понеділок, 29 червня 2020 р.

АВТОРСЬКА ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ У ТОКІППО: «ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я»

23 червня 2020 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти проведено онлайн-заняття авторської творчої майстерні вчителя основ здоров’я – переможця конкурсу «Учитель року – 2019» в номінації «Основи здоров’я» Дяківа Василя Григоровича, учителя Заліщицької державної гімназії, заслуженого вчителя України, з теми: «Інноваційні підходи в процесі викладання основ здоров’я». Своїм бачення професійної компетентності учителя поділилася Ольга Турчин, методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів.

Педагог поділився з учасниками онлайн-заняття авторської творчої майстерні досвідом на тему: «Інноваційні підходи в процесі викладання основ здоров’я». Серед методичного інструментарію, який він активно використовує, інформаційно-комунікаційні технології й цифрові освітні ресурси. На уроках вчитель значну увагу приділяє формуванню у школярів здоров’язберігаючої компетентності, зосереджуючи увагу на всіх складових здоров’я, вихованні морально-етичних якостей особистості, опираючись на оздоровчі та культурні традиції українського народу, розвитку фізичних якостей. Ефективно використовує міжпредметні зв’язки з історією, літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, математикою, біологією, англійською мовою, географією, що підсилює знаннєвий та естетичний впливи на гімназистів. Формує позитивну мотивацію та прикладне спрямування знань з основ здоров’я.
Під час проведення онлайн-заняття авторської творчої майстерні учасники мали нагоду ознайомитися з практичним досвідом колег, фіналістів конкурсу «Учитель року – 2019» в номінації «Основи здоров’я»:
Бузух Оксани Ярославівни, заступника директора, учителя основ здоров’я Биковецького навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Шумського району («Використання інноваційних форм та методів на уроках основ здоров’я з метою підвищення пізнавальної активності школярів»);
Гладкої Валерії Валеріївни, учителя основ здоров’я Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Тернопільської міської ради («Розвиток креативного та критичного мислення школярів шляхом впровадження інтерактивних технологій»);
Шийки Олени Петрівни, учителя основ здоров’я Борщівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 3-гімназія імені Романа Андріяшика» («Формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках основ здоров’я шляхом використання інноваційних методів навчання»).
Учасники методичного заходу ознайомилися із презентованими методичними напрацюваннями, збагатилися цікавими та корисними ідеями педагогічної техніки, практичними методами викладання.
Організаційно-технічний супровід проведення заходу забезпечила методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти ТОКІППО Мочук Оксана Богданівна.

ПОШУКИ ВІДПОВІДЕЙ. ВЕБІНАР, ПРИСВЯЧЕНИЙ ПИТАННЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

Питання викладання тем, пов'язаних з воєнними діями, особливо тривожні і непрості. Пошуки відповідей на багато запитань з цієї теми не завжди задовільняють всіх громадян. Кожен намагається знайти свої акценти у цьому складному та суперечливому процесі. Педагоги - не вийняток. Тому спроби осмислити новітню історію України у контексті агресії та дотримання прав людини в освітньому процесі надзвичайно важливі ще й з позицій проєктації майбутнього: що нас чекає, які виклики постануть перед суспільством і наскільки воно готове їх долати. Для мене як педагога вони близькі, адже емоційне сприйняття та емпатія є одним з моїх прийомів спілкування з учнями І коли ще років 10 - 15 назад до цього спонукали теми, пов'язані з Другою світовою війною, сталінськими репресія проти українського національно-патріотичного руху, і всі вони були історично віддалені від сучасного учням, то на сучасному етапі - це те, що є поруч.

У вебінарі «Актуальні теми новітньої історії України: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України?», який відбувся 16 червня 2020 року свої напрацювання і результати своєї діяльності у розробці навчально-методичних матеріалів презентували мої добрі знайомі, колеги-професіонали, люди, які пережили і переживають непрості складності життя:

Олексій Біда, співавтор звітів серії “Історія одного міста” та Методичних рекомендацій, керівник Центру документування УГСПЛ;
Олександра Козорог, співавторка методичних рекомендацій, експертка Всеукраїнської програми “Розуміємо права людини”, вчитель-методист;
Ірина Костюк, співавтор методичних рекомендацій, співробітниця Львівського ІППО, Амбасадор EUROCLIO;
Валентина Потапова, керівниця освітнього напрямку УГСПЛ

Під час вебінару була представлена широка палітра як методичних, так і соціально-психологічних ,, гуманітарних проблем, пов'язаних з долею людей, які або через різні обставини залишились на тимчасово окупованій території, або допомагали Збройним Силам України під час бойових дій з військовими підрозділами Російської Федерації та сепаратистами, або науковців, які намагаються осмислити те, що відбувається на сході України. Вебінар пройшо на одному диханні. Учасники мали можливість працювати у групах, спробувати обговорити як зміст, так і методичне наповнення, запропонованих організаторами посібників.

Усі слухачі відзначили високу фаховість спікерів, можливість бути залученими до поширення в освітньому просторі напрацювань команди.

Навчально-методичний посібник "Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти"

Крім спілкування та набуття досвіду, учасники отримали сертифікати, який зараховує участь у даному заході як підвищення кваліфікації .

пʼятниця, 19 червня 2020 р.

QUO VADIS (КАМО ГРЯДЕШИ)

Упродовж першої половини червня 2020 року МОН України та команда по підтримці освітніх реформ НУШ (Нової української школи) (керівник Р.Шиян) організували і провели онлайн-громадські консультації у всіх регіонах.

18 червня 2020 року у західному кластері проводилося активне обговорення концептуальних засад Державного стандарту освіти для 5-9-х класів. Організатори мали можливість ще раз презентувати узгоджені з педагогічною спільнотою та зацікавленими стронами позиції ДСО. Потім відбулося обговорення у семи групах, де учасники намагалися дати відповіді на запитання:

Через що ефективніше викладати навчальні предмети: через окремі навчальні предмети чи інтегровані курси?
Чи мають учасники обговорення досвід розробки навчальних матеріалів та нормативних документів?
Наскільки учасники бажають взяти участь у розробці навчальних програм і що для цього їм необхідно?
Яке Ваше ставлення до інтегрованого навчання?

Загальні тенденції під час обговорення засвідчили системну кризу підготовки майбутніх педагогів та консерватизм педагогів. У чому вона проявляється?

- Насамперед, педагоги здебільшого не схвалюють інтегровані курси.

- Причинами цього є різне розуміння суті інтегрованого навчання;

- не вміння переорієнтуватися на інтеграцію через педагогічну обмеженість, яка полягає у викладанні тільки одного ("свого") предмета;

- психологічне не бажання педагогів до експериментування в освітньому процесі та підвищення власного педагогічного рівня, відсутність мотивації та бажання виходу з комфорту;

- вузьке - предметне сприймання педагогами завдань та програм навчальних предметів;

- страх взяти на себе відповідальність. Останнє проявилося до дописах окремих учасників, які закликали "розвантажити програми".

На репліку, хто винен "ті, що навантажили", а на пропозицію "ви ж педагоги і, кому, як не вам знати, що необхідно зберегти у програмі, а що не доцільно. Беріть та робіть - пропонуйте". У відповідь - мовчання.

В цілому, ми можемо зрозуміти, що під час громадських онлайн-консультацій зіштовхнулися декілька світоглядів стосовно розвитку освітнього процесу. Один світогляд в своїй основі демонструє бажання до змін і залучення до них якомога більше учасників освітнього процесу з різними пропозиціями, бажаннями і зрештою творення цих змін, починаючи від програми і до підручників чи освітнього процесу. З іншої сторони - це громадяни УКраїни, які НЕ ХОЧУТЬ, БОЯТЬСЯ ЩОСЬ ЗМІНЮВАТИ ТА ЗМІНЮВАТИСЯ. Їх задовільняє власне становище у рамках освітнього процесу і замість конструктивної співпраці їх аргумент звучить просто і ємно "НЕ ТАК". Коли одна зі сторін подає руку до співпраці, а інша не хоче цього зробити - це та парадоксальна ситуація, коли педагоги НЕ ХОЧУТЬ СТАТИ КРАЩИМИ І РОБИТИ КРАЩИМИ ДІТЕЙ.

Криза освітньої системи продемонструвала, що весь зміст попередніх навчальних програм не дали очікуваного результату. За майже тридцять років з часу проголошення незалежності України освітня система не сформувала патріота, людини думаючої, людини, якій болить за Україну і яка бачить себе в Україні, і яка будує свою державу.

Тому освітня система в Україні часів незалежності є ВЕЛИКИМ ХРЕСТОМ, який необхідно змінити, а не залишити ще на тридцять років. І коли у 90-і ХХ ст. говорили про радянське минуле і його вплив на освіту, то тепер можемо говорити тільки про те, що інформаційний потік телеканалів олігархів переміг освітню рафіновану навчальну літературу. Література як навчальний предмет знецінилася, вона не змогла протистояти насильству медіа-простору, вона не вклала у молоде покоління важливості цінностей та ідей, захисту себе як особистості та творення себе як особистості. І якщо літературу залишити у такому ж вигляді, у такій кількості, у таких підходах, то через тридцять наступних років суспільство обере ще безглуздішого, безціннісного, безвольного президента України.

НАМ, СУСПІЛЬСТВУ, ПЕДАГОГІЧНІЙ ГРОМАДІ, НЕОБХІДНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ МАЙДАН. Майдан не для руйнування, а для творення, Майдан, як платформа, де всі зацікавлені в освітному процесі матимуть змогу ПРЕДМЕТНО ТА ВІДПОВІДАЛЬНО пропонувати те, що може рухати суспільство та державу вперед - до європейських критеріїв, орієнтирів, цінностей. Вчитися обговорювати проблеми не у стилі ток-шоу, а стилі європейської відповідальності про важливість і відповідальність предмету обговорення.

Майдан, який буде грунтуватись не на вузьких предметних інтересах, а демонструвати розуміння важливості процесу творення нового змісту освіти, освіти, яка дасть відпір негативним тенденціям суспільства та держави, освіти, яка спонукатиме реалізовувати власний творчий потенціал в Україні, в українській Україні. Освіті, кожен у якій бере відповідальність і творить, а не скніє... Це складно, важко, але це можливо...

ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОДНІЄ ГРУПИ

четвер, 18 червня 2020 р.

Нова онлайн-зустріч у рамках міжнародного проєкту "Новий погляд на історію"

17 червня 2020 року відбулася онлайн-зустріч педагоги Німеччини, України, Росії, у рамках реалізації завдань міжнародного проєкту "Новий погляд на історію". Під час плідної дискусії розглянули організаційні питання, встановили терміни виконання, провели ефективне обговорення.

ПРАЦЯ ТРИВАЄ....

НОВЕ У ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ. ПРОЙДЕНО НАВЧАЛЬНИЙ КУРС ЕКСПЕРТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО АВДИТУ

Сьогодні, 18 червня 2020 року, на базі Тернопільського міського інноваційно-методичного центру за активною участю Управління Державної служби якості освіти завершилося онлайн навчання першої групи з 30 педагогів, які обрані ДСЯО до залучення в майбутньому експертами до організації та проведення інституційного авдиту у закладах освіти.

Цьому передували три онлайн-сесії, де спікери ознайомили зі складовими інституційного авдиту, нормативно-правовою базою, правами та обов'язками членів експертної команди. Було запропоновано підготувати аналітичні матеріали, виходячи з власного досвіду та заповнивши робочі матеріали авдитора.

Крім того, слухачам запропоновано виконати 45 тестових питань та самостійно опрацювати надані методичні матеріали. На заключному онлайн-включенні команда привітала з успішним завершенням навчання, висловила готовність до їх пропозицій. Дякуємо Н.Моравській та Н.Волощук, І. Ящишин - керівникам управління ДСЯО в Тернопільській області та підрозділу, тренерам І.Ковалінській, Р.Брику, Д.Яценко за ефективну співпрацю та теплу атмосферу.

ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ....