Плани МОН України, що продовжуватимуть реалізувавати у 2020 році справді революційні і можна визнати елементами реформ. Добре, якщо б все-таки до нормативно-правової бази щодо підвищення кваліфікації була розроблена "зелена карта", де кожен педагог міг зрозуміти усі нюанси.
По-друге, зміни до постанови КабМіну щодо впровадження нового підходу підвищення кваліфікації були ось-ось - 27 грудня 2019 року, а педколективам пропонують попередньо планувати до 26 грудня 2019 року.
Це перша нестиковка...
Друга, яка взагалі перекреслить усі надії на те, що фінанси ходять за вчителем у питанні підвищення кваліфікації, це відсутність фінансової автономії закладів освіти. Директор не матиме змоги використати кошти для підвищення кваліфікації, так, як їх централізовано: або перекинуть на іншу статтю, або просто не профінансують, або будуть обмежувати у виборі суб'єктів, які здійснюють підвищення квалфікації.
Тому наступний і то негайний крок - дайте можливість директорам мати власну бухгалтерію і відповідно рахунки у банках. Але, на жаль, у нас таки тільки радянський підхід, про досягнення.
Але є і виклики.
Перше, як співпрацювати з ОТГ у питаннях оптимізації закладів освіти...
Друге, що робити з педагогами, які будуть вивільнені. Що держава може їм запропонувати. Третє, наскільки наші діти можуть засвоїти відповідні програми. Мішель Демурже, Манфред Швітцер (французький та німецький нейропсихологи) прийшли до висновку, що упродовж 20 років ХХІ ст. IQ молодих людей зменшився майже на 4 пункти...
Як справи з IQ українських дітей? Де Академія Педагогічних Наук, де замовлення МОН України на вивчення даного питання. А ми все-таки розробляємо держстандарти базової освіти І знову для дітей, які не здатні осягнути програмовий матеріал, будуть квадратні функції, логарифми, границі, і т.д.
Про це історія замовчує, як і багато про що...
Продовження буде? ...
Немає коментарів:
Дописати коментар