1. Давньокам’яний вік (палеоліт), найдавніший і найдовший період в історії людства, тривав з 2 000 000 років до ХІІІ тисячоліття до н.е., що становить (1)___________ тисячоліть або (2)____________століть.
Дія__________________________. Відповідь (1)______тисячоліть, (2)_____століть
2. Середньокам’яна доба – мезоліт – тривав з ХІІІ до VII тисячоліття до н.е., що
становить (1)____________ тисячоліть або (2)_____________століть.
Дія__________________________. Відповідь (1)______тисячоліть, (2)_____століть.
Стоянки первісних людей доби ПАЛЕОЛІТУ/НЕОЛІТУ в Україні розташовані у (вписати регіони України) (1)__________________, (2)_______________ та (3)_____________.
Це такі області України, як (4)______________________, (5)___________________ та (6)___________________________. Більшість стоянок розташовані неподалік від (7)_______________.
Це такі області України, як (4)______________________, (5)___________________ та (6)___________________________. Більшість стоянок розташовані неподалік від (7)_______________.
Вписати відповідь
1 - 2- 3-
4 - 5 - 6 - 7-
ІІІ. Прочитай текст. Запиши 3 речення щодо взаємозв’язку природи і життя людини.
З давніх часів люди збирали зерна їстівних рослин. Вони помітили, що зерна, які впали в пухку та родючу землю, навесні проростають. Восени з рослин, що виросли, можна зібрати ті ж зерна. Люди стали землю розпушувати мотикою – палицею зі зігнутим кінцем, а потім її засівали. Спочатку за мотику слугував сучок з коротким відростком. Потім замість нього до рукоятки прикріплювали загострений камінь, роговий або кістяний наконечник. Для розпушування землі, крім мотики, землероби використовували палки-копачки із загостреним кінцем, лопати та інші знаряддя.
Восени посіви зрізали серпами. Серпи робили з рога чи кістки тварини, вставляючи в них гострі уламки каміння, Висушене зерно перемелювали на борошно, розтираючи його зернотерками. Так із збиральництва могло виникнути землеробство.
Після полювання, мисливці іноді приносили в поселення поранених та молодих тварин і поступово їх приручали. Деякі тварини були народжені в неволі. За тваринами стали доглядати. Якщо не було чого їсти, то їх забивали. Для одержання потомства люди залишали найбільших та найсильніших тварин, а частину врожаю використовували для їх відгодівлі. З часом людина навчилася випасати таких тварин. Поступово окремі види були одомашнені.
ІV. Відповідно до малюнків (підручник, сторінка 17) заповніть таблицю
|
Лінії порівняння |
Пітекантропи |
Неандертальці |
|
1
Якими знаряддями користуються? |
|
|
|
2
Які їх заняття? |
|
|
|
3
Який тип господарювання? |
|
|
Господарство, за якого люди брали все необхідне для життя з природи в готовому вигляді, називають (1)_______________ .
(2)__________________ - це група кровних родичів, які вважали себе нащадками спільного предка, вели спільне господарство й жили разом.
Віру в існування надприродних сил, які впливають на природу і долю людей називають (3)______________________.
Тип господарства, за якого необхідні для життя засоби людина виробляла самостійно, називають (4)___________________
(5)__________________ - це спільнота з кількох родів, об’єднаних походженням, мовою, звичаями, вірою.
Відокремлення землеробства від скотарства – це (6)_______________________________________________.
VI. 1. Охарактеризуйте суспільні відносини, які відображає ілюстрація (підручник, сторінка 22, малюнок 1), закінчуючи подані речення.
Люди, зображені на ілюстрації, є членами (1)______________. Старійшина, спостерігає, як члени (2)____________________ виконують свою роботу. Всі члени (3)___________________ жили (4)_________ і дотримувалися спільних (5)____________.
2. На основі тексту визнач і запиши 3 головні ознаки племені як спільноти первісних людей.
Декілька родових общин, які жили в одній місцевості, становили плем’я. Кожне плем’я мало свою територію, спільні звичаї та побут, спілкувалися однією мовою. Справами племені керувала рада племені, на яку збиралися старійшини всіх родів. Усі рішення на раді приймалися одностайно: розподіляли між родовими общинами місця для полювання, розглядали суперечки між родичами.
Для вирішення особливих питань: початок війни або укладення миру, вибір військового вождя – скликали народні збори всіх чоловіків-воїнів племені. Під час війни воїнів очолював вождь.
Немає коментарів:
Дописати коментар