ДБАЄМО ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я (ВИПУСК ДРУГИЙ)

Програма, присвячена наданню першої допомоги людям, у яких тепловий або сонячних удар... Вдалий проєкт... Приємного перегляду... Ведучі Анастасія Панчук та Владислав Краснюк...

 

МІЙ ЗДОРОВИЙ ЛАНЧ.... УСПІШНІ ПРОЄКТИ СІМЕЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Командна робота під час виконання проєкту, присвяченого здоровому харчуванню, дає позитивні емоції... Особливо, якщо це відбувається у сім'ї. Єднання батьків та дітей спільною ідеєєю - це справді ознака сучасної школи... Пропонуємо переглянути результат проєкту, підготовленого Оксаною Качор (мама) та Зоряною Кальчук (дочка), який був поданий на конкурс, організованого у рамках Програми «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів». 

ДБАЄМО ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я (ПРОГРАМА ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ)

Гімназисти Заліщицької державної гімназії пропонують на каналі Ютуб розпочали показ програм "Дбаємо про своє здоров'я", де розповідають про те, що є небезпечним, і як поводитися під час небезпек... Приємного перегляду... Перша програма присвячена правилам поведінки людей під час спеки...

ПЕДАГОГІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЯК МІФ

Відповідно до статті 51 КЗпП для педагогів визначено скорочений робочий тиждень. Нормативно-правова база МОН України, погоджена з Міністерством фінансів, визначає повне тижневе навантаження 18 годин... А от скільки повинен учитель витрачати на виконання інших робіт у годинах НЕ ВИЗНАЧЕНО жодним документом...
Що це означає? Думка: "Або я мотивований(-а) - і готуюсь до проведення уроків, або я не вмотивований(-а) - і не готуюсь, і ніхто не може мене заставити..." Тобто фактично все залежить від конкретного педагога. Але як стимулювати і чим стимулювати конкретного педагога - НЕВІДОМО...
Існує ше одна спокуса для частини педагогів: отримати від адміністрастрації якомога більше годин та плюс інші "бонуси", наприклад, класне керівництво, завідування кабінетом. Тоді заробітна плата стає більшою, а відповідальність за якість організації та проведення навчальних занять залежить винятково від ПЕДАГОГА.
І питання, чому я повинен (мушу) готуватися до уроків, якщо за це мені не платять, і не можна адміністрації на мене впливати, залишається для совісті кожного вчителя. Думка працює приблизно так: "Я захищений зі всіх боків. Працедавець мене не звільнить, бо немає механізму, мені не потрібно підвищувати свій професійний рівень, бо держава  не платить".
Вигідно для частини педагогів, аргумент "мені не платять - я не ПОВИНЕН це робити", для Мінфіну - "економія коштів". Так і ходимо в освітній системі колом радянського світогляду. Своєрідне "порочне коло". Чи хочемо ми, педагоги, щось змінювати? Чи хоче Мінфін та  МОН України щось змінювати? Питання залишаються відкритими...
Що можна пропонувати, як вихід з "порочного кола"? Суб'єктивні пропозиції, які мають право на існування.
1) Перевести педагогічних працівників закладів освіти на контрактну форму, яка дасть змогу конкретизувати результати діяльності педагога у всіх професійних сферах: навчальній, методичній, виховній тощо.
2) Визнати МОН України, що педагог при 18 год. повного тижневого навантаження, працює принаймні 30 год. (підготовка до уроків, виховних заходів, професійна вдосконалення, робота з батьками, індивідуальна робота з учнями тощо). І, як наслідок, підвищити заробітну плату відповідно до 30 год.
3) А третє - то є непопулярне для педагога... Тому що його озвучило Міністерство фінансів України: оптимізація шкіл, вивільнення педагогів тощо...
Справді, виходить зовсім не за правилами "соціалізму": для того, щоб мати конкуренцію серед освітян, а саме вона є рушієм якості освітнього процесу, необхідно впроваджувати непопулярні заходи. Щоб підняти цінність педагога не на словах, а за рівнем виконання своїх професійних обов'язків. Поки у педагогічних колективах будуть різні підходи щодо ефективності педагогічної діяльності кожного з них, своєрідна зрівняйлівка, доти всі думки про успіх реформи Нової української школи не будуть більше, аніж міф та прожект...
Звичайно, "під це каток можу потрапити і я". Тобто виходить на думку частини вчителів, що "я пиляю сучок, на якому сиджу". Так, це свідомий вибір. І саме тому, поки є внутрішнє переконання у всьому, що описав вище, намагаються йти у ногу з освітнім розвитком ХХІ ст. А коли в ногу йти не вдасться - доведеться піти з системи. Це природній процес еволюційного розвитку...

АГЕНТИ ЗМІН - В ДІЇ...

30 серпня у нижньому парку гімназистка-випускниця Діана Хандій організувала творчий вечір для молодих талантів... На нього зібралося близько 25 молодих людей... Початок був багатообіцяючим, принаймні гітара, виставка картин і хороший настрій вселяли оптимізм... Захід відбувався у рамках двох проєктів: школи "Агентів змін", організованою МАН України та "Школи успіху" Фонду братів Кличко... Про сам захід, а він відбувся із заходом сонця))) дізнаємося у соцмережах від самих учасників... А все в цілому - "круто". Так, молодь усвідомлює власні можливості реалізувати свій творчий потенціал і відповідально ставиться до свого здоров'я.

ВСЕУКРАЇНСЬКА СЕРПНЕВА КОНФЕРЕНЦІЯ

19 серпня 2019 року, у Києві, у НСК «Олімпійський» відбулася серпнева конференція «Нова Українська Школа: виклики та перспективи освітньої реформи», на яку з’їхалися делегати зі всіх областей України. Крім актуальних питань розвитку освіти, делегати мали змогу ознайомитися з інструментальними новинками новітнього інформаційного простору, які пропонували різноманітне ресурсне забезпечення: від традиційних паперових засобів і завершуючи новинками шкільного харчування та робототехніки...

Конференція складалася з трьох панелей. На загальній виступили прем’єр-міністр Володимир Гройсман, міністер освіти і науки України Лілія Гриневич, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, декан факультету прикладних наук Українського Католицького Університету Ярослав Притула, директор пілотної школи № 309 м. Києва Ольга Тимошенко.  Виступаючі запропонували присутнім розгляд широкого спектру питань: від позитивної динаміки реалізації Нової української школи до співвіднесення світових освітніх трендів з напрямками розвитку освіти України. 

Особливо важливим для розуміння подальшої співпраці з освітньої світовою спільнотою став виступ директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен. Вона відзначила шість викликів української освіти, які потребують вирішення: «Україна витрачає на освіту більше, ніж більшість країн ЄС, мова йде про частку ВВП – 7 %; не рівний доступ до якісної освіти дітей міста та села; відсутність системи підвищення кваліфікації вчителів та умов для їх саморозвитку; якість та фінансування вищої освіти; корупції та плагіат в системі освіти».

Такий підхід знайшов своє логічне продовження на наступних панелях, на яких розглядалися питання досягнення НУШ першого року, перезавантаження професійної освіти, пілотування третього класу НУШ. Особливу увагу звертали модератори  на проблеми формування освітньої системи у контексті організації та створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), проекту стандарту базової середньої освіти, концепції розвитку педагогічної освіти, інклюзивній освіті, фінансуванню галузі та педагогіці партнерства. Приємно відзначити, що серед  модераторів були і представники державної влади – заступники міністра МОН України – Павло Хобзей, Вадим Карандій, Руслан Гурак, і вчителі-практики, і представники громадських організацій, й освітні експерти, і науковці.  

Системний підхід до вирішення освітньої реформи засвідчує участь у конференції взяли участь і Лев Парцхаладзе, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, і віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко. Вони у своїх виступах зосередили увагу на створенні умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти через модернізацію будівель навчальних закладів, доріг та забезпечення підвезення школярів до опорних шкіл. Інші спікери не тільки говорили про досягнення, але й про виклики, які необхідно спільно вирішувати. А це і зменшення народжуваності в Україні, і відсутність мотивації молоді для освоєння професії вчителя, і старіння педагогічних кадрів, і принципи розробки проекту стандарту базової середньої освіти, і ефективність фінансування¸ і майбутнє впровадження інформаційних технологій у закладах освіти.

Делегацію Тернопільської області очолювали начальник управління освіти і науки Ольга Хома, директор Тернопільського обласного інститут післядипломної педагогічної освіти Олександр Петровський.

На заключній сесії міністр освіти і науки  Лілія Гриневич, заступники Павло Хобзей та Вадим Карандій вручили Подяки та відомчі відзнаки МОН України управлінням та департаментам обласних адміністрацій, закладам професійної перепідготовки вчителів, громадським освітнім організаціям, педагогам – переможцям конкурсу «Учитель року», активним та ефективним учасникам реформ за співпрацю та успішну взаємодію.

Розпочинається новий навчальний рік. Продовжується реалізація  реформи Нової української школи і міністр МОН України висловила впевненість у тому, що ніякі політичні зміни не зможуть зупинити європейський поступ української освіти, який засвідчує реальність майбутнього – якісної, доступної конкурентоспроможної, європейської освіти. І кожен з нас має можливість долучитися до цього важливого процесу – професійністю, відданістю, візією майбутнього незалежної України і конкретної особистості.

ОСВІТНЯ РЕФОРМА?!

Двадцять вісім років незалежності України. 

Національна доктрина розвитку освіти, прийнята 2002 року. 17 років тому... 

Національна стратегія розвитку освіти в Україні 2013 року. 6 років тому...

Нова українська школа 2016 року... 3 роки тому...

Фінська школа розпочала свою освітню реформу ще у 70-і роки ХХ ст. І на сьогодні реальністю у ній стає відсутність предметів та їх інтеграції у контексті проектної компетентісної діяльності педагогів та учнів...

В українській школі є багато класних і необхідних ідей. Проблема полягає у "малому": "Як реалізувати ідеї у контексті старої системи?" Слово "стара" відразу ж відкидає реалізацію реформ не на роки, а на десятиліття... Вважайте, реформи залишаться на папері...
Контекст реформ завжди "непопулярні рішення" і "комплексний підхід щодо рішень". Парадокс у тому, що представник Світового Банку, виступаючи на серпневій конференції,  "відкрила" очі педагогам на те, що фінансування на освіту в Україні переважає у відсотковому відношенні фінаансування на галузь у частини європейських країн. І висновок - кошти використовуються неефективно...
Що означає непопулярні рішення?
Кількість педагогів на кількість дітей, яка постійно знижується ЗАВЕЛИКА....
Звідси висновок: бюджет розподіляється на всіх вчителів і кожен з них отримує менше, ніж очікує, а держава не може збільшими видатки...
Висновок наступний: оптимізація. З Новою українською школою це слово часто використовують усі, хто дотичний до освіти. Але ніхто не візьме на себе відповідальність реально розпочати ОПТИМІЗАЦІЮ.
ОПТИМІЗАЦІЯ є не тільки зменшення кількості, але й підвищення якості педагогів... А реальних критеріїв, які б дозволили визначати якість освітнього процесу конкретного педагога немає... І що робити з педагогами, які будуть вивільнені? Також питання відкрите...
Друге - консерватизм частини педагогічної спільноти. Власне, відсутність конкуренції, утверджує непорушність і статичність системи...
Один з яскравих прикладів: протести проти виведення зарубіжної літератури з навчального плану базової середньої освіти... Хоч весь світ іде шляхом інтеграції, а педагогічна спільнота України наполегливо і вперто тримається традицій ХХ століття. Хоч будь-який предмет - це, насамперед, інструмент для пізнання світу. Це стосується інтегрованого курсу "Історія України і світ".
І немає масових вигуків захоплення педагогів: "Це класно... Ми будемо вивчати українську літературу у світовому контексті... Ми не будемо основи літературознавства вивчати на двох предметах і цим спростимо дитині життя... Ми хочемо пройти перепідготовку, перевчитися, ми - готові... Ми готові вчитися все життя, як записано у Новій українській школі"... На жаль, таки немає, як сказав би старий гуцул і потягнувся до трембіти, або старий мудрий єврей, який зрозумів, що це справді класно...
Ми можемо тільки уявити, що чекатиме на освітню систему тоді, коли будуть закладені принципи самостійної (автономної) розробки навчальних програм і визначення джерел для реалізації їх завдань. Адже на сьогодні педагог має все готове і привик до цього, а тут доведеться щось змінювати і переглядати щороку...
І тоді не буде аргументів: "Так написано в програмі (сам її створив), цього немає у підручнику (сам вибираєш чи розробляєш підручник), на контрольну це мені не давайте, бо ми цього не вивчали ( а мова йде не про зміст, а про його використання).
Третє, сам навчальний план... Де точиться боротьба за автономію закладу освіти у питанні розподілу годин варіативної частини навчального плану, але ніхто з розробників не бачить, як результати навчання стосовно кожної галузі ляжуть на конкретну дитину... І, говорячи про індивідуалізацію, ми боїмося "пустити її у розподіл годин навчального плану" не для кількості годин педагогу, а для користі конкретного учня чи групи учнів...
Четверте, ми 28 років говоримо, що 18-20 предметів для старшої школи забагато, але вперто не хочемо нічого змінювати...
П'яте, ми на практиці бачимо, що 6-7 уроків для дитини по 45 хв. - це важко, але вперто закладаємо 45 хв. урок у нормативно-правову базу...
Шосте, ми розуміємо, що комфортне середовище - це достатня площа на одного учня, але вилучаємо конкретні квадратні метри з нового положення про санітарно-гігієнічні вимоги закладу освіти...
Сьоме, ми, ставку, розуміємо, що боремося за 18 год.  - ставку, але усвідомлюємо, що працюємо 30 год, як вказано у нормативно-правових документах, або й більше...
І так далі... Ми бачимо, що дитині важко працювати у колективі з різних причин, але наполегливо її намагаємося втримати, не зважаючи на її протести...
Так одним з важелів стримування прогресу є консерватизм значної частини педагогічної спільноти. А часто "відсутність поваги", "недостатня зарплата", "що від нас хочуть" і т.д. - це просто бажання залишити все, як є, або імітувати "реформу", щоб відчепилися органи управління... Що буде далі? Час покаже...
"У Фінляндії планую скасувати усі шкільні предмети..."
"Гра замість зубріння. Як навчає фінська школа".