Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 16 жовтня 2017 р.

НОВЕ У ПІДРУЧНИКОТВОРЕННІ



12 жовтня у Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція "Друга світова війна. Сучасне переосмислення та інноваційне викладання". Організаторами були Всеукраїнська асоціація вчителів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба", німецький фонд EVZ, європейська асоціація вчителів історії Eustory. На неї були запрошені педагоги зі всієї України. У першій, науковій частині, виступали історики-науковці С. Кульчицький, В. Гриневич, І. Ільюшин. У своїх виступах вони окреслили історичні проблеми Другої світової війни у контексті їх (не)вирішення сьогодні. Серед них і доля кримських татар, які стали гнаними ще з періоду правління імператриці Катерини ІІ, і проблема українсько-польських відносин, які є предметом політичної дискусії, і доля Руху Опору, колаборації, дифеніцій понять щодо окреслення процесів Другої світової війни в Україні.
Друга частина присвячена методиці викладання Другої світовой війни. Творчий авторський колектив, до складу якого увійшли П. Полянський, П. Кендзьор, Н. Голосова, Н. Маркусь, В. Дяків, Т. Бабенко, Л. Махун, Е. Ситник, О. Козерог, презентував посібник "Друга світова війна". Це дасть змогу по-новому подивитися на методику викладання історії, враховуючи можливості інформаційних технологій. На презентації відбувся обмін думками з приводу як концептуальних, так і методичних аспектів посібника. Пропозиції зводилися до того, що посібник є першим кроком-спробою говорити з учнями їх мовою - совою ХХІ століття. З іншого боку, всі виступаючі говорили про важливу роль вчителя у цьому процесі і саме завдяки його вмінню посібник може стати вагомою методичною підтримкою. Педагоги, які пілотували деякі уроки з теми говорили про важливість і новизну підходів щодо подання матеріалу, висловлювали вдячність та захоплення можливістю пілотувати матеріали. Крім педагогів, свої думки висловили і педагоги-науковці: К. Баханов та представник МОН України Р. Євтушенко.



неділя, 8 жовтня 2017 р.

ЗАКОН "ПРО ОСВІТУ"

Усі, хто опричетний до навчального процесу, на низькому старті. Перші нормативні документи: концепція Нової української школи та Закон "Про освіту" прийняті...
Початок покладено...  Тепер всі в очікуванні: "Що далі?" Далі чекаємо наступних кроків. А вони мали б бути активними, як з рогу достатку. Положення за положеннями про всі сфери освіти: контрольно-аналітичної, матеріального забезпечення, підвищення кваліфікації тощо.
Звичайно, читаючи статтю 7, розумієш - ми на правильному шляху. Нам потрібно убезпечити свою державу не тільки від сепаратистського "русского мира" на сході, але й від західного сепаратизму ідей великих Польщі, Угорщини, Румунії... Адже етнічні анклави, які упродовж незалежності перебували у підвішеному, замороженому стані, коли держава фінансувала повністю вивчення мов національних меншин, готові не до захисту національних інтересів незалежної України, а до плавного переміщення на свою етнічну батьківшину з подальшим рухом на Захід...
Звичайно, вище вказані "великі" звикли нас українців сприймати як "малих". звідси і отой високий політичний тон зокрема угорського прем'єра, про утиски угорської громади в Україні. І, найцікавіше, ні слова про фінансову підтримку тієї громади щодо розвитку культурно-просвітницьких напрямів. Серед яких важливе місце відводилося безумовно освіті рідною мовою. Серія друга, якщо в Україні так погано, то приїжджайте на етнічну територію - приймемо, мов рідних. Це, як показовий приклад, міграція радянських німців в Німеччину. Теж щось не чути. Тобто прем'єр, займаючись популізмом, підігріває градус відносин з Ураїною і водночас прагне відвернути своїх громадян від внутрішніх проблем... Україна це вже чула зі сходу, тепер та ж риторика з заходу. І ніякого конструктиву... НІЯКОГО... Не вміють поки що сусідні країни говорити з нами на рівних чи не хочуть, чи не подобається...А саме вони, "захищаючи своїх етнічних братів" або допомагають їм зберегти культурні та освітні традиції, або, демонструючи солідарний демократизм, виділяють кошти, як в Україні, для функціонування початкових українських шкіл. І нам приємно - і їм добре...
Але, на жаль, риторика - крайня права - лише спосіб непрямо згадати про свої претензії "великих" на території...
І ще одне, коли мова заходить про агресора.... Для тієї ж Польщі, Румунії, Угорщини він далеко - аж за Україною. А якщо... Тоді риторика може видатися слабким аргументом проти чи не однієї з найбільших армій світу... Та політики, на жаль, не мають вмінь прогнозувати і думати про наслідки... Отож бо...

вівторок, 3 жовтня 2017 р.

НАШЕ НЕМАЙБУТНЄ.... СПРОБА...

Ми часто задаємо собі запитання про те, якби... Якби ми спробували вступити у престижний вищий навчальний заклад... Звичайно, це мрія для більшості з наших випускників... Але поглянувши на нижче запропонований у соціальних мережах перелік запитань для вступників на магістерську програму, починаєш розуміти, що наше ЗНО - це той останній вагон вищої європейської освіти.Зауважте, немає жодного варіанту відповідей, як і те, що немає єдино правильної відповіді. Усі теми для розмірковування, для використання тих знань, які засвоїли у попередні роки... Списати фактично неможливо... А спробувати такі теми дати нашим українським випускникам... Справа якщо не геть безнадійна, то таки трохи і безнадійна. Зрештою, можна спробувати, може хтось з них таки зарядиться енергією успішною і практичної вищої освіти? Спробуйте. Заздалегідь прошу вибачення за мову підбірки. Поступово перекладаю, опісля заміняю. До праці.... Чи як?

Вопросы, которые задают при вступлении в Оксфорд


Вступительный экзамен в магистерский Колледж Всех Душ (All Souls College) в Оксфорде считается самым сложным в мире. И это несмотря на то, что там нет ни формул, ни задач, ни конкретных научных вопросов. По статистике, только один из 20 оксфордских бакалавров способен его пройти.
Мы решили опубликовать вопросы, добытые журналистом Майком Бердом. В каждом билете два общих блока и два по специальности — в каждом блоке нужно выбрать лишь три вопроса. Ответы внизу.


Общие вопросы. Блок №1

  • Должны ли интеллектуалы пользоваться твиттером?
  • Нужно ли разрешить заключенным смотреть телевизор в тюрьме?
  • Должны ли авиакомпании устанавливать цены на билеты в зависимости от веса пассажира?
  • Должны ли государства строго следить за своими границами?
  • Вегетарианство — это будущее?
  • Должны ли граждане получать ежемесячную выплату от государства?
  • «Смел тот, кто в безопасности» — согласны ли вы с этим высказыванием?
  • Какие минусы могут быть (если могут) в использовании дронов на войне?
  • Кто победил в ХХ веке: левые или правые?
  • Для чего нужны университеты?

Общие вопросы. Блок №2

  • Не слишком ли строги границы между предметами в современном образовании?
  • Можем ли мы принудительно стать свободными?
  • Как вы думаете, кто сделал больше в сохранении достоверности и передаче реалий времени: история или литература?
  • Справедливо ли утверждение ООН, что языковое разнообразие — это основное благо человечества?
  • Перерос ли финансовый сектор позволительные ему границы?
  • «Масштабы изменений отношения к человеческому телу в наши дни сильно преувеличены». Прокомментируйте фразу.
  • «Человеческое поведение не меняется, меняются лишь мнения о том, что считать пороком, а что нет». Прокомментируйте фразу.
  • Как слова могут быть красивыми?
  • Должен ли судебный представитель быть членом того общества, которое он сам судит?
  • Должна ли политика полагаться на человеческую рациональность?

Для  размышлений – блок по философии

  • Как человек может знать, что будет делать завтра, если он даже не знает, доживет ли до завтра?
  • Могут ли эмоции стать причиной решения?
  • Что можно узнать о разуме по его расстройствам?
  • Существуют ли синонимичные имена с разными значениями?
  • Могут ли осмысленные суждения быть ни истинными, ни ложными?
  • Существует ли всеведение?
  • Может ли значимое утверждение не быть ни правильным, ни ложным?
  • Как работают извинения?
  • Могут ли быть существенные разногласия в отсутствии факта?
  • В чем разница в знании некоего явления и уверенности в нем?

Ответы

Экзамен является таким сложным потому, что на него, как вы, наверное, догадались, нет правильных ответов. Но! Благодаря столь абстрактным вопросам, легко проверить уровень образованности и глубину мышления любого человека (попробуйте на знакомых).
Именно по рассуждениям человека экзаменаторы решают, сможет ли студент совершить открытие в выбранной им сфере. Если да — он получает 7-летнюю стипендию и доступ ко всей научной базе колледжа.
Так что, если вы подробно, с примерами смогли объяснить свою точку зрения по трем вопросам хотя бы самому себе — вы уже молодец!

Про минуле і майбутнє...

вівторок, 15 серпня 2017 р.

НОВІ ВИКЛИКИ ПЕРЕД ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ, СТАРІ ОБЛИЧЧЯ ВЛАДИ

Коли у 2016 році у роботі про політику Наполеона, підготовленої до конкурсу-захисту МАН, ми намагалися провести історичні паралелі щодо етапів революцій - французької та української Майдану Гідності, то десь на підсвідомому рівні вірили, що влада не дасть своїми діями продовжувати цей паралелізм...
Але на сьогодні ми справді говоримо про перемогу контрреволюції над ідеями Майданом Гідності. Громадянське суспільство втомилося боротися проти бюрократичної стіни українського політикуму. Громадяни справді у переважній більшості на межі виживання від оплат комунальнх послуг до забезпечення споживчим кошиком, ліками... Бюрократія, замішана на корупційній складовій, перемогла або майже перемагає...
Соціологічні опитування постійно свідчать про те, що значний відсоток опитуваних готовий до протестних дій... Суспільство, дивлячись на бездіяльність влади, на відсутність будь-якого руху вперед, готовиться до протесту...
Але... Коли з "посуду зриває кришку" і випускається пар незадоволення у формі мирних протестів чи деструктивних дій, проходить перший етап революції. І ми його уже два рази проходили у роки "помаранчевої" революції та Революції Гідності.
Але... що далі? Партійна бюрократія зробила свої "чорну" справу, наслідками якої став вакуум у політичному житті країни та гальмування створення ефективного класу державного менеджменту...
Тому будь-які протестні прояви, які не підтверджені наступними політичними проектами, будуть імпотентними...
І безвіз - це можливість влади, окрім інтеграції у Європу, дати можливість найбільш активним громадянами виїхати до країн Шенгену і тим самим зменшити соціальну напругу...
Навіть парламентські перевибори при тих самих політичних гравцях і при старому виборчому законодавстві - це буде черговий фарс для суспільства....
Геракл вичистив авгієві стайні... Хто візьметься це зробити? І найважливіше - як домогтися в умовах тотального політичного невігластва українського політикуму сформувати критичну масу нового політичного політикуму європейського зразка, які будуть мати ідеї, а не бути манекенами олігархічних кланів...
Ми не на роздоріжжі... Ми у глибокій політичній кризі... Кризі на основі корупційних дій...       

понеділок, 7 серпня 2017 р.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ І ДІД СВИРИД...

Видавництво "Юстиніан" видало два томи "Історія від діда Свирида" від найдавніших часів до періоду роздробленості Київської Русі...
Яке враження від прочитаного? Субєктивне...
Перше, традиційне запитання: "Для кого книга? Хто її читач?"  Познайомившись зі змістом, можна з впевненістю сказати, що це, як мінімум, доросла людина, яка трохи таки й розуміється на історії...
Історичні паралелізми з сучасністю, з історичними подіям та можновладцями можуть піддаватися критичному аналізу тільки зі сторони дорослої освіченої та історично підкованої людини...
По-друге, не дотримання хронологічної послідовності стосовно правління князів, згадування про них, коли їх ще і на білому світі не було - для людини не такої історично підкованої викликатиме путанку у голові...
Що ще зі знаком "плюс"?
Факти викладені у хронологічній послідовності. Це плюс...
Історичні постаті на місці... Другий плюс...
Гіпотези і сучасні, і не дуже стосовно дуже заплутаних завдань, подій - третій плюс...
Спосіб подачі матеріалу - четвертий плюс... ??? щодо останнього плюсу, то розповідь сільського історика класна, якщо розглядати її у контексті світосприймання сучасного покоління...
Але воно якраз і не завжди дуже підковане в історичних питаннях...
Сленгова лексика спотворює розуміння молоддю історичного процесу саме на побутовому рівні... Тобто, стратегія для молоді зрозуміла: хто ворог. хто друг, куди рухаємося і навіщо, які результати такого руху... Але діалоги... Їм ціни немає, бо потрапляють на грунт сучасного нелітературного мовлення і молодь швидко зметикує, що князь, то "класний чувак", який бив усіх підряд, по "просто вмів битися класно"...
Виникає запитання "Що робити?" Не дуже зрозуміло... дід Свирид хоча б якимись курсивами виділив те, що у його потрактуванні є діалогами між... звичайно, його сентенції щодо того, що таке могло бути, а могло і не бути після них - це добре. Але вони не зачіпають ні погляд - звичайний шрифт і текст, ні акцентовані, що це, мовляв, моя власна інтерпретація...
 Одна із теорій від діда Свирида: анти - це той союз племен, який не хотів державності і руйнував державність інших держав, і не бажав створювати власну державу - на сьогодні таки шкідлива... Адже покоління третього тисячоліття хочуть жити у нормальних умовах, але не хочуть, не можуть, не знають як, їх стримують формувати ті нормальні умови в Україні... А тому частина з молоді, яка познайомиться з цією теорією, зробить власний індивідуальний висновок: якщо наші предки такі, що не хотіли держави і йшли у Візантію, то і я подамся туди, де все зрозуміло і платять багато... Це тільки про один випадок з першого тому... Як і про віче і сучасний Майдан... Тоді віче таки могло стати і вигнати князя і запросити іншого князя.... Але потім перший прийшов і покарав тих, хто його вигнав... Не нагадує нічого...
Хоч ідея в цілому хороша, але її потрібно розпочинати з низів: з коміксів на історичні теми для дитячого садка, початкової школи і так далі...
Пригадаймо, що у Західній України  у міжвоєнний період видавалися саме такі книжки під промовистими назвами "Історія України для дітей"... Тому для дорослих всяк мастак писати історії, а хто буде писати для дітей, підлітків, юні? Слабо? Продовження буде...

неділя, 6 серпня 2017 р.

ВСТУП І МОН УКРАЇНИ

Вступна кампанія 2017 року завершується... Її хід та результати, уже вкотре, продемонстрували зневагу державних структур до пересічного громадянина. Ті тисячі волань абітурієнтів та їх батьків, родичів щодо різноманітних збоїв системи не знайшли відгуку у зачерствілих душах бюрократів від освіти. Власне перший тиждень, коли вершиною отого незрозумілого стало самовільне вилучення з бази даних тисяч персональних даних тих, хто подав документи онлайн, засвідчив повних крах системи. І навіть те, що у другий тиждень вступної кампанії уже все потрохи таки ставало на місце - навіть запрацювала система "Конкурс" - не додало оптимізму. Навіть фініш навпаки продовжив кращі традиції початку... Хто пройшов, де, на який... Ці та багато інших запитань залишилися без відповіді...
А МОН України був є і буде свідченням стоїчності, коли "все гаразд, все добре, все у процесі виправлення...."
Підсумками, на мою суб'єктивну думку, повинно бути:
перше, принаймі по-людськи, вибачення перед вступниками та їх батьками щодо безвідповідальної підготовки до вступної кампанії 2017 року. Адже такий процес аж ніяк не сприяє довірі громадян до електронних способів вирішення проблем. А те, що відбулося не інакше, як диверсією та дискредитацією не назвеш...
друге, варто просто зробити певні організаційні висновки на рівні середньої та топ-ланки менеджменту освіти: мінімум оголошення догани, максимум - звільнення з посад...
третє, штрафні санкції і подача позову до суду  проти фірми, яка виграла тендер і розробляла у прискореному режимі  даний програмний продукт;
четверте, воно напевне було б оптимальним і відповідальним - відставка міністра освіти України. Чесно і просто чесно... Адже саме вона здійснює, як посадова особа, загальне керівництво освітньою галуззю...
Добре, якщо цей пост хоч прочитають, ще краще, як щось буде реалізовано... ще краще, якщо наступного року цих всіх "ляпів" не буде...