ДОБА ПОСТМОДЕРНУ. ФАНТАСМАГОРІЯ.

Держави, у яких відбувається четверта чи навіть п'ята промислова революція, час від часу обговорюють вплив штучного інтелекту на суспільство та на управління в цілому. Звичайно, це відбувається на рівні фахівців (науковців, експертів, технологів, які усвідомлюють рівень технічного забезпечення реалізації ідей). Нічого дивного, що ТАМ відбувається еволюційний прогрес. ТАМ, поки що, свідомість людини сформована на ідеях накової фантастики, яка яскраво демонструє, що для реалізації майбутнього необхідні ідеї та РЕАЛЬНІ РЕСУРСИ. Але постмодерн тим і відрізняється від модерну, що з'являються ідеї фентезі, які в реальності реалізувати неможливо... Толкієнівська країна Середзем'я з гобітами, Гаррі Потер Д.Ролінг, Ігри Престолів, розробки комп'ютерних ігор на основі фентезі виводить свідомість людини поступово і наполегливо з реальності і формує віртуальне, яке знецінює у свідомості реальність як необхідність для життя.
Україна в цьому напрямку розпочала втілення віртуального принаймні на рівні демагагогічних заяв семимильними кроками. І це дає змогу припустити, що формуються у свідомості постмодерну нові механізми для маніпуляцій особистістю, яка не хоче виходити з "бульбашки комфорту". І якщо такі механізми у постіндустріальних державах не можуть бути запроваджені революційним шляхом через наявність стійких державних інституцій, які просто не дають це зробити, то в Україні їх відсутність дає змогу пропонувати себе як поле для експерименту у новітній політичній реальності...
Можна розглядати і припускати дві ідеологічні, які лежать в основі психології постмодернізму (не говоримо про вплив олігархів).
Перша - масонська, де "вільні каменярі" пропонують звертати увагу на необхідність морального самовдосконалення, а також духовного зростання в рамках тієї релігії, яку кожен з них сповідує. Але тут виникає певне застереження щодо "морального самовдосконалення", адже сучасний світ розмиває поняття моралі як загальної цінності, а тому "колективна (єдина) мораль" - не є пріоритетом конкретної особистості.
Друга - магічна, у якій особистості не мають власних переконань і звертаються до Вищої Сили, щоб та допомогла вирішити їм проблеми.  І, якщо магічні ритуали для задобрення Вищих Сил у Стародавньому Світі виконувалися в реальному ЧАСІ та за допомогою РЕЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ, у тому числі і слова, то Постмодерний період приводить свідомість у глухий кут, у якому РЕАЛЬНІСТЬ безпорадна і може допомогти ЩОСЬ віртуальне...
Ідея електронного голосування  на наступних виборах, де Вища Сила (хоч її створили конкретні люди) буде контролювати ПРАВИЛЬНІСТЬ І ЧЕСНІСТЬ - це одна з маніпуляцій, яка дозволить КОНТРОЛЮВАТИ ХІД ГОЛОСУВАННЯ КОНКРЕТНИМ ЛЮДЯМ І ОТРИМУВАТИ НЕОБХІДНІ РЕЗУЛЬТАТИ, не викликаючи незадоволення особистостей держави... Україна стає певним полігоном для політичного експерименту. І частина постіндустріальних держав забажають допомогти сучасній владі реалізувати цей експеримент: будуть інвестиції, буде економічне зростання, будуть нові "електронні фішечки" для того, щоб електорат дедалі глибше занурювався у віртуальну реальність... Так, ми будемо йти попереду всіх політичних процесів реальності, але  відсутність політичних інституцій, занурення у віртуальне, дискреція суспільства і розчеплення особистості - ті загрози, які можуть поставити  під загрозу не тільки існування держави, суспільства, але й конкретної людини. Адже вона буде постійно боротися сама з собою, щоб позбавити власну віртуальність реальної оболонки...