У лютому 2021 року МОН України наказом затвердила Типові освітні програми (ТОП) для учнів 5-9 класів. На підставі цього було оголошено про розробку проєктів Модельних навчальних програм як з окремих навчальних дисциплін, так й інтегрованих, які зазначені у додатку. Для цього Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО) розробив та подав на затвердження проєкти кількісного та персонального складів експертних комісій, до складу яких входять як науковці, так і педагоги. Для себе одним із завдань як переможця Global Teacher Prize Ukraine -2020 я поставив перед собою була участь у розробці Модельної освітньої програми. Це неоціненний новий досвід та новий рівень саморозвитку. Авторський колектив однодумців-професіоналів, до складу якого увійшов і які мають досвід розробки як навчальних програм, так і підручників. У ньому викристалізувалася концепція, яка закладає можливість знайомства учнів з історичним процесом який впливає і на сьогодення, розкриває точкові події в історії з подальшим їх розглядом в інтегрованому курсі 7-9-го класів, поєднує історію України та всесвітню історію, що демонструє цивілізаційний підхід до розуміння місця України в історичному процесі, розглядає історію як інструмент формування громадянських компетентностей та спрямована на формування розуміння сенсів.
До його складу входять: Аркуша Олена Георгіївна, старший науковий співробітник Інституту
українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, кандидат історичних
наук;
Дяків Василь Григорович, учитель історії та основ здоров’я Заліщицької державної гімназії; переможець національної премії Global
Teacher Prize Ukraine (2020), заслужений учитель України.
Пастушенко Роман Ярославович, заступник директора –
начальник управління дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної
роботи, кадрового, організаційного та інформаційного забезпечення департаменту освіти
і науки Львівської обласної державної адміністрації, співавтор навчальної
програми «Історія: Україна і світ» для 10–11 класів.
Хлипавка Леся Миколаївна, аспірантка кафедри
педагогічних наук, освітнього та соціокультурного менеджменту Черкаського національного
університету імені Богдана Хмельницького, співавторка навчальної програми
«Історія: Україна і світ» для 10–11 класів.
Концепція, яку пропонує реалізувати авторський колектив, принципово інша і має в основі культурно-історичний підхід, який не дуже розуміють есксперти, що ознайомилися з проєктом програми. Взагалі, високоповажні експерти мають завданням: висловити зауваження та побажання щодо покращення проєкту. Зауваження, застороги мають носити науковий характер і грунтуватиися не суб'єктивізмі, а на результатах досліджень. Утаємниченість та відсутність прозорости процедур завжди викликають недовіру. Відверта неправда і фарисейство однієї високоповажної особи - натхненника, організатора, координатора процесу, яка тримає всі важелі у своїх руках і водночас ні за що не відповідає - завжди сприймається як приниження чести та гідности. Аналіз експерних оцінок на проєкт нашої Модельної програми ще увійде в анали історії "творення концептуальних засад Нової української школи" і можуть стати предметом дослідження у вищих педагогічниих закладах освіти. А далі відбуваються бюрократичні перепитії, які важко пояснити: комісія з громадянської освіти у своєму повторному зведеному висновку жодним словом не обмовилася про недоліки саме з громадянської освіти і водночас її відхиляє. Це стає причиною, на думку натхненника та організатора, не допущення до презентацій проєктів Модельних освітніх програм. При цьому зазначено "ці руки нічого не крали"))). Не будемо вдаватися до пошуку аргументів, але гіпотез є декілька: перша: члени комісії підписували вже підготовлений і запропонований кимось документ, покладаючи тим самим відповідальність на того, хто його створив; друге: експерти, які давали таку оцінку, не компетентні у цій галузі, третє: експертів попросили написати саме такий висновок. І у першому, і у другому випадку, і у третьому випадках відповідальність за це несе особа чи установа, яка організовує конкурс. Цивілізований науковий світ у таких випадках наслідок простий і жорсткий: комісія розпускається, на особу, яка пропонувала склад комісії, накладається дисциплінарне стягнення, установа приносить вибачення у публічному просторі за непрофесійність "експертів" та відповідальної особи, може навіть дійти до суду у формулюванні "посягання на академічну честь та гідність чи іміджеві втрати" і, еврика, формується нова комісія, яка затверджується наказом МОН України. А науковці, які продемонстрували непрофесійність не допускаються, як мінімум до такої діяльности як з наукової, так і морально-етичної точок зору. У нашому випадку відповідь відповідальної особи була простою: "я скажу, щоб звернули увагу на ці наші зауваження... " тобто "з гуся - вода", як кажуть у народі. Цікавістю є ставлення частини експертного середовища до запропонованого концепту. Воно "вважає його екзотичним". Тобто модернізація парадигми освітнього простору вміщується у рівень консервативних уявлень про історію. Саме уявлень, тому що жоден експерт не опирається на рівень наукової аргументації, а на своє суб'єктивне, часто теж стереотипне уявлення про освітній процес у закладі середньої освіти. Як і те, (о вчергове) еврика, історія виявляється є інструментом для формування громадянських компетентностей і чітко вписується у формат "громадянська освіта". Як і те, що Модельна програма дає змогу на ній педагогу розробляти свою навчальну програму, яка б відповідала психолого-педагогічним особливостям дитини, матеріально-технічному забезпеченню, рівню фаховости педагога. Не може консервативне середовище експертувати нові підходи, якщо воно їх в принципі не сприймає чи не хоче сприймати, чи не розуміє. Навіть, якщо його місяць навчали на прикладі фінської моделі. Але авторський колектив з честю вийшов зі складного становища, принаймні у питанні презентації, він самостійно її організував та провів. Педагоги, які взяли участь у вебінарі, у своїх дописах позитивно сприйняли запропонований концепт. Зрештою, пропоную до перегляду, робіть попередній аналіз, висловлюйте, побажання і будемо на зв'язку.
І на завершення невеличкий педагогічний лікнеп від сучасної німецької середньої освіти. Для тих, хто не знає, що там відбувається...
Прошу зауважити - це не єдино правильна позиція (не єдино правильний підхід). Це просто інший підхід у вивченні історії у закладах освіти і він має право на існування. Це для майбутніх експертів, які не були "експертами".
Немає коментарів:
Дописати коментар