ПОШУКИ

 "Деякі країни НАТО так бояться Росії, що не готові бачити Україну у блоці. Якщо нас не бачать і не дадуть якийсь сигнал у Вільнюсі, я вважаю, що Україні нема чого робити на цьому саміті", - підкреслив Президент В.Зеленський.

"Ми розуміємо, що не будемо в НАТО чи будь-якому потужному безпековому союзі упродовж цієї війни (поки триває ця війна – Ред.). Але скажіть, скільки життів коштує одна фраза на вільнюському саміті: Україна буде в НАТО після цієї війни", після того, як буде безпечно?" – додав Зеленський.

На що вказують ці цитати? Думка суб'єктивна, але має право на існування. Перше,  для вступу України в НАТО російсько-українська війна повинна завершитися. Тут позиція Президента  України зрозуміла. Питання в іншому, наскільки цю думку підтримує пнх. Адже, коли його теза про нейтральність та позаблоковість України є однією з визначальних, то пнх* не зацікавлений у припинені воєнних дій. Тобто скільки війна буде продовжуватись - невідомо. 

Друге, затяжна війна і час грають на стороні росії, адже і технологічно, і фінансово, і матеріально-технічно, і людський потенціал - у цілому ресурсно вона потенційно має триваліший період функціонування у стані війни.

По-третє, політичне управління державою з 2019 року робило кроки для унеможливлення просування процесу підготовки до вступу України в НАТО. Це і відсутність перемовин щодо План членства в НАТО і поновлення щорічного плану співпраці з НАТО, не зважаючи на фіксацію стратегічного бажання вступити в ЄС та НАТО у Конституції України. Чому це відбулося? Не бажання виконувати свою домашню роботу щодо боротьби з корупцією, законністю, дотримання свободи медіа, зменшення впливу олігархів на політичні та економічні рішення, саботаж, непрофесійність, діяльність ворожих спецслужб в українських владних кабінетах? За це відповідають ті Герої та Патріоти, які борються на фронті. 

По-четверте, зараз активізувалися прихильники посередництва перемовин та "мирних планів". Сюди можна записати і Китай, і Бразилію, й Індію, і ПАР, і Папу Римського, і Туреччину. Президент останньої під час розмови з Президентом України В. Зеленським за непідтвердженою інформацією пояснив популярно: або ви розпочинаєте мирні перемовини, або буде мати ще більші катастрофи. 

По-четверте, у контексті політичних процесів росія озвучила свої шість вимог щодо початку мирних перемовин, які є ультиматумом і "пахнуть" більшовицьким ультиматумом УНР грудня 1917 року. 

Що це означає? З однієї сторони, силою зброї та ресурсною підтримкою заїідних патрнерів війна продовжується на теритоорії України. І переходить у затяжну фазу. Погіршення показників розвитку економіки країн антипутлерівської коаліції спричиняють до посилення позицій ультраправих, які часто опираються на фінансову підтримку росії. Це за замовчуванням відповідно до принципів демократії  може неминуче відобразитися на результатах парламентських, президентських виборів. А прихід до влади проросійських сил, які називатимуть себе "партіями миру" на відміну від "партій війни" поставить у складне становище українську політичну владу щодо визначення подальших перспектив як стосовно проведення війни, так і політичних питань та безпекових гарантій. Якщо останні будуть актуальними відповідно до зміни політичних орієнтирів?

Спрогнозувати політичний та безпековий параметри на відміну від воєнних дій справа невдячна, але ймовірність того, що партія "яка різниця", у якої з 24 лютого 2022 року щось пішло не так, буде шукати безвідповідальні компроміси, - стає очевидним.