Ось говорять про експертів. Хто вони у сучасному світі? Навіщо взагалі необхідні експерти? Що, крім отримання заробітної плати, вони хочуть чи можуть? Експерт, на мій погляд, для того, щоб здійснювати комунікацію між суспільством з його баченням тієї чи іншої ситуації та відповідним органом, який має чи може її вирішити... У чистому осаді експерт спонукає вести перемовини зацікавлених сторін для вирішення питання, пошуку компромісу, прийняття рішення. Результат роботи експерта - це рішення, яке прийняте консенсусом і за чке несуть відповідальність всі сторони.
Що ми маємо у результаті діяльності експертів в українському інформаційному просторі? Чи вирішують експерти якісь проблеми спільно з владою? Напевне, ні! Чи намагаються вести перемовини з владою? Теж ні! Так, влада не хоче, не може, непрофесійна... Але... Тоді навіщо експерти?
Думка складається проста і водночас страшна: вони для того, щоб розбурхувати суспільство, тримати його у страхові, не давати можливости думати та впливати раціонально на своє життя і життя держави. Ось для чого експерти... Чи може я помиляюся?
А як реагує громадянин на такий шквал негативу в інформаційному просторі України? Правильно, один каже, що "його/її збирає на нерви та піднімається тиск", інший - "що взагалі не дивиться політику, бо це травматично для психіки", ще інший - просто живе своїм життям, адже нічого змінити не може, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий.... Тобто інформаційний простір, особливо суспільно-політичний, побудований так, щоб знищити будь-який прояв, бажання громадян довіряти один одному і владі в тому числі, створити ситуацію зневіри, боязні, страху, безпорадности і т.д. Це паталогічне нищення нашої психіки, наших інституцій, нашої державности...
Хто за це відповідатиме? І чи відповідатиме? І кому це вигідно? Олігархам, владі, Росії, світу... Відсутність балансу, відсутність позитиву у житті держави - це формування такого покоління нових громадян, які або стануть рабами, або просто виїдуть за кордон, щоб не стати психопатами...
Питання "Як подолати радянське минуле?" має просту відповідь, яку не можна реалізувати. Відповідь: "Позбавити людину страху перед владою, "вищими органами". Адже страх гальмує будь-який процес творчости, страх вбиває довіру, страх спонукає дивитися на світ очима "виживання" а не самореалізації. Саме страх несе отой весь негатив у суспільстві. І ще одна гіпотеза, яка банальна, але потребує підтвердженя: "громадянин України виїжджає за кордон не тільки і не скільки для покращення свого добробуту, як для того, щоб не жити у страхові тут, у рідній країні". У чому страхи: у невпевненості у завтрашньому дні, у маніпуляціях зі сторони влади, у неможливості себе реалізувати, у відсутності соціальних ліфтів для здібних та обдарованих, у небажанні влади налагодити конструктивний діалог, у війні, у відсутності правового захисту... Далі - кожен може продовжити список, але і цього, на мій погляд, достатньо.
І немає критичної маси громадян, які змогли би дати віру та впевненість суспільству у майбутньому. А ініціативна група "Перше грудня", на жаль, сильна духом, але не може достукатися до душі кожного, який продав її ідеям популізму, інфантилізму, патерналізму...
Це у нас де? На якому рівні? І що робити?
Немає коментарів:
Дописати коментар