Фірташ Д. – рятівник Майдану? Цікава аксіома, якщо розуміти
її абсурдність. І все видається досить банальним і примітивним, враховуючи те,
що олігарху не хочеться потрапляти у руки американського правосуддя. Адже воно
знає, як з мільярдера зробити мільйонера чи простого пересічного громадянина
США. Але справа не в США.
Цікаві пасажі полягають у тому, що доки Революція Гідності
прагнула диктувати владі умови щодо її прозорості, антикорупційності, бажання
створити міцну державу, яка опирається на демократичні цінності, Д. Фірташ та
Льовочкін торгувалися з уже майже Президентом і вже майже головою Києва…. Про
що? Конфіденційна інформація. На жаль, у черговий раз для суспільства. Але
результат відомий Льовочкін – депутат і недоторканний, Д. Фірташ – австрійською
Фемідою випущений із залу суду.
А Президент і голова Києва всіляко відхрещуються від
зустрічі з колишніми опонентами. Чергове «чому?» - і чергове
мовчання. Десь суспільство таке уже проходило, коли влада або вдавала із
себе «глухої», або так було вигідно. Які дивіденди від цього має суспільство?
Адже тільки корисність для держави та народу визначає доцільність
конфіденційної інформації у вищих ешелонах влади. Минув майже рік – а
результатів для суспільства не видно. Тому конфіденційність вигідна і корисна
для певного кола осіб – високопосадовців.
А нам доводиться і надалі тугіше затягувати паски і
чекати…. Чого? «Верхи» не пояснюють, «низи» втомлюються припускати. Хто кого
переграє у бажанні перечекати – справа часу….
Немає коментарів:
Дописати коментар