НОВА ШКОЛА

Знаєте, з чого починається лікування? Напевне, з діагнозу... Отож бо. А спробуйте знайти у проекті Концепції "Нова Школа" результати хоч якогось моніторингу, дослідження, соцопитування стосовно функції школи та освіти зокрема. НЕМАЄ. А як же тоді можна ЩОСЬ реформувати, якщо не мати реальних показників? Питання риторичне... Якщо оте дослідження з цифрами і графіками не поміщалося, то варто було створити іфнормаційний збірник, де це відобразити.
Продовжимо?
Коли будуть результати реформи? 2018 плюс 12 близько 2030 року. Отож, разом будуть співіснувати дві системи: консервативно-традиційна і реформаторська. Хто кого зборе за 12 років... Питання риторичне два... Звичайно, можна заперечити що реформа - це тільки процес. Але продовжимо міркування.
Є у нас вищі педагогічні навчальні заклади з якісним рівнем підготовки? НЕМАЄ...
Є стимул педагогу свою діяльність спрямовувати у сторону реформ? НЕМАЄ.
Є кошти для модернізації шкіл засобами ІКТ, зменшення наповнюваності класів, спрощення дозвільної системи для відкриття альтернативних форм навчання? НЕМАЄ.
Є в освітній системі розуміння важливості ЛЮДИНИ? Ні... Там середовище "формує ІКТ", а ми, люди, просто так - погуляти вийшли...
Є розуміння того, що саме батьківське виховання є першою сходинкою для реалізації задатків, здібностей дитини? НЕМАЄ. Адже саме спілкування дітей з батьками і з середовищем є основою їх розвитку...
Є бажання уже зараз "розмити" коонсервативну систему? НЕМАЄ. Вона так і залишиться і буде плодити гальмівників освітніх реформ.
ЧОМУ мова не йде про запровадження перехідного періоду для старшої школи, адже вона буде мати програми тільки через 2 роки. Невже за цей період не можна по-перше, розробити перехідні Типові навчальні плани, де дати 7-8 предметів, по-друге, відповідно до планів розробити програми, по-третє, виписати стандарти з цих предметів для учнів старшої школи, по-четверте, підготувати педагогів: курсами самонавчання, тренінгів, і обовязково мати хоч якісь дані про старшу школу і педагогів, які у ній викладають...  (ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ)

ЛІТО З КРОКСом

КРОКС – Культурні, Розумні, Організовані, Кмітливі, Спритні – таку назву носить Всеукраїнське дитяче творче об’єднання, районний осередок якого з 2001 року діє у Заліщицькій державній гімназії. Серед заходів, які організовує обласний осередок цієї організації, а головою його є заступник директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Тернополя Беднарчук С.Н., є літній національно-патріотичний та інтелектуально-розвивальний табір кроксунів  «Ми любимо Україну». Завдяки спільним зусиллям батьків учасників заходу, обласного управління сім’ї¸ молоді і спорту, адміністрації Заліщицької державної гімназії протягом червня – липня команда «Гелаксі» активно готувалася до цього заходу. Постійні тренування і матеріально-фінансова підтримка дозволила взяти участь у цьому заході, де розігрувався ХІІ Всеукраїнський літній чемпіонат з інтелектуально-розвивальних ігор КРОКС-УНІКУМ.

Упродовж 11-16 серпня на туристичній базі Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, яка розташована у с. Дзвенигород Борщівського району на березі Дністра, відбувся ХІІ Всеукраїнський літній чемпіонат з інтелектуально-розвивальних ігор. У ньому взяли участь три осередки КРОКСу - Тернопільський обласний, Заліщицький районний, Мельниця-Подільський шкільний. Побутові умови були по-справжньому спартанські. Нашим юним кроксунам почергово доводилося чергувати на кухні: чистити овочі та фрукти, мити посуд, прибирати територію. Але, найважливіше, це 11 ігор, за результатами яких визначався абсолютний чемпіон: по 2 рази команди грали особисту, командну ігри та дуети, а ще інтелектуальні ігри «Інтелектуальна мішень», «Інтелектуальна лотерея», бізнес-гра, «Персони», «Кращий ерудит». Переможців визначали по сумі  отриманих місць.

Керівники осередків С.Н. Беднарчук, В.З. Якимчук, В.Г. Дяків, І.П. Голик привезли команди «ТИДИВИ», «ГЕЛАКСІ», «АГРОНАВТИ». До складу команди «Гелаксі» Заліщицької гімназії входили: Андрій Сендзюк, Леся Розновська, Софія Костинюк, Оксана Кукурудзяк, Ірина Савчак, Ольга Шмиглик, Василь Шпак.

Після тест-конкурсу «Україна» лідерами стала команда з Мельниці-Подільської ЗОШ І-ІІІ ст., за ними розташувались Заліщицька державна гімназія та ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Тернополя. Не зважаючи на те, що перші два дні була не дуже сприятлива погоди, на змагальному полі було жарко. У «Кращому ерудиті» до п’ятірки фіналістів увійшли три гімназисти: досвідчений А.Сендзюк, Л. Розновська і новобранка О. Шмиглик. У фіналі боротьба була між А.Сендзюком та Л. Розновською, де переміг Андрій. Так, «Гелаксі» вибороли  перше місце. Наступна гра особиста першість, де успішно виступили А.Сендзюк та О.Кукурудзяк, які за підсумками двох ігор, вибороли друге та четверте місце. Потім «Дуети», у запеклій боротьбі третє місце за Л.Розновською та А. Сендзюком, а різниця між третім та четвертим місце становила тільки 1 бал.

У підсумку «Гелаксі» вибороли 4 перших місця – «Кращий ерудит», командна гра, «Інтелектуальна мішень», «Інтелектуальна лотерея», три других - особиста гра, «Персони», «Бізнес-гра», одне третє – «Дуети». У результаті - 13. Таку саму кількість балів отримала команда Тернопільського обласного осередку. За додатковими показниками переможцем у загальному заліку  стала команда «Гелаксі» Заліщицької гімназії. ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ!!!

Команда «Гелаксі» щиро вдячна керівникам В. Дякову та Т.Середюку, які її підтримували та допомагали у вирішенні побутових проблем під час змагань, директору гімназії О.Д. Войчишин та Б.В.Безушку, які прибули для її підтримки, особливу подяку висловлюємо батькам гімназистів, які фінансово та матеріально посприяли успішній участі команди у змаганні і організаторам заходу – С.Н. Беднарчуку та В.З. Якимчуку, І.П.Голику, кухару Віталію.   

Усі залишилися задоволеними та щасливими. Бажаємо подальших успіхів команді... А наступний захід – Відкритий кубок Поділля на базі Мельниця-Подільського шкільного осередку.

О.Кукурудзяк, А. Сендзюк, члени команди «Гелаксі»,

учні Заліщицької гімназії

ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО (за Л.Костенко)

Гортаючи і перечитуючи сторінки роману сьогодні, виникає думка, як геніальна письменниця відчула ритм сучасності, який дуже сильно, немов дев'ятий вал, накочується на людську свідомість...
Ритм літа тому ще одне підтвердження. Війна на сході, де постійно у зведеннях інформація про 200-х та 300-х, про кількість обстрілів та відповіді українських патріотів... Вантажівка травмує і знищує мирних відпочивальників у Ніцці, при цьому ставлячи більше запитання до безпеки, аніж правильних відповідей... Несподівані (а чи неподівані) напади у різних містах Німеччини... Американське шоу передвиборної напруги і несподівані (а чи несподівані) випади Трампа щодо Криму та Росії...
Польські шовіністи щоразу все більше нагнітають і без того наелектризовану ситуацію у непростих польсько-українських відносинах... Волинь як сильний подразник польському суспільству для історичних спогадів про "східні креси"....
Результати референдуму і зміна голови уряду у Великій Британії... Велика Британія ще ні, але уже не...
А ще Туреччина, де теж відбулася своєрідна "циркова вистава" щодо військового перевороту, яку зараз експерти ніяк не можуть   кваліфікувати. Її справжність чи фейковість, зовнішність чи внутрішність, секуляризація чи ісламінізація і ще багато "чи"...
Ще Папа Римський випадково впав на Міжнародному молодіжному заході у тіж же Польщі...
В Україні якийсь політичний штиль. навіть питання про тарифи у політиків якісь ліниві і споглядальні: виживе суспільство чи не виживе після цього знущання чи гвалтування....
Широка (дуже широка) антикорупційна українська палітра.... Винесене підозри, вчинені арешти, потім за заставу люди виходять, потім зникають як у "бермудському трикутнику", але гроші з цього трикутника "чесно зароблені" ("чесно вкрадені у суспільства") так і там залишаються...
Результати блокують суди, ті, кого затримали,  кричать про політичну складову або про те, що не винен він, а винен хтось, але хто - не говорить... І так боротьба з українською корупцією завершиться, а чи завершиться, рішеннями "найсправедливіших судів у світі")))
І це все, як великий театр, у якому ми - глядачі, і, дивлячись на цю какафонію, не можемо уже щось говорити, висловлювати якість почуття щодо НЕ справедливості, яка є... Але скільки б ми не гукали "автора, автора!", він так і не з'явиться... І тоді на думку спадає абсурдність інформаційного простору і не бажання брати участь у цьому шабаші... Чистоти хочеться і чистоти... Але погода у спеку теж не сприяє цій рожевій мрії... Тому шабаш продовжується... і ми глядачі серіалу, який ніколи не закінчиться...

ОКУПАЦІЙНІ РЕЖИМИ СРСР ТА НІМЕЧЧИНИ....

Ми у школі часто говоримо про те, що окупація як явище на українських землях розпочалося після 22 червня 1941 року. Але у період з 1939 по 1941 років окупація Червоною армією західноукраїнських земель, Бессарабії та Північної Буковини теж була окупацією і механізми взаємодії з населенням нічим не відрізнялися від нацистської окупації європейських держав цього періоду. Хіба що територія СРСР була більша, а тому переселення (депортація) із Зх. України, Бессарабії та Пн. Буковини відбувалося масштабніше... Пропоную переглянути книжку і дати відповіді на запитання. 

ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ (СПРОБА НОВОГО ПОЧАТКУ)

Хто і чому розпочав Другу світову війну? Кому вона була потрібна і з якою метою? Чому нацистську окупацією на пострадянському просторі називають окупацією, а радянську, крім країн Прибалтики, радянізацією... Про це говоримо учням...

ДУМКИ ПРО ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" Верховна Рада прийняла 8 серпня 2015 року. Процес саме декомунізації розпочався лавиноподібно. Але для руйнування міфів Другої світової війни свідомості потрібно набагато більше часу. У програмі з історії України для 11 класу учням пропонують розглянути спочатку період 1939-1941 років, а потім власне радянсько-німецьку (Велику Вітчизняну війну), хоч українські землі прийняли Другу світову 17 вересня 1939 року. 
Тому виникає запитання: "Чи варто говорити про 22 червня 1941 року як про війну на українських землях?" Питання не риторичне, якщо згадати, що саме підписання радянсько-німецького договору про ненапад і підписання Таємного протоколу стало детонатором Другої світової. 
Якщо ми звертаємо увагу на 22 червня 1941 року - це, по-перше, означає, що ми говоримо не про українськість війни, а про діяльність СРСР. 
По-друге, упродовж 1939-1941 років агресорами були і Німеччина, й Італія, і СРСР, Це дає підстави синхронно говорити про окупацію, анексію країнами агресорами країн. 
І в окупаційній політиці СРСР - це частина Польщі (окупація), Буковина (анексія), Карелія (окупація), Прибалтика (гібридна (повзуча) війна. Якщо не говорити про це молоді відкрито, то ми (суспільство) фактично підтримуємо політику "умиротворення СРСР". Приблизно так діяли Велика Бриитанія, Франція, коли відбувався аншлюс Австрії 1938 року чи реалізовувалися завдання Мюнхенської угоди (1938 року). Продовжуючи аналогії, варто розглядати окупаційну політику країн-агресорів на цих територіях. І акцентувати увагу, що радянізація є видом(типом) окупації. 
Отож, перше, що потрібно змінити  у програмі, змінити поняття щодо Зх.України на захоплення (окупацію) як процес, а щодо "радянізації" (окупаційна політика СРСР). І обов'язкова синхронізація з воєнними діями інших країн-агресорів.
Так ми продовжимо щодо 22 червня 1941 року. 
Якщо говорити про державний підхід і УРСР як формально суверенну державу у складі СРСР, то варто зауважити, що Конституція УРСР 1937 року не визначає повноважень вищих державних органів влади під час воєнних дій. Це пріоритет центральних органів влади СРСР. Але відсутність самостійної оцінки урядом і Верховною Радою нападу Німеччини доводить формальність і підпорядкованість органам центральної влади. Варто подумати над зміною формулювання, наприклад, "українські земля у роки Другої світової війни". Це було б логічнішим, адже у 9 класі тема "Українські землі у складі імперій".  Як і у тому ж 9 класі виділяється українці у Вітчизняній війні 1812 року. Це роздуми над майбутньою програмою. Ми хочемо у майбутньому не акцентувати на ролі СРСР як країни-переможця, а показати трагічність воєнних дій на українських землях. 
Напевне частина педагогів так і розставляє акценти, але варто їх внести у програму, щоб у війні був українець(українка) а не тоталітарні держави, які привели до трагедії людство.  

ОСВІТА І "СОВКОВЕ" МИСЛЕННЯ

МОН України підписало лист   № 1/9-296 від 09 червня 2016 року "Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів". У ньому  визначено, що "структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою". Положення по своїй суті демократичне. Отож, тепер очікуємо  продовження. Адже за демократичними підходами і знанням того, що упродовж останніх років взимку (переважно лютий) завжди очікує карантин через хвороби (грип, ГРВІ). 
"Червоним світлом" при цьому є заборона відпрацювань навчальних програм по суботах, що теж правильно. Правильним є те, що потрібно дистанційно викладати теми, які може учень опрацювати самостійно. Теж правильно. Суцільна демократія. Але не спішимо...
Перше, потрібно вчителям запровадити онлайн навчання, а для цього потрібно підготувати електронні версії самостійних, котрольни робіт, структурно-логічних схем і т.д. І бажано, щоб вони мали повне тематично-методичне забезпечення. Педагог у своїх підходах  має принцип - "не стимулюють - робити (виконувати) не маю мотивації (потреби). Перший риф.  
Другий риф, на який наштовхеться навчальний заклад - канікули. Терміни кожен навчальний заклад може визначати самостійно. І отут якраз спрацює "совковість". Це полягає у тому, чи знайдеться директор-сміливець, який спробує у навчальному закладі затвердити за погодженням з відповідним управлінням зимові канікули десь днів з 30. 
А потім, увага, продовжити навчання до, принаймі, 20-25 червня. 
Це буде справжньою "революцією", але чи зможе він подолати стереотипи педагогів, переконати управління, зрештою заставити поспішити МОН України. 
Саме Міністерство повинно визначитися з термінами проведення ДПА у 9 та 11 класах і це також буде гальмувати процес прийняття рішення про канікули. 
ЗНЗ поки що не є закладом І-ІV рівнів акредитації а тому у ньому або всі навчаються за розкладом, або всі на канікулах. Не може бути так, що одні, 1-8 та 10 класи, навчаються, а 9 і 11 не навчаться. Або для 1- та 10 класів розклад складається на семестр, а для 9 і 11 - міняється щотижня. Та для перерозкладання розкладу у закладах І - ІV рівнів акредитації є методисти, а в школах їх немає. І  зміни щоденні, щотижневі у розкладі - це головна біль заступника. 
Тому у нас тепер вкотре розв'язування рівняння, яке має декілька невідомих. І невідомо, коли ці невідомі стнуть відомими і чи стануть... А так мрія залишиться мрією... А так хотілося б приєднатися до європейської освітньої спільноти, де канікули значно менші. Та результати значно кращі... Що ж місяць-два і почнемо (чи продовжимо) совковість в освіті...