Сонце встало над обрієм…
Неповторна Весна
Сил, снаги і здоровя
Додають Небеса….
І чарівність у серці
ще заграє на мить
І від світла у ньому
нам знов хочеться жить!
Дієзи, бемолі, бекари,
Немов какофонія дня…
І клавіші чорні, мов хмари,
У світлі початого дня…
І все у житті чорно-біле,
Допоки по клавішах вмить
Пробіжку здійснять пальці Майстра –
І диво – ще хочеться жить!
Палітра заграла враз барвами,
Де будуть тони й півтони
Величне залежить від Майстра,
Що подихом входить у сни…
Віти тягнуться вгору у чеканні Весни
А небесні простори додають снаги, сил
І листочки на волю з бруньок вирвуться
враз,
Квітів пупянки повні відраховують час….
І токата, і фуга, ще наповнить серця
І звучить апунктура Духа, Сина Отця…
Немає коментарів:
Дописати коментар