НОВИНИ...

 Усе, що зараз влада прагне подати в інформаційному просторі щодо перспектив війни, на жаль, не залежить від самої України. Виступ міністра оборони Олексія Резнікова з прогнозами стосовно подальшого розвитку подій є політичним, а не професійним. Тому, що зброя повинна постачатися Заходом. І саме від держав-союзників залежить і швидкість постачання, і кількість постачання, тому Україна щодо цього питання є прохачем і спостерігачем та очікувачем. А кількість поставленої зброї зменшилася у червні. Друге, це "перемелимо російську армію", але для цього необхідно мати зброю (дивись пункт 1), а по-друге, бути впевненим, що ресурси військ рф, насамперед, у живій силі вичерпаються і не буде поповнення. У що теж українська влада не втручатиметься. Це прерогатива хуйла. Як зрештою і третє питання, щодо об'єктів федерації. Отож, українська влада показує, що нічого від неї напряму не залежить. Така реальність і на це влада впливає, але, яка результативність цього впливу, покаже тільки час. 

Не суголосся міністра та голова ОВА Луганської области щодо того, чи є оперативна павза рашистських військ - про яку заявляє міністр, чи немає, про яку не говорить голова ОВА засвідчує те, що центральна влада малює бажану картинку, а на місцях відбувається дещо відмінне від тієї картинки.

Контекст цього має продовження. Міністр оборони повідомив, що Верховний Головнокомандувач України дав наказ звільнити південь України. Аналізуємо дану ситуацію. Вона має внутрішнього споживача. Це громадяни України, які мають певний смуток і психологічний дискомфорт після відведення частин Збройних Сил України з Лисичаснська та Сєверодонецька. І окупації рашистами майже всієї Луганської области. Це інформація оптимізму - будемо звілььняти території нашої Батьківщини. І рішучости гаранта.

Потім теза - "розробляє Генеральний штаб ЗСУ план".  Тобто звільнення відбудеться не завтра чи післязавтра, а після розробки плану. А реалізація його буде можлива за умови мінімум трикратної переваги над ворогом. І насамперед, артилерією. 

Тут вступає зовнішній чинник інформації. Для союзників, який можна пояснити "дайте швидше зброю. Ми будемо визволяти свої території". І для хуйла: "ми будемо наступати на півдні, тому не забирай звідти війська", що полегшить виконання тактичних завдань Збройних Сил УКраїни у межах Донецької, Луганської, Харківської областей.  

Тому від віддання наказу і його реалізації (чи не реалізації у випадку не надання союзниками достатньої кількости зброї) пройде трохи часу. Скільки? Я диванний експерт, але в межах 2-3 місяців. Інформація для підтримання бойового духу нації та консолідації. Це користь. Як буде реалізована ця ідея? Час покаже.