Волонтерство у будь-якій державі є проявом суспільства власної громадянської позиції, усвідомленням ним необхідності допомагати державному управлінню. Водночас організовувати та реалізовувати справи, які не потребують значних коштів, але є важливими для вирішення локальних проблем. Так у світі...
Українське волонтерство є феноменом. Те, що суспільство творить дива, вирішуючи глобальні проблеми - ні для кого не таємниця. Але скрізь волонтери допомагають, а в Україні заміняють системи державного управління стратегічним напрямом - забезпечення воїнів АТО всім необхідним. Так і діють уже більше року паралельно: волонтери, на яких надіються воїни АТО і державні управлінські структури, на яких воїни АТО не дуже надіються. Чому так? Приклад з смс - повідомленнями, які дозволяли акумулювати державній структурі народні кошти, і куди ті кошти поділися - відомий всім.
Суспільство не довіряє державному управлінню, його повільності та безпорадності, неспроможності оперативно вирішувати необхідні для життя воїнів питання. А тому змушене саме перебирати функції, не притаманні йому. І все б нічого, але, державне управління так знахабніло, що тепер можна почути про те, що "хай волонтери вас забезпечать".
Отож, управлінці, не вдаривши пальцем об палець, пожинають лаври "наймобільнішої і оперативної структури", яка використовує волонтерство.
З іншої сторони, світ розуміє, що держава забезпечує стратегічні напрямки діяльності. Це означає одну просту і банальну для пересічних громадян демократичних країн світу річ: ми сплачуємо податки, а державні менеджери їх розприділяють з врахуванням потреб для виконання стратегічних завдань. Тепер спробуємо накласти матрицю європейця у свідомість українця - і вийде парадокс, адже, справно сплачуючи податки, суспільство та громадяни України, по-перше, не довіряють державному менеджеру, який розприділяє використання коштів, по-друге, не вірить у правильне і оптимальне їх використання, по-третє, і це чи найважливіше, сам прагне зробити все за державу, по-четверте, і в цьому парадокс, громадянин, який мислить категоріями, поданими вище, стає ледь не людиною, яка не любить Батьківщину.
Що зробити, щоб змінити принципи і підходи? питання відкрите....
Українське волонтерство є феноменом. Те, що суспільство творить дива, вирішуючи глобальні проблеми - ні для кого не таємниця. Але скрізь волонтери допомагають, а в Україні заміняють системи державного управління стратегічним напрямом - забезпечення воїнів АТО всім необхідним. Так і діють уже більше року паралельно: волонтери, на яких надіються воїни АТО і державні управлінські структури, на яких воїни АТО не дуже надіються. Чому так? Приклад з смс - повідомленнями, які дозволяли акумулювати державній структурі народні кошти, і куди ті кошти поділися - відомий всім.
Суспільство не довіряє державному управлінню, його повільності та безпорадності, неспроможності оперативно вирішувати необхідні для життя воїнів питання. А тому змушене саме перебирати функції, не притаманні йому. І все б нічого, але, державне управління так знахабніло, що тепер можна почути про те, що "хай волонтери вас забезпечать".
Отож, управлінці, не вдаривши пальцем об палець, пожинають лаври "наймобільнішої і оперативної структури", яка використовує волонтерство.
З іншої сторони, світ розуміє, що держава забезпечує стратегічні напрямки діяльності. Це означає одну просту і банальну для пересічних громадян демократичних країн світу річ: ми сплачуємо податки, а державні менеджери їх розприділяють з врахуванням потреб для виконання стратегічних завдань. Тепер спробуємо накласти матрицю європейця у свідомість українця - і вийде парадокс, адже, справно сплачуючи податки, суспільство та громадяни України, по-перше, не довіряють державному менеджеру, який розприділяє використання коштів, по-друге, не вірить у правильне і оптимальне їх використання, по-третє, і це чи найважливіше, сам прагне зробити все за державу, по-четверте, і в цьому парадокс, громадянин, який мислить категоріями, поданими вище, стає ледь не людиною, яка не любить Батьківщину.
Що зробити, щоб змінити принципи і підходи? питання відкрите....
Немає коментарів:
Дописати коментар