1 квітня 2015 року стало часом "Х" для пересічного громадянина України. Різке збільшення тарифів на газ, світло, комунальні послуги стали своєрідним зашморгом для кожного із нас. І все видається логічним. Потрібно нас привчати до економії. Правильно. Тільки.... чому люди зі значними статками не в рівних умовах з пересічними громадяннами.... чому немає інформації про патріотичні настрої олігархів? чому ті, що мають значні кошти на банківських рахунках, не поділяться з державою добровільно? Питання, на які відповідей суспільство так і не отримає....
Держава спонукає громадян пригадати буремні 90-і минулого століття, коли не виплата заробітної плати сягала 8 місяців і більше, коли модне слово "бартер" кидало у піт пересічного громалян, бо товар потрібно було обміняти на інший товар, а потім подумати, де ж зрештою взяти гроші, щоб купити щось інше, крім запропонованих галош, фуфайок, горілки, посуду та іншого не завжди ходового товару...
Але, крім такого цейтноту, громадяни мали велику заборгованість з оплати комунальних послуг... Ми йдемо до цього. Хоч філософ і говорив про те, що двічі не вступиш у ту саму річку...
Є, правда, чарівне слово "субсидії", та чи вистачить їх на всіх? Питання. Як і те, наскільки кожен зможе спробувати поборотися з бюрократією за право отримання... У таких випадках боротьба завершується переважно на користь другого.
Є навіть рожева мрія, справжнього європейця щодо кредитування державою під мінімальні відсотки програм енергозбереження... Але це мрія хворої людини - ідіота. Адже чи бачив українець банк з дешевими відсотками по виплаті кредитів... Смішно
Чого добавається влада і уряд зокрема. Знову економити на тих, яких є 80% у державі. Страшно. Чекаємо на апокаліпсис, армагедон та інші не хороші процеси. Відомо, коли держава прагне знищити тих, у кого немає що брати, то отримає бумеранг... Тому мило і мотузку потрібно... Правда тільки для кого - вибирає кожен своє. ми впевнені, що громадяни цих підсобних предметів не потребують. То кому? Питання відкрите...
Держава спонукає громадян пригадати буремні 90-і минулого століття, коли не виплата заробітної плати сягала 8 місяців і більше, коли модне слово "бартер" кидало у піт пересічного громалян, бо товар потрібно було обміняти на інший товар, а потім подумати, де ж зрештою взяти гроші, щоб купити щось інше, крім запропонованих галош, фуфайок, горілки, посуду та іншого не завжди ходового товару...
Але, крім такого цейтноту, громадяни мали велику заборгованість з оплати комунальних послуг... Ми йдемо до цього. Хоч філософ і говорив про те, що двічі не вступиш у ту саму річку...
Є, правда, чарівне слово "субсидії", та чи вистачить їх на всіх? Питання. Як і те, наскільки кожен зможе спробувати поборотися з бюрократією за право отримання... У таких випадках боротьба завершується переважно на користь другого.
Є навіть рожева мрія, справжнього європейця щодо кредитування державою під мінімальні відсотки програм енергозбереження... Але це мрія хворої людини - ідіота. Адже чи бачив українець банк з дешевими відсотками по виплаті кредитів... Смішно
Чого добавається влада і уряд зокрема. Знову економити на тих, яких є 80% у державі. Страшно. Чекаємо на апокаліпсис, армагедон та інші не хороші процеси. Відомо, коли держава прагне знищити тих, у кого немає що брати, то отримає бумеранг... Тому мило і мотузку потрібно... Правда тільки для кого - вибирає кожен своє. ми впевнені, що громадяни цих підсобних предметів не потребують. То кому? Питання відкрите...
Немає коментарів:
Дописати коментар