ДОРОГА ЗВІДТИ І В НІКУДИ

Чому одні роди упродовж тисячоліть зберігають свої прізвища, успіх, авторитет, а інші - ні? Що лежить в основі їх небуття?  Гіпотез багато з цього приводу. Хтось, як наприклад М.Гоголь, говорив про страшну помсту, коли у роду вчинялися страшні злочини і після сьомого коліна гріх прародичів приводить до знищення і небуття, хтось говорить про асторологічні прогнози, які і сьогодні пропонують відомі та невідомі астрологи, ще хтось звертає увагу на те, що Бог забирає найраніше найкращих, комусь до вподоби інші варіанти розвитку... Одна з гіпотез, яку можна пропонувати всім, хто захоче глибинно помислити з приводу цього питання і зробити відповідні висновки, наступна:
Бог дає нам частинку свого духу як життя (науковці можуть говорити про біоенергетичне поле, астрологи - про ауру) і родина у своїй сукупності на початок має оту суму духу... Але життя наскільки здатне виснажувати духовні сили людини, що кожне наступне покоління матиме дедалі менше отієї Божої частинки духу... Вона вичерпується і прямує до нуля... Це і злість, і ненависть, і смертний гріх, і підлість, і брехня, і все те погане, що робить людина упродовж життя. Спочатку Божий дух намагається посовістити людину, спонукати не вчиняти поганого і грішного, але згодом серце людини перестає бути центром душі і людина призвичаюється до такого життя, адже боротьба зі злом ще більше виснажує...
Звичайно, людина, одружуючись, може підсилити свою частинку Божого духу, може щирою молитвою, доброю справою додати ще якусь краплю до чистоти душі, і тим самим продовжити свій рід на покоління, два, три... Та приходить отой нуль - і людина забирає частину свого роду в нікуди, а потім з того роду так само в нікуди йдуть родичі. І роду немає - хто буде про нього пам'ятати і хто згадуватиме... Так гріх знищує людину і не тільки людину, але й рід... Висновок напрошується простий і Вічний: "Тебе будуть пам'ятати за Твоїми добрими справами, а Твої добрі справи додадуть життя Твоєму роду... А зло знищить Твій рід".