20 листопада біля стели Героям Небесної Сотні у Заліщиках відбувся поминальний захід, приурочений тим, хто віддав у ХХІ столітті життя за волю України проти російського агресора. Так вшановуємо Героїв. Слухаючи виступи керівників району, починаю розуміти, що вони не відійшли від подій Майдану. Вони ще там, у них багато емоцій, почуття переповнюють і... Біль у серці чи щось інше не дає змоги змінити за два роки країну... НА жаль, ми живемо ще минулим... Справедливо відзначив о. Олег Винницький, що полеглі хочуть з Небес бачити те, задля чого вони віддали життя: достаток, добробут, справедливість та рівність перед Законом, подолання корупції... Немає... І ніхто з державних мужів не хоче цього визнавати, і нікому не хочеться покидати владні місця... А люди продовжують зневірюватись у владі. І що ж то за День Гідності, коли жоден з посадовців не приніс вибачення перед народом за дворічне марнування Ідей Майдану. Це свідчення того, що влада впевнилася, що зламала народ і привела до початкового стану, коли той повинен думати, як вижити. Так державні мужі шанують Гідність та Свободу.
Виходів може бути декілька і кожен має право на розвиток. Перший, коли втомлений народ спробує в черговий раз продемонструвати силу та Гідність перед теперішньою владою. Хоч це малоймовірно - немає лідерів, які б не залежали від кланів олігархів. Другий - ті, що відчувають гідність - просто подадуться туди, де її шанують, бо втомилися доводити, що вони гідні гідного життя уже сьогодні. І третій, що уже відбувається: всі змирилися з роллю, всіх все влаштовує. І влада, і народ вкотре ідуть відокремлено. Тому сепаратисти і люди, які "за шмат гнилої ковбаси..." відчувають близькість реваншу... Ми постійно повторюємо власні помилки. І цим постійно користуються вороги... Але ніхто у новітній історії України, напевне тільки гетьман Павло Скоропадський, добровільно не пішов з влади, розуміючи, що не здатний на ефективне управління... Де ж мужі, котрі повторять його вчинок? Тоді б залишалася у народу надія, що існує Гідність у державних мужів....
Виходів може бути декілька і кожен має право на розвиток. Перший, коли втомлений народ спробує в черговий раз продемонструвати силу та Гідність перед теперішньою владою. Хоч це малоймовірно - немає лідерів, які б не залежали від кланів олігархів. Другий - ті, що відчувають гідність - просто подадуться туди, де її шанують, бо втомилися доводити, що вони гідні гідного життя уже сьогодні. І третій, що уже відбувається: всі змирилися з роллю, всіх все влаштовує. І влада, і народ вкотре ідуть відокремлено. Тому сепаратисти і люди, які "за шмат гнилої ковбаси..." відчувають близькість реваншу... Ми постійно повторюємо власні помилки. І цим постійно користуються вороги... Але ніхто у новітній історії України, напевне тільки гетьман Павло Скоропадський, добровільно не пішов з влади, розуміючи, що не здатний на ефективне управління... Де ж мужі, котрі повторять його вчинок? Тоді б залишалася у народу надія, що існує Гідність у державних мужів....
Немає коментарів:
Дописати коментар