ЗАЛІЩИКИ: ЩО ТАКЕ ТУРИЗМ І ЯК З НИМ БОРОТИСЬ?

Упродовж останніх 3-4 років місто Заліщики Тернопільської області позиціонують себе як своєрідною "туристичною Меккою" для гостей. Тут виникає досить банальне запитання: як Заліщики можуть привабити туриста. Це важливо з огляду наповнення місцевого бюджету - кошти, які витрачатимуть туристи у місті, дають додаткові збори та місцеві податки. Що може стати тим, що збільшить кількість туристів, привабить їх і спонукає приїхати ще не раз? Звичайно, перше на що звертається увага - Дністровий каньйон - меандр з буковинського берега.... і... А от далі - проблеми...
У соціальних мережах подавалася інформація про те, що у смт. Кострижівка, який навпроти Заліщик, упорядковується берег (пляж) і формується зона відпочинку. Тобто сусіди швидше не тільки зрозуміли, як привабити гостей, але й, що важливо, почали діяти і отримати додаткові кошти...
У місті є комунальне підприємство "Заліщики туристичні". І? Що пропонує така фірма для туристів? Запитання на запитання: а що може зробити вона? Почнемо з простішого.
Група гімназистів (О.Шмиглик, С.Миронюк, Д. Хандій, І.Якимчук, І. Олексюк, керівник В. Дяків) упродовж лютого-березня 2018 року взяла участь у всеукраїнському конкурсі-проектів "Історія моєї громади", організованому німецькою фундацією DVV International in Ukraine та Всеукраїнською асоціацією "Нова Доба". 
Його завданням стало визначити проблеми, які заважають розвивати туристичний потенціал населеного пункту, і спробувати окреслити шляхи вирішення. На конкурс було подано 285 робіт. Наш проект увійшов до числа 100 кращих. Що ж досліджували гімназисти і до яких висновків прийшли? 
Перше, опитали як учнів 10-11 класів гімназії, та істориків-краєзнавців: М.В. Сопилюка, В. Каспрука, директора районної бібліотеки О. Тракало про те, які з запронованих місць у Заліщиках є привабливими для гостей.
Друге, гімназисти спробували зрозуміти, що могло приваблюти туристів міста і з'ясували, що це, насамперед, не історичні місця, а краса природи. 
Третє, розробили туристичний маршрут вулицями міста. 
Від цих позицій можна і відштовхуватися. 
Якщо приємно відпочивати у межах міста гостям, то ВАРТО ОРГАНІЗУВАТИ ТАКІ МІСЦЯ НА БЕРЕЗІ ДНІСТРА У МЕЖАХ МІСТА. 
Що це могло б бути?
Насамперед, упорядкування території: місце для розпалювання вогнища, облаштування вбиралень, навіси, столики, лавки і обов'язково місце для утилізації сміття, в ідеалі ще й стоянка для транспорту, можна платна))). Так, як було у польські та радянські часи))). Тому велосипед влада і агентство не винаходили б. Це важливо ще й тому, що упродовж літа відбувається багато сплавів Дністром, і мандрівники матимуть змогу причалити саме до заліщицького, а не буковинського берега.
Друге, часто у нас трапляється ситуація, коли гості запитують місцевих мешканців, як добратися до буковинського берега або що цікавого можна побачити у місті.
Як вирішити цю проблему?
Можна на майдані або поблизу "Роксоланочки" розмістити інформаційний стенд - "Схема центру міста", на якому позначити історичні пам'ятки і як до них пройти. А також по вулицях міста встановити вказівники куди йти, щоб до чогось прийти.
Така пропозиція вартує в "Артдизайні" близько 400 грн. (що зовсім небагато). 
Тоді виникає закономірне запитання гостей: підійшов до історичної пам'ятки і....
Тому наступним кроком повинно стати розміщення своєрідних паспортів історичних споруд: обов'язково назва споруди, коли зведена, хто звів, у якому стилі, визначні постаті тощо. Звичайно, це потрібно погодити з власниками цих будівель. Але це буде плюс для споруди, і для зручності людей-гостей міста.
  В ідеалі, а гімназисти це спробували спланувати, варто мати екскурсійний маршрут по місту. І його можна розмістити і в соцмережах, і роздрукувати у буклетах.
Але потрібно розуміти, що містечка Тернопільщини, маючи свій шарм, не можуть конкурувати зі Львовом, Тернополем, Іваном-Франківськом, а тому необхідно домовлятись місцевим туристичним агенціям про об'єднання зусиль для залучення туристів не до конкретного міста а до регіону...

І ЗНОВУ ПРО ЗНО...

Після ЗНО з історії України в соціальних мережах з'явилися публікації щодо (уже вкотре) не компетентісного підходу під час визначення завдань для нього. Компетентісний підхід - це своєрідна мантра, про яку всі говорять, але якої ніхто (або майже ніхто) не знає (чи не розуміє)
Експерти, а тепер часто звучить це слово, намагаються піддавати критиці запропоновані завдання. Але чим відрізняються експерти від ЕКСПЕРТІВ. Різниця банальна: перші тільки критикують, другі - крім критики - намагаються запропонувати своє вирішення проблеми...
Коли критикують типи завдань з історії України, то не можуть зрозуміти, що компетентності - це, насамперед, процес застосування категорій мислення до певної інформації.
А тести - це результат.
Щодо історичних предметних компетентностей, то це:

хронологічна (орієнтація в історичному часі),

просторова (орієнтація в історичному просторі),

інформаційна (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації),     

логічна (вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, теорії для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів),

аксіологічна (роз'яснення суті описаних у джерелі подій та явищ),

мовна (побудова усних та письмових висловлень про історичні події та явища).

Тести під час проведення ЗНО з історії України дає змогу, ймовірно, перевірити хронологічну, просторову, інформаційну, логічну компетентності. Чому ймовірно, тому що перевіряючі не можуть з впевненістю сказати, яким чином була вибрана учнем відповідь: навмання чи шляхом аналізу, синтезу, порівняння (тобто використовуючи інструменти критичного мислення). Аксіологічну та мовну компетентності неможливо у такому форматі перевірити. Тому, якщо експерти хочуть перевірити процес, то варто або запровадити для деяких запитань тесту віконечко "тому, що ....", де учень повинен показати процес власного мислення під час вирішення завдання, або пропонувати, як було у давні часи - на початку ЗНО - розгорнуту відповідь (або есе на тему). 

Щодо першого, то, наприклад стосовно питання 5, це виглядало б так: "тому, що на карикатурі зображені з Кубані - денікінські війська, із заходу - польські та румунські війська, з півночі - більшовицькі війська, отже це 1919 рік - Директорія УНР". Така б відповідь давала б змогу зрозуміти аргументацію вибору абітурієнта.

Хоча б, напевно, один з найкращих варіантів компетентостей для батьків та учнів став би усвідомлення ними можливості чи не можливості навчання дитини у старшій школі. А держава повинна надати можливості реалізувати оту компетентність дитини у професійних закладах і спонукати його реалізувати компетентності у робітничих професіях. А ми на сьогодні маємо свідчення того, що батьки девятикласників прагнуть заставити дитину піти у старшу школу, а потім правдами-неправдами заставити вступити у вищу школу....

Такий підхід у світі - нонсенс. Там розуміння людиною потреби у вищій освіті може відбуватися і в 30-40 років. Таким чином, це допомагає реалізувати принцип навчання упродовж всього життя.... 

ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ - 2018. НОТАТКИ ПО ГАРЯЧИХ СЛІДАХ....

Переглядаючи завдання ЗНО з історії України 2018 року, мене як історика, нічого особливо не здивувало. Хоч, порівнюючи з 2017 роком, рівень завдань вирівнявся: не було ні "гробів"(з лексики знатоків), ні надзвичайно легких завдань. Що, на мою суб'єктивну думку, могло привести до непорозумінь абітурієнта самого з собою))).
Цікаве питання 2, де запитується про те, хто "перший обгрунтував потребу здобуття політичної незалежності". Учні точно знають, що Ю. Бачинський - 1895, а М. Міхновський - 1900 рік, але впевненості, де що обгрунтовувалося не у всіх вистачає...
ЦЕ ПИТАННЯ, ЯК МОВИТЬСЯ, ЗАЧЕПИЛО ЗА "ЖИВЕ"
Відкриваємо зошит і читаємо "Історія України ХХ - початку ХХІ століття". Притомний абітурієнт розуміє, що ХХ століття - це 1900 як мінімум, хоч хронологічно з 1901 року. Читає питання 2. І починає розуміти, що ХХ століття - це, як мінімум, 1895 рік - а це все-таки матеріал відповідно до програми 9 класу. 
Одна з наших учениць задала запитання, яке стосувалося Ю. Бачинського, і пані Ірина Марущак роз'яснила, що відповідно до Програми ЗНО "кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю, можуть траплятися в кількох темах". 
Можна зрозуміти укладача тоді, коли він подає факт політичної діяльності Ю. Бачинського в ГУР або парламентській групі депутатів-українців у Відні, тоді розуміємо, що Юліан Бачинський таки тривалий час впливав на політичні процеси... 
Хоч саме питання класне і потребує таки знань і М.Міхновського і Ю.Бачинського, але подайте його серед завдань 5-9 класів. 

Тому, шановні абітурієнти, які здають історію України, як ДПА, тобто в народній мові - "за 10-11 класи", будьте готові, що тепер щороку будуть серед завдань, які стосуються ХХ століття, і "братство тарасівців", і В.Антонович, і РУП, і ЗУБО, і РУРП, і, можливо укладачі зошита знайдуть причинно-наслідкові зв'язки початку ХХ століття з реформами 60-80-х років ХІХ ст. Олександра ІІ... Тобто, будьте готові до всього хорошого.... А якщо добре піде, то і козацької доби... А що "Історія Русів" перша політична книга про українськість, на неї опиралися переважна більшість українських політичних та суспльних діячів... Вона також якимось чином стане у пригоді у ХХ столітті. Біда правда, що вона не "персоналія", але можна у програмі внести зміни... Це не біда.

4 питання має свій підводний риф: адже учні знають впевнено, що В. Винниченко - лідер УСДРП. І тому, на їх думку, саме ця партія мала авторитет. Хоч кожному з учнів, який  має достатній чи високий рівень знає, що українське суспільство - селянське, а партія, яка підтримувала село - есери)))
У 14 питанні є підводний риф, який можна подолати, звернувши увагу на "знято тільки з товарних поїздів".... (радянізація так не відбувалася)
17 питання має географічний підтекст - "деформованість структури економіки"
19 питання - "... в умовах широкої ГЛАСНОСТІ" - перебудова
21 питання - підводний риф полягає у місяці? Знаємо, що Будапештський меморандум підписаний 1994 року. Але важлива роль місяця - адже були вибори Президента України. Тому дві постаті Л. Кравчук і Л. Кучма... Грудень, 1994 року - Л. Кучма.
Фрагменти газетних статей з окупованих територій зрозуміліші, ніж попередній рік: польсько-німецька війна(1939), взяття нацистами Києва (1941), взяття нацистами Харкова і штурм вермахтом Севастополя(1942)
У 30 питанні можна посперечатися: "стрімка русифікація середньої та вищої освіти" - це прояв політико-ідеологічної кризи періоду застою чи ні?
47 питання щодо селян і поміщиків у Галичині - "користуватися сервітутами за плату"(сервітут) не дуже часто на цьому понятті акцентується увага і що воно означає для декого в учнів викликало нерозуміння.
У 53 питанні доведеться теж почухати потилицю, хоч напевне відповідь А або Г. У відповіді А бентежить "зародження" - ніби зародився на початку ХІХ століття. Але 60-80-і роки ХІХ століття ознаменувалися розвитком (саме РОЗВИТКОМ) аматорського театру. Тому подивимося, що ж у правильній відповіді...
У 60 питанні про життя і діяльність К. Розумовського не дуже вчителі акцентують увагу на "заочне" обрання гетьмана...
От і все.... Тому поріг мав би бути приблизно таким же, як минулого року + 1-2 = 28-29 правильний відповідей - тестових балів....

САМООСВІТА - ЗАПОРУКА УСПІХУ ПЕДАГОГА

На сьогодні виникло багато платформ, які пропонують педагогам і всім зацікавленим людям пройти онлайн-курси для покращення своєї обізнаності у певній сфері. Рівень самоосвіти - це мотивація і потреба у пізнанні нових підходів до вирішення окреслених завдань. Для педагогів - це,  насамперед, засвідчення розуміння ефективної реалізації завдань Нової Української Школи, у якій визначені ключові компетентності необхідні для випускників.
Цікавими платформами, які пропонують нестандартні курси є Прометеус, EdEra, український проект "Якість освіти", ВУМ (відкритий Університет Майдану), іноземна освітня платформа Майкрософт "Партнерство в навчанні". До речі, у запропонованому онлайн-опитуванні вчителів, розробленого на замовлення  МОН України, з метою визначення критеріїв і механізмів реалізації їх сертифікації поданий більш повний перелік освітніх платформ і кожен може з ними познайомитися.
Результати такого навчання - це нові знання, вміння, навички. А на підтвердження - сертифікати. Можливо вони будуть враховуватися під час проходження курсів підвищення кваліфікації?))) Але це справа майбутнього...

  

ПРО МОЛОДЕ ПОПОВНЕННЯ МАНівців

Щороку у травні у рамках діяльності МАН України проходить захист реферативних робіт учнів 6-8 класів. Цього року троє гімназистів пробували сили в історичних дисциплінах. Це Моспанчук Вікторія (3Б клас, "історичне краєзнавство"), Тракало Ольга (3Б клас, "історія України"), Безушко Юлія (4А клас, "всесвітня історія"). Суть конкурсу полягає у тому, що учні готують і захищають реферативні роботи з різноманітної тематики.
Моспанчук Вікторія знайомила членів журі та присутніх з життям та творчістю місцевого письменника П.І. Ковальчука, Тракало Ольга - з діяльністю митрополита Андрея Шептицького, а Безушко Юлія - з особливостями економічного становища селян у Європі у період феодального ладу.
Як результат, всі троє учасників вибороли у своїх секціях треті місця і вперше прилучилися до наукової молоді еліти Тернопільщини. Керівником робіт є викладач історії України Заліщицької філії МАН України Дяків В.Г.
Побажаймо учасникам подальших звершень.    

УСПІХИ ГІМНАЗИСТІВ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ІНТЕРАКТИВНОМУ КОНКУРСІ "МАН-ЮНІОР ДОСЛІДНИК"

17 травня 2018 року були журі підвело підсумки конкурсу "МАН-ЮНІОР ДОСЛІДНИК" (номінація "Історія"). Гімназисти успішно виступили і гідно представили свої роботи. Отож, результати наступні:

Яросевич Анастасія, учениця 4(8)-Б класу стала переможцем, а команда у складі учнів 5(9)-А класу Хандій Діани, Шмиглик Ольги, Миронюк Софії  - ІІ місце. 

Вітаємо переможців і бажаємо подальших успіхів.

  

  Пропонуємо декілька світлин з онлайн-захисту і фрагмент відео:

Анастасія Яросевич, учениця 4(8)-Б класу, (І місце)

Шмиглик Ольга, Хандій Діана, Миронюк Софія, учні 5(9)-А класу, (ІІ місце)

 Журі в онлайні

ДЕБЮТ ЗАЛІЩИЦЬКОЇ ФІЛІЇ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ІНТЕРАКТИВНОМУ КОНКУРСІ "МАН-ЮНІОР ДОСЛІДНИК"

Заліщицька гімназія постійно удосконалює свої вміння у використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Серед заходів МАН України, які потребують певних навичок і вмінь, інформаційних компетентностей, є Всеукраїнський інтерактивний конкурс "МАН-Юніор Дослідник". Він проходив упродовж квітня-травня у чотирьох номінаціях: "Історія", "Екологія", "Астрономія", "Фізика". У першому відбірковому етапі учні повинні були під керівництвом педагога підготувати та надіслати організаторам тези і презентацію для розкриття теми. Зокрема, у номінації "Історія" вона стосувалася подій Української національно-демократичної революції у певній місцевості конкурсанта.
Заліщицька філія на базі гімназії представила дві роботи. Обидві стосувалися подій на Заліщанщині у листопаді 1918 - липня 1919 року. Їх підготували: учениця 4(8)-Б класу Яросевич Анастасія та команда 5(9)-А класу у складі Хандій Діани, Миронюк Софії та Шмиглик Ольги. Команди використали матеріали досліжень М.Сопилюка та М. Бачинського, матеріали з місцевого краєзнавчого музею.
У результаті рейтингового оцінювання, яке відбувалося упродовж двох тижнів самими учасниками під керівництвом педагога, та оцінювання експертами: обидві роботи були допущені до онлайн-захисту. Він відбувся 15 травня і пройшов успішно завдяки допомозі вчителя інформатики Грушко Н.А.. Гімназисти  змістовно представили свої роботи та відповідали на запитання експертів.
Гімназисти залишилися задоволеними і чекають результатів.