ерефія і далі не вгамовується. Жорстокість та цинізм проти українців та України не має меж. Обстріли торгівельного центра у Кременчузі, ракетні обстріли Часів Яр гуртожитків та центру Вінниці, постійні обстріли Харкова, Миколаєва, Одеси, Дніпра, Запоріжжя і менших міст - все це засвідчує про плани пнх* щодо України. Знищення, залякування українців, витіснення їх за межі України, тиск на суспільство задля отримання пнх* політичних дивідентів у вигляді прийняття капітуляції української влади перед ерефією. Демонстрація безпорадности та люті зі сторони пнх* проти всього українського. Такі обстріли будуть продовжуватися, ракет та бомб у росії є багато в арсеналах - ще з часів срср. Їх об'єктами і далі будуть цивільні будівлі... будуть жертви серед мирного населення.
А пнх* і далі прагне затягувати Україну у війну на виснаження. І разом з тим він шукає важелі впливу на світ через світові глобальна та локальні кризи. Тут ми бачимо і продовольчу кризу, яка починає обертів у країнах Африки та Азії, і підтримка росії Іраном, який готовий продемонструвати свої атомні м'язи перед своїми близькосхідними сусідами арабського світу. Це була відповідь на перемовини та домовлености Президента США Дж.Байдена з королем Саудівської Аравії Салманом щодо обсягів видобутку та ціни на нафту.
Це і енергетичний шантаж пнх* західноєвропейських країн, який напередодні нового опалювального сезону та економічної кризи, яка насувається, виглядає дуже непростим для одних і дуже перспективним для інших. І прецедент щодо послаблення санкцій стосовно постачання Канадою електротурбіни для, так званого, ремонту газогону "Північний потік - 1", яка виявилася була "запасною" - це теж інформація не з "позитиву". Як і те, що такий прецедент може стати аргументом для подальшого тиску.
Шантаж рф на енергоносії для західноєвропейських країн спричинив їх у спішному порядку шукати альтернатив забезпечення ними своїх економіки. Але, поки що, це відбувається не настільки динамічно, що зможе повністю замінити енергоносії ерефії...
І те, що "чомусь" країни антипнх* коаліції зменшили постачання Україні важкого озброєння у червні.
І політичні кризи у Великої Британії. Там, демократія міцна, і тому зміна конкретного обличчя не вплине на зовнішню політику щодо України. І в Італії, яка вже заявила про певні зміни щодо термінів постачання зброї Україні. Це пов'язують з майбутньою відставкою прем'єра Маріо Драгі і загрозою позачергових парламентських виборів. І відставка віце-прем'єра Польщі - одного з лідерів партії "Право і Справедливість" - Ярослава Качинського, що не змінить ставлення політикуму до України, але також є певним послабленням позицій.
І відсутність достатньо сильної коаліції у парламенті Франції, яка б підтримувала Президента Емманюеля Макрона. Ці всі процеси є природними для демократії. Але, до того моменту, коли у них не втручається рф. Тоді демократія часто стає ширмою більш витончених спеціальних операцій по дестабілізації економічної, політичної, соцілаьної ситуації...
І сьомий пакет санкцій носить на думку еспертів - зокрема Віталія Портникова - декларативний характер. Тому будь-які події, що засвідчують перехід війни на виснаження - це фактично невідомість ні щодо тривалости, ні щодо ефективности. Це стосується обох сторін. Ще раз наголошую, що всі сценарії "завершення війни", які пропонує українська влада через очільника оборонного відомства, НА ЖАЛЬ, НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД УКРАЇНИ: ні постачання зброї, ні перемелювання ерефівського війська - тут якраз все гаразд, це вміло роблять Збройні Сили України. Але цей пункт пов'язаний з першим, ні зміна влади та "парад суверенітетів республік в ерефії".
Тому очікуємо тривалої війни, яка принесе кризу-колапс. Ніхто не знає потенційної міці ерефії - наскільки її вистачить для ведення війни, ніхто не знає міці нашої економіки - наскільки її потенціалу вистачить для протистояння рф. Про це влада не говорить і цю тему старається не піднімати в інформаційному просторі. Але саме зараз, крім зброї та військових, наперед виступають саме економіки...
Віримо та молимося у Божу ласку та опіку.
Немає коментарів:
Дописати коментар