Мандруючи онлайн Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. DOCU/SPACE. РЕФЛЕКСІЯ

З 24 квітня по 3 травня 2020 року відбувся черговий Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. DOCU/SPACE включає онлайн-кінотеатр та архів майстерні DOCU/КЛАС. Він був присвячений темі дорослішання та самовизначення дітей. На DOCU/SPACE з’являться записи онлайн-трансляцій правозахисних подій RIGHTS NOW!, лекцій та зустрічей майстерні документалістики DOCU/КЛАС, зустрічей з режисер(к)ами та кінокритиками в межах програм «Tête-à-tête», «Суп з режисер(к)ами». До постійної колекції платформи входять воркшопи та лекції DOCU/КЛАС попередніх років, а також низка документальних фільмів, серед яких документальні цикли «Нові герої», «Ромська мрія», «Енциклопедія Майдану» про громадські ініціативи самоорганізації та «Чуєш, брате?» – документальний фільм про Олександра Глядєлова та його фотовиставку.

 "Підборіддя" - фільм Лайза Менделуп з США. Сучасна сага про життя Остіна Тестера, одного з тих, кого приголомшиво обожнюють, з ким активно спілкуються дівчата у соціальних мережах. Хлопець з невеликого містечка зі штату Теннесі, якому нудно жити буденним життям: ходити до школи, допомагати матері, спілкуватися з братом. Він стає бунтарем. Його бунт проявляється через створення власного віртуального світу, в якому матиме увагу та феєрію своїх фоловерів, престиж і великі заробітки.
Три роки наполегливої праці, пошук власного образу, привабливих постановок, трансляцій. Невдалі спроби заспівати своїм прихильницям, дає рекомендації та шукає дедалі більших емоцій. Остіну подобається образ такого собі постійно оптимістичного та позитивного. Збільшується кількість прихильниць, "лайків". Хоч, за його словами, навіть, коли йому сумно, він грає, щоб мати кращий  настрій.
Його мрія набирає дедалі більше реальних обрисів. Хлопцем зацікавлюється продюсер, який допомагає тінейжерам з соціальних мереж збільшити кількість своїх підписників та "лайків". Він залишає школу, щоб стати відомим.

І тут мрія Остіна наштовхується на певні формальності та принципово інше світобачення свого призначення. Продюсер з командою вбачає у ньому джерело доходів та можливості маніпулювати бажаннями Остіна. Світ видається не таким "рожевим" та привабливим. Він жорстокий і немилосердний. Де, крім бажання та праці, необхідно мати команду - людей, що не зрадять.

Брат постійно підтримував Остіна. Без заздрості говорить про отриманий для нього шанс. І вірить, що він ним скористається. Але ... Остін знайомиться під час турне з хлопцями з Чикаго, що теж прагнуть слави та популярності. На пікові слави, під час зустрічей з прихильницями, які обожнюють їх віртуальні образи. Для мене був своєрідним шоком фрагмент, коли прихильниця говорить, що необхідно було працювати 40 годин для заробку 250 дол. Саме стільки коштував квиток на цей захід...

І раптом все руйнується... Остін повертається додому і усвідомлює, що не вміє нічого, крім трансляцій в онлайні. Не вміє прибирати у кімнаті, мити посуд, спілкуватися з рідними, заробляти гроші іншими способами. Своєрідний дисонанс приводить його до депресії. Він втрачає інтерес до відеотрансляцій, він починає усвідомлювати, що крім віртуального електронного Я, існує реальність та реальне життя. А світ продемонстрував, що він реальний  не вміє жити у реальному світі... Остін повертається у реальність. Чи буде він продовжувати свій віртуальний успіх? Хлопець вагається, у нього є бажання і водночас прокидається і відповідальність, і розуміння, що віртуальний світ тимчасовий, хоч і феєричний. Тінейжер починає працювати у магазині підсобним робітником, його впізнають колишні шанувальниці. Їм дивно, чому така "зірка" працю у магазині. Хлопці з Чикаго, його товариші по нещастю, які змушені піти від продюсера та команди, формують новий контент самостійно і не полишають думки стати справжніми "зірками". 

А що ж герой? Йому складно дається повернення в життя. Він в місячну ніч переконує себе у тому, що необхідно йти до мети, необхідно працювати наполегливо, щоб змогти зреалізувати свою мрію. Він вірить у майбутнє своєї мрії, хоч і не конкретизує, що це має для нього стати. Але він пообіцяв мамі повернутидо школи для того, щоб її закінчити. У цьому штаті закони не дозволялють школам відраховувати учнів, які не встигають у навчанні чи не відвідують школи.

Вибір для героя справді непростий. Але мрія і майбутнє спонукають його до рішучого кроку: сісти у жовтий шкільний автобус, щоб вчитися. Фільм закінчується. Глядач сам може розглянути проєкції майбутнього Остіна чи накладати його життєвий шлях на власний досвід, щоб шукати свою мрію, щоб реалізувати свої потенційні можливості, щоб вміти боротися з самим собою для майбутнього.