У російсько-українській війні новітнього часу відображається два діаметрально протилежні підходи: цивілізаційний та варварський.
Світ після Другої світової війни домовився про правила ведення війни - Женевські конфенції про захист жертв війни, 1949 року з протоколами 1977 та 2005 років. Документ гарантує безпеку цивільного населення під час військового конфлікту, як і обумовлює поведінку військових під час ведення бойових дій. Це те, що є на папері.
16 жовтня 2019 року президент рф пнх* підписав федеральний закон про відкликання ратифікації додаткового протоколу до Женевської конвенції щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Законом відкликається заява, яка була зроблена СРСР при ратифікації Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), прийнятого в Женеві 8 червня 1977 року. Варвари не розуміють норм правових документів людства, вони взагалі ігнорують їх у підлий, огидний спосіб, демонструючи зневагу до війни з правила, а утверджуючи у своєму хворому розумінні війну як засіб знищення. Це юридичний аспект.
Є ще моральний. Варвар не має цінностей - це аксіома. Він знає тільки силу та насильство для реалізації своєї мети. І тут мені на думку спадає протистояння світу цивілізації та світу варварів наприкінці тисячоліття до нашої ери - початку першого тисячоліття нашої ери. Коли варвари нищили римську (античну) цивілізацію, чинячи вбивства, грабежі, насильство, захоплюючи території, створюючи, опираючись на силу, варварські королівства.
Це у Східній Європі орди аварів, хозарів, печенігів, половців, монголів... Усі вони з люттю нищили те, що не піддавалося розумінню їх свідомості: політичні структури, культуру, населення, досягаючи величі на крові. рф є прямою спадкоємицею отої незагнузданої, примітивної, культури варварів, яка знайшла своє відображення у найпотворнішій формі насильства у ХХІ столітті. і саме в російсько-українській війні. І не важливо у яку форму політичного режиму вона одягалася починаючи ще з ХІV століття: чи то царем, чи "окультуреним онімеччиним імператором", чи більшовицьким вождем, чи "нацистсько" збоченим "лідером сучасних росіян". Насильство чи Андрія Боголюбського у 1169 році, чи столітня війна з Литвою у ХVI-XVII століттях, а перед тим знищення Рязанського, Псковського, Новгородського князівств, насильство над Гетьманщиною, потім Запорозькою Січчю, потім удар по Українській національно-демократичній революції, потім голоди та Голодомор, потім "випалена земля", ГУТаб, потім насильство 1940-1950-х років над учасниками, і не тільки, українського національно-визвольного руху... Все це один ланцюжок в реалізації ідеї "велікого русского міра".
І в цьому випадку, а саме сьогодні я говорив про Міжнародне гуманітарне право на уроці громадянської освіти, є дисонанс. Коли я, як вчитель говорю, що є правила війни, а реальність, яка в нашій державі, засвідчує, що ніяких правил війни для варварів немає! І болючим стає те, що демократичні держави не мають готового, сформованого механізму протидії варварам - східної орди, бо мали варвара за рівного - це у політиці, і стали відварвара залежними - це в економіці.
Звичайно, цивілізований світ досить легко і відносно солідарно може накладати санкції на Іран, Північній Кореї, Кубі, вирішувати питання в Іраці, тобто у тих державах, де розвиток і розуміння демократії вирішується часто на простому клановому рівні: хто сильніший, той і демократ. Зрештою, так вирішує свої питання та задовольняє свої амбіції і рф. Але ... Маленьке застереження: рф посадила на газову голку економіки країн західної демократії, має ядерну зброю і витрачає шаленні кошти на інформаційну війну.
Ментально та концептуально західна демократія проголошує просування своїх цінностей для тих, у кого вони "не працюють".... А в нас, в Україні, - демократичні цінности закладені генетично та історично. Вони в нас працюють, але частина країн західної демократії вперто цього не зауважує. Звичайно, ми повинні були "40 років ходити пустелею", що прийти до "землі обітованої", коли суспільство, нарешті, усвідомило, що альтернативи ЄС та НАТО немає. Час втрачено, вікно можливостей теж. І тепер ми однаково прийдемо до цілі. Тільки заплатити доведеться набагато більшу ціну, за загравання наших українських політиків перед тодішнім суспільством, тому що вони були такими ж смертними політиками, як сучасні шольц, орбан, вучич, макрон - а не державниками з візією майбутнього.
По-друге, та ж частина держав перебувають у полоні власних ілюзій, часто пов'язаних не стільки з глобальним баченням та розумінням, скільки з політичною кон'юнктурою, яка найчастіше відображається у рейтингах чи результатах виборів. Тобто політики є слабкими політиками, а не державниками.
По-третє, про це не говорять, але це, як кажуть, за замовчуванням: Україна, вступивши в ЄС чи НАТО, стане в силу і політичних традицій, і економічних, і військових не тільки оптимальним партнером, але й сильним конкурентом. І саме великі держави - Німеччина, Франція, Італія, або ті, які підпадають під вплив рф - Угорщина, Сербія - роблять все для стримування нашиї європейських прагнень. Вони є чітко національно та державноцентричні, а тому наполегливо "висловлюють глибоку стурбованість", користуються бюрократичною казуїстикою, бояться вийти з теплої ванни політичного комфорту і "догоджають пнх*". "Політика стримування - "умиротворення агресора" 1930-х років у сучасний період набрала інших форм - "висловлюємо стурбованість, закликаємо, висловлюємо занепокоєння тощо".
Хоч чітко і зрозуміло: цивілізований світ з варваром не може вести рівноцінний діалог. Тому що варвар не розуміє, що від нього хочуть. Він має свою злочинну, агресивну, маніпулятивну логіку, і тому переговори - це тільки відтягування чи затягування процесу для того, щоб зібрати в чергове орду, для того, щоб пропагандисти в чергове закликали населення - росіян допомогти володарю боротися проти "натівський чи нацистських проявів на їх "життєвому просторі". Імперія рф повинна розпадеться і це зробить Україна. Тільки міцна армія та постійна консолідація нації при підтримці світової спільноти допоможуть у боротьбі проти орди росіян.
Але, звичайно, за підтримки країн антипнх* коаліції. Смерть ворогам! Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар