ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ І ...

 Літо - це традиційно пошук можливостей підвишити свою кваліфікацію, пошукати щось цікаве та змістовне, неповторне та те, про що власне забуваю...

Але є можливість і виступити, поділитися досвідом, послухати розумних та досвідчених педагогів та науковців. Так відбувалось у Тернополі на базі ОКІППО (обласного інституту післядипломної ипедагогічної освіти) 9-10 червня 2022 року. Виступав на Міжнародній науково-практичній конференції і окреслив вкотре виклики, які очікують освіту Нової української школи. Захід місцями цікавий, відповідний рівень і представництва - академіки, професори, науковці різних рівнів, педагоги, директори, громадські діячі, екозахисники. Звичайно, говорити про наболіле необхідно, ділитися про досягнення необхідно. Але ми давно вже забули, а в онлайн, то  подавно, що необхідно не тільки гворити, але й творити рішення і впроваджувати їх у життя. Приклад показовий: Козова та Бережани презентували свій досвід у вирішенні екологічних проблем на прикладах реконструкції парку та закладки моносадів, окреслена співпраця з органами влади. І водночас парк у Скалі-Подільській, який догибає і про нього теж говорять. А зв'язати позитивний досвід з викликом - проблема сама по собі, бо завдання не вирішити проблему, а просто розповісти про неї і забути. Адже є позитивний досвід є, і закладені механізми співпраці. Принцип: "Бери - та роби" ніхто не відміняв. І .... так класні інструменти і не знайшли свого застосування. 

А 26-27  червня 2022 року проходив "довгу дорогу в дюнах", яку організовувало громадське об'єднання "Рух Освіта". Її діяльність нагадує платформи "На урок", "Всеосвіта", EdEra, "Уміти" й інші. Набір лекцій, які називаються круто, навіть місцями та "крутизна проскакує" у лекторів, принаймні на когнітивному, пізнавально-інформаційному рівні. Але значна частина запрошених просто відбувають номер і заробляють гроші. Хоч звичайно дещо і почерпнув, адже слухав цілих два дні різних спікерів. І для громадянської освіти дещо в інструментальному плані взяв. Хоч перелік лекцій на різну тематику і не зв'язані між собою, що свідчить про "дрімучий рівень совєтського менеджменту", коли до класної, популярної книги, яку можна було придбати, маючи талон, в довантаження додають томики класиків марксизму-ленінізму. 

Частина лекцій - це таки лекції, які читають викладачі студентам у вищих закладах освіти і трохи навіть соромно запитати, чи доповідачі зможуть пояснити оті наукові терміни та поняття, якими вони засипали публіку, яка була не так науково підкована. Досвід у будь-якому випадку теж досвід. А тому, розуміючи, що ми знаходимося у парадигмі не якости рівня підвищення кваліфікації, а рівні уявлень про її підвищення стає трохи сумна і сльоза котиться.... Шкода, що не доживемо до істинних розумінь і потреб підвищення кваліфікації, і шляхів їх задоволення. Принаймні мені, старому так видається... Адже все, що просто і легко, то розслабляє і не дає змоги тримати педагогічну складову у тонусі. Хоч є складні і мотиваційні курси - і їх таки ще знайду та пройду) Адже сидіти в педагогічному болоті якось скучно та нецікаво.