої
історії. Поділився Михайло Сопилюк і своїми творчими планами: дослідження
історії родини священників Тимчуків, які були визначними церковними діячами;
одного з керівників УПА у 40-50-х рр. ХХ ст., уродженця с. Синьків Степана
Слободяна; вивчення історії кооперативного руху; Першої світової війни на
території Заліщицького району.
Перед
слухачами виступив Олександр Степаненко, знаний на Тернопіллі експерт-еколог,
який торкнувся у своєму виступі двох питань. Перше стосувалося історії
дослідження природного багатства Дністрового каньйону, починаючи з другої
половини ХІХ ст. Цією справою займались польські, австрійські, німецькі,
українські палеонтологи, географи, біологи, геологи Вінцент Поль Рудольф Кнер, Владислав Шафер,
Вацлав Гаєвський, Іван Верхратський, Мстислав Орлович. Останній став
популяризатором активного туризму у Галичині у ХХ столітті. Завдяки їх зусиллям після Першої світової
війни у Галичині виникали безліч місцевих природоохоронних товариств та
товариств збереження історичних пам’яток. О.Степаненко віддав шану
основоположнику ідеї заснування Національного природного парку Миколі
Чайковському, який у 70-х роках ХХ ст. активно займався природоохоронною
роботою у краї.
Далі
гість акцентував увагу на тих наслідках, до яких може призвести побудова
каскаду ГЕС на Дністрі. За допомогою презентації присутні помандрували берегами
річок-приток Дністра: Стрипи, Джурина, Серету, Збруча, Нічлави. Створені людьми
ставки заросли болотяними рослинами, замулилися. Висока температура та викиди
нечистот призводять до такого явища, як «цвітіння води». Раніше повноводні
річки на потічки міліють, зменшується кількість місць нересту риби. Еколог показав,
як змінюється якість води на річці Серет від Тернополя до гирла: збільшується
кількість небезпечних речовин, зменшується відсоток кисню у воді. Доповідач пояснив,
до чого може призвести втілення в життя пропозицій «Укргідроенерго» щодо
будівництва ГЕС на Дністрі й закликав присутніх не бути байдужими і завжди
стояти на сторожі збереження водних багатства і краси рідного краю.
Еколог
зазначив: «На жаль, українське законодавство нечітко формулює зміст порушень і
встановлення відповідальності за них у сфері використання водних ресурсів».
М.Сопилюк
та О.Степаненко дали відповіді на запитання Й.Децовського, В.Іванишина,
Т.Навольського В.Чашки та інших, що
стосувалися оцінки ризиків реалізації планів побудови каскаду ГЕС на Дністрі,
покращення екологічного стану річки, розробки привабливої історичної
реконструкції для збільшення кількості туристів.
Міський
голова Алла Квач подякувала Ользі
Тракало та бібліотеці за змістовний захід і подарувала книгу духовної тематику,
бізнесмен Тарас Навольський подякував Олександру Степаненкові та Михайлу
Сопилюкові за цікаві експертні оцінки і акцентував увагу на тому, що необхідно
враховувати ці думки під час вирішення проблем.
Підсумувати зустріч можна так: кожен із нас повинен
робити свій вклад у збереження рідного краю та популяризацію його привабливості.
Немає коментарів:
Дописати коментар