Пусть сильнее грянет буря!..(М.Горький, "Песня о Буревестнике")

І знову про реформи в освіті... На цей раз мова буде про проект Типового навчального плану для учнів 10-11 класу, який буде запроваджений у школі з 2018-2019 навчального року... Документ проходить громадське обговорення, а вже "сторожа від освіти" намагається роздмухати полям'я війни з Типовим планом (проектом) та його авторами. Починається розкручуватися маховик, на зразок, " у старшій школі не буде ні фізики, ні хімії, ні біології, ні геогорафії". Караул! Дилетанти побачили курс "Людина і природа" і вирішили, що це  - кінець світу.
Так, вкотре МОН України програє інфомаційну війну проти демагогів, дилетантів. Не має команда державної структури чіткої системної політики щодо середньої освіти, а тому її відсутність народжує популізм... Будь-яка справа потребує хоча б мінімального вивчення думки усіх учасників навчально-виховного процесу. Так, на сьогодні у колективі близько 65% педагогів не хочуть 12-річної освіти. Питання, як вони будуть впроваджувати реформи - риторичне. Але не їх вина, що вони так міркують. Вина МОН України, який не вміє продемонструвати педагогічній спільноті власні аргумети доцільності саме 12-річної освіти.
По-друге, у проекті навчального плану є кількість годин, є Пояснювальна записка. Але під час вибору 2-3 предметів для 10-11 класів педагоги не можуть вийти на 11 год. у сумі для таких пар предметів. А це означає, що варто разом з проектом навчального плану подати і навчальні програми і курикулуми, у яких визначити рівневі компетентності для кожного з профільних чи не профільних предметів.
Відсутність двох взаємопов'язаних компонентів ставить непростий вибір для педагогів: хто з них і чого може навчати учнів 10-11 класів.
По-третє, до цих двох проблем з'являється третя - кадри. Запитання "А хто буде навчати за новими програмам? Які спеціалісти? Чи готуються вони вищими навчальними закладами?" питання, які ніяк не риторичні і потребують як не вирішення - то роз'яснення.
По-четверте, наступний виклик - ЗНО. Що ж у кінцевому варіанти будуть здавати випускники 2020 року: українську мову та літературу чи українську мову та інтегрований курс "література", історію України чи інтегрований курс "історія"? Де програма ЗНО з цих курсів чи пояснення, що ж буде далі? Поєднання  яких навчальних предметів буде обов'язковим для вступу? Адже, обравши у 10-11 класі фізику та математику, випускник не зможе здавати інші предмети... Або обравши тільки математику (а це 10 год.) випускник відповідно до навчального плану не зможе обрати інший профільний предмет.
По-п'яте, яка наповнюваність класів у старшій школі? Це теж буде відігравати важливу у якісному навчанні
Як і по-шосте, матеріально-технічна база, яка необхідна для забезпечення виконання практичної частини програм з профільних предметів.

МОН України справді почало важливу і корисну справу - розробку перехідних положень для середньої освіти.... Але відсутність продуманої інформаційної політики зводить поки що нанівець їх старання. Варто було б подавати пакетом для громадського обговорення і проект навчального плану, і програми, і курикулуми,і пояснення як будуть вирішуватися вище вказані виклики... А так? 

Ще одне важливе питання, яке стосується зв'язку вищої та середньої освіти... Середня освіта - пасербиця вищої, тому що повинна забезпечити підготовку випускників до вступу у виші? А це питання стратегічне.... І відповідь повинна бути чітко прописана у Законі "Про середню освіту".

Популісти радіють, демагоги розриваються у шаленій критиці.... Гра у шахи: партія "освітні реформи". Хід МОН України зробив, хід опонентів - відомий, тепер знову хід Міністерства.... Часу на роздуми - обмаль.... 

ШКОЛА: ЯКОЮ ВОНА Є І ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ....

Познайомтеся з думками про Нову українську школу: може знайдете ті проблеми, які близькі ВАМ. 

ОСВІТНІ РЕФОРМИ. ПРОЦЕС ТА ІМІТАЦІЯ...

УРА... У Кабінеті Міністрів України схвалили Концепцію "Нової української школи". Політичний документ? Без сумніву. Але була Доктрина, Національна стратегія, тепер "Нова українська школа". Поки що цей документ, по-перше, декларативний, по-друге, імпотентний...
Що ж робити далі? Чи що будуть робити у МОН України. 12-річна освіта з 2018-2019 навчального року... Довга дорога у дюнах, адже 12-річна освіта була уже запроваджена у навчальний процес. І через 9 років щось пішло не так...
Подивимося на Дорожню карту, яку пропонувала МОН України. Уже рік, за його розрахунками, ми повинні мати новий Закон України "Про освіту". А віз і нині там... І коли він зрушиться - невідомо.
Друга лінія, це відомий лейтмотив, хто - кого... Реформа чи реформу? Не може система паралельно розвивати дві підсистеми. На якомусь етапі буде збій і переможе тільки одна. Який варіант мав би бути запропонований МОН України на найближчий період? По-перше, НЕОБХІДНО ПРИЙНЯТИ ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ" - НЕГАЙНО... Нам варто говорити про створення альтернативних підсистем, які дають змогу розвивати конкурентоспроможне середовище. І саме для цього потрібно Закон. Освітня політика уже сьогодні повинна спрямовуватися на активне пропагування запровадження альтернативних форм здобуття освіти... Але...
Для цього приходимо до пункту 2. Він говорить про те, що позиції у програмах ПОВИННІ БУТИ ЗМІНЕНІ... Уже і негайно. Тільки тоді альтернативна підсистема матиме змогу давати якісну освіту без дотримання формалізму щодо 20 - 25 предметів середньої та старшої шкіл. Адже, вкотре буду говорити про те, що, "формуючи всестороннього розвинуту людину" з такою кількістю предметів освітня система заганяє дитячу психіку і фізичний стан учня у глухий кут - психозів, перевантажень, дипресій, стресів та інших принципово шкідливих явищ.
Тому паралельно з НОВИМИ ПРОГРАМАМИ потрібно змінити ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ для ЗНЗ або надати окремим навчлаьним закладам більше автономії у формуванні власного Робочого навчального плану. Наприклад, замість 16% -20% варіативної складової дозволити 30-50%. Так, у такому випадку, коли змінять програми і дозволять використовувати 30-50% як варіативну частину,  виникатиме проблема для вчителя "що робити ?" і "яким чином?", адже не буде такої кількості знань, що потрібно  "запихати у голови учнів". І тоді з'явиться реальність критичного мислення, проектних технологій, методи спроб та помилок, коорпоративне навчання....
Якщо цей процес розділити ще й відповідно до психологічних характеристик учнів, то вийде цікавий конгломерат, коли частина учнів буде навчатися винятково онлайн, частина через змішане навчання, частина через класно-урочну систему.
На перший погляд, такий підхід носить для бюрократичної системи хаотичний характер, але такий "хаос" міститиме одну особливість - він допомагатиме реалізовувати особистісні задатки учня.
Такі процеси не проходять спокійно, без стресів, їм притаманні високий рівень напруги як зі сторони батьків, так і зі сторони педагогів та адміністрації. Адже перші, у силу власних упереджень, не вірять у можливість дитиною опанувати матеріал вдома... їй обов'язково потрібно загнати до школи, а педагоги, які не бачать "наживо" щодян учні, теж у це не вірять. Власне, до психологічної проблеми батьків та педагогів приєднується методологічна: адже кожному педагогу потрібно неминуче мати грунтовні змістові напрацювання, насамперед, компетентнісного характеру, які ще й за підтримки адмінстрації та суспільсттва потрібно просувати на ринок освітніх послуг. Тут з'являються, в свою чергу, декілька взаємопов'язаних проблем:
- перша, чому я повинен витрачати свій ресурс для цього - думає вчитель. - І що я буду мати з цього?
- друге, мені (думає педагог), краще у зоні комфорту, а тому, щоб з неї вийти потрібно навчитися робити новий методичний продукт і постійно удосконалюватися (вчитися). Для цього потрібні знання з психології, педагогіки, менеджменту.
- третє, нова програма, яка розвантажена, зменшує змістовий компонент, і виникає проблема чим і як заповнити частину уроку (заняття), яка залишилася.
Отож, проблема фінансування галузі знову виходить на передній план... Проблема ускладнюється ще й тим, що відсутнє чітке апробоване законодавство. Фінансування галузі з державного бюджету буде здійснюватися виключно для оплати праці педагогів, фінансування технічного персоналу та енергоносіїв перекладаються на плечі місцевого бюджету.
І перед управлінцями освітньої (та й не тільки) галузі  ОТГ чи районів стоятиме дилема - скільки шкіл може витримати бюджет і що робити з педагогами, які вивільнилися.
Можливо думка не популярна, але реальна, шкіл у районі чи громаді буде набагато менше. І чим швидше район чи громада зможе фінансово прорахувати кількість, що зможе утримувати, тим може зробити декілька кроків вперед. Але для цього їх варто здйснювати паралельно. Крім такого обрахування, центрам зайнятості НЕОБХІДНО, ПОТРІБНО уже йти до педагогів (і не тільки), яким загрожує вивільнення і ПРОПОНУВАТИ МОЖЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ. Цікава реклама про мільйон робочих місць. Дайте не тільки МЕСИДЖ, але й алгоритм реальності. Говоріть про позитивні практики, говоріть про можливість стати успішними... Дайте людям не тільки віру, але й забезпечте реальними механізмами... Зробіть це швидше... І, педагог, який стане успішним підприємцем, допоможе десятками інших, які є навколо, прийняти рішення про відкриття власної справи або бути залученими ним на нові робочі місця...
А кошти, які вивільняються і передаються опорним школам, можуть бути використані для створення педагогами нових методичних комплексів.
І ще одне - методичні служби громади, району, області, держави повинні зобов'язані йти на крок-два вперед і створити такий продукт, який стимулюватиме педагогів до навчання протягом життя.
Тому це все буде, буде, буде... Якщо це не буде вирішуватися комплексно, то соціальна напруга буде зростане у геометричній прогресії... І далі... Далі буде...

ІМІДЖЕВА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

15 грудня 2016 року у Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти під керівництвом завідувача відділом менеджменту Соболяк Л.Є. відбулося відкрите засідання школи кадрового резерву області. На ньому розглядалося питання формування іміджу навчального закладу для подальшого розвитку конкурентоспроможності  у часи реформування.

У цьому заході брали участь директор ТОКІППО, кандидат історичних наук О.Петровський, кандидат педагогічних наук Р.Брик, кандидат наук О. Барна. Поділилися досвідом створення  формування іміджу навчального закладу директор Заліщицької гімназії О. Войчишин, заступник В.Дяків, директор сільської школи Підволочиського району Г. Трач. На завершення майстер-клас запропонувала О. Барна та відбулася подіумна дискусія про конкретні дії слухачів по формуванню позитивного іміджу навчального закладу.

У своїх виступах науковці звернули увагу на суперечність сучасного періоду і проблеми реформування освіти, основні принципи побудови іміджу навчального закладу, відбулася інтерактивна гра-опитування «наскільки ви готові до запровадження змін, пов’язаних з іміджем школи?».

Запрошені поділилися своїми баченнями щодо основних етапів формування та розвитку іміждевої культури, проблемами та викликами, які доводиться долати при цьому, зосередила директор гімназії увагу на міжнародній співпраці з організаціями, які формують глобальну майбутню освітню політику, міжнародні проекти, можливості інформацій, які потрапляють до навчального закладу. Заступник звернув увагу на можливостях Офісу 365. Продемонстрував ті можливості, які надає Офіс 365, та шляхи їх використання у навчально-виховному і методичному процесах.  Акцентував увагу на якісних змінах, що відбуваються в освітньому процесі на педагогічному і психологічному рівнях.

Наприкінці кожен зі слухачів мав змогу висловити своє бачення майбутнього школи і ролі адміністратора у формуванні та розвитку конкурентоспроможного навчального закладу. 

Інформаційно-комунікаційні технології - в дії

Сучасна педагогіка неможлива без використання інформаційно-комунікаційних технологій. Вони впевнено і дедалі повніше займають своє місце під час проведення уроків, виховних заходів. Інформаційна компетентність – необхідна складова сучасного покоління. У рамках діяльності Заліщицької філії МАН України Тернопільського обласного відділення на базі Заліщицької гімназії був проведений семінар на тему: «Використання ІКТ – ефективність та перспективи».  Його підготував викладач історії Василь Дяків. Темою заняття стало дослідження історії розвитку Галицько-Волинського князівства упродовж ХІІ–ХІV століть. Слухачі активно дискутували на тему спільного і відмінного у політичному житті князівства та сучасній Україні, аналізували кроки князя Данила Галицького по утвердженню своєї влади.  Під час заняття викладачем були використані фрагменти навчальних фільмів з каналу youtube.com відповідно до теми заняття, кросворд, складений на основі програми HotPotatoes6, індивідуальні завдання з використанням програм linoit.com, блокнот OneNote у віртуальному середовищі Офісу 365, тести та гра «Перший мільйон» для закріплення фактичного матеріалу на сайті zno.academia.in.ua. На семінарі були вчителі історії Заліщицького району, методист історії та суспільних дисциплін Заліщицького науково-методичного кабінету Бега Л.І., викладач Борщівської філії МАНУ Касараба В.І., директор гімназії Войчишин О.Д. Учасники семінару у своїх рекомендаціях відзначили подальше поширення використання ІКТ під час вивчення історії та суспільних дисциплін як на уроках історії, так і в позакласній роботі.

  

НОВІ ПІДРУЧНИКИ: РОМАНТИКИ ТА БЮРОКРАТИ... ХТО КОГО?

Упродовж двох днів у Будинку вчителя відбувался міжнародна конференція, організована спільними зусиллями Всеукраїнської асоціації викладачів суспільних дисциплін "Нова Доба"(м. Львів) та інституту ім. Георга Еккерта – Ляйбніцький Інститут міжнародних досліджень підручників (м. Брунсвік / Німеччина), і присвячена темі "Образ Європи у часи змін". У ній взяли участь як визначні науковці-історики з Німеччини, країн Східного партнерства - України, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови; Білорусі, Росії, а також педагоги, які презентували підручники історії своїх країн та те, як образ Європи відображається у них.

Цікавим відкриттям стало для мене те, що Молдова немає власного підручника історії, а учні вивчають історію незалежної Молдови через історію Румунії. Єдиною державою, яка інтегрувала національну історію зі всесвітньою і чи не найчастіше змінює концепт її висвітлення для школярів, є Грузія. У цьому немає нічого дивного, адже агресія Росії 2008 року фактично поставила Грузію перед фактом окупації частини територї, і тому природно, що ідеологічний простір повинен бути надійною основою безпеки незалежності суверенної держави.

Своєрідним "одкровенням" стало визнання історика-науковця з Росії про те, що історію ХХ та початку ХХІ століть пишуть політологи у владних кабінетах, як і інформація про те, що висвітлення історії пострадянських країн та їх взаємин з Росією базується на поняттях "друг", "ворог" і "нейтральний". На запитання про російську діаспору у підручниках науковець відповід, що такого терміну у них не використовується і не згадується. Аякже "руській мір"?

На другий день конференції відбулася презентація посібника-підручника з Другої світової війни, який має по-новому прпезентувати подію і врахувати як наукові тенденції, так сучасні методики. 

Завідувач відділом історіографії Інституту історії НАН України О. Удод висловив скепсис щодо можливостей створення повноцінного підручника, який повинен мати певні категорії. Варто зауважити таку річ, науковець справді має право на власну думку. 

Вона презентує погляди на форму підручника кінця ХХ - початку ХХІ століття саме науковця. По-друге, підручник повинен бути дієвим у тому сенсі, що учні не тільки його відкривають, але й використовують... Останнім часом дедалі популярнішою стає експертиза підручників педагогами. І скільки б педагоги не говорили авторам у своїх експертних оцінках про великий обсяг параграфів, про складність текстів, про психологічне несприйняття учнями такої форми матеріалу, але "собака гавкає, а караван іде". Не може автор підручника історії у силу певних суб'єктивних і об'єктивних причин змінити власне ставлення до змісту і форми. На жаль, у нас немає чи не найважливішого компонента експертизи - психологічного, який би допоміг авторам, педагогам зрозуміти психологію того, для кого підручник потрібний - учня. І МОН України, Інститут модернізації змісту освіти повинні стати замовниками такого дослідження. 

А то науковці, педагоги, батьки говорять про підручники, а безпосередньо учень якось відсутній... І тому дефініції підручника(посібника) для нього не актуальні. 

Учень хоче мати гідний цікавий, змістовний продукт, який би користувався попитом... Чому автори не можуть запозичити форму варіанта підручника англійської мови видання Оксфорд чи Кембрідж? 

Напевне, тому що не знають як... Або не може покоління Y писати зрозумілою мовою поколінню Z (або хоча б міленіалам).  

ЧЕМПІОНИ КРОКСу - КОМАНДА ЗАЛІЩИЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ "GALAXY"

Пройшло більше місяця як у Тернопільській ЗОШ № 10 відбувся чемпіонат області та регіональний турнір у рамках ХХIV чемпіонату України КРОКСу. Усі учасники з нетерпінням чекали підсумкової таблиці, у якій були загальні результати чемпіонату України. На чемпіонаті області боротьба проходила між командами "Ейдос"(м. Мельниця-Подільський), "Гелексі"(м. Заліщики) та "Школа Безпеки"(м. Тернопіль), і, зрештою, вони так і розташувалися у підсумковій таблиці. Різниця у балах між ними була незначною, а тому зберігалася інтрига розподілу підсумкових місць у таблиці чемпіонату України. І ось офіційна інформація від організаторів чемпіонату України. Отже, І місце та звання чемпіона ХХIV чемпіонату України виборола команда "Гелаксі"(м. Заліщицька гімназія), яка у деяких розумових конкурсах показала більшу кількість правильних відповідей, аніж найближчі переслідувачі - "Ейдос" (м. Мельниця-Подільський) та "Школа безпеки"(м. Тернопіль, ЗОШ № 10), - що дало змогу стати переможцями. Крім того, команди, що вибороли друге та третє місце, отримали штрафи. Заліщицька гімназія, яка презентує районний осередок КРОКСу, вперше за 15-тирічну історію свого існування досягнула найвищої вершини у таких престижних змаганнях. До цього призерами ставала у далекому 2004 році команда "Магістри". І ось новий успіх. До нього наполегливо і старанно йшли гімназисти 5А класу А. Сендзюк, О. Кукурудзяк, С.Костинюк, В. Шпак, Л. Николайчук, В. Дюжок, Л. Розновська. Ця команда успішно виступала упродовж літньо-осіннього сезону 2016 року, ставши спочатку чемпіонами України у загальному заліку у літньому чемпіонаті, потім у загальному заліку у VIII відкритому Кубку Поділля з інтелектуально-розвивальних ігор.
Важливо відзначити і те, що серед 35 команд, які брали участь у чемпіонату України, ще дві команди успішно представили Заліщицький районний осередок КРОКСу - "Фенікс"(5В клас, капітан Т. Книш, судді Т. Радзіх, М. Пукіш, гравці А. Навізівська, М. Сем'янів, І. Гнатяк, А. Угрин), який став у підсумковій таблиці 9, та "Сова" (4А клас, (капітан О. Шмиглик, судді Д. Хандій, І. Якимчук, гравці М, Гев'юк, Ю. Угрин, О. Гриник, Р. Материнчук) - 12. В особистій першості найуспішніше виступили А. Сендзюк(5 місце) та О. Шмиглик (7 місце).
  Цей захід відбувся завдяки старання і підтримці батьків, відділу з питань освіти (завідувач Н. Підгребя), директору гімназії О. Войчишин, керівникам Н. Тимофійчук та В. Дякову.  І ще одне - діти постійно і самостійно тренувалися у будні і вихідні, просто без нагадувань, просто, щоб досягти високих результатів, а це безцінне...