Часто доводиться чути від педагогів про те, що вчили б і вчили б, якби не оцінювання знань. Знайомлячись з розрекламованим МОН України та міністром Л. Гриневич "Оглядом ОЕСР
на тему доброчесності в освіті: Україна 2017", читаю про проблеми, які виникають при оцінюванні учнів у педагогів, і які можуть бути умовами недоброчесності. Отож, перша, на думку ескпертів, проблема - тільки внутрішнє оцінювання учнів педагогами; друга - загальний характер рекомендацій оцінювання в класі, що не містить чітких повідомлень про оцінювання; третя - педагоги не вміють оцінювати; четверта - обмежені перехресні перевірки або валідація вчительських оцінювань в освітній системі.
Вічні два запитання "Хто винен?" і "Що робити?"...
Спробую пофантазувати, опираючись на досвід ще радянської епохи. Пам'ятають старші педагоги, як необхідно було ксерувати творчі роботи випускників 11 класів - претендентів на нагородження медалями, Потім надсилались вони в область, де перевіряла спеціально затверджена комісія... Пригадали. Суть в принципі зрозуміла. Найважливіші контрольні роботи у кожному (або хоча б 9 класі) ПОВИННІ перевірятися зовнішніми модераторами. оце перша пропозиція, яка викличе скепсис, але має право на існування. Чому скепсис, бо "свій - свому око не виколе", а критерії оцінювань діють за принципом "як дишло - куди повернув, туди й вийшло", хто захоче задарма горбатитись....
Тому друга пропозиція - посадити людей знаючих над розробкою нових критеріїв, які б могли допомогти педагогу об'єктивно оцінити досягнення учнів. Прикладом успішного критерію є формальні елементи письмового висловлювання у ЗНО з української мови.
Друга пропозиція тісно пов'язана з третьою, суть якої полягає у тому, щоб детально описати знання, уміння, навички учня, якими він повинен володіти для успішного засвоєння навчальної програми.
І друга, і третя пропозиції можливі за двох умов: політичної волі МОН України та компетентних педагогів, які розуміють, що можна оцінювати, а коли "просто намалювати оцінку".
Четверта пропозиція. Якщо не педагоги (зовнішні модератори), то хто?
Одна структура є і називається науково-методичний кабінет, де методист відповідно до посадових обов'язків може здійснювати моніторинг навчальних досягнень. Але ніхто не розробив зрозумілого механізму цього процесу, тому він часто формально відмінний, але змістово не дуже відмінний...
МОН України озвучує пропозиції щодо заснування органу, який би відповідно до положення здійснював зовнішнє модерування, надавав РЕКОМЕНДАЦІЇ, здійснював КОНТРОЛЬ ЗА ОБ'ЄКТИВНІСТЮ ОЦІНЮВАНЬ ПЕДАГОГАМИ. Він, на суб'єктивну думку, нагадує Центр незалежного оцінювання.
Але пропозиції взаємопов'язані між собою. Не реалізувавши однієї з них, не досягнемо успіху у другій.
І на завершення. Банальне питання "Де взяти гроші для цих перетворень?" Відповідь зависає у повітрі. МОН України не може взяти весь фінансовий тягар на себе. Тут щоб ЗНО проходило успішно.
Місцеві бюджети теж не можуть допомогти. Залишаються іноземні грантодавці, яких ще потрібно знайти і заохотити допомогти, або взяти участь у міжнародних дослідженнях, як PISA.
Тому попри всю очевидність проблеми оцінювання у середній школі - віз застряг надовго. І педагоги і далі або оцінюватимуть на рівні інтуїції, або на рівні свого власного розуміння того чи іншого критерію оцінювання, або просто малюватимуть оцінки, щоб адміністратори відстали)))))
І ще одне... Допоки не зменшиться кількість предметів, які оцінюються, педагогічній громадськості буде страшно розробити якомога детальні критерії оцінювання.
Тому зменшуймо кількість предметів і вводимо (запроваджуємо) "зараховано" "не зараховано" не тільки з фізичної культури.
Про це можна детальніше ознайомитися на сторінках 74-76 даного документа "У рекомендаціях міститься широкий опис кожної кількості балів за 12-бальною шкалою, а також широкі критерії успішності за кожен бал, але ця інфор-мація надто коротка та узагальнена, щоб ефективно використовуватися як посібник із оцінювання. МОН також розробило орієнтовні вимоги до оцінювання учнів у початкових і середніх класах школи. Вони детальніші, ніж загальні рекомендації, але не стосуються всіх рівнів освіти і не поєднані з освітніми програмами та стандартами.
Загалом учителям-предметникам потрібна набагато більша деталізація для чіткого розуміння, яка оцінка є відповідною для певної роботи. Вони мають знати, яких навчальних цілей повинен досягти учень у їхньому класі на кожному етапі оцінювання. Учителям треба пояснити, як судити про досягнення навчальних цілей і обсяг таких досягнень. Їм також слід надати чітку інформацію і приклади, щоб досягнення учнів можна було безпосередньо поєднати з балами у шкалі, а відмінність між балами повинна бути зрозумілою і справедливою. "Третій недолік і джерело можливостей — недостатнє навчання оцінюванню самих учителів, яке могло б компенсувати занадто загальний характер рекомендацій. Вчителі не отримують ґрунтовних знань щодо принципів оцінювання під час отримання педагогічної освіти; крім того, немає практики оцінювання під наглядом для забезпечення валідності та надійності результатів." Четвертий недолік — обмежені перехресні перевірки або валідація вчительських оцінювань в освітній системі — наприклад, вимога до старших колег у школі або зовнішніх модераторів перевіряти чи затверджувати всі «важливі» внутрішні підсумкові оцінювання.Не існує поширеної процедури, за якої зовнішні модератори можуть перевіряти, повторно проводити та валідувати внутрішні підсумкові оцінювання, як це є в інших системах освіти."
на тему доброчесності в освіті: Україна 2017", читаю про проблеми, які виникають при оцінюванні учнів у педагогів, і які можуть бути умовами недоброчесності. Отож, перша, на думку ескпертів, проблема - тільки внутрішнє оцінювання учнів педагогами; друга - загальний характер рекомендацій оцінювання в класі, що не містить чітких повідомлень про оцінювання; третя - педагоги не вміють оцінювати; четверта - обмежені перехресні перевірки або валідація вчительських оцінювань в освітній системі.
Вічні два запитання "Хто винен?" і "Що робити?"...
Спробую пофантазувати, опираючись на досвід ще радянської епохи. Пам'ятають старші педагоги, як необхідно було ксерувати творчі роботи випускників 11 класів - претендентів на нагородження медалями, Потім надсилались вони в область, де перевіряла спеціально затверджена комісія... Пригадали. Суть в принципі зрозуміла. Найважливіші контрольні роботи у кожному (або хоча б 9 класі) ПОВИННІ перевірятися зовнішніми модераторами. оце перша пропозиція, яка викличе скепсис, але має право на існування. Чому скепсис, бо "свій - свому око не виколе", а критерії оцінювань діють за принципом "як дишло - куди повернув, туди й вийшло", хто захоче задарма горбатитись....
Тому друга пропозиція - посадити людей знаючих над розробкою нових критеріїв, які б могли допомогти педагогу об'єктивно оцінити досягнення учнів. Прикладом успішного критерію є формальні елементи письмового висловлювання у ЗНО з української мови.
Друга пропозиція тісно пов'язана з третьою, суть якої полягає у тому, щоб детально описати знання, уміння, навички учня, якими він повинен володіти для успішного засвоєння навчальної програми.
І друга, і третя пропозиції можливі за двох умов: політичної волі МОН України та компетентних педагогів, які розуміють, що можна оцінювати, а коли "просто намалювати оцінку".
Четверта пропозиція. Якщо не педагоги (зовнішні модератори), то хто?
Одна структура є і називається науково-методичний кабінет, де методист відповідно до посадових обов'язків може здійснювати моніторинг навчальних досягнень. Але ніхто не розробив зрозумілого механізму цього процесу, тому він часто формально відмінний, але змістово не дуже відмінний...
МОН України озвучує пропозиції щодо заснування органу, який би відповідно до положення здійснював зовнішнє модерування, надавав РЕКОМЕНДАЦІЇ, здійснював КОНТРОЛЬ ЗА ОБ'ЄКТИВНІСТЮ ОЦІНЮВАНЬ ПЕДАГОГАМИ. Він, на суб'єктивну думку, нагадує Центр незалежного оцінювання.
Але пропозиції взаємопов'язані між собою. Не реалізувавши однієї з них, не досягнемо успіху у другій.
І на завершення. Банальне питання "Де взяти гроші для цих перетворень?" Відповідь зависає у повітрі. МОН України не може взяти весь фінансовий тягар на себе. Тут щоб ЗНО проходило успішно.
Місцеві бюджети теж не можуть допомогти. Залишаються іноземні грантодавці, яких ще потрібно знайти і заохотити допомогти, або взяти участь у міжнародних дослідженнях, як PISA.
Тому попри всю очевидність проблеми оцінювання у середній школі - віз застряг надовго. І педагоги і далі або оцінюватимуть на рівні інтуїції, або на рівні свого власного розуміння того чи іншого критерію оцінювання, або просто малюватимуть оцінки, щоб адміністратори відстали)))))
І ще одне... Допоки не зменшиться кількість предметів, які оцінюються, педагогічній громадськості буде страшно розробити якомога детальні критерії оцінювання.
Тому зменшуймо кількість предметів і вводимо (запроваджуємо) "зараховано" "не зараховано" не тільки з фізичної культури.
Про це можна детальніше ознайомитися на сторінках 74-76 даного документа "У рекомендаціях міститься широкий опис кожної кількості балів за 12-бальною шкалою, а також широкі критерії успішності за кожен бал, але ця інфор-мація надто коротка та узагальнена, щоб ефективно використовуватися як посібник із оцінювання. МОН також розробило орієнтовні вимоги до оцінювання учнів у початкових і середніх класах школи. Вони детальніші, ніж загальні рекомендації, але не стосуються всіх рівнів освіти і не поєднані з освітніми програмами та стандартами.
Загалом учителям-предметникам потрібна набагато більша деталізація для чіткого розуміння, яка оцінка є відповідною для певної роботи. Вони мають знати, яких навчальних цілей повинен досягти учень у їхньому класі на кожному етапі оцінювання. Учителям треба пояснити, як судити про досягнення навчальних цілей і обсяг таких досягнень. Їм також слід надати чітку інформацію і приклади, щоб досягнення учнів можна було безпосередньо поєднати з балами у шкалі, а відмінність між балами повинна бути зрозумілою і справедливою. "Третій недолік і джерело можливостей — недостатнє навчання оцінюванню самих учителів, яке могло б компенсувати занадто загальний характер рекомендацій. Вчителі не отримують ґрунтовних знань щодо принципів оцінювання під час отримання педагогічної освіти; крім того, немає практики оцінювання під наглядом для забезпечення валідності та надійності результатів." Четвертий недолік — обмежені перехресні перевірки або валідація вчительських оцінювань в освітній системі — наприклад, вимога до старших колег у школі або зовнішніх модераторів перевіряти чи затверджувати всі «важливі» внутрішні підсумкові оцінювання.Не існує поширеної процедури, за якої зовнішні модератори можуть перевіряти, повторно проводити та валідувати внутрішні підсумкові оцінювання, як це є в інших системах освіти."
Пане Василю, не дуже погоджуюсь із пропозицією оцінювати тільки з окремих предметів, а інші залишити на рівні " зараховано"/" не зараховано". Бо ми з Вами першими "попадемо під бій"!Зараз і так вчителі української мови, історії та математики в найскрутнішому стані. Бо всі інші предметники можуть " малювати" гарні оцінки учням і ніякої зовнішньої перевірки не мають. А ми через обов'язковість ДПА з наших предметів мусимо дуже ретельно ставитись до оцінювання. та все одно, при 1,5 годинах історії України підготувати дітей до ДПА-ЗНО, завершити вивчення програми 11 класу за відсутності частини тем у підручнику і ще встигнути повторити матеріал 10 класу ,де теж частини тем у підручниках не має, просто неможливо.Не рятують навіть додаткові уроки. Єдина умова- це зацікавленість самих дітей у підготовці до ЗНО. Але ситуація така, що математика або історія -на вибір учня. Тому математику обирають ті, хто готується до ЗНО, а історію України -решта. З них лише частина готується. Зато потім батьки тієї частини дітей, що не готуються до ЗНО, незадоволені, що в їхніх дітей "погані" оцінки. А за результатами ЗНО і ДПА все одно будуть розбіжності в оцінюванні хоч в когось. І тоді нам уже доведеться вислуховувати від адміністрації. В будь-якому разі ми залишаємось " винними". І тоді ми, в порівнянні з нашими колегами, чиї предмети не попадають до переліку ЗНО ( а за Вашою пропозицією взагалі перестануть оцінюватись) , опиняємось у самій невигідній ситуації. Тут або нехай усі оцінються однаково, або ж ніхто! Наприклад, у Фінляндії взагалі дітей не оцінюють до самого випуску зішколи. А в Ізраїлі 1/2 випускників школи не отримує атестати, і ніхто з цього проблеми не робить. А в Україні чомусь обов'язково усіх оцінити і усім успішкно скласти ЗНО...
ВідповістиВидалити