Загальна кількість переглядів сторінки

субота, 3 грудня 2022 р.

ГІДНІСТЬ - 3

 У День Гідности та Свободи учні 6Б класу після перегляду та обговорення відео про Революцію Гідности та російсько-українську війну висловили свої міркування щодо важливости цього дня для держави і про те, яким чином вони, 16-тирічні діти можуть проявити власну гідність у такий складний час для Батьківщини. Тільки цитати:

Чому необхідно пам'ятати громадянам України День Гідности та Свободи?

«Цей день є важливим для нашої держави. Я впевнена, що потрібно вшановувати тих, хто загинув за Україну, тому що вони борються за нашу свободу» (Христина Лопушинська)

«Цей день є важливим для нашої держави. Я впевнена, що потрібно згадувати цей день і вшановувати тих, хто заплатив найвищу ціну заради України, для того, щоб було щасливе майбутнє народу». (Марія Довбуш)

«Цей день важливий, бо це день  пам’яти про події, що творять незалежність України та свободу нової держави». (Андрій Ланін)

«Я думаю, для кожного українця День Гідности та Свободи – не просто день. У цей день ми нагадуємо собі про те, що колись люди пожертвували своїм життям заради наступних поколінь, щоб ми мали вільне майбутнє, за нашу свободу і гідність. Я вважаю, що ми повинні пам’ятати про таких людей, які не були байдужими до нових поколінь». (Вероніка Ковальчук)

«Я вважаю цей день важливим для всіх українців. Адже це наш вибір: бути демократичною, незалежною країною. Цей день демонструє наші чіткі цілі та рішучість у їх досягненні, Він нагадує велику ціну, яку ми заплатили за свободу думки і слова». (Христина Стеліга)

«Для мене важливіий цей день тому, що цей день є початком трьох місяців протягом яких лягло дуже багато  наших людей, борячись за нашу свободу та гідність, тому ми повинні вшановувати їх пам’ять». (Михайло Гриник)

«День Гідности – це нагадування про ціну, яку платять українці за свободу». (Максим Гаджамура)

«Для мене дуже важливий цей день, тому що наші українців борються, боролися і будуть боротись за нашу незалежність. І тому ми повинні вшановувати тих людей, які виборюють волю для нас». (Тетяна Пацарина)


«Я ставлюся з повагою та шаною до наших героїв, які пішли воювати за це. Багато людей загинули задля нашої Гідности  та Свободи. Цей день є дуже важливим для українців, тому що ми зобов’язані з гордістю нести титул Гідности та статус Свободи нашої країни. Тому ми повинні вшановувати пам’ять наших героїв». (Софія Дембовська)

«Революція Гідности є для мене важливою, тому що люди боролися і віддавали своє життя, щоб захистити наші демократичні цінности. Люди заплатили  своїми життям і захищали нашу свободу». (Вікторія Ціхановська)

«… тому що люди поклали своє життя заради того, щоб ми зараз жили у незалежній та вільній країні. Я вважаю, що ми повинні згадувати тих людей». (Роксолана Струтинська)


«Цей день є важливим, тому що він є доказом про ціну українців за право бути вільними» (Людмила Костів)


«Для мене важливий цей день тому, що наш народ виходив на Майдан за демократію та справедливість. Наші хлопці та дівчата боролися та помирали за свободу слова, думки, рішень та дій. Цей день важливий для нашої країни». (Таміла Яковець)


Як я виявляю  гідність?

«Допомагаю разом з батьками армії: коштами, в’язанням сіток, волонтерством. Я поважаю людей, які мене оточують. Розмовляю українською мовою та слухаю українську музику, дивлюся українські фільми» (Христина Лопушинська)

«Я з повагою ставлюся до свого оточення. Разом з батьками допомагаю армії: донатами, приносимо матеріали, волонтерю. Розмовляю державною мовою, починаю викорінювати русизми, слухаю і популяризую українське». (Марія Довбуш) 

«Не слухаю російську музику, Вшановую пам’ять усіх загиблих, які віддали життя за Україну. Донатність. Влітку, коли я була за кордоном, довго думала, як я можу допомогти ЗСУ. З часом я дізналася, що група людей (дітей, дорослих) які також приїхали з України, організовують гурток, де під українську музику ми придумували танці. Потім ми зробили рекламу і презентували у місті підготовлені танці. Люди на це давали гроші, і ми задонатили на ЗСУ». (Вероніка Ковальчук)

«Популяризую українську музику, мову, шаную пам’ять усіх героїв, які віддали своє життя за незалежність України. Не користуюся російськими сайтами, не слухаю російську музику. Займаюся волонтерством – плетіння маскувальних сіток, печемо печиво, віддаю маленькі заощадження на благодійність, економно  використовую електроенергію, не поширюю дезінформації, молюся за воїнів на передовій».  (Христина Стеліга)

«Я розмовляю державною мовою, пишаюся нашими героями, займаюся волонтерством, молюсь за наших героїв». (Михайло Гриник)

«Я стараюсь скидати гроші в благодійні фонди для наших військових, волонтери ти, розмовляю рідною мовою, пишаюся своєю країною та українцями, дивлюся україномовний контент». (Тетяна Пацарина)

«Ношу в серці віру в нашу Державу. Розмовляю рідною мовою та не підтримую мову ворога, волонтерю, пишаюся та підтримую рідну Україну. Молюся за нашу Перемогу та наших воїнів. (Софія Дембовська)

«Я писала листи і малювала малюнки для воїнів ЗСУ, спілкуюся українською мовою і уникаю мови та культури ворога, читаю книжки українських авторів прославляючи нашу культуру, волонтерю. Для воїнів ЗСУ я відправляю їжу та одяг». (Вікторія Ціхановська)

«Я підтверджую свою гідність тим, що стараюся розвивати все українське слухаю українські пісні, вчу історію своєї країни. Зараз, під час війни, займаюсь волонтерством, не обурююсь проти виключення світла, бо розумію, що хлопцям, які на війні в рази гірше і важче. Але вони продовжують захищати свою державу» (Роксолана Струтинська)

«Допомагаю ЗСУ. Сплачую податки. Економлю електроенергію. Дотримуюсь законів України».  (Віктор Калинюк)

«Говорю державною мовою» (Людмила Костів)

«Прославляю країну, підтримуючи свою державу. Говорю українською мовою, слухаю українські пісні, волонтерю, коли щось передаю на фронт». (Яковець Таміла)


ГІДНІСТЬ - 2

 День Гідности і Свободи - це не тільки про ідеї та цінности, але й про те, які їх реалізувати у сьогоденні. Учні 6-Б класу на уроках грамадянської освіти у цей день складали п'ятирічний план розвитку країни Гідности розвитку семи соціальних прав людини: права на працю, освіту, охорону  здоров'я, житло, організацію, на захист від бідности та соціальне включення, на соціальне забезпечення та підтримку. Парламемнтарі спочатку розглянули характеристику країни Гідности: чисельність населення, мовна, демографічна, соціальна, економічна ситуації. Відзначили, що показники нагадують Україну. А потім - взялися до роботи. Було цікаво і змістовно. Учні дебатували, намагалися переконати один одного прийняти його сторону, аналізували кожен критерій, запропонований грою. Зрештою, результат - складений план розвитку можна затверджувати парламентом, бо він бездефіцитний. 

Продовження буде. Віримо, що у новому житті. 

    





ГІДНІСТЬ

 Гідність не можна сформувати вмить. Вона потребує постійного випробовування. Саме у ньому людина може сказати, що вчинила гідно або проявила гідність. Гідність - це не про інформацію. Гідність - це про цінности, які народжуються з народженням людини, які закладає людині сім'я та родина, які є у суспільстві. Гідність - це не про брехню і заразом про брехню. Адже, коли влада бреше суспільству і конкретному громадянину, то, яка може бути повага до гідности. Так, ми щороку говоримо про гідність, так держава має День Гідности та Свободи, так учні чують важливі слова про жертви російсько-української війни, про героїв Небесної Сотні, про свободу... І.... Про те, чи відкрите серце дитини до цінностей, які тисячоліттями формувалися під тиском окупантів і місцевих негідників? Гідність - це мужність, Гідність - це обов'язок  не тільки перед собою, але й перед суспільством і державою. 

Але треба говорити про гідність і діяти гідно... У рамках відзначення Усесвісвітнього дня Гідности та Дня Гідности та Свободи в Україні у гімназії відбувалися заходи. Інформаційні заходи з елементами інтеракцій були проведені вчителем громадянської освіти В. Дяковим та практичним психологом та соціальним педагогом І.Гарвасюк у 1Б, 2Б, 3А,Б, 4А, 5А,Б, 6А, Б. В інформації були причини та наслідки для України Революції Гідности, вшанування жертв російсько-української війни та Революції Гідности, солідарність громадян України, які перебувають у тилу зі Збройними Силами України, миті боротьби не тільки військовиків, але й місцевого цивільного населення про окупантів, волонтерство, єдність фронту і тилу. Були висловлені цікаві, патріотичні, прагматичні думки гімназистів про гідність і сучасність. Тільки тоді, коли людина потрапить у критичну ситуацію, коли часто перед нею постане вибір життя чи смерти, коли в очі буде заглядати смертельна небезпека, тільки тоді людина може твердо і впевнено сказати: "Так, я гідний і моє життя - це приклад гідности!" Разом з педагогами пояснювали гімназистам  про гідність, як вічну цінність,  група "Без обмежень" з піснею "Вільні люди", і відомі світові політичні та наукові діячі, і Президент України у своєму зверненні.   







 

 

неділя, 27 листопада 2022 р.

ГОЛОДОМОР. 90 РОКІВ. ПАМ'ЯТЬ.

 Людство напевне у новітньому часі не знає більшої трагедії як геноциди - свідоме, планомірне знищення людей. Геноцид українців 1932-1933 років - це рана, яка довго буде боліти та кровити для нас, українців, які уже у третьому, четвертому, п'ятому коліні віддалені від злочину десятиліттями. 

Кожен, хто має родинну історію про власних жертв Голодомору, жорстокої, немилосердної, цинічної політики тоталітарного більшовицького режиму повинен не тільки пам'ятати, але й передати своїм нащадкам. 

с. Боровиця, Чигиринський район, Черкаська обл. Місце народження моєї бабусі  - Бершадської Надії Василівни, 1925 року. У 1932 - 1933 роках бабуся була ученицею першого класу місцевої школи. А до того, 1930 року, їх родину  розкуркулили, батько Василь змушений був тікати від "розкуркулення" до родини на Одещину, сім'я поневірятися між співчутливими людьми "у дальних селах". А у 1932 році - їх сім'я - типова безправна колгоспна робоча сила. Бабуся розповідала, як з тижня у тиждень у класі ставало менше дітей. Спочатку діти приходили знеможені та знесилені від голоду - засинали на уроках, по них лазили мухи... Потім. Потім діти не приходили до школи і по селі чулося: "Померли". Так, з близько двох десятків дітей, які прийшли у перший клас, залишилося менше десятка..." Була організована їдальня, але у ній було їдло, що воно прискорювало знесилення та смерть дітей. Юшка була синьою, де-не-де були пшонинки. Ось і вся їжа. Бабуся прожила 95 років. Два роки, як вона відійшла у Засвіти. Але пам'ятаю, що і в добрі часи бабуся завжди говорила: "... щоб не було голоду", - і у різних місцях зберігала по кілограму - по два кілограми круп, картоплі, сухарів, сала, гороху, пшона...

смт. Комінтерново Одеська область - місце народження мого дідуся Харченка Василя Григоровича, 1913 року. І південь України не обминула коса Голодомору. 1932-1933 року дідусь закінчив курси водіїв, вмів водити автомобіль. І йому вдалося влаштуватися водієм на хлібзавод. Звідти час від часу він зумів для родини привозити або трохи муки, або пів буханки хліба. Отак і виживали. З вдячністю згадував свою найстаршу сестру Шуру (Олександру), яка готувала, що могла, і з чого могла страви для всієї родини. А в пам'ять про Голодомор дідусь згадував невеселе: "Пшонина за пшониною ганяється з дубиною". 
 ПАМ'ЯТАЙМО! МОЛИМОСЯ! НЕ ЗАБУВАЙМО! НЕВИННО УБИТИХ ГОЛОДОМ, ЗАМОРДОВАНИХ ТОТАЛІТАРНИМ БІЛЬШОВИЦЬКИМ РЕЖИМОМ! 
СВІЧА ПАМ'ЯТИ!



неділя, 20 листопада 2022 р.

ЗАХИСТ РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ ГІМНАЗИСТІВ 6-8 КЛАСІВ

 Традиційним є щорічний захист реферативних робіт учнів 6-8 класів, який організовує Тернопільське відділення МАН України. Цього року воно відбувається у час широкомасштабного вторгнення російських терористичних військ в Україну. Складні умови організації та проведення. Але в цьому і сила духу українців, що навіть у такі часи можуть творити нову державу і у такий спосіб допомагати наближати перемогу. 

Було представлено дві роботи четвертокласницями (гімназистками 8 класу). У секції "Історія України" - Осадчук Ірина презентувала роботу про діяльність Української повстанської армії, якій цього року виповнюється 80 років від дня створення, у Заліщицькому районі, а Шевчук Антоніна представляла роботу про передумови організації Берестейської унії, результатом якої сталостворення уніатської (греко-католицької) церкви. 

Результати відповідно до наказу - Осадчук Ірина - ІІ місце, Шевчук Антоніна - І місце. Рухаємося далі...


СЮРРЕАЛІЗМ

Україна бореться. Україна перемагає. І кожен мав би розуміти важливість слова "солідарність". Солідарність - це символ єдности і бажання спільно творити нашу перемогу. Хто такі патріоти України? Це громадяни, які не крадуть і не наживаються на війні. Це люди, які усвідомлюють складність ситуації і не брешуть ні собі, ні іншим громадянам. Це люди, які, розуміючи складність ситуації, не проявляють цинізм стосовно тих, хто загинув, хто боронить нашу незалежність і до їх рідних у витончений спосіб. 

АКТ 1. 

Іде восьмий місяць широкомасштабного вторгнення. І...

"Наступного року Україна буде здатна самостійно забезпечити всі потреби сил оборони у бронежилетах та шоломах, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков" (а де були два з половиною роки?).

"На сьогоднішній день налагоджене виробництво снарядів калібру 122-мм і 152-мм та 120-мм мін силами Укроборонпрому і відповідно підприємствами, які входять до його складу. Я маю надію, що протягом декількох місяців вони реалістично збільшать свої об’єми (восьмий місяць війни). Зобов’язання вже є. Ми вже випробували їхні вироби, і вони працюють і будуть працювати на полі бою, — зазначив Міністр оборони України". 

Також Олексій Резніков наголосив, що Україна наразі не планує виробляти боєприпаси калібру 155 мм для сучасних артсистем (чому?)Поки що, станом на сьогодні, виробництво 155-го калібру для сучасних артилерійських платформ натовського стандарту ми не налагоджуємо. Маємо надію, що будемо отримувати цю підтримку від партнерів. 

Але ми з вами маємо одну українську артустановку 155-го калібру «Богдана». (Чому тільки одну?) Вона пройшла перші випробування. У нас є прямий діалог з виробниками. І якщо і далі буде відбуватися розвиток цієї 155-мм артсистеми (чому "якщо"?), то відповідно під неї також буде налагоджено виробництво боєприпасів. Поки що снарядів 155-го калібру від наших партнерів нам достатньо, (відколи це на війні достатньо снарядів?) — повідомив Олексій Резніков".

Покликання: https://armyinform.com.ua/2022/11/04/v-ukrayini-nalagodzhene-vyrobnycztvo-artylerijskyh-snaryadiv-kalibru-122-mm-ta-152-mm/ 

Глава Міністерства оборони України Олексій Резніков розповів, що проблем із забезпеченням зимовим одягом наших військовослужбовців немає. Він запевнив, що відомство повністю закрило критичну потребу у цьому питанні.

10 листопада. 

"Заліщицька міська рада ініціює благодійну акцію «Подаруй тепло Захиснику» Станом на 26 жовтня 2022 р. Заліщицькою міською радою закуплено:

1. 151 комплект військової форми на суму 226 тис. 500 грн. (1 комплект - 1500 грн.);
2. 62 бушлати (1 шт. - 1600 грн.), 50 шт. з яких, передано на 4 відділ Чортківського РТЦК та СП на суму 99 тис.200 грн.;
3. 20 пар берців на суму 57 тис. грн. (1 пара -2850 грн.);
4. 20 комплектів термобілизни на суму 13 тис. грн. (1 комплект - 650 грн.).

Також, замовлено зимову форму у кількості 20 комплектів на суму 48 тис. грн. (1 комплект - 2400 грн.). Однак, це дуже мало, адже щодня до міської ради надходять прохання від військовослужбовців та їхніх родин допомогти одягнути наших Захисників". (щось не так... Або чогось не розуміємо)

АКТ 2.

Через постійні ракетні обстріли російських окупантів, українські лікарі змушені працювати в екстримальних умовах. Зокрема, у Львові кардіохірурги через відключення електрики робили складну операцію на серці в напівтемряві.

І у цей час...

У Тернополі відбувся Всеукраїнський освітянський форум «Нові виміри безпеки: виклики та рішення» (Чому у Тернополі освіта говорить про безпеку? Можна було у Херсоні, Миколаєві, Харкові. Скільки потрачено державних коштів - коштів платників податків для організації та проведення цього заходу і які рішення прийняті?) Світло на цих заходах  переважно було.

 
І ще....
Закриті станції метро "Незалежність" та "Хрещатик" уже давно. Світло на суперфіналі буде. Що цінніше - життя на операційному столі чи суперфінал? Кожен обирає своє.