Позиція перша щодо принципів ректорів щодо вступу. Більшість з них не усвідомлює категорію "війна", а просуває категорію "студент". Їх парадигма, на жаль, незмінна. Друга, пошук оптимального співвідношення якости та мотивованости абітурієнта і тривалости навчання: рік підготовчих курсів, потім ЗНО і потім три роки бакалаврату. Європейський підхід. Але тут з'яляється декілька викликів. Перший перебудова самої системи з 4-річного на трирічний бакалаврат. Хто за це відповідає? Виш, який має автономію. Чи буде він він переходити на такий формат? Питання відкрите. Друге, що варто теж зрозуміти, якщо дитина проходить підготовчий курс - "нульовку" і складає ЗНО, то чи має він право за його результатами вступити до іншого вишу на таку ж чи суміжну спеціалььність? І тут ми будемо наштовхуватися на велику кількість вишів в УКраїні. Варто говорити про природний відбір у роки війни. Хто дає якісну вищу освіту, той виживе, хто не дає, той закривається. Третє, скажіть, коли виш знаходиться у місті, яке обстрілюється, то чи батьки та й самі потенційні абітурієнти захочуть у ньому вчитися? НАвіть, якщо це умовно юридична академії ім. Я.Мудрого у Харкові чи Києво-Могилянська академія у Києві. Тому, на мій погляд, варто говорити про те, де будуть розміщуватися адміністративні підрозділи вишу, якщо ... . Так, як з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, коли українські виші переїхали в інші українські міста. Звичайно, можна популістськи, зробити "співбесіду" зарахувати всіх, хто подасть документи, на перший курс, але який спеціаліст буде через чотири роки? Це буде окозамилювання і в чергове дотримання формального, але відсутність якісного. Підготовчі курси мають ще один плюс, коли абітурієнт готується складає ЗНО і за результатами відповідно до рейтингу вступає на перший курс. А ті, що не пройшли, мають можливість або вступати за рахунок фізичних чи юридичних осіб, або подавати документи з результатами в інші виші.. Зрештою, маємо проблему, яка не дасть цього зробити. Дивіться початок посту. Жоден на сьогодні з ректорів не виступає генератором ідей, а чекає, що МОН УКраїни зробить все за виш. А потім може і нарікати, на такі умови... Патерналізм - то є совкова традиція і поки що в освіті її неможливо здолати... І який виш стане піонером у переході на трирічний бакалаврат? І нам в ідеалі потрібно для України, щоб кожен мав диплом про вищу освіту? Неякісний, але диплом...
В ідеалі варто говорити про пакет нормативно-правової бази: вступ та освітній процес вишу. Що я маю на увазі? Приблизно, як під час пандемії: зелена, помаранчева та червона зони. Тобто три варіанти і для абітурієнтів, і вишу і для системи в цілому. Але наскільки чиновники МОН зможуть спробувати розробити такі документи? Питання відкрите.
Немає коментарів:
Дописати коментар